КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 20 листопада 2003 р. N 1807
Київ
Про затвердження Порядку здійснення державного
контролю за міжнародними передачами товарів
військового призначення
(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1432 від 28.10.2004
N 1721 від 23.12.2004
N 622 від 21.07.2005
N 1209 від 15.12.2005
N 726 від 25.05.2006
N 531 від 21.03.2007
N 692 від 03.05.2007
N 464 від 14.05.2008
N 886 від 01.10.2008
N 443 від 06.05.2009
N 3 від 06.01.2010
N 24 від 18.01.2012
N 453 від 21.05.2012
N 696 від 01.08.2012
N 1027 від 24.10.2012
N 423 від 10.09.2014
N 206 від 15.04.2015
N 596 від 09.08.2017
N 327 від 25.04.2018)
Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення (додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 листопада 2003 р. N 1807
Порядок
здійснення державного контролю за міжнародними
передачами товарів військового призначення
Загальна частина
1. Цей Порядок визначає процедури здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення (далі - товари).
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".
3. Міжнародна передача товарів може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів (далі - суб'єкт) або іноземним суб'єктом господарської діяльності (далі - іноземний суб'єкт) за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.
Дозвіл чи висновок Держекспортконтролю на право здійснення відповідної міжнародної передачі будь-якого виробу військового призначення є підставою для передачі імпортеру (кінцевому споживачеві) комплекту технічної документації (технічних даних), необхідної для налагодження, експлуатації та використання такого виробу за цільовим призначенням в обсягах, визначених цим дозволом чи висновком.
4. Експорт та імпорт товарів може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності, які в установленому порядку отримали відповідні повноваження, крім випадків, передбачених пунктом 4 Положення про порядок надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. N 838 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 23, ст. 839; 1999 р., N 24, ст. 1107; 2001 р., N 12, ст. 490; 2002 р., N 24, ст. 1170, N 42, ст. 1934; 2003 р., N 18-19, ст. 841, N 34, ст. 1827).
5. Товари, контроль за міжнародними передачами яких здійснюється відповідно до цього Порядку, зазначені у списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, згідно з додатком (далі - список).
6. У разі переміщення товарів через митний кордон України їх митний контроль та митне оформлення здійснюються у порядку, встановленому законодавством.
Під час митного оформлення суб'єкт або іноземний суб'єкт разом з іншими документами, необхідними для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зобов'язаний відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України надати на вимогу митного органу оригінал дозволу або висновку Держекспортконтролю.
Митне оформлення товарів здійснюється за умови надходження до Держмитслужби від Держекспортконтролю дозволів та висновків в електронній формі із застосуванням засобів електронного цифрового підпису і врахуванням положень пункту 7 розділу XXI Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України.
(Пункт 6 в редакції Постанови КМ N 453 від 21.05.2012)
7. Експорт, імпорт, тимчасове вивезення, тимчасове ввезення товарів, які є матеріальними носіями інформації, віднесеної до державної таємниці, здійснюється з дотриманням вимог законодавства з питань охорони державної таємниці.
8. Міжнародні передачі товарів, які згідно з висновками відповідних органів виконавчої влади допущені для цивільного використання, здійснюються у порядку, встановленому для товарів подвійного використання.
9. Не допускається експорт окремих товарів до держав, стосовно яких Радою Безпеки ООН встановлено ембарго на їх експорт, а також у разі, коли за результатами експертизи в галузі державного експортного контролю є підстави вважати, що вони призначені для:
створення зброї масового знищення чи засобів її доставки;
використання у терористичних або інших протиправних цілях;
використання в діяльності, пов'язаній із створенням ядерних вибухових пристроїв, або в діяльності, пов'язаній з ядерним паливним циклом, яка не перебуває під гарантіями МАГАТЕ;
використання в діяльності, пов'язаній з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням хімічної зброї як засобу ведення війни;
використання в діяльності, пов'язаній з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням збудників захворювань (патогенів) і токсинів як бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї чи її складових частин.
10. Відомості про експорт та імпорт окремих категорій товарів відповідно до міжнародних зобов'язань України Держекспортконтроль подає МЗС для інформування заінтересованих міжнародних організацій, членом яких є Україна.
Загальні вимоги до здійснення експорту,
тимчасового вивезення, імпорту, тимчасового
ввезення та реекспорту товарів
11. Для отримання дозволу чи висновку на право експорту, тимчасового вивезення, імпорту, тимчасового ввезення та реекспорту товарів суб'єкт надсилає Держекспортконтролю лист, до якого додаються:
заява за встановленою Мінекономрозвитку формою.
(Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1027 від 24.10.2012)
(Абзац третій пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 24 від 18.01.2012)
(Абзац четвертий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 24 від 18.01.2012)
(Абзац п'ятий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 24 від 18.01.2012)
(Абзац шостий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 423 (від 10.09.2014)
(Абзац сьомий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 423 від 10.09.2014)
Відкритий або генеральний дозвіл чи висновок надається суб'єкту, як правило, тільки у випадках, визначених пунктами 18, 19, 24 і 25 цього Порядку. В разі прийняття Держекспортконтролем рішення про надання такого дозволу чи висновку в інших випадках документи, передбачені абзацами другим і п'ятим пункту 14 та другим і третім пункту 22 цього Порядку, до листа не додаються, а подаються Держекспортконтролю разом із зазначеним у пункті 28 цього Порядку звітом суб'єкта про використання дозволу чи висновку.
(Абзац восьмий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 24 від 18.01.2012)
У разі коли суб'єкт або іноземний суб'єкт, який здійснює імпорт товарів, є посередником, разом із зазначеними у цьому пункті документами до листа додається оригінал документа, оформлений чи підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів, у якому кінцевий споживач підтверджує право такого суб'єкта на постачання йому товарів. Якщо участь посередника у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) щодо постачання товарів кінцевому споживачеві визначена у поданому разом із заявою сертифікаті кінцевого споживача, імпортному сертифікаті або іншому документі, оформленому чи підтвердженому уповноваженим державним органом держави призначення товарів, зазначений документ може не надаватися.
У разі коли постачання товарів кінцевому споживачеві здійснюється через посередників, до листа додаються оригінали документів, які містять зобов'язання кожного посередника щодо передачі товару іншому посереднику або кінцевому споживачеві, визначеному в сертифікаті кінцевого споживача, імпортному сертифікаті або іншому документі, та документ, який підтверджує повноваження кожного посередника на здійснення зовнішньоекономічної операції з товарами, виданий уповноваженим державним органом держави, на території якої зареєстрований зазначений посередник, або інший документ, який підтверджує такі повноваження відповідно до законодавства цієї держави.
З метою прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості надання відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтроль може вимагати від суб'єкта надання додаткових відомостей або документів.
Строк розгляду заяви суб'єкта про надання дозволу чи висновку на право здійснення відповідної міжнародної передачі товарів, якщо його надання не потребує додаткового міжвідомчого узгодження, встановлюється з дня надходження всіх необхідних документів:
до 30 днів - щодо експорту (реекспорту) та тимчасового вивезення (ввезення) товарів;
до 10 днів - щодо імпорту та транзиту товарів, а також тимчасового вивезення або ввезення товарів у випадках, передбачених пунктами 18, 19, 24 і 25 цього Порядку.
До строку розгляду заяви не зараховується час, необхідний для отримання від суб'єкта додаткових відомостей або документів.
Якщо додаткові відомості або документи не надійшли протягом двох місяців, заява вважається відхиленою і розгляду не підлягає.
Розгляд заяв суб'єктів щодо експорту товарів до держав, стосовно яких встановлено часткове ембарго або обмеження на експорт таких товарів, виходячи з міжнародних зобов'язань України чи інтересів національної безпеки, здійснюється із залученням в установленому порядку Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.
(Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 464 від 14.05.2008)
У разі потреби з ініціативи Держекспортконтролю або згідно із зверненням суб'єкта строк розгляду заяви може бути продовжений рішенням Голови Держекспортконтролю.
У разі потреби в додатковому міжвідомчому узгодженні (перевірка кінцевого споживача чи посередника, отримання інформації про можливе відхилення від заявленого кінцевого використання товарів, проведення консультацій з відповідними органами держав - учасниць міжнародних режимів експортного контролю) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Служба зовнішньої розвідки протягом 15 днів після отримання відповідного запиту, надають висновок про можливість здійснення міжнародної передачі. Якщо надання висновку потребує терміну, що перевищує 15 днів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Служба зовнішньої розвідки письмово повідомляють про це Держекспортконтроль із зазначенням підстав для продовження терміну та визначають додатковий термін для надання висновку, який не може перевищувати 15 днів. У такому разі загальний термін розгляду заяв з урахуванням міжвідомчого узгодження не повинен перевищувати 90 днів.
(Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1209 від 15.12.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 726 від 25.05.2006)
Документи, що подаються Держекспортконтролю, мають бути складені державною мовою. До документів, складених іноземною мовою, обов'язково додається їх засвідчений в установленому порядку переклад на українську мову.
12. Заява суб'єкта про надання дозволу чи висновку на право експорту, тимчасового вивезення, імпорту, тимчасового ввезення та реекспорту товарів залишається без розгляду, якщо:
вона подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;
документи подано не в повному обсязі або оформлено з порушенням вимог цього Порядку.
Про залишення заяви щодо надання дозволу чи висновку без розгляду або у разі прийняття рішення про відмову в його наданні Держекспортконтроль письмово повідомляє суб'єкта та центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей суб'єкт, протягом трьох днів після прийняття відповідного рішення з обґрунтуванням причин.
13. Заява і документи, які суб'єкт подає Держекспортконтролю для отримання дозволу чи висновку, повинні містити повну та достовірну інформацію про суб'єктів, що беруть участь у здійсненні зазначеної у заяві міжнародної передачі товарів, про товари та порядок їх міжнародної передачі, про кінцеве використання цих товарів, а також оригінали документів про гарантії щодо їх використання виключно у заявлених цілях.
Додаткові вимоги до здійснення експорту,
тимчасового вивезення та реекспорту товарів
14. Разом із заявою про надання дозволу чи висновку на право експорту товарів, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, суб'єкт подає:
1) оригінали документів про зобов'язання та гарантії іноземного суб'єкта - кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів;
2) документ про походження товарів;
3) засвідчені в установленому порядку:
копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт зазначених у заяві товарів, а також копію договору комісії, доручення тощо, якщо експортером є підприємство-посередник;
(Абзац третій підпункту 3 пункту 14 виключено на підставі Постанови КМ N 24 від 18.01.2012)
копію довідки про ступінь секретності товару, яку суб'єкт подавав Держекспортконтролю під час проведення попередньої експертизи товарів і реєстрації цього суб'єкта в Держекспортконтролі.
Зобов'язання та гарантії іноземного суб'єкта - кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів повинні бути надані у вигляді сертифіката кінцевого споживача, імпортного сертифіката або іншого документа, в якому містяться:
відомості про кінцевого споживача товарів, їх експортера, найменування та кількість товарів, кінцеве призначення та місце використання;
зобов'язання іноземного суб'єкта - кінцевого споживача не реекспортувати і не передавати будь-кому отримані товари, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх реекспортом чи передаванням.
У разі коли іноземний суб'єкт - кінцевий споживач має намір у подальшому реекспортувати чи передавати отримані товари іншому кінцевому споживачеві, в зазначеному документі повинно бути визначено його зобов'язання про здійснення таких операцій лише за наявності письмової згоди на це експортера та Держекспортконтролю.
У разі експорту товарів, які є внеском до капіталу спільного українсько-бразильського підприємства - бінаціональної компанії "Алкантара Циклон Спейс", утвореного відповідно до Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія "Циклон-4" на пусковому центрі Алкантара, підписаного 21 жовтня 2003 р. в м. Бразиліа, зовнішньоекономічний договір (контракт) не надається.
(Підпункт 3 пункту 14 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 3 від 06.01.2010)
15. У разі експорту товарів до держав - учасниць міжнародного режиму експортного контролю "Вассенаарська домовленість" документи, зазначені у пункті 14 цього Порядку, які визначають зобов'язання та гарантії кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів, за погодженням з Держекспортконтролем можуть не надаватися.
16. Відкритий або генеральний дозвіл на право експорту товарів до держав, які не є учасниками міжнародного режиму експортного контролю "Вассенаарська домовленість", а також у випадках, коли з державою - кінцевим споживачем товарів не укладено міжнародний договір, яким обумовлено такий експорт, надається в установленому порядку за погодженням з МЗС, а у разі потреби - з іншими центральними органами виконавчої влади.
(Абзац перший пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 464 від 14.05.2008)
Фактичне відвантаження товарів, передбачених для експорту за відповідним відкритим або генеральним дозволом, суб'єкт повинен здійснювати лише після отримання документів, зазначених в абзацах другому і п'ятому пункту 14 цього Порядку.
17. Реекспорт чи передача іншому кінцевому споживачеві товарів здійснюється згідно з порядком, передбаченим для їх експорту. При цьому, крім документів, зазначених у пунктах 11 і 14 цього Порядку, експортер подає документи, які підтверджують відсутність обмежень на реекспорт чи передачу товарів іншому кінцевому споживачеві з боку постачальника цих товарів в Україну.
18. Тимчасове вивезення товарів для демонстрації на виставках і ярмарках, реклами, проведення випробувань та з іншою метою, якщо це не передбачає переходу права власності на товар, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання такого висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються:
документ, який містить відомості про найменування виставки або ярмарку, місце і строк експонування або випробування товарів тощо, а також зобов'язання (гарантії) щодо зворотного ввезення товарів в Україну без зміни їх кількісних і якісних характеристик;
засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове вивезення товарів (запрошення для участі у виставці або ярмарку, зовнішньоекономічного договору (контракту), угоди з іноземним партнером тощо), та довідки про ступінь секретності товару, яку суб'єкт подавав під час проведення попередньої експертизи товарів та реєстрації цього суб'єкта в Держекспортконтролі.
19. Тимчасове вивезення товарів військовими формуваннями України для проведення навчань або для забезпечення їх діяльності за межами України, якщо це не передбачає переходу права власності на товари, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються:
засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове вивезення товарів;
довідка про ступінь секретності кожного з найменувань товарів, що передбачається для тимчасового вивезення.
Додаткові вимоги до здійснення імпорту
та тимчасового ввезення товарів
20. Імпорт та тимчасове ввезення товарів здійснюється на підставі дозволів чи висновків Держекспортконтролю.
21. Якщо умовою імпорту товарів в Україну є оформлення Українською стороною документів про гарантії їх кінцевого використання, оформлення таких документів здійснюється відповідно до Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 920 (Офіційний вісник України, 1999 р., N 22, ст. 1005; 2003 р., N 4, ст. 139, N 32, ст. 1711).
Передача іншому кінцевому споживачеві товарів, зазначених у списку, а також інших товарів, які були ввезені на територію України з наданням відповідного міжнародного імпортного сертифіката, здійснюється згідно з порядком, передбаченим для їх імпорту. При цьому, крім документів, зазначених у пунктах 11 і 22 цього Порядку, суб'єкт подає документи, які підтверджують відсутність обмежень на таку передачу з боку постачальника цих товарів в Україну.
22. До листа про надання дозволу на право імпорту товарів, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються:
засвідчена в установленому порядку копія зовнішньоекономічного договору (контракту) на імпорт зазначених у заяві товарів, а у разі, коли імпортером є підприємство-посередник, - засвідчена копія договору комісії, доручення тощо;
сертифікат кінцевого споживача за формою, встановленою Положенням про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю.
23. Тимчасове ввезення товарів з метою надання іноземному суб'єкту послуг з їх ремонту, обслуговування, модернізації тощо здійснюється за відповідним висновком Держекспортконтролю, а експорт таких послуг (разом з поверненням ввезених товарів), включаючи надання послуг з гарантійного обслуговування, здійснюється за дозволом Держекспортконтролю. Зазначені висновок та дозвіл надаються суб'єкту на підставі документів, визначених у пунктах 11 і 14 цього Порядку.
(Пункт 23 в редакції Постанови КМ N 1432 від 28.10.2004)
24. Тимчасове ввезення товарів для демонстрації на виставках, ярмарках, реклами, проведення випробувань та з іншою метою, якщо це не передбачає переходу права власності на товари, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються:
документ, який містить відомості про найменування виставки, ярмарку, місце і строк експонування товарів;
засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове ввезення товарів (запрошення для участі у виставці, ярмарку, зовнішньоекономічного договору (контракту) тощо).
25. Тимчасове ввезення товарів військовими формуваннями України для проведення навчань, якщо це не передбачає переходу права власності на товари, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, подаються засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове ввезення товарів.
Транзит товарів територією України
26. Транзит товарів територією України здійснюється на підставі відповідного висновку Держекспортконтролю.
27. Для одержання висновку на право транзиту товарів територією України суб'єкт або іноземний суб'єкт надсилає Держекспортконтролю лист, до якого додаються:
заява за встановленою Мінекономрозвитку формою;
(Абзац другий пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1027 від 24.10.2012)
засвідчена копія експортної ліцензії держави-експортера або інший офіційний документ, що містить необхідні відомості для проведення експертизи в галузі експортного контролю та прийняття відповідного рішення;
інші документи (засвідчені копії сертифіката кінцевого споживача, імпортного сертифіката, технічні дані та призначення товарів тощо) залежно від категорії товару та держави - одержувача товару на вимогу Держекспортконтролю.
Звітування та відповідальність суб'єктів
28. Звіти про використання отриманих дозволів на право експорту чи імпорту товарів суб'єкт подає Держекспортконтролю за встановленою Мінекономрозвитку формою. Строки подання звітів визначаються під час реєстрації цього суб'єкта в Держекспортконтролі або оформлення дозволів.
(Абзац перший пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1027 від 24.10.2012)
Неподання або несвоєчасне подання суб'єктом зазначених звітів тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
29. Суб'єкти, які допускають порушення вимог цього Порядку, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Додаток
до Порядку
(у редакції постанови
Кабінету Міністрів України
від 9 серпня 2017 р. N 596)
Список
товарів військового призначення, міжнародні
передачі яких підлягають державному контролю
Список товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю (зі змінами від 25.04.2018 р.) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Постанови".
(Додаток в редакції Постанови КМ N 1721 від 23.12.2004, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 622 від 21.07.2005; в редакції Постанов КМ N 531 від 21.03.2007, N 443 від 06.05.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 696 від 01.08.2012, N 206 від 15.04.2015; в редакції Постанови КМ N 596 від 09.08.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 327 від 25.04.2018)
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 листопада 2003 р. N 1807
Перелік
постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 1997 р. N 1358 "Про затвердження Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 50, с. 50).
2. Пункт 6 змін і доповнень, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань державного експортного контролю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1999 р. N 1042 (Офіційний вісник України, 1999 р., N 24, ст. 1107).
3. Пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань державного експортного контролю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2001 р. N 244 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 12, ст. 490).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. N 184 "Про внесення змін у додаток до Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення" (Офіційний вісник України, 2002 р., N 8, ст. 358).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 982 "Про внесення змін до Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення" (Офіційний вісник України, 2002 р., N 29, ст. 1368).