ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
23.01.2018 N 251/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

Про надання податкової консультації з акцизного податку

Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу (далі - Кодекс) розглянула звернення Підприємства про надання індивідуальної податкової консультації з питань акцизного податку та в межах компетенції повідомляє.

Щодо необхідності реєстрації платником акцизного податку Підприємством (Замовником) у разі здійснення ним операцій з реалізації іншому суб’єкту господарювання (Підряднику) (відповідно до умов договору підряду) талонів на пальне.

У зверненні Підприємство (Замовник) зазначає, що має намір у 2018 році заключити договір підряду, згідно з яким інший суб’єкт господарювання (Підрядник) зобов’язується на власний ризик, власними силами, виконати роботу пов’язану з лісозаготівлею, за завданням Підприємства (Замовника), який в свою чергу зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу та надати "Підряднику" паливо-мастильні матеріали (шляхом надання талонів), які будуть використані для виконання робіт згідно умов договору.

Відносини на умовах договору підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). Так, відповідно до статті 837 ЦКУ за договором підряду ЦКУ одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому статтею 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне.

Згідно з підпунктом 14.1.1411 пункту 14.1 статті 14 Кодексу пальне це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснює будь-які операції, визначені абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно є платником акцизного податку.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому слід зазначити, що відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. N 281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

З огляду на те, що талони на пальне підтверджують право їх власника на отримання на АЗС нафтопродукту, операції з передачі/реалізації талону є за своєю суттю продажем пального.

Враховуючи зазначене, якщо за даними первинних документів Підприємство (Замовник) здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію третім особам палива за допомогою талонів та/або смарт-карток на пальне, які отримуються та/або надаються як додаток до видаткових накладних та/або актів приймання-передачі на паливо, то у Підприємства (Замовника) виникає обов’язок щодо реєстрації платником акцизного податку, як особи, що реалізує пальне.

Щодо відповідальності суб’єкта господарювання у разі здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку.

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 117.3 статті 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Щодо необхідності реєстрації платником акцизного податку у разі здійснення операцій з видачі мастил в споживчій тарі 1 (один) літр.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що для цілей розділу VI Кодексу, починаючи з 1 січня 2017 року не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

Таким чином, якщо суб’єкт підприємницької діяльності не являється виробником пального, та здійснює виключно реалізацію пального на митній території України в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), то такий суб’єкт господарювання не є платником акцизного податку у розумінні підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу. А відповідно до вимог статті 231 Кодексу у нього не виникає обов’язку зі складання та реєстрації акцизних накладних.

Об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому виникатиме у разі, якщо обсяги реалізованого пального перевищуватимуть обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку (постачальників), за які сплачено акцизний податок (підпункт 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу).

При цьому зазначаємо, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.