МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ
08.11.2017 N 912

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
29 листопада 2017 р. за N 1452/31320

Про затвердження Інструкції про порядок категорування
ракетно-артилерійського озброєння

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року N 1225 "Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах" (зі змінами) та з метою встановлення порядку категорування ракетно-артилерійського озброєння в Національній гвардії України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок категорування ракетно-артилерійського озброєння, що додається.

2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра внутрішніх справ України генерал-полковника Ярового С.А.

Міністр А.Б. Аваков

Затверджено
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
08.11.2017 N 912

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
29 листопада 2017 р. за N 1452/31320

Інструкція
про порядок категорування ракетно-артилерійського озброєння

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок категорування ракетно-артилерійського озброєння (далі - РАО), перелік матеріальних засобів служби РАО, умови, за яких РАО переводиться в нижчу (вищу) категорію, критерії його категорування залежно від строку зберігання, технічного стану та запасу ресурсу, перелік посадових осіб, яким надано право на переведення його в нижчу категорію.

2. Під категорією розуміють умовну облікову характеристику зразка РАО або майна, установлену залежно від його технічного стану, запасу технічного ресурсу і необхідності проведення ремонту.

Під категоруванням розуміється встановлення і документальне оформлення категорії РАО та (або) переведення його з однієї категорії до іншої.

3. До РАО в цій Інструкції належать озброєння, ракети, боєприпаси та військово-технічне майно за номенклатурою відділу озброєння Головного управління Національної гвардії України (далі - центральна служба забезпечення).

До озброєння належать:

наземне обладнання ракетних, зенітно-ракетних і протитанкових ракетних комплексів;

артилерійське озброєння;

озброєння, яке встановлено на танках, бойових машинах піхоти, бронетранспортерах та іншій військовій техніці;

стрілецьке озброєння та засоби ближнього бою;

радіотехнічні засоби та радіоелектронна техніка;

рухомі розвідувальні, спостережні пункти та фотолабораторії;

артилерійські прилади;

рухомі засоби технічного обслуговування та ремонту;

комплексні та уніфіковані тренажери.

До ракет належать ракети, ракетні частини, а також бойові та головні частини у звичайному спорядженні, комплектуючі елементи.

До боєприпасів належать реактивні снаряди, артилерійські, танкові та гранатометні постріли, ручні й реактивні гранати, патрони до стрілецької зброї, сигнальні, освітлювальні, димові, імітаційні та інші піротехнічні засоби та їх комплектуючі елементи.

До військово-технічного майна служби озброєння належать запасні частини, інструмент і приладдя, експлуатаційні матеріали для підтримання технічної готовності озброєння, обладнання та пристрої для технічного обслуговування і ремонту озброєння, у тому числі намети, барокамери, кондиціонери, в’ючне спорядження, спеціальна упаковка тощо, тренажери, розрізні агрегати, макети, експлуатаційна, ремонтна та інша документація.

4. Строк служби РАО до переходу в граничний стан становить:

для артилерії, мінометів, стрілецької зброї, оптичних приладів - 40 років;

для електронно-оптичних та квантових приладів, приладів (пунктів) управління і наведення, спеціальної частини наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення та протитанкових ракетних комплексів - 25-30 років;

для наземного обладнання зенітно-ракетних комплексів - 20 років;

для озброєння і майна, що не увійшло до перелічених груп, - 40 років.

5. РАО залежно від технічного стану, технічного ресурсу (строку служби), гарантійного строку служби та (або) гарантійного наробітку поділяється на категорії за видами:

озброєння та військово-технічне майно - на 5 категорій;

ракети, боєприпаси, контейнери та запасні інструменти і приладдя (далі - ЗІП) до ракет, навчальні ракети - на 3 категорії.

6. Категорування РАО проводиться:

під час приймання РАО з’єднаннями, військовими частинами, вищими військовими навчальними закладами, навчальними військовими частинами (центрами), базами;

після закінчення строку служби, гарантійного строку служби або вироблення технічного ресурсу зразків РАО;

у разі передчасного виходу РАО з ладу, у тому числі після аварій, стихійного лиха, бойових ушкоджень;

під час проведення технічного обслуговування N 2 (відповідно до вимог технічної документації на відповідний зразок РАО) або контрольних оглядів РАО поточного забезпечення і тривалого зберігання;

за результатами лабораторних та полігонних випробувань;

під час проведення середнього або капітального ремонту.

7. Відповідність установленої категорії РАО його реальному технічному стану перевіряється особами, що здійснюють інспектування, командирами військових частин, заступниками командирів частин з озброєння, начальниками відділів зберігання, начальниками служб озброєння (ракетно-артилерійського озброєння) військових частин під час оглядів і перевірок технічного стану РАО.

8. Під час категорування озброєння та військово-технічного майна необхідно керуватися встановленими гарантійними строками служби, гарантійним наробітком, зазначеними у формулярах, технічними ресурсами (строками служби), переліком несправностей і пошкоджень, що визначають технічний стан, а також нормами категорування стволів, наведеними в додатках 1-5 до цієї Інструкції.

Визначення категорій боєприпасів проводиться відповідно до критеріїв, зазначених у додатках 6, 7 до цієї Інструкції.

9. РАО, що підлягає відновленню шляхом проведення поточного ремонту в ремонтних підрозділах військових частин, у нижчу категорію не переводиться.

10. Відсутність або несправність запасних частин, інструменту, приладдя, а також комплектуючих виробів (прицілів, багнет-ножів, панорам, футлярів, ранців, чохлів тощо) не є підставою для переводу озброєння в нижчу категорію, а лише характеризує стан його комплектності.

Порушення зовнішніх протикорозійних покриттів РАО (оксидного, фосфатного тощо) під час його зберігання та експлуатації також не є підставою для його переведення в нижчу категорію.

11. Озброєння 1 і 2 категорії, ракети і боєприпаси 1 категорії, на яких проводяться модернізація або конструктивні доробки, у нижчу категорію не переводяться. У разі заміни на озброєнні 1 категорії в ході експлуатації (поточного ремонту) окремих комплектуючих виробів і агрегатів (двигунів, насосів, блоків тощо) на вироби і агрегати 1 або 2 категорії для озброєння і 1 категорії для ракет і боєприпасів категорія РАО не змінюється.

12. Право переведення озброєння в нижчу категорію залежно від його технічного стану або строку зберігання надається:

у 2 категорію - командирам (начальникам) з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз;

у 3-5 категорії - командувачу Національної гвардії України.

Право переведення ракет і боєприпасів у нижчу категорію залежно від їх технічного стану або строку зберігання надається:

у 2 категорію - командирам (начальникам) з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз;

у 3 категорію - командувачу Національної гвардії України.

Право переведення контейнерів (тари) для ракет у 2 та 3 категорії залежно від їх технічного стану надається командирам (начальникам) з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз.

Право переведення військово-технічного майна в 2-5 категорії залежно від його технічного стану або строку зберігання надається командирам (начальникам) з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз.

13. Переведення озброєння та військово-технічного майна в 5 категорію, ракет і боєприпасів у 3 категорію здійснюється:

після досягнення граничного стану, зазначеного в нормативно-технічній документації, граничного або гранично-нормативного строку експлуатації;

у разі коли відновлення технічно неможливе або економічно недоцільне.

14. Стрілецьке озброєння та засоби ближнього бою, переведені в 5 категорію, ракети та боєприпаси, переведені в 3 категорію, підлягають здаванню на Центральну базу зберігання озброєння та боєприпасів (далі - база зберігання).

Дозволяється озброєння 5 категорії та озброєння інших категорій, яке виведене зі штатів військових частин, ракети та боєприпаси 3 категорії переробляти в навчальне (музейне) з проведенням необхідного ремонту або доробок. Підставою для переробки РАО в навчальне (музейне) є розпорядження командувача Національної гвардії України.

15. Озброєння 3 або 4 категорії, на якому проведено середній або капітальний ремонт відповідно, переводиться в 2 категорію. Акт технічного стану затверджується начальником (командиром) ремонтного органу (підрозділу) після проведення ремонту та перевірки озброєння комісією на відповідність його технічним умовам для ремонту.

16. Після відпрацювання технічних ресурсів експлуатації (строків служби) РАО у разі задовільного технічного стану в нижчу категорію не переводиться, строк його експлуатації продовжується на підставі актів технічного стану строком на один рік.

РАО, що потребує ремонту, але не відпрацювало встановлений технічний ресурс (строк служби), переводиться в нижчу категорію на підставі акта технічного стану. У разі передчасного виходу РАО з ладу проводиться розслідування. Матеріали розслідування додаються до акта технічного стану виробу.

Категорія озброєння, для якого технічні ресурси (строки служби) не встановлено, та яке знято з озброєння і зберігається на базі зберігання, визначається за їх фактичним технічним станом згідно з критеріями, зазначеними в додатках 1-5 до цієї Інструкції.

ІІ. Категорування ракетно-артилерійського озброєння, змонтованого
(встановленого) на шасі автомобільної або бронетанкової техніки

1. Категорування ракетно-артилерійського озброєння, змонтованого на шасі автомобільної техніки.

Ракетно-артилерійське озброєння, змонтоване на шасі автомобільної техніки залежно від технічного стану, а також після відпрацювання технічних ресурсів (строків служби) і характеру необхідного ремонту, поділяється на такі категорії:

1 категорія - нове, справне та придатне до використання за призначенням, спеціальна частина 1 категорії, базове шасі 1 категорії;

2 категорія - технічно справне і придатне до використання за призначенням, було в експлуатації, пройшло середній або капітальний ремонт. Спеціальна частина 1 або 2 категорії, базове шасі 2 категорії; спеціальна частина 2 категорії, базове шасі 1 категорії;

3 категорія - спеціальна частина та (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення середнього ремонту;

4 категорія - спеціальна частина та (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення капітального ремонту;

5 категорія - спеціальна частина та (або) базове шасі, непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

2. Категорування ракетно-артилерійського озброєння, змонтованого (встановленого) на шасі бронетанкової техніки.

Ракетно-артилерійське озброєння, змонтоване на шасі бронетанкової техніки залежно від технічного стану, а також після відпрацювання технічних ресурсів (строків служби) і характеру необхідного ремонту поділяється на такі категорії:

1 категорія - нове, справне та придатне до використання за призначенням. Спеціальна частина 1 категорії, базове шасі, яке не виробило гарантійний строк служби;

2 категорія - технічно справне і придатне до використання за призначенням, яке знаходиться в експлуатації, а також пройшло середній або капітальний ремонт. Спеціальна частина 1 або 2 категорії, базове шасі, яке не відпрацювало технічний ресурс до середнього ремонту, а також шасі або спеціальна частина, які пройшли середній або капітальний ремонт;

3 категорія - спеціальна частина та (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення середнього ремонту;

4 категорія - спеціальна частина та (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення капітального ремонту;

5 категорія - спеціальна частина та (або) базове шасі, непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

ІІІ. Категорування спеціальної частини
наземного обладнання ракетних
комплексів тактичного призначення,
протитанкових ракетних комплексів

1. До спеціальної частини наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів відносяться пускові установки (стартові агрегати), бойові машини, пункти та комплекси автоматизованого управління, контрольно-випробувальні пересувні станції, контрольно-перевірочна апаратура, машини випробування, транспортно-заряджаючі машини, транспортні машини і ґрунтові візки, автокрани, компресорні станції, підігрівачі повітря, машини запасних частин, інструменту та приладдя, навчально-тренувальні засоби ракетних комплексів та протитанкових ракетних комплексів (далі - ПТРК).

2. Наземне обладнання (спеціальна частина) залежно від технічного стану, а також після відпрацювання технічних ресурсів (строків служби) і характеру необхідного ремонту поділяється на такі категорії:

1 категорія - нове, справне та придатне до використання за призначенням і яке не відпрацювало гарантійний строк служби;

2 категорія - справне та придатне до використання за призначенням, яке знаходиться в експлуатації, а також пройшло середній або капітальний ремонт;

3 категорія - яке за своїм технічним станом потребує середнього ремонту;

4 категорія - яке за технічним станом потребує капітального ремонту;

5 категорія - непридатне до використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.

3. Несправності і пошкодження, відповідно до яких здійснюється категорування спеціальної частини наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів за технічним станом, зазначено в додатку 1 до цієї Інструкції.

ІV. Категорування спеціальної частини наземного обладнання
зенітних ракетних комплексів військ протиповітряної оборони малої
дальності і близької дії та радіотехнічних засобів

1. До спеціальної частини наземного обладнання зенітних ракетних комплексів та радіотехнічних засобів відносяться самохідно-вогневі установки, зенітні та зенітні самохідні установки, бойові машини, пункти та комплекси автоматизованого управління, контрольно-випробувальні пересувні станції, контрольно-перевірочна апаратура, машини випробувань, навчально-тренувальні засоби зенітних ракетних комплексів, транспортно-заряджаючі машини, радіолокаційні станції, станції наведення ракет, топоприв’язники, станції метеорологічного та вітрового зондування атмосфери, електронно-обчислювальні машини спеціального призначення.

2. Наземне обладнання та радіотехнічні засоби (спеціальна частина) залежно від технічного стану, а також після відпрацювання технічного ресурсу поділяються на такі категорії:

1 категорія - нове, справне та придатне до використання за призначенням, яке не відпрацювало гарантійного строку служби;

2 категорія - справне та придатне до використання за призначенням, яке знаходиться в експлуатації, а також пройшло середній або капітальний ремонт;

3 категорія - яке за своїм технічним станом потребує середнього ремонту;

4 категорія - яке за технічним станом потребує капітального ремонту;

5 категорія - непридатне до використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.

3. Несправності і пошкодження, відповідно до яких здійснюється категорування спеціальної частини наземного обладнання зенітних ракетних комплексів та радіотехнічних засобів за технічним станом, наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

V. Категорування артилерійського озброєння

1. До артилерійського озброєння відносяться: артилерійські системи причіпної артилерії, зенітної артилерії; артилерійські системи танків і бойових машин; спеціальні частини самохідної артилерії, самохідних артилерійських установок, бойових машин, пускових установок і транспортно-заряджаючих машин реактивних систем залпового вогню; міномети.

2. Артилерійські системи і реактивні системи залпового вогню залежно від технічного стану, характеру необхідного ремонту, а також відпрацювання гарантійного строку служби і технічного ресурсу поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, справні та придатні до використання за призначенням, які не відпрацювали гарантійний строк служби;

2 категорія - справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться в експлуатації, а також пройшли середній та капітальний ремонт;

3 категорія - які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту;

4 категорія - які за своїм технічним станом потребують капітального ремонту;

5 категорія - непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

3. Категорування стволів артилерійських систем:

1) основним критерієм для категорування і вибракування ствола є технічний стан ствола, який характеризується подовженням зарядної камори чи ступенем зносу каналу ствола;

2) норми категорування стволів артилерійських систем щодо подовження зарядної камори і зносу каналу ствола зазначено в додатках 2 і 3 до цієї Інструкції;

3) стволи артилерійських систем залежно від фактичної величини падіння початкової швидкості снаряда, подовження зарядної камори або зносу каналу ствола, витрати ресурсу (живучості) (додаток 3) поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, а також ті, що знаходяться та були в експлуатації з витраченням ресурсу (живучості) стволів до 25%, подовження зарядної камори або знос каналу ствола яких не перевищує величину, установлену для переводу в 2 категорію;

2 категорія - які знаходяться та були в експлуатації, придатні для бойових стрільб з витратою ресурсу (живучості) стволів від 25 до 80%, подовження зарядної камори або знос каналу ствола яких не перевищує величину, установлену для переводу в 3 категорію;

3 категорія - які знаходяться та були в експлуатації, придатні для бойових стрільб із витратою ресурсу (живучості) стволів від 80 до 100%, подовження зарядної камори або знос каналу ствола яких не перевищує величину, установлену для переводу в 5 категорію;

4 категорія - не встановлюється;

5 категорія - непридатні до використання;

4) за наявності сколів полів нарізів у стволах 1-ї категорії ці стволи переводяться в 2 категорію незалежно від величини падіння початкової швидкості і від подовження зарядної камори або від діаметрального зносу каналу ствола. Незначні поздовжні риски і подряпини, осипання і дрібні вм’ятини, які можуть утворюватися після стрільби бронебійними підкаліберними снарядами, не є ознакою для переводу ствола з однієї категорії в іншу.

Під час стрільби зі стволів 3 категорії (знос стволів, близький до граничного, що категоруються як за подовженням зарядної камори, так і за діаметральним зносом) можливі випадки неправильного функціонування снарядів та інших елементів пострілу (зрив і зрізування провідних (обтюрувальних) пасків, відбитки від полів нарізів на циліндричній частині снарядів, неправильний політ і руйнування снарядів, значні недольоти снарядів, передчасне спрацьовування детонатора і снаряду на траєкторії, відмова дії підривника біля цілі тощо);

5) до показників, що є підставою для переводу ствола в 5 категорію, відносяться:

зменшення початкової швидкості снаряда для польових гармат до 5%, для танкових і протитанкових гармат - до 3,5% (зменшення початкової швидкості до величини, при якій артилерійська система не здатна вирішувати поставлені перед нею завдання, внаслідок зменшення дальності стрільби більше норми або бронебійної дії);

незведення підривника під час стрільби на найменшому заряді, у результаті чого відбуваються відмови в дії снаряда. Ствол бракується в тому випадку, якщо під час стрільби на найменшому заряді, при якому допустима стрільба з нової гармати, буде регулярно понад 30% відмов під час застосування основного підривника;

значне погіршення кучності бою, що характеризується збільшенням розсіювання снарядів під час стрільби (збільшення утворювання Вб х Вв (Вб х Вд) порівняно з табличним (початковим) значенням для польових систем у вісім разів, а для танкових і протитанкових гармат - у два рази);

погіршення функціонування снарядів (зрив і зрізування провідних (обтюрувальних) пасків, неправильний політ снарядів, що призводить до великих недольотів, неправильна дія снарядів біля цілі, передчасне спрацьовування підривника, поява відмов чи траєкторних розривів снарядів унаслідок неправильної роботи підривника, збільшення розкидання, спрацьовування тимчасових підривників). За наявності хоча б одного з цих показників ствол переводиться в 5 категорію незалежно від величини подовження зарядної камори або зносу каналу ствола;

6) переведення у 5 категорію стволів 125-мм танкових гармат типу Д-81 слід проводити за досягненням граничного значення одного з критеріїв:

якщо діаметральний знос каналу ствола від казенного зрізу труби на 850 та (або) 1000, 1100, 1200 мм досягне 3,3 мм;

якщо загальний настріл ствола становитиме 1000 пострілів каліберними снарядами або 1000 приведених пострілів.

Один постріл підкаліберним снарядом 3БМ26, 3БМ29, 3БМ32 враховується як сім приведених пострілів каліберними снарядами. Один постріл підкаліберним снарядом ЗБМ15 (ЗБМ22) враховується як п’ять приведених пострілів, що відповідає п’яти пострілам каліберними снарядами (у формулярах облік настрілу стволів гармат ведеться у приведених пострілах);

7) крім граничного подовження зарядної камори або діаметрального зносу каналу, ствол переводиться в 5 категорію за наявності однієї з таких несправностей:

тріщини на стволі;

здуття;

забоїни, вм’ятини і раковини в каморі, що перешкоджають досиланню гільзи і піддону (пострілу) під час заряджання та екстракції гільзи (піддона) після пострілу, якщо неможливо їх усунути силами ремонтних органів;

зриви і сколи полів нарізів, вм’ятини і вибоїни внутрішньої поверхні каналу ствола, величини яких перевищують допустимі межі, установлені нормативно-технічною документацією на зразки озброєння;

8) визначення падіння початкової швидкості снаряду проводиться за допомогою штатної польової балістичної станції під час чергових стрільб, величина падіння початкової швидкості повинна бути внесена у формуляр гармати;

9) подовження зарядної камори і знос каналу ствола визначаються приладами вимірювання довжини зарядної камори (ПЗК) та контролю зносу каналу ствола (ПКЗ);

10) для вкладних стволів установлюються такі категорії:

1 категорія - нові, а також ті, що знаходяться та були в експлуатації, справні та придатні до використання за призначенням і не виробили гарантійний строк служби;

2 категорія - справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться в експлуатації, а також ті, що пройшли середній або капітальний ремонт;

3 категорія - які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту;

4 категорія - які за своїм технічним станом потребують капітального ремонту;

5 категорія - непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне;

11) до 5 категорії відносяться стволи, що мають знос каналу ствола вище допустимих норм, які визначаються:

для 23-мм вкладних стволів калібром К-2 - розміром 23,105 мм; входження калібру в канал ствола з дульної частини далі контрольної риски не допускається;

для 20-мм вкладних стволів калібром К-2 - розміром 20,16 мм, входження калібру в канал ствола з дульної частини не допускається;

для 14,5 мм вкладних стволів калібром К-2 - розміром 14,7 мм; входження калібру в канал ствола з казенної частини допускається на довжину не більше 178 мм з урахуванням довжини патронника;

12) при входженні калібру на величину, більшу ніж зазначено вище, перевірити кучність бою ствола стрільбою. Якщо при двох послідовних стрільбах отримано незадовільні результати, стволи переводяться в 5 категорію.

4. Категорування мінометів калібру 82-120 мм:

1) залежно від технічного стану та напрацювання міномети поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, а також ті, що знаходяться та були в експлуатації, справні та придатні до використання за призначенням, не відпрацювали гарантійний строк служби, у яких горизонтальна хиткість ствола при установці прицілу 7-30 не перевищує 0-10; канали стволів не піддавалися розшліфуванню, не мають раковин від розпалу, зношення їх не перевищує величин, зазначених у додатку 5 до цієї Інструкції;

2 категорія - справні і придатні до використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, а також пройшли середній або капітальний ремонт, у яких горизонтальна хиткість при установці прицілу 7-30 знаходиться в межах 0-10 - 0-18, канали стволів розшліфовані або мають раковини від розпалу, знос яких не перевищує величин, зазначених у додатку 5 до цієї Інструкції;

3 категорія - за технічним станом потребують середнього ремонту, у яких горизонтальна хиткість ствола при установці прицілу 7-30 більше 0-18;

4 категорія - за технічним станом потребують капітального ремонту, канал ствола вимагає правки і розшліфування;

5 категорія - непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне;

2) міномет переводиться в 5 категорію, якщо він одночасно має дві основні складальні одиниці 5 категорії: ствол і двоногу-лафет, ствол і опорну плиту або двоногу-лафет і опорну плиту;

3) стволи мінометів відносяться до 5 категорії, якщо вони досягли граничного діаметру каналу ствола, мають вм’ятини у 82-мм мінометі більше 1 мм, у 120-мм - більше 2,5 мм, тріщини, здуття, випини заввишки більше 1 мм, розриви, вигини, що перешкоджають проходженню калібру, або суцільне ураження каналу ствола раковинами;

4) міномети 1 і 2 категорії, у яких колісні ходи потребують середнього ремонту, вважаються некомплектними до відповідної категорії (1 або 2).

5. Категорування зенітних установок.

Залежно від технічного стану та напрацювання зенітні установки поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, а також ті, що знаходяться та були в експлуатації, справні та придатні до використання за призначенням, не відпрацювали гарантійний строк служби та укомплектовані стволами 1 категорії;

2 категорія - справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, пройшли середній або капітальний ремонт і укомплектовані стволами не нижче 2 категорії, а також пройшли середній або капітальний ремонт;

3 категорія - за технічним станом потребують середнього ремонту, укомплектовані стволами 2 або 3 категорії;

4 категорія - за технічним станом потребують капітального ремонту із заміною чи виготовленням деталей в умовах стаціонарних ремонтних органів;

5 категорія - непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

6. Категорування гранатометів:

1) залежно від технічного стану та напрацювання гранатомети поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, а також ті, що знаходяться та були в експлуатації, справні та придатні до використання за призначенням і не відпрацювали гарантійний строк служби, у яких канали стволів не розшліфовувалися, не мають слідів корозії або раковин і лущень хрому, знос їх не перевищує величини, зазначеної в додатку 5 до цієї Інструкції; укомплектовані справними станками;

2 категорія - які знаходяться та були в експлуатації, придатні до використання за призначенням, пройшли середній або капітальний ремонт, у яких канали стволів розшліфовані або мають раковини від розпалу, знос яких не перевищує величини, зазначеної в додатку 5 до цієї Інструкції;

3 категорія - які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту;

4 категорія - які за технічним станом потребують капітального ремонту із заміною або виготовленням деталей в умовах стаціонарних ремонтних органів;

5 категорія - непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне;

2) гранатомети відносяться до 5 категорії, якщо вони мають діаметр каналу ствола, що досяг граничних розмірів (додаток 5), зовнішні вм’ятини, які переходять в опуклості в каналі ствола, тріщини, роздуття, що переходять у зовнішні розриви, вигини, що перешкоджають проходженню калібру або суцільне ураження раковинами; досягли граничного настрілу (живучості), зазначеного в додатку 4 до цієї Інструкції;

3) автоматичні гранатомети категоруються як станкові кулемети згідно з пунктом 2 розділу VI цієї Інструкції.

VI. Категорування стрілецького озброєння

1. До стрілецького озброєння належить індивідуальна, групова і холодна зброя (пістолети, револьвери, автомати, карабіни, гвинтівки, ручні, станкові та крупнокаліберні кулемети, спортивна та цільова стрілецька зброя, багнет-ножі, кортики, шаблі тощо).

2. Категорування пістолетів, револьверів, автоматів, карабінів, гвинтівок, ручних, станкових та крупнокаліберних кулеметів; спортивної та цільової стрілецької зброї:

1) залежно від якісного та технічного стану стрілецька зброя поділяється на такі категорії:

1 категорія - нова, а також та, що знаходиться і була в експлуатації, справна та придатна до використання за призначенням, не відпрацювала гарантійний строк служби, у якої канал ствола і патронник не мають слідів корозії та раковин і лущення хрому; поля нарізів з дульної частини зношені на довжині не більше одного калібру; задовольняє вимогам нормального бою. У каналах стволів 12,7-мм і 14,5-мм кулеметів допускається часткове лущення і відколи хрому на початку нарізів і на окремих ділянках каналу ствола;

2 категорія - яка знаходиться та була в експлуатації, придатна до використання за призначенням, пройшла середній або капітальний ремонт, у якої канал ствола і патронник можуть мати ураження у вигляді висипки, слідів іржі, раковин, сколів і лущення хрому, а поля нарізів із дульної частини зношені на довжині більше одного калібру. Допускається роздуття каналу ствола без опуклості на зовнішній поверхні, крім пістолетів, або розсвердлення дульної частини ствола, яке задовольняє вимогам нормального бою;

3 категорія - яка за технічним станом потребує середнього ремонту;

4 категорія - яка за технічним станом потребує капітального ремонту із заміною або виготовленням деталей в умовах стаціонарних ремонтних органів;

5 категорія - непридатна до використання за призначенням, відновлення якої технічно неможливе або економічно недоцільне;

2) категорування стрілецької зброї, що знаходиться на озброєнні підрозділів почесної варти, здійснюється без урахування витрати технічного ресурсу (строку служби), для неї встановлюються такі категорії:

1 категорія - нова, а також та, що знаходиться та була в експлуатації, придатна до використання за призначенням; у якої металеві частини не мають слідів корозії та раковин і лущення хрому;

2 категорія - яка знаходиться в експлуатації, придатна до використання за призначенням, пройшла середній або капітальний ремонт, у якої металеві частини не мають слідів корозії та раковин і лущення хрому;

3 категорія - яка має знос або зрив різьбових з’єднань, відновлення яких проводиться наплавкою з подальшою механічною обробкою або виготовленням деталі з категорійними (підгоночними) розмірами; знос деталей, що потребують заміни на запасні частини з ремонтними розмірами; вигини ствола, прицільних приладів, клинкового штика; злам фіксатора ударно-спускового механізму, прапорця запобіжника, прицільної планки; тріщини, відколи на дерев’яних частинах, що усуваються шляхом їх заміни.

Металеві частини можуть мати незначні ураження у вигляді висипки, слідів іржі, лущення хрому;

4 категорія - металеві частини якої мають значні ураження у вигляді висипки, слідів іржі, сколів і лущення хрому і потребують відновлення в умовах стаціонарних ремонтних органів;

5 категорія - непридатна до використання за призначенням, відновлення якої технічно неможливе або економічно недоцільне;

3) основними частинами зброї, технічний стан яких визначає перевод у 5 категорію, слід вважати:

ствол зі ствольною коробкою - для гвинтівок і карабінів (із незмінними стволами);

ствольну коробку - для автоматів і кулеметів;

ствольну і затворну коробки - для пістолетів-кулеметів;

рамку та (або) затвор - для пістолетів і револьверів;

4) несправності та пошкодження, що визначають технічний стан, відповідно до яких здійснюється категорування стрілецької зброї, наведено в додатку 1 (розділ 4) до цієї Інструкції, ресурс (живучість) стволів стрілецької зброї наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

3. Категорування багнет-ножів, кортиків, шабель.

Залежно від технічного стану холодна зброя поділяється на такі категорії:

1 категорія - нова, а також та, що знаходиться та була в експлуатації, придатна до використання за призначенням, при цьому допускається ураження клинків у вигляді висипу і окремих сколів хрому;

2 категорія - знаходиться в експлуатації, справна та придатна до використання за призначенням, але має ураження клинків слідами іржі та лущення хрому, зазубрини завглибжки не більше 0,5 мм, пройшла середній ремонт. Довжина штиків (лез) повинна бути не менше:

багнета гвинтівки зразка 1891-1930 років - 355 мм;

багнета карабіна зразка 1944 року - 365 мм;

голчастого багнета карабіна СКС - 295 мм;

багнета автомата АК - 300 мм;

багнетів-ножів 6Х3 і 6Х4 - 137 мм;

3 категорія - яка вимагає середнього ремонту для усунення таких пошкоджень і несправностей:

перехромування леза;

переточування леза для виведення неприпустимих зазубрин;

заміна щічок у багнеті-ножі 6Х3;

4 категорія - не встановлюється;

5 категорія - непридатна до використання за призначенням, відновлення якої технічно неможливе або економічно недоцільне, а також багнети, що мають довжину менше допустимої.

VIІ. Категорування артилерійських приладів

1. До артилерійських приладів відносяться: біноклі, стереотруби, бусолі, перископи, далекоміри, теодоліти, прилади нічного бачення, звукометричні і балістичні станції, прилади прицілювання, прилади підготовки вихідних даних для стрільби, прилади управління вогнем, стабілізатори танкового озброєння, електронно-оптичні та лазерні прилади всіх видів, найпростіші артилерійські прилади.

2. Залежно від технічного стану артилерійські прилади поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, а також ті, що знаходяться та були в експлуатації, придатні до використання за призначенням, не відпрацювали гарантійний строк служби;

2 категорія - справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, а також пройшли середній або капітальний ремонт.

Допускається мати незначні дефекти і несправності, які не впливають на використання приладів за основним призначенням:

для артилерійських приладів:

подряпини, сколи на сітках, зовнішніх поверхнях об’єктива, захисного скла, окуляра, якщо вони не заважають спостереженню і не ускладнюють експлуатацію приладів;

мертвий хід кутомірних механізмів, несуміщення нульового штриха, нахил сітки, нахил зображення, паралакс зображення щодо сітки, якщо їх значення не перевищують величини, зазначеної в технічній документації приладів;

інші дефекти і незначні несправності, якщо їх величини відповідають вимогам експлуатаційної документації приладів;

для електронно-оптичних приладів:

окремі точки на екрані електронно-оптичного перетворювача, якщо вони не носять характеру скупчень;

старіння гумових деталей, якщо вони не втратили своїх експлуатаційних якостей;

часткове порушення лакофарбового покриття приладів;

деяке зниження роздільної здатності приладів, якщо це не знижує дальність спостереження, а також інші дефекти, якщо вони не виходять за межі вимог, викладених у технічній документації приладів;

для квантових приладів:

зниження енергії випромінювання, а також розходження пучка випромінювання, якщо вони не нижче мінімально допустимих значень, викладених у посібниках з ремонту приладу;

подряпини і сколи на зовнішніх поверхнях захисних стекол і лінзах окуляра, якщо вони не заважають вимірюванню і спостереженню;

подряпини на алюмінієвих і посріблених поверхнях оптичних деталей, якщо прилади дозволяють проводити спостереження та вимірювання;

потертість просвітлюючої плівки, нанесеної на оптичні деталі;

мертві ходи кутомірних механізмів приладів, якщо їх значення не перевищують параметри, викладені в технічній документації приладів;

наскрізні тріщини гумових деталей, якщо вони не втратили своїх експлуатаційних якостей;

часткове порушення лакофарбового покриття приладів;

3 категорія - які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту;

4 категорія - які за своїм технічним станом потребують капітального ремонту;

5 категорія - які технічно несправні, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

3. Критерії, відповідно до яких здійснюється категорування за технічним станом, наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

4. Найпростіші артилерійські прилади залежно від технічного стану (лінійки, целулоїдні вироби, компаси, хордокутоміри тощо) поділяються на такі категорії:

1 категорія - справні та придатні до використання за призначенням;

2 категорія - справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації;

3 категорія - не встановлюється;

4 категорія - не встановлюється;

5 категорія - непридатні до використання за призначенням.

VІІІ. Категорування устаткування
для ремонту та експлуатації РАО

1. До устаткування для ремонту та експлуатації РАО відносяться рухомі артилерійські ремонтні майстерні, ракетно-артилерійські майстерні, контрольно-перевірочні машини, спеціальні рухомі засоби технічного обслуговування, ремонту та перевірки РАО, контрольно-перевірочна апаратура (за винятком зазначеної в розділах ІІІ і ІV цієї Інструкції), спеціальні верстати, електростанції і агрегати електроживлення.

2. Залежно від технічного стану і відпрацювання технічних ресурсів обладнання для ремонту та експлуатації РАО поділяється на такі категорії:

1 категорія - нове, справне та придатне до використання за призначенням, яке не виробило гарантійного строку служби;

2 категорія - працездатне та придатне до використання за призначенням, яке знаходиться та було в експлуатації, а також пройшло середній або капітальний ремонт;

3 категорія - яке за своїм технічним станом потребує середнього ремонту;

4 категорія - яке за своїм технічним станом потребує капітального ремонту;

5 категорія - непридатне до використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.

3. Складові частини ремонтних майстерень (пересувні електростанції, зварювальні агрегати, причепи тощо) 3 і 4 категорій підлягають ремонту, а 5 категорії замінюються справними.

4. Кузови майстерень (спеціальних автомобілів) і причепів залежно від технічного стану та характеру необхідного ремонту поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, справні та придатні для роботи, які не відпрацювали гарантійний строк служби;

2 категорія - які пройшли середній або капітальний ремонт, справні і придатні для роботи;

3 категорія - які потребують середнього ремонту;

4 категорія - які потребують капітального ремонту;

5 категорія - непридатні для роботи, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне, які підлягають списанню.

5. Несправності і пошкодження, що визначають технічний стан, відповідно до яких здійснюється категорування обладнання для ремонту та експлуатації озброєння та його складових частин, наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

ІХ. Категорування допоміжного артилерійського
обладнання, навчальної зброї та майна

1. До допоміжного артилерійського обладнання, навчальної зброї і майна відносяться: рухомі і стаціонарні тренувальні засоби, уніфіковані тренажери та імітатори (за винятком зазначених у розділах ІІІ і ІV цієї Інструкції), навчальна зброя і майно; спорядження, брезентові та тканинні вироби, артилерійська амуніція і дерев’яна тара (упаковка).

2. Категорування рухомих і стаціонарних тренувальних засобів, уніфікованих тренажерів, імітаторів, навчальної зброї і майна.

Залежно від технічного стану рухомі й стаціонарні тренувальні засоби, уніфіковані тренажери й імітатори, навчальна зброя і майно поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, справні та придатні для навчальних цілей, які знаходяться на тривалому зберіганні або під час використання за призначенням не відпрацювали гарантійний строк служби;

2 категорія - справні та придатні для навчальних цілей, які знаходяться на тривалому зберіганні або під час використання за призначенням не відпрацювали гарантійний строк служби, а також пройшли середній ремонт;

3 категорія - які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту; характеризуються зносом чи пошкодженням частин обладнання або озброєння, які перешкоджають його експлуатації, для відновлення яких необхідно провести ремонт пошкоджених блоків, вузлів чи виготовлення нових деталей, які потребують складної механічної та термічної обробки, а також складних зварювальних та ковальських робіт, настроювання та юстирування;

4 категорія - не встановлюється;

5 категорія - непридатні для навчальних цілей, відновлення яких неможливе або економічно недоцільне.

3. Категорування спорядження, брезентових та тканинних виробів, артилерійської амуніції.

Залежно від технічного стану спорядження, брезентові та тканинні вироби поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, справні та придатні до використання за прямим призначенням, які не відпрацювали гарантійний строк служби;

2 категорія - справні та придатні до використання за прямим призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, а також пройшли середній ремонт;

3 категорія - які потребують середнього ремонту для усунення таких пошкоджень і несправностей:

знос або пошкодження брезентових або тканинних виробів до 30% його загальної площі;

знос, пошкодження або природне руйнування неметалевих деталей, спорядження, що перешкоджають використанню за прямим призначенням;

4 категорія - не встановлюється;

5 категорія - непридатне до використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.

4. Категорування дерев’яної тари (упаковки).

Залежно від технічного стану тара (упаковка), виготовлена з дощок з відкидними кришками на петлях, з торцевими і боковими стінками, зібраними в шип на клею, щитами дна кришки і стінок, зібраними в шпунт і гребінь, дном і кришкою, з’єднаними планками; комбінована тара, упаковка для стрілецько-мінометного озброєння, укладальні ящики приладів, ЗІП та іншого майна поділяється на такі категорії:

1 категорія - нова, що була у використанні, відповідає вимогам технічної документації, придатна для зберігання і транспортування озброєння та майна;

2 категорія - яка була у використанні, пройшла середній або капітальний ремонт, що задовольняє вимогам технічної документації;

3 категорія - яка потребує середнього ремонту, який полягає в перебиранні хоча б однієї стінки, дна або кришки тари, або закупорювання, необхідних для заміни двох і більше основних дощок;

4 категорія - яка потребує капітального ремонту, який полягає в перебиранні або заміні декількох стінок, дна або кришки, вкладишів, вклейці вставок, металевої арматури, ущільнень тощо;

5 категорія - непридатна до використання.

5. Категорування артилерійських коліс із пневматичними шинами і шинами з каркасом змінної жорсткості:

1) пневматичні шини залежно від технічного стану і давності виготовлення поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, а також ті, що знаходяться і були в експлуатації з давністю виготовлення до 3 років, мають пробіг до 3000 км;

2 категорія - справні, які пройшли ремонт, що знаходяться і були в експлуатації, з давністю виготовлення від 3 до 5 років, а також мають пробіг від 3000 до 15000 км;

3 категорія - справні, які знаходяться і були в експлуатації, з давністю виготовлення більше 5 років, а також мають пробіг більше 15000 км;

4 категорія - які потребують ремонту (відновлення);

5 категорія - непридатні до використання, строк зберігання яких більше 10 років, а також відновлення яких неможливе або економічно недоцільне, які підлягають списанню;

2) шини з каркасом змінної жорсткості з 1 по 3 категорії категоруються згідно з підпунктом 1 пункту 5 розділу ІХ цієї Інструкції.

До 4 категорії відносяться шини, які мають механічні пошкодження у вигляді відколів куточків малюнка протектора, знос малюнка протектора, окремі проколи (типу кульових пробоїн), подряпини і порізи на боковинах, що не досягають корду.

У разі отримання проколів (кульових пробоїн) та продовження транспортування озброєння без тиску у пневмошинах із каркасом змінної жорсткості по дорогах на відстань, більшу ніж зазначено в нормативно-технічній документації, шини з каркасом змінної жорсткості ремонту не підлягають (унаслідок руйнування корду), переводяться в установленому порядку в 5 категорію і списуються з обліку.

Х. Категорування лужних акумуляторів (батарей)

1. Лужні акумулятори (батареї) поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, які не були в експлуатації і зберігаються з моменту виготовлення до 5 років (включно);

2 категорія - нові, які не були в експлуатації і зберігаються з моменту виготовлення понад 5 років або були в експлуатації, придатні і мають ємність вище 75% номінальної;

3 категорія - акумулятори (батареї), що мають ємність від 40 до 75% номінальної, а також потребують відновлення або ремонту;

4 категорія - не встановлюється;

5 категорія - акумулятори, що мають ємність після відновлення менше 40% номінальної, обрив ламельних стрічок, осипання активної маси і замикання між електродами всередині акумулятора, непридатні до експлуатації.

2. Акумулятори 5 категорії списуються в брак і відправляються в установленому порядку на склади та бази центральної служби забезпечення без електроліту, як брухт для подальшого відправлення на підприємства промисловості для переробки.

ХІ. Категорування запасних частин, інструменту і приладдя

Залежно від технічного стану запасні частини, інструмент і приладдя, а також одиночні, групові та ремонтні комплекти ЗІП поділяються на такі категорії:

1 категорія - нові, справні та придатні для використання за прямим призначенням;

2 категорія - які були в експлуатації, а також отримані під час розбирання в ході утилізації (списання) озброєння, які пройшли ремонт, справні та придатні до використання за прямим призначенням;

3 категорія - які мають несправності, відновлення яких можливе засобами ремонтних підрозділів оперативного рівня, а також ЗІП, які досягли встановлених граничних строків зберігання, при цьому приймається рішення про допуск їх в експлуатацію;

4 категорія - які мають несправності, відновлення яких можливе тільки в ремонтних органах центральної служби забезпечення;

5 категорія - непридатні, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

ХІІ. Категорування ракет

1. Залежно від технічного стану, характеру необхідного ремонту, відпрацьованих гарантійних або призначених термінів служби (зберігання) або технічного ресурсу ракети поділяються на такі категорії:

1 категорія - справні ракети, які мають невичерпані гарантійні або призначені строки служби (зберігання), мають невичерпані ресурсні показники, не мають дефектів або з дефектами, які згідно з інструкцією з експлуатації не заважають бойовому застосуванню;

2 категорія - ракети, які вимагають ремонту, заміни окремих елементів, усунення дефектів, що з’явилися в процесі службової експлуатації, розсортування силами арсеналів, а також ракети із закінченими гарантійними, невстановленими або закінченими строками служби (зберігання), з вичерпаним ресурсом хоча б за одним показником;

3 категорія - несправні ракети, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне, які перебували під впливом вибухів, пожеж, катастроф, унаслідок чого визначені небезпечними у використанні.

2. Для визначення категорії ракет наказом командира військової частини призначається комісія, яка перевіряє технічний стан ракет. Результати перевірки технічного стану ракет оформляються актом технічного стану.

3. Категорування контейнерів (тари) до ракет.

Залежно від технічного стану контейнери поділяються на такі категорії:

1 категорія - контейнери (тара), придатні для довгострокового зберігання ракет у мирний та воєнний час, що не мають дефектів або з дефектами, які не заважають зберіганню ракет;

2 категорія - контейнери (тара), непридатні для довгострокового зберігання ракет у мирний та воєнний час, з дефектами, усунення яких у військових умовах неможливе. Дані контейнери (тара) відправляються на ремонтні підприємства, арсенали;

3 категорія - контейнери (тара), непридатні для довгострокового зберігання ракет у мирний та воєнний час, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне; що перебували під впливом вибухів, пожеж, катастроф та потребують знищення або утилізації.

4. Категорування ЗIП до ракет.

Залежно від технічного стану ЗІП до ракет поділяються на такі категорії:

1 категорія - групові та ремонтні комплекти ЗIП ракет із невичерпаним гарантійним строком служби (строком технічної придатності), які придатні для використання під час ремонту несправних ракет (блоків) у мирний та воєнний час та тривалого зберігання, не мають дефектів або з дефектами, що не потребують ремонту i не заважають використанню за призначенням;

2 категорія - групові та ремонтні комплекти ЗІП, зі складу яких для проведення ремонту ракет на 100% використано основні елементи (радіоелектронні блоки, вузли, що мають дефекти, усунення яких у військових умовах неможливе). Дані комплекти ЗІП за розпорядженням начальника центральної служби забезпечення відправляються на ремонтні підприємства, арсенали для їх відновлення або заміни;

3 категорія - елементи групового та ремонтного комплектів ЗIП ракет, непридатні для використання під час ремонту несправних ракет (блоків) у мирний та воєнний час, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне; які перебували під впливом вибухів, пожеж, катастроф.

5. Категорування навчальних ракет.

Залежно від технічного стану навчальні ракети поділяються на такі категорії:

1 категорія - навчальні ракети, придатні для використання в навчальних цілях, що не мають дефектів або з дефектами, які не заважають використанню їх за призначенням;

2 категорія - навчальні ракети, непридатні для використання в навчальних цілях, з дефектами, усунення яких у військових умовах неможливе. Такі ракети відправляються на ремонтні підприємства, арсенали;

3 категорія - навчальні ракети, непридатні для використання в навчальних цілях, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне та які потребують утилізації.

ХІІІ. Категорування боєприпасів

Залежно від гарантійного строку служби, технічного ресурсу, характеру необхідного ремонту боєприпаси поділяються на такі категорії:

1 категорія - боєприпаси і їх комплектуючі елементи, що придатні для бойового застосування і тривалого зберігання (у тому числі ті, що мають обмеження на бойове застосування), не мають дефектів або з дефектами, що не перешкоджають бойовому застосуванню;

2 категорія - боєприпаси, що вимагають цехового ремонту (на арсеналах, базах і складах), заміни окремих елементів, усунення дефектів, що з’явилися в процесі експлуатації, розсортування;

3 категорія - боєприпаси, непридатні для бойового застосування, що підлягають ремонту (переробці, переспорядженню, реставрації) на заводах промисловості, заборонені за результатами лабораторних та полігонних випробувань, а також небезпечні для бойового застосування, що знаходилися під впливом вибухів, пожеж, а також авто-, авіа- і залізничних катастроф.

Командувач Національної гвардії України
генерал-полковник Ю.В. Аллеров

Додаток 1
до Інструкції про порядок
категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункт 8 розділу І)

Перелік
несправностей і пошкоджень, що визначають технічний
стан під час переведення озброєння у 3 і 4 категорії

N з/п  Несправності і пошкодження, що визначають переведення озброєння 
у 3 категорію  у 4 категорію 
Спеціальна частина наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів 
1.1  Пускові установки (стартові агрегати), бойові машини, пускові механізми 
1.1.1  Пошкодження та знос шпонкових, шліцьових різьбових з’єднань, сполучених поверхонь осей (валів) з отворами в деталях (втулках), зубчастих і черв’ячних передачах, які вимагають виконання складних операцій щодо їх усунення, ремонт зубів наплавленням, постановкою штирів і вставок, відновлення різьби заваркою і наплавленням із подальшою нарізкою, відновлення шпонкової канавки наплавленням тощо  Несправності і пошкодження, усунення яких не є можливим під час середнього ремонту 
1.1.2  Погнутість труб, опор, форм, кріплень огорожі та інших трубчастих конструкцій, які потребують складних трубозгинальних, зварювальних та інших операцій  Тріщини на поверхнях і елементах зварювання циліндрів гідросистем, відновлення яких пов’язане зі складними зварювальними роботами і відновленням хромових покриттів 
1.1.3  Тріщини на трубопроводах і розвальцьовування трубопроводів. Вм’ятини на трубопроводах гідравлічних і пневматичних систем більше 10% їх поверхні. Механічні пошкодження арматури (каркаса кожуха, передньої панелі), що потребують демонтажу окремих блоків і вузлів радіоелектронної апаратури  Овальність і конусність поршнів і шплінтів 
1.1.4  Пошкодження (обрив, пробій тощо) більше 10 електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки електронних і електротехнічних пристроїв. Замикання, обрив, пробій ізоляції обмоток електромагнітів, електричних машин тощо  Опір ізоляції ланцюгів, що нижче за норму і не відновлюється після сушіння. Пробої в електричній схемі через старіння елементної бази 
1.1.5  Механічні пошкодження (деформація, тріщини, корозія) корпусів, вузлів і деталей приладів точної механіки  Зниження електричної міцності ізоляції електричних ланцюгів у результаті старіння. Міжвиткові замикання в обмотках електричних машин трансформаторів, дроселів тощо, перемотування яких потребує складного обладнання 
1.1.6  Пошкодження, пов’язані зі зміщенням оптичної осі візирних пристроїв, усунення яких пов’язане із застосуванням стандартних контрольно-юстирувальних приладів  Несправності, усунення яких пов’язане з повним розбиранням, складанням і подальшою настройкою більше 50% вузлів і блоків радіоелектронної та електротехнічної апаратури 
1.1.7  Механічні ушкодження, які погіршують міцність, герметичність, надійність кріплення апаратури  Знос елементної бази понад 50% складальних одиниць. Несправності і пошкодження, усунення яких вимагає заміни більше 50% електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки вузлів і блоків 
1.1.8  Порушення герметичності в з’єднаннях гідравлічних і пневматичних систем, знос і руйнування ущільнювальних деталей  Вм’ятини і випини, що переходять у тріщини (більше граничних розмірів, зазначених у технічній документації по середньому ремонту), повітряних і гідравлічних пристроїв, що вимагають складних зварювальних операцій 
1.1.9    Механічні пошкодження арматури (каркаса, передньої панелі, кожуха), що потребують демонтажу більше 50% блоків і вузлів. Механічні пошкодження (деформація, тріщини, корозія) вузлів і деталей приладів точної механіки 
1.1.10    Деформація, тріщини та інші пошкодження металевих і оптичних деталей візирних пристроїв, що викликають зміщення оптичної осі приладу, усунення яких пов’язане із застосуванням спеціальної контрольно-юстирувальної апаратури 
1.2  Пункти і комплекси автоматизованого управління, топоприв’язники всіх типів, комплекси і прилади керування вогнем 
1.2.1  Несправності курсопрокладника, що вимагають заміни зубчастої черв’ячної пари, статорних або роторних обмоток, сельсина-приймача, виконавчого двигуна, трансформаторів, регульованого резистора, диференціалів і лічильників, валика введення шляху, тахогенератора і каретки з олівцем на ходовому гвинті  Несправності і пошкодження, усунення яких не є можливим під час середнього ремонту 
1.2.2  Несправності гіроазимута, що вимагають заміни азимутального корекційного мотора, аретира, кожуха і обмоток збудження і управління статора  Опір ізоляції ланцюгів нижче норми, який не відновлюється сушінням кабельної мережі та апаратури. Пробій або зниження електричної міцності в електричній схемі через старіння елементної бази 
1.2.3  Несправності перетворювача, що вимагають перемотування обмоток статора, трансформатора, заміни контактора, фільтра, фільтра радіоперешкод і магнітного підсилювача  Міжвиткові замикання в обмотках електричних машин, трансформаторів, дроселів тощо, перемотування яких потребує складного обладнання 
1.2.4  Несправності високочастотних пристроїв, які потребують заміни клістрона і вентилятора для обдування клістрона, хвилеводів підсилювача-суматора, фільтра низької частоти й балансового фазочутливого детектора  Несправності, усунення яких пов’язане з повним розбиранням, складанням і подальшою настройкою більше 50% вузлів і блоків радіоелектронної та електротехнічної апаратури. Знос елементної бази більше 50% складальних одиниць 
1.2.5  Несправності підсилюючих пристроїв, що вимагають заміни пристрою фільтрації, вимірювання частоти і масштабного підсилювача  Несправності і пошкодження, усунення яких вимагає заміни більше 50% електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки вузлів і блоків. Механічні ушкодження (деформації, тріщини, корозія) вузлів і деталей приладів точної механіки 
1.2.6  Несправності, які потребують перемотування обмоток задаючого трансформатора, вихідного трансформатора, заміни пристроїв захисту від перенапруження і комутаційних реле  Деформація, тріщини та інші пошкодження металевих і оптичних деталей, усунення яких пов’язане із застосуванням спеціальної контрольно-юстирувальної апаратури 
1.2.7  Несправності, які потребують перемотування котушок індуктивності, заміни генератора несучої частоти і детекторів каналів  Несправності і пошкодження, що вимагають заміни декількох основних систем, агрегатів (вбудовані джерела електроживлення, цифрові обчислювальні машини, лічильно-обчислювальні прилади тощо) і подальшої комплексної настройки і регулювання виробу 
1.2.8  Несправності, які потребують заміни автоматичного аретира, фоторезистора, генератора, двигуна і вхідного валика перетворювача, блока перетворювача інформації та управління, пристроїв комутації режиму роботи гідромотора, пристроїв розвороту слідкуючого корпусу або перепайки несправних деталей, пристроїв фіксації точок реверсії  Механічні пошкодження (перекіс, тріщина, що порушує міцність виробу) несучої конструкції, рами 
1.2.9  Несправності координатора, що вимагають заміни датчика нахилу і рідинного маятникового датчика, та перемотування обмоток обертового трансформатора, перепайки транзисторів і діодів, заміни зубчастих коліс  Пошкодження кузовів, які вимагають заміни або демонтажу більше 50% апаратури 
1.2.10  Пошкодження ланок телескопічної антени апаратури передачі даних, яка потребує розбирання антени і правки колін   
1.2.11  Несправності і пошкодження, що вимагають заміни однієї з основних комплектуючих систем, агрегатів (вбудоване джерело електроживлення, апаратура прийому і передачі даних, лічильно-обчислювальний прилад, цифрова обчислювальна машина тощо) і подальшої комплексної настройки виробу   
1.2.12  Несправності і пошкодження механічних лічильно-обчислювальних приладів, механічних і електромеханічних перетворювачів інформації та інших систем, ремонт яких пов’язаний з точними механічними роботами   
1.2.13  Несправності і пошкодження радіоелектронних блоків, агрегатів, відсутніх в одиночних і групових комплектах ЗІП, що вимагають повного їх розбирання (демонтажу) і комплексної настройки   
1.2.14  Пошкодження (обрив, прогорання) окремих джгутів, які не потребують їх повного демонтажу, але вимагають розкриття обшивок кабельних магістралей   
1.2.15  Значні механічні пошкодження, деформація каркасів стійок, шаф кузова, обшивки кузова, гнилісні пошкодження деревини, що вимагають заміни окремих дощок, листів, брусків і для відновлення яких не потрібен демонтаж апаратури   
1.3  Контрольно-перевірочна апаратура, машини випробувань, навчально-тренувальні засоби ракетних комплексів та ПТРК 
1.3.1  Пошкодження (обрив, пробій, обгорання, замикання тощо) обмоток електромагнітів, електричних машин, трансформаторів  Несправності, усунення яких пов’язане з повним розбиранням, складанням і подальшою настройкою більше 50% вузлів і блоків радіоелектронної та електротехнічної апаратури 
1.3.2  Наявність пробоїн, тріщин, вм’ятин на поверхні і основі каркаса кузова, що не усуваються в ремонтних органах частин і з’єднань. Пошкодження (обрив, пробій тощо) більше 10% електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки електронних і електротехнічних блоків  Знос елементів бази більше 50% складальних одиниць 
1.3.3  Несправності і пошкодження, усунення яких пов’язане з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням окремих блоків  Несправності і пошкодження, усунення яких вимагає заміни більше 50% електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки вузлів і блоків 
1.3.4    Опір ізоляції нижче норми, що не відновлюється після сушіння. Пробій (замикання) в електричній схемі через старіння елементної бази 
1.3.5    Порушення герметичності, тріщини в ємностях (баках, балонах, трубопроводах, корпусах клапанів, редукторах, вентилях тощо), у гідравлічних системах потребують складних зварювальних операцій 
1.3.6    Вм’ятини і випини, що переходять у тріщини (більше граничних розмірів, зазначених у технічній документації по середньому ремонту) повітряних і гідравлічних пристроїв, що вимагають складних зварювальних операцій 
1.3.7    Механічні пошкодження арматури (каркаса, шасі, передньої панелі, кожуха), що потребують демонтажу більше 50% блоків і вузлів машини 
1.4  Транспортні і транспортно-заряджаючі машини, ґрунтові візки, автокрани 
1.4.1  Тріщини у зварних з’єднаннях, тріщини, пробоїни, розриви листів, що не усуваються в ремонтних підрозділах військових частин  Вигин або перекіс рами, що призводить до порушення паралельності передньої і задньої опор 
1.4.2  Пошкодження (обрив, пробій тощо) більше 10% електричних кабелів і джгутів електрообладнання  Корозійні раковини на внутрішній поверхні гідроциліндрів завглибжки більше 0,3 мм 
1.4.3  Погнутості труб опор, ферм, кріплень, огороджень та інших трубчастих конструкцій, що вимагають складних трубозгинальних, зварювальних та інших операцій  Вм’ятини на корпусах гідроциліндрів завглибжки 2 мм і більше 
1.4.4  Тріщини на трубопроводах і розвальцьовування трубопроводів  Вигин ложементів, при якому прилягання до них поверхні виробів, що транспортуються, становить менше 70% необхідної 
1.4.5  Вм’ятини на поверхнях трубопроводів гідравлічних і пневматичних систем більше 10%  Поперечні тріщини на швелерах балок завдовжки більше 100 мм 
1.4.6    Пошкодження або знос механічних зчленувань, зубчастих і черв’ячних передач, які не усуваються поточним і середнім ремонтом 
1.4.7    Зниження електричної міцності електричних ланцюгів у результаті старіння ізоляції 
1.4.8    Механічні пошкодження, для усунення яких потрібен демонтаж більше 50% механізмів і вузлів машин 
1.5  Автозаправники окислювача, пального, обмивально-нейтралізаційні машини, компресорні станції, підігрівачі повітря, машини ЗІП 
1.5.1  Пошкодження і знос корпусів і робочих поверхонь наповнювачів та дренажних пристроїв, вихрових і ручних насосів, що вимагають заміни деталей (вузлів), що не входять в одиночні і групові комплекти ЗІП  Прогин або скручування рами спеціальної частини, які ускладнюють здійснення кріплення рами до шасі ходової частини і складальних одиниць виробів до рами автомобіля 
1.5.2  Наявність на внутрішній поверхні цистерн раковин завглибжки 0,3 мм загальною площею більше 10% загальної площі поверхні  Механічні пошкодження цистерни, посадочних місць рами спеціальної частини і всіх вузлів і механізмів 
1.5.3  Наявність на цистерні тріщин у зварювальних швах, усунення яких пов’язане з проведенням складних зварювальних робіт. Знос, зрив витків різьби в з’єднаннях повітряних комунікацій, які не дають змоги забезпечити герметичність з’єднань  Зниження електричної міцності електричних ланцюгів у результаті старіння ізоляції 
1.5.4  Корозія і механічні пошкодження на сполучених поверхнях корпусів і головок у редукторах, на запобіжних клапанах, сферичних поверхнях вентилів, фільтрів, що вимагають заміни складальних одиниць, що не входять в одиночні і групові комплекти ЗІП  Тріщини, вм’ятини та забоїни на поверхні балонів, що порушують структуру металу. Знос або зрив різьби на балонних вентилях і заглушках 
1.5.5    Прогин або перекіс кузова, що ускладнюють установку його на шасі автомобіля 
Спеціальна частина наземного обладнання зенітних ракетних комплексів і радіотехнічних засобів 
2.1  Пускові установки (стартові агрегати), бойові машини, самохідно-вогневі установки і пускозаряджальні пристрої 
2.1.1  Пошкодження та знос шпонкових і різьбових з’єднань, сполучених поверхонь осей (валів) з отворами в деталях (втулках), зубчастих і черв’ячних передач, які вимагають виконання складних операцій щодо їх усунення, у тому числі ремонт зубів наплавленням, постановкою штирів і вставок, відновлення різьб заваркою і наплавленням із подальшою нарізкою, відновлення шпонкової канавки наплавленням тощо  Прогин і скручування верстата, що обертається, які призводять:
до відхилення від перпендикулярності осі гойдання люльки (гойдаючої частини) щодо осі верстата;
до непаралельності осі гойдання колиски щодо опорної поверхні верстата;
до появи стріли прогину верстата;
до непаралельності осі гойдання колиски щодо осі отворів для цапф (осей) урівноважуючого механізму 
2.1.2  Погнутість труб опор, ферм кріплень, огороджень та інших трубчастих конструкцій, які потребують складних зварювальних та інших операцій  Прогин або скручування люльки (гойдаючої частини), що призводить:
до неперпендикулярності осі гойдання люльки відносно поздовжньої осі люльки;
до непаралельності направляючих 
2.1.3  Тріщини на трубопроводах і розвальцьовування трубопроводів  Знос зубів зубчастих вінців погонів 
2.1.4  Вм’ятини на трубопроводах гідравлічних і пневматичних систем більше 10% їх поверхні  Забоїни на доріжках кочення кульових погонів і сепаруючих втулок 
2.1.5  Пошкодження (підгоряння, знос, забоїни) на колекторах електричних машин і елементах струмознімальних пристроїв, що не можна усунути шліфуванням  Тріщини на поверхнях і в місцях пайки циліндрів гідросистем, відновлення яких пов’язане зі складними зварювальними роботами і відновленням хромових покриттів 
2.1.6  Механічні пошкодження арматури (каркаса, шасі, передньої панелі, кожуха), що потребують демонтажу окремих блоків і вузлів радіоелектронної апаратури  Овальність і конусність поршнів і циліндрів 
2.1.7  Пошкодження (обрив, пробій тощо) більше 10% електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки електронних і електротехнічних блоків  Опір ізоляції електричних машин нижче за норму, що не відновлюється після сушіння 
2.1.8  Замикання, обрив, пробій ізоляції обмоток електромагнітів, трансформаторів, електричних машин  Пробій в електричній схемі через старіння елементної бази. Зниження електричної міцності електричних ланцюгів у результаті старіння ізоляції (осипання ізоляційного шару). Міжвиткові замикання в обмотках електричних машин, перемотування яких потребує складного технологічного обладнання 
2.1.9  Механічні пошкодження (деформації, тріщини, корозія) корпусів, вузлів і деталей точної механіки гіроприладів  Наявність деформацій, порушення цілісності елементів конструкції антенно-хвилевих систем, що погіршують параметри і міцність конструкції 
2.1.10  Пошкодження, викликані зміщенням оптичної осі візирних пристроїв, усунення яких пов’язане із застосуванням стандартних контрольно-юстирувальних приладів  Відхилення електричних параметрів, властивостей елементів антенно-хвильового тракту (збільшення коефіцієнта стоячих хвиль, розв’язка загасання тощо) від допусків, установлених в експлуатаційній документації 
2.1.11    Пробої та іскріння в тракті 
2.1.12    Несправності, усунення яких пов’язане з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням більше 50% вузлів і блоків радіоелектронної та електротехнічної апаратури 
2.1.13    Знос елементної бази більше 50% складальних одиниць 
2.1.14    Несправності і пошкодження, усунення яких вимагає заміни більше 50% електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки вузлів і блоків 
2.1.15    Вм’ятини і випини, що переходять у тріщини (більше граничних розмірів, зазначених у технічній документації із середнього ремонту) повітряних і гідравлічних пристроїв, що вимагають складних зварювальних операцій 
2.1.16    Відхилення параметрів, властивостей елементів антенно-хвильового тракту (пробої, іскріння, збільшення коефіцієнта стоячих хвиль, розв’язка, загасання тощо) від вимог технічної документації із середнього ремонту 
2.1.17    Механічні пошкодження арматури (каркаса, шасі, передньої панелі, кожуха), що потребують демонтажу більше 50% блоків і вузлів 
2.1.18    Механічні пошкодження (деформація, тріщини, корозія) вузлів і деталей точної механіки 
2.1.19    Деформація, тріщини та інші пошкодження металевих і оптичних деталей візирних пристроїв, що викликають зсув оптичної осі приладу, усунення яких пов’язане із застосуванням спеціальної контрольно-юстирувальної апаратури 
2.2  Радіолокаційні станції всіх типів, станції наведення ракет; станції метеорологічного та вітрового зондування атмосфери, електронно-обчислювальні машини спеціального призначення 
2.2.1  Несправності і пошкодження, що вимагають для їх усунення спеціальних видів зварювання або складної механічної обробки металів  Несправності і пошкодження, які неможливо усунути під час середнього ремонту 
2.2.2  Несправності і пошкодження, що вимагають розбирання більше 50% елементів хвильових трактів із порушенням юстирувальних та узгоджуючих регулювань  Механічні пошкодження, прогари в антенно-хвильовій системі, що вимагають її повного розбирання 
2.2.3  Наявність вм’ятин, механічних вигинів, електричних пробоїв (прогарів) у хвильових елементах  Наскрізні пробоїни, неусувні деформації, тріщини, прогари більше 25% елементів антенно-хвильової системи 
2.2.4  Несправності і пошкодження, що вимагають заміни однієї з основних комплектуючих систем, агрегатів (вбудовані джерела електроживлення, радіолінії, цифрові обчислювальні машини, лічильно-обчислювальні прилади, наземні радіолокаційні запитувачі) і подальшої комплексної настройки і регулювання виробу  Зміщення (роз’юстирування) геометричних і електричних осей антенних систем за рахунок неприпустимої деформації конструкції, станин, основ поворотних (підйомних) пристроїв 
2.2.5  Несправності і пошкодження радіоелектронних блоків, агрегатів, які потребують ремонту з повним їх розбиранням (демонтажем) та комплексним налаштуванням  Пошкодження кабельної мережі, прихованих джгутових магістралей, що вимагають повного демонтажу останніх 
2.2.6  Пошкодження (порив, прогар) окремих джгутів, високочастотних кабелів, що не вимагають їх повного демонтажу, але вимагають розкриття обшивок, кабельних магістралей (колодязів)  Несправності і пошкодження, що вимагають заміни декількох основних систем, агрегатів (вбудовані джерела електроживлення, радіолінії, лічильно-обчислювальні прилади, цифрові обчислювальні машини, наземні радіолокаційні запитувачі) і подальшої комплексної настройки і регулювання виробу 
2.2.7  Несправності і пошкодження, що вимагають повного розбирання або заміни силових редукторів, поворотних і підйомних механізмів  Пошкодження (деформація) арматури, каркасів шаф, стійок, відновлення яких вимагає демонтажу більше 50% апаратури виробу 
2.2.8  Несправності і пошкодження гідропневмосистем та інших трубчастих конструкцій, що вимагають виготовлення трубопроводів складної конфігурації  Механічні пошкодження корпусів, валів, редукторів, поршнів і циліндрів гідросистеми і електроприводів, заміна та ремонт яких пов’язані з повним розбиранням та точним механічним регулюванням. Механічне пошкодження (перекіс, тріщина, що порушують міцність виробу) несучої конструкції, рами 
2.2.9  Знос у сполученнях рухомих частин і посадкових місць підшипників, зубчастих коліс, шестерень механічних пристроїв  Несправності і пошкодження, що вимагають повного розбирання або заміни безконтактних обертових пристроїв, електромашинних підсилювачів 
2.2.10  Опір ізоляції виробу менше норми, якщо усунути недолік неможливо без послідовного демонтажу апаратури   
2.2.11  Значні механічні пошкодження, деформація каркасів, стійок, шаф, кузова, обшивки кузова, гнильне пошкодження деревини, що вимагає заміни окремих дощок, листів, брусків, для відновлення яких непотрібен демонтаж апаратури   
2.3  Контрольно-випробувальні рухомі станції, контрольно-перевірочна апаратура, машини випробувань; навчально-тренувальні засоби зенітно-ракетних комплексів 
2.3.1  Механічні ушкодження, які погіршують міцність, надійність кріплення апаратури або перешкоджають вільному переміщенню, фіксації блоків і субблоків у направляючих  Несправності, усунення яких пов’язане зі зняттям обшивки кузова-фургона і заміною зовнішніх листів обшивки, розбиранням дерев’яного каркаса кузова-фургона для заміни окремих брусів, заміною більше 50% електромережі кузова-фургона (кабелів і джгутів) 
2.3.2  Несправності і пошкодження, усунення яких пов’язане з повним розбиранням, складанням і подальшою настройкою блоків  Несправності, усунення яких пов’язане з ремонтом більше 50% основного обладнання або з повним розбиранням, складанням і подальшою настройкою більше 50% вузлів і блоків радіоелектронної і електромеханічної апаратури 
2.3.3  Пошкодження (обрив, пробій тощо) більше 10% електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки електронних та електромеханічних блоків. Електропошкодження (обрив, пробій, обгорання електричних машин, трансформаторів)  Знос елементної бази більше 50% складальних одиниць 
2.3.4  Пошкодження та знос механічних зчленувань, зубчастих і черв’ячних передач, які не можна усунути поточним ремонтом  Опір ізоляції нижче норми, який не відновлюється після сушіння. Пробій (замикання) в електричній схемі через старіння елементної бази 
2.3.5  Порушення герметичності у з’єднаннях гідравлічних і пневматичних систем, знос і руйнування ущільнювальних деталей  Порушення герметичності, тріщини в ємностях (баках, балонах, трубопроводах, корпусах клапанів, редукторах, вентилях тощо), системах гідро- і пневможивлення, стендах, що вимагають складних зварювальних операцій 
2.3.6  Наявність пробоїн, тріщин і вм’ятин на поверхні і основі каркаса кузова, порушення амортизаторів передньої частини кузова тощо, які не можна усунути в ремонтних підрозділах військових частин  Вм’ятини і опуклості, що переходять у тріщини (більше граничних розмірів, зазначених у технічній документації із середнього ремонту), повітряних і гідравлічних пристроїв, що вимагають складних зварювальних операцій 
2.3.7  Пошкодження (обрив, прогар) окремих джгутів, які не потребують розтину обшивок кабельних магістралей  Відхилення параметрів, властивостей елементів антенно-хвильового тракту (пробоїни, іскріння, збільшення або зменшення коефіцієнта стоячих хвиль, розв’язка, загасання тощо) від вимог технічної документації із середнього ремонту та експлуатаційної документації 
2.3.8  Опір ізоляції виробу менше норми, якщо усунути причину не можна без послідовного демонтажу апаратури  Механічні пошкодження арматури (каркаса, шасі, передньої панелі, кожуха), що потребують демонтажу більше 50% блоків і вузлів машини 
2.3.9  Значні механічні пошкодження, деформація каркаса стійок, шаф, кузова і його обшивки; гнильне пошкодження деревини, що вимагає заміни окремих дощок, листів, брусків і для відновлення яких непотрібен демонтаж апаратури  Знос або зрив різьби на балонних вентилях і заглушках стендів 
2.3.10  Тріщини на трубопроводах і розвальцьовування трубопроводів стендів для випробування вузлів гідравлічних і пневматичних систем. Вм’ятини на поверхнях трубопроводів більше 10%  Овальність і конусність поршнів і циліндрів обладнання 
2.3.11  Погнутість труб крана-стріли, козлового крана, що вимагає складних трубозгинальних, зварювальних та інших операцій  Міжвиткові замикання в обмотках електричних машин, трансформаторів, дроселів тощо, перемотування яких потребує складного обладнання 
2.3.12  Знос, зрив витків різьби у з’єднаннях повітряних комунікацій, стендів, що не дозволяють забезпечити герметичність з’єднань  Деформації, тріщини та інші пошкодження металевих і оптичних деталей контрольно-юстирувальних приладів, що викликають зсув оптичної осі приладу, усунення яких пов’язане із застосуванням спеціальної контрольно-юстирувальної апаратури 
2.3.13  Пошкодження та знос шпонкових, шліцьових різьбових з’єднань, сполучених поверхонь осей (валів) з отворами в деталях (втулках), зубчастих передачах верстатів і устаткування, які вимагають виконання складних операцій щодо їх усунення, у тому числі ремонт зубів наплавленням, постановкою штирів і вставок, відновлення різьб заваркою і наплавленням із подальшою насадкою, відновлення шпонкової канавки наплавленням тощо  Зниження електричної міцності електричних ланцюгів у результаті старіння ізоляції 
2.3.14  Пошкодження (обриви, пробої тощо) більше 10% електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки кузова-фургона   
2.3.15  Замикання, обрив, пробій ізоляції обмоток електричного генератора, електричних машин устаткування, трансформаторів обладнання та кузова-фургона тощо   
2.3.16  Пошкодження, пов’язані зі зміщенням оптичної осі юстирувальних приладів, усунення яких вимагає застосування спеціальних приладів, відсутніх у ремонтних підрозділах військових частин   
2.3.17  Несправності і пошкодження, усунення яких пов’язане з ремонтом більше 20% радіо- і електровимірювальних приладів у ремонтних майстернях засобів вимірювань   
2.3.18  Вм’ятини та пробоїни в кузові-фургоні, усунення яких потребує часткового зняття обшивки і заміни окремих листів внутрішньої обшивки   
2.4  Транспортні і транспортно-заряджаючі машини та візки 
2.4.1  Вспінення масла, стукіт у насосі, витікання масла через ущільнення гідросистеми внаслідок їх зносу або руйнування  Вигин або перекіс рами, що призводить до порушення паралельності передньої і задньої опор. Вигин або перекіс рами, що виключає кріплення рами до лонжеронів автомобіля 
2.4.2  Тріщини у зварних з’єднаннях, тріщини, пробоїни, розриви листів, що не усуваються в ремонтних підрозділах військових частин  Корозійні раковини на внутрішній поверхні гідроциліндрів завглибжки більше 0,3 мм 
2.4.3  Прилягання поверхні виробів, що транспортуються, до ложементів менше 75% запланованого  Вм’ятини на корпусі гідроциліндрів завглибжки більше 2 мм 
2.4.4  Вм’ятини, прогини, розриви, злами труб, при яких відновлення первісної форми трубчастих зварних конструкцій вимагає складних зварювальних робіт  Вигин ложементів, при якому прилягання до них поверхні виробів, що транспортуються, становить менше 70% необхідної 
2.4.5  Пориви і порушення обплетення та ізоляції кабелів, корозія на клемах акумуляторів, пультів управління, у штепсельних рознімачах  Поперечні тріщини завдовшки більше 100 мм на швелерах балок 
2.4.6  Самоопускання стріли з еталонним вантажем на повному вильоті стріли більше допустимого - у результаті окремих несправностей, усунення яких неможливе у військових ремонтних органах  Пошкодження або знос механічних зчленувань, зубчастих і черв’ячних передач, що не усуваються середнім ремонтом 
2.4.7  Знос у сполученнях рухомих частин і посадкових місць підшипників, зубчастих коліс, шестерень механічних пристроїв. Вигин штока, який призвів до заклинювання поршнів і гідроциліндрів  Зниження електричної міцності електричних ланцюгів у результаті старіння ізоляції 
2.4.8  Вм’ятини, пробоїни і розриви трубопроводів, що перевищують допустимі розміри  Механічні пошкодження, для усунення яких потрібен демонтаж більше 50% механізмів машини 
Артилерійське озброєння 
3.1  Артилерійські системи причіпної, зенітної артилерії; артилерійські системи танків і бойових машин; спеціальні частини самохідної артилерії, самохідних артилерійських установок; гранатомети, зенітні установки; міномети 
3.1.1  Несправності і пошкодження, що вимагають заміни верхнього верстата вертлюга, лафета, нижнього верстата, ходу, двигуна, трансмісії, рушія, рульового управління, механічного прицілу, люльки, механізмів досилання, противідкотних пристроїв  Вм’ятини на стволі понад припустимі норми, зазначені в технічній документації із середнього ремонту зразка; заміна ствола, казенника, клину 
3.1.2  Несправності і пошкодження, що вимагають заміни двигунів механізму підйому, пульта заряджаючого, електромагніту електроспуску; вм’ятини, пробоїни і тріщини дульного гальма, вертлюга, люльки, механізмів досилання, що усуваються різними видами зварювання  Знос деталей, що викликає збільшення зазору між казенним зрізом труби і дзеркалом клину 
3.1.3  Необхідність усунення неприпустимого провороту дульного гальма  Знос, злам або зрив різьбових деталей, ремонт яких не зазначений у технічній документації із середнього ремонту 
3.1.4  Відколи хромового покриття на деталях гідропневматичних пристроїв (противідкотного пристрою, урівноважуючого механізму тощо)  Вигин штоків веретен противідкотних пристроїв понад припустимі норми 
3.1.5  Глибока іржа в деталях гідропневматичних пристроїв (противідкотних пристроїв, урівноважуючих механізмів тощо)  Глибокі раковини на деталях противідкотних пристроїв 
3.1.6  Пробоїни і тріщини в огородженні і гільзоуловлювачі  Вигин кронштейна прицілу, тріщини і розпал отвору для виходу бійка ударника 
3.1.7  Знос, злам або зрив гвинтових, черв’ячних і шестерних, а також різьбових з’єднань  Вмятини та пробоїни на деталях противідкотних пристроїв 
3.1.8  Обрив або замикання витків обмоток електричних приладів і машин  Знос складних профілів, які потребують відновлення наплавленням із подальшою механічною або слюсарною обробкою 
3.1.9  Знос або пошкодження деталей, що вимагають постановки або виготовлення за малюнками технічної документації із середнього ремонту деталей із ремонтними розмірами  Знос деталей, що викликає збільшення зазору між казенним зрізом труби і дзеркалом клину, провисання клину затвора (рами поршня), станин, розвал коліс 
3.1.10  Знос або пошкодження деталей з кольорових металів та їх сплавів, що вимагають наплавлення або зварювання   
3.1.11  Знос або пошкодження деталей, що потребують цементації, обробки струмом високої частоти (далі - СВЧ) або термічної обробки за заданою категорією твердості   
3.1.12  Вм’ятини або знос зубів зірочки в механізмі досилання   
3.1.13  Обрив ланцюга механізму досилання   
3.1.14  Пошкодження (старіння) електричної проводки, що вимагає заміни джгутів проводки електрообладнання   
3.1.15  Пошкодження, які вимагають розкриття або розбирання агрегатів, не передбачених експлуатаційною документацією   
Примітка. Якщо під час заміни клину зазор між казенним зрізом труби та дзеркалом клину має більшу величину, ніж вказана в експлуатаційній документації, виріб підлягає капітальному ремонту (тільки для самохідної і танкової артилерії) 
3.2  Спеціальні частини бойових машин, пускових установок і транспортно-заряджаючих машин реактивних систем залпового вогню 
3.2.1  Несправності і пошкодження, що вимагають заміни направляючої, механічного прицілу домкратів  Несправності і пошкодження, що вимагають заміни двох і більше труб, люльки (ферми), основи, погона, рами, шасі 
3.2.2  Несправності і пошкодження, що вимагають заміни складових частин станції живлення, електроприводу горизонтального і вертикального наведення (тільки для бойових машин, що мають електропривід)  Утрата величини опору ізоляції обмотки, що вимагає повної заміни проводки 
3.2.3  Поздовжні і поперечні тріщини труби (труб ферми) люльки, основи, що усувають різними видами зварювання  Несправності і пошкодження, що потребують ремонту обмежувачів кутів горизонтального і вертикального наведення, вигин погона, злам зубів шестерні погона 
3.2.4  Зміщення перехрестя рисок на зрізах труб щодо осі більше зазначеного в експлуатаційних документах  Знос складних профілів, які потребують відновлення наплавленням зі складною подальшою механічною і термічною обробкою, а також випробування наплавленого шару на твердість 
3.2.5  Знос, злам або зрив гвинтових, черв’ячних і шестерних передач, які потребують відновлення наплавленням або наплавленням їх елементів, або їх заміни  Несправності і пошкодження, що потребують ремонту 50% складових частин електропривода 
3.2.6  Знос торсіонів   
3.2.7  Вигин кронштейна (консолі) прицілу   
3.2.8  Знос або пошкодження деталей з кольорових металів, що потребують зварювання або наплавлення   
3.2.9  Механічні пошкодження важелів і обертових частин стопорів хитаючої і поворотної частин   
3.2.10  Знос або пошкодження деталей, що потребують цементації, обробки СВЧ або термічної обробки за заданою категорією твердості   
3.2.11  Пошкодження, які вимагають розкриття або розбирання вузлів (агрегатів), не передбачених експлуатаційною документацією   
3.2.12  Несправності, які потребують регулювання положення сектора, щіток і потенціометрів, резисторів (у тому числі резисторів моторного реле часу і двигуна), люфтів валів по осі   
3.2.13  Знос або пошкодження сталей вимагають постановки або виготовлення за малюнками (кресленнями) технічної документації із середнього ремонту   
3.2.14  Знос або замикання витків обмоток електричних приладів двигунів і машин, не передбачених у групових комплектах ЗІП   
3.2.15  Пошкодження (старіння) електричної проводки, що потребує заміни окремих джгутів проводки електрообладнання   
Стрілецьке озброєння 
4.1  Знос або зрив гвинтових і черв’ячних передач, а також різьбових з’єднань, відновлення яких здійснюється наплавленням із подальшою механічною обробкою або виготовленням деталей із категорійними або пригоночними розмірами  Знос деталей зброї, відновлення яких вимагає хромування 
4.2  Знос частин зброї, який викликає необхідність постановки запасних частин із ремонтними (категорійними або підвищеними) розмірами на виготовлення таких частин за малюнками (кресленнями) технічної документації із середнього ремонту  Знос деталей автоматики зброї, для усунення якого необхідне наплавлення з подальшою механічною обробкою 
4.3  Складні вигини ствола, ствольної коробки, затворної рами, спускової коробки, стійок станка, вертлюга, основи люльки, постелі, для усунення яких необхідні термічна обробка, правка їх у пристосуваннях і перевірка випрямлених частин  Порушення пресових посадок газової камори, колодки мушки, прицільної колодки тощо на незмінних стволах 
4.4  Обрив або замикання витків обмотки електроспуску  Качання планки (кронштейна) для оптичного або нічного прицілу, закріпленої на ствольній коробці 
4.5    Несправності або пошкодження (злам, знос, тріщини, здуття, розриви, обгорання, вигин) частин зброї, що вимагають заміни непридатних деталей (складальних одиниць) і для виготовлення яких необхідна складна механічна і термічна обробка 
4.6    Модернізація зброї, пов’язана зі складною механічною обробкою або підгонкою деталей 
Рухомі артилерійські ремонтні майстерні, ракетно-артилерійські майстерні, контрольно-перевірочні машини, спеціальні рухомі засоби технічного обслуговування, контрольно-перевірочна апаратура 
5.1  Механічні ушкодження, які погіршують міцність, надійність кріплення апаратури або перешкоджають вільному переміщенню, фіксації блоків і субблоків у направляючих  Несправності, усунення яких пов’язане зі зняттям обшивки кузова-фургона і заміною зовнішніх листів обшивки, розбиранням дерев’яного каркаса кузова-фургона для заміни окремих брусів, заміною більше 50% електромережі кузова-фургона (кабелів і джгутів) 
5.2  Несправності і пошкодження, усунення яких пов’язане з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням окремих електронних і електротехнічних блоків  Несправності, усунення яких пов’язане з ремонтом більше 50% основного обладнання або з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням більше 50% вузлів і блоків радіоелектронної та електромеханічної апаратури 
5.3  Пошкодження (обрив, пробої тощо) більше 10% електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки електронних і електротехнічних блоків  Знос елементної бази більше 50% складальних одиниць 
5.4  Електричні пошкодження (обрив, пробої, обгорання, замикання тощо) обмоток електромагнітів, електричних машин, трансформаторів  Опір ізоляції нижче норми, що не відновлюється після сушіння. Пробій (замикання) в електричній схемі через старіння елементної бази 
5.5  Пошкодження та знос механічних зчленувань, зубчастих і черв’ячних передач, що не можна усунути поточним ремонтом  Порушення герметичності, тріщини в посудинах (баках, балонах, трубопроводах, корпусах клапанів, редукторах, вентилях тощо), у системах гідро- і пневможивлення, стендах, що вимагають складних зварювальних операцій 
5.6  Порушення герметичності у з’єднаннях гідравлічних і пневматичних систем, знос і руйнування ущільнювальних деталей  Вм’ятини і випини, що переходять у тріщини (більше граничних розмірів, зазначених у технічній документації із середнього ремонту), повітряних і гідравлічних пристроїв, що вимагають складних зварювальних операцій. Відхилення параметрів, властивостей елементів антенно-хвильового тракту (пробої, іскріння, збільшення або зменшення коефіцієнта стоячих хвиль, розв’язка, загасання тощо) від вимог технічної документації із середнього ремонту та експлуатаційної документації 
5.7  Наявність пробоїн, тріщин і вм’ятин на поверхні і основі каркаса кузова, порушення амортизаторів передньої частини кузовів тощо, що не можна усунути в ремонтних підрозділах військових частин  Механічні пошкодження арматури (каркаса, шасі, передньої частини, кожуха), що потребують демонтажу більше 50% блоків і вузлів машини 
5.8  Пошкодження (обрив, прогар) з’єднувальних джгутів, які не потребують розтину обшивок, кабельних магістралей  Знос або зрив різьби на балонних вентилях і заглушках стендів 
5.9  Опір ізоляції виробу менше норми, якщо усунути причину не можна без послідовного демонтажу апаратури  Овальність і конусність поршнів і циліндрів обладнання 
5.10  Значні механічні пошкодження, деформація каркаса стійок, шаф, кузова і його обшивки  Міжвиткові замикання в обмотках електричних машин, трансформаторів, дроселів тощо, перемотування яких потребує складного обладнання 
5.11  Гнильне пошкодження деревини, що вимагає заміни окремих дощок, листів, брусків і для відновлення яких не потрібен демонтаж апаратури  Деформації, тріщини та інші пошкодження металевих і оптичних деталей контрольно-юстирувальних приладів, що викликають зсув оптичної осі приладу, усунення яких пов’язане із застосуванням спеціальної контрольно-котирувальної апаратури 
5.12  Тріщини на трубопроводах і розвальцьовування трубопроводів стендів для випробування вузлів гідравлічних і пневматичних систем. Вм’ятини на поверхнях трубопроводів не більше 10%  Зниження електричної міцності електричних ланцюгів у результаті старіння ізоляції 
5.13  Погнутість труб крана-стріли, козлового крана, що вимагає складних зварювальних та інших операцій   
5.14  Знос, зрив витків різьби у з’єднаннях повітряних комунікацій, стендів, що не дозволяють забезпечити герметичність з’єднань   
5.15  Пошкодження та знос шпонкових, шліцьових різьбових з’єднань, сполучених поверхонь осей (валів) з отворами в деталях (втулках), зубчастих передачах верстатів і устаткування, які вимагають виконання складних операцій щодо їх усунення, у тому числі ремонт зубів наплавленням, постановкою штирів і вставок, відновлення різьб заваркою і наплавленням із подальшим налаштуванням, відновлення шпонкової канавки наплавленням тощо   
5.16  Пошкодження (обриви, пробої тощо) більше 10% електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки кузова-фургона   
5.17  Замикання, обрив, пробій ізоляції обмоток електричного генератора, електричних машин устаткування, кузова-фургона тощо   
5.18  Пошкодження, пов’язані зі зміщенням осі котирувальних приладів, усунення яких вимагає застосування спеціальних приладів, відсутніх у ремонтних підрозділах військових частин   
5.19  Несправності і пошкодження, усунення яких пов’язане з ремонтом більше 20% радіо- та електровимірювальних приладів у ремонтних майстернях засобів вимірювань   
5.20  Вм’ятини та пробоїни в кузові-фургоні, усунення яких потребує часткового зняття обшивки і заміни окремих листів внутрішньої обшивки   
Артилерійські, електронно-оптичні та квантові прилади 
6.1  Артилерійські прилади 
6.1.1  Несправності і пошкодження деталей оптичної системи:
гігроскопічні і жирові нальоти на сітці і окулярних лінзах, що заважають спостереженню і прицілюванню;
гігроскопічні нальоти на оптичних деталях, видимі з боку об’єктива в прямому прохідному світлі, що заважають спостереженню і не видаляються шляхом осушення приладу;
осипання на сітці і окулярних лінзах, що заважають спостереженню і прицілюванню;
наліт навколо штрихів на сітці, що заважає прицілюванню;
напливи мастила і замазки на оптичних деталях, що знаходяться всередині приладу;
незначний біологічний наліт у вигляді цвілі, ниток тощо на поверхнях окремих деталей оптичної системи, що знаходиться всередині приладу і видимий з боку об’єктива і окуляра в прямому прохідному світлі;
жировий наліт на сітці і внутрішніх поверхнях окулярних лінз у вигляді мазків, плям і жовтих точок, що заважає спостереженню і прицілюванню;
розбита ампула рівня, якщо її заміна не передбачена експлуатаційною документацією 
Несправності і пошкодження деталей оптичної системи:
грубі подряпини на зовнішніх поверхнях окулярів (лінз), що заважають спостереженню і прицілюванню;
грубі подряпини і заматовки на зовнішній поверхні захисних стекол шкали, що заважають зняттю відліку;
відколи й тріщини на оптичних деталях;
розклейки оптичних деталей у вигляді райдужних плям, зірочок, дубового листя і ниток;
хімічне руйнування алюмінієвого фільму дзеркал;
жовті і матові плями, протрави на поверхнях посріблених деталей, видимі неозброєним оком;
біологічний наліт у вигляді цвілі, ниток тощо на поверхнях більшості деталей оптичної системи, що знаходяться всередині приладу і видимі з боку об’єктива і окуляра в прямому прохідному світлі;
просвіти на штрихах і прицільних знаках (марках) сіток, що утрудняють прицілювання 
6.1.2  Несправності і пошкодження механізмів:
неплавний, тугий із заїданням хід кутовимірювальних, навідних і прицільних механізмів, що не дає здійснювати наведення без застосування зворотного руху;
мертвий хід кутовимірювальних, навідних і прицільних механізмів більше величини, яка допускається експлуатаційною документацією;
безповоротне хитання в черв’ячних парах механізму наведення більше величини, яка допускається експлуатаційною документацією;
безповоротне хитання в механізмах вертикального наведення і поперечного хитання більше величини, яка допускається експлуатаційною документацією;
невідповідність показань шкал кутомірних і прицільних механізмів істинним значенням виміряних кутів більше величини, допустимої експлуатаційною документацією;
відведення прицільної (візирної) лінії від вертикалі під час роботи механізмами вертикального наведення і прицілювання більше величини, допустимої експлуатаційною документацією;
відведення прицільної (візирної) лінії від горизонту під час роботи механізмами горизонтального наведення та упередження більше величини, допустимої експлуатаційною документацією;
фіксатори кутовимірювальних і прицільних механізмів не фіксують положення механізмів і шкал;
світлофільтри не фіксуються в установленому положенні;
момент обертання механізмів та спрацювання фрикційних пристроїв більше величини, установленої експлуатаційною документацією;
розходження механізмів не забезпечує величину, установлену експлуатаційною документацією;
механічні обмежувачі або кінцеві вимикачі механізмів наведення не забезпечують установлений кут наведення в горизонтальній або вертикальній площині;
зношеність механізмів вивірення не забезпечує вивірення прицільної лінії;
швидкість наведення прицільної (візирної) лінії механізмами наведення за допомогою електродвигунів не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією;
хиткість каретки прицільних механізмів, що викликає зміщення лінії прицілювання на величину, більшу від установленої експлуатаційною документацією;
нерівномірне переміщення сітки прицілів прямого наведення під час наведення на ціль або вивірення прицільної лінії;
неплавний, тугий хід вимірювального валика, що затрудняє вимір дальності стереодалекомірами;
неплавний, тугий хід окуляра, що затрудняє діоптрійну установку;
збільшена радіальна хиткість окуляра, що викликає помітне на око двоїння зображення в бінокулярних приладах;
неплавний, тугий хід шарніра або механізму встановлення по базі очей, що утруднює установку по базі очей монокулярних приладів;
хитання в шарнірах або направляючих, що викликає помітне на око двоїння зображення в бінокулярних приладах;
слабкий хід шарніра, що призводить до мимовільного порушення установки по базі очей бінокулярних приладів (зміщення монокулярів відносно один одного під дією власної маси);
зміщення лімба під час обертання верхньої частини теодоліта, кутоміра;
неплавний хід зорової труби теодоліта, кутоміра під час її обертання навколо горизонтальної або вертикальної осі;
неоднакові показання магнітної стрілки бусолі 
Несправності і пошкодження механізмів:
вигини і вм’ятини на зовнішніх деталях приладу, що порушують плавність ходу механізму (механізмів) або впливають на точність вимірювання, якщо зазначені несправності неможливо усунути під час середнього ремонту;
бойові ушкодження корпусних деталей, ремонт яких можливий і доцільний;
несправності механізмів, зазначені в графі для 3 категорії за умов:
якщо усунення несправності не передбачено документацією із середнього ремонту;
якщо для усунення несправності (несправностей) потрібне повне розбирання приладу з подальшим юстируванням і настроюванням на спеціальних контрольно-юстирувальних приладах і стендах;
якщо для усунення несправностей у приладі необхідно замінити черв’ячну пару або більше двох інших механічних деталей, виготовлення яких не передбачено в ремонтно-відновлювальних підрозділах;
якщо для усунення несправностей потрібен ЗІП, не передбачений нормами утримання в ремонтно-відновлювальних підрозділах 
6.1.3  Несправності, викликані розладом юстирування оптичної системи:
зрізання вихідної зіниці більше величини, установленої експлуатаційною документацією;
зрізання або затемнення поля зору більше величини, установленої експлуатаційною документацією;
паралакс між сіткою і зображенням віддаленого предмета більше 2, а для приладів, що працюють з рук, більше 3;
паралакс між вимірювальною маркою і зображенням віддаленого предмета в стереодалекомір більше 0,25 діоптрії;
паралакс нитки щодо штрихів шкал сітки більше 2;
паралакс між зображенням штрихів лімба і штрихами сітки мікроскопа більше 0,5 товщини штриха лімба (0,5 діоптрії);
дозвільна здатність (у штрихах на міліметр) менше величини, установленої експлуатаційною документацією;
нахил нитки щодо нульових штрихів шкал сітки в прицілах прямого наведення більше товщини штриха сітки;
нахил сітки, помітний неозброєним оком;
різниця між нахилом сітки і зображенням, помітна неозброєним оком;
різниця нахилу зображення в правій і лівій гілках бінокулярних приладів, помітна неозброєним оком;
різниця збільшень у правій і лівій гілках бінокулярних приладів, помітна неозброєним оком;
двоїння зображення в бінокулярних приладах, помітне неозброєним оком;
різниця висот окулярів бінокулярних приладів, установлених на однакове число діоптрій, перевищує 2 мм;
вивірення по висоті або дальності стереодалекоміра не забезпечується відповідними механізмами;
помилки у вимірюванні дальності стереодалекоміром перевищують величини, установлені експлуатаційною документацією;
ексцентриситет лімба кутовимірювальних приладів (теодолітів, кутомірів) більше величини, установленої експлуатаційною документацією;
крен мікроскопа відлікової системи кутовимірювальних приладів більше величини, допустимої експлуатаційною документацією;
неперпендикулярність горизонтальній осі обертання зорової труби до вертикальної осі обертання кутовимірювальних приладів більше величини, допустимої експлуатаційною документацією;
колімаційна помилка більше величини, допустимої експлуатаційною документацією;
відлік по контрольному дзеркалу відрізняється від значення відліку, занесеного у формуляр гірокомпаса;
середньоквадратична помилка визначення азимута не відповідає формулярній;
несуміщення візирної осі оптичного схилу з віссю обертання приладу більше величини, установленої експлуатаційною документацією 
Несправності, викликані розладом юстирування оптичної системи, зазначені в графі для 3 категорії, за умови, що їх усунення не передбачено документацією із середнього ремонту 
6.1.4  Несправності електричних вузлів та ланцюгів:
опір ізоляції електричного ланцюга не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією;
напруга на контактах контрольних колодок і точок не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією;
осцилограми напруги на контактах контрольних колодок і точок не відповідають установленим експлуатаційною документацією;
споживаний струм більше величини, установленої експлуатаційною документацією;
не працює система обігріву окулярів, захисного скла тощо;
не працює електросхема пристрою ?? або час горіння лампи не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією;
умикання і вимикання електросхеми пристрою ?? не відповідає дистанціям, установленим експлуатаційною документацією;
при багаторазовому аретуванні стабілізуючого дзеркала зміна положення лінії прицілювання по висоті і напрямку перевищує величину, установлену експлуатаційною документацією;
витрата електричного вивірення від зааретованого положення стабілізуючого дзеркала прицілу менше величини, установленої експлуатаційною документацію;
узгодження нульового положення візування при зааретованому стабілізуючому дзеркалі не відповідає точності, установленій експлуатаційною документацією;
поріг спрацювання реле-аретира не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією;
час затримки початку аретування стабілізуючого дзеркала прицілу після зняття сигналу із входу аретира не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією;
динамічна помилка стабілізації поля зору більше величини, установленої експлуатаційною документацією;
не функціонують ланцюги стрільби або їх функціонування не відповідає вимогам експлуатаційної документації;
діапазон кутів наведення лінії візування стабілізуючим дзеркалом прицілу від зааретованого положення не відповідає встановленому експлуатаційною документацією;
залишкова напруга, заміряна на вихідній обмотці індукційного датчика кута зворотного зв’язку при зааретованому стабілізуючому дзеркалі прицілу, перевищує величину, установлену експлуатаційною документацією;
при справних кабелях немає незалежного перебігу та стабілізації поля зору;
при справних кабелях не розаретується стабілізуюче дзеркало прицілу;
при справних лампах, кабелях і ввімкненому тумблері СТАБИЛ. прицілу не горить сигнальна лампа ГОТОВ;
при справних лампі і кабелі і під час натискання на кнопку СТАРТ на пульті управління в полі зору окуляра не з’являється світловий сигнал ??;
при справній лампі і ввімкненому тумблері ОСВЕЩЕНИЕ не горить лампа ??;
при ввімкненому тумблері СТАБИЛ. постійно горить лампа ??;
незатухаючі автоколивання стабілізуючого дзеркала прицілу при несправних кабелях;
вібрація поля зору, що заважає спостереженню;
не розаретується стабілізуюче дзеркало під час вмикання приладу автоблокування, при натисканні на кнопку АРРЕТИР в електричному блоці стабілізуюче дзеркало розаретується 
Несправності електричних вузлів і ланцюгів;
пробої ізоляції електричних ланцюгів;
несправності електричних вузлів і ланцюгів, визначені для 3 категорії, усунення яких не передбачене технічною документацією із середнього ремонту;
несправності, для усунення яких потрібна заміна понад 40% навісних електро-, радіоелементів;
несправності, для усунення яких необхідна заміна електронних вузлів, блоків, плат тощо, непередбачених нормами утримання ЗІП у ремонтно-відновлювальних військових частинах 
6.1.5  Несправності звукометричних станцій:
туге обертання барабана зі стрічкою;
порушена ізоляція між основою друкарських систем і корпусом приладу;
перекіс або погнутість контактних губок;
зазор між губками більше величини, установленої експлуатаційною документацією;
під час обертання ручки індуктора не працюють контакти (у телефонній трубці відсутні сигнали);
напруга, що розвивається індуктором, не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією;
величина анодної напруги на виході випрямляча повинна бути в межах, установлених експлуатаційною документацією;
при напрузі живлення в межах, установлених експлуатаційною документацією, станція не забезпечує синхронізму моторно-камертонної групи;
запис на стрічці при різних положеннях перемикача перевірок і при пусках від постів попередження не відповідає вимогам експлуатаційної документації;
телефонний зв’язок не забезпечує задовільну чутність телефонних розмов при роздільному та циркулярному зв’язку двопровідними і однопровідними лініями зв’язку в робочому положенні 
Несправності звукометричних станцій;
швидкість руху паперової стрічки не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією;
грозорозрядники не витримують напруги мережі 220 В без пробою;
опір ізоляції грозорозрядників між двома сусідніми пластинами менше величини, установленої експлуатаційною документацією;
частота камертона не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією, під час вимірювання напруги живлення в установлених межах (від 16,2 до 19,8 В);
при заданих експлуатаційною документацією напрузі живлення і опорі штучної лінії не відбувається спрацьовування або відпускання лінійних реле 
6.1.6  Несправності балістичних станцій:
не горять індикаторні лампи (запобіжники і самі лампи справні);
при нормальній напрузі акумулятора горить лампа АККУМУЛЯТОР РАЗРЯЖЕН;
у режимі автономного функціонального контролю не висвічується контрольне число, зазначене в експлуатаційній документації;
у режимі перевірки лічильно-індикаторного пристрою не висвічується число, яке відповідає набраній затримці, або висвічується з помилкою, що перевищує значення експлуатаційної документації;
під час натискання кнопки СБРОС, а потім кнопки КОНТРОЛЬ контрольне число підсумовується з попереднім;
не висвітлюється чи горить постійно одна з цифр табло;
не висвічується знак коми або висвічуються два знаки одночасно;
під час натискання кнопки СБРОС у режимах автономного функціонального контролю та функціонального контролю не горить лампа СБРОС, а в режимі бойової роботи не загоряється лампа ГОТОВ;
під час умикання станції не горить лампа КОНТРОЛЬ;
відсутня напруга на контрольних гніздах і контактах рознімачів, визначених експлуатаційною документацією;
відсутній струм у ланцюзі магнітострілкових датчиків при справному балістичному кабелі;
не регулюється поріг зрізання перешкод;
пробитий діод приставки;
мережевий блок живлення або бачок вібро-перетворювача не видає напругу, установлену експлуатаційною документацією (радіолампи і вібратори справні);
стабільність напруги нижче зазначеної в експлуатаційній документації;
частота кварцового генератора не відповідає зазначеній в експлуатаційній документації 
Несправності балістичних станцій:
потужність випромінювання менше величини, установленої експлуатаційною документацією;
частота випромінюваного сигналу виходить за межі, установлені експлуатаційною документацією;
показання аттенюатора імітатора допплерівської частоти під час вимірювання енергетичного потенціалу менше зазначених в експлуатаційній документації;
зниження чутливості ланцюгів фотозапуску;
струм змішувача менше величини, установленої експлуатаційною документацією (діоди змішувача справні);
відсутнє надвисокочастотне випромінювання (генераторний діод справний);
хронометр не запускається за наявності кнопки ИСКУССТВЕННЫЙ СИГНАЛ або не зупиняється при повторному натисканні кнопки (радіолампи хронометра справні);
хронометр не скидається на нуль під час натискання кнопки СБРОС ПОКА3АН (радіолампи хронометра справні);
не працюють стрілкові вимірювальні прилади блоків станції;
не працює генератор системи живлення;
механічні пошкодження та руйнування блоків і магнітострикційних датчиків 
6.2  Електронно-оптичні прилади 
6.2.1  Несправності, які потребують заміни електронно-оптичного перетворювача, перетворювача напруги, високовольтної касети, стабілізатора напруги, розрядника, монтажних проводів  Несправності, які потребують заміни електронно-оптичного перетворювача і оптичних деталей, що знаходяться всередині приладу, заміна яких не передбачена документацією із середнього ремонту 
6.2.2  Несправності, які потребують юстирування оптичної системи для усунення нахилу штрихів сітки, паралакса, непаралельності оптичних осей бінокулярних приладів, пониженої роздільної здатності  Несправності, які потребують ремонту складових частин із використанням ремонтного комплекту ЗІП 
6.2.3  Несправності, які потребують усунення ексцентриситету марки електронно-оптичного перетворювача відносно поля зору в інфрачервоних приладах  Несправності, які потребують усунення, але не зазначені в документації із середнього ремонту 
6.2.4  Несправності і пошкодження, що вимагають розбирання і ремонту вузлів, не передбачених експлуатаційною документацією та документацією з поточного ремонту  Несправності, які потребують повного розбирання приладу 
6.2.5  Несправності механізму перемикання світлофільтрів, механізму шкал, що мають знос або пошкодження деталей, що потребують заміни або виготовлення за малюнками (кресленнями) технічної документації із середнього ремонту  Несправності, перераховані під час категорування артилерійських приладів 
6.2.6  Несправності, перераховані під час категорування артилерійських приладів  Несправності, які виникли внаслідок бойових пошкоджень корпусу, якщо ремонт доцільний 
6.3  Квантові прилади 
6.3.1  Несправності, перераховані під час категорування артилерійських приладів  Несправності, перераховані під час категорування артилерійських приладів 
6.3.2  Порушене блокування високої напруги  Несправності, які потребують юстирування оптичної системи на паралельність приймально-передавальних каналів і візирних гілок (денного і нічного) 
6.3.3  Амплітуда старт-імпульсу і скидання-імпульсу не відповідає величині, установленій документацією  Несправності, які потребують ремонту оптичного квантового генератора 
6.3.4  Величина напруги на конденсаторах накачування не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією  Несправності, наведені для 3 категорії, усунення яких не передбачене технічною документацією із середнього ремонту 
6.3.5  Напруга і частоти на виході з перетворювачів і фотоелектронних помножувачів не відповідають величинам, установленим експлуатаційною документацією   
6.3.6  Напруга живлення фотоелектронних помножувачів не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією   
6.3.7  Вихідна напруга вимірювача часових інтервалів не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією  Несправності, які потребують заміни блоків і деталей, не передбачених у нормах утримання ЗІП у ремонтно-відновлювальних військових частинах 
6.3.8  Величина енергії і ступінь її спрямованості не відповідають експлуатаційній документації   
6.3.9  Опір терморезисторів у стані термосканування не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією   
6.3.10  Час виходу в режими готовності до роботи або вимірювання дальності не відповідає часу, установленому експлуатаційною документацією   
6.3.11  Час запам’ятовування вимірювання дальності не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією   
6.3.12  Нема індикації дальності   
6.3.13  Прилад не працює в режимі КАЛІБРУВАННЯ   
6.3.14  Межі або точність вимірювання дальності не відповідають величинам, установленим експлуатаційною документацією   
6.3.15  Не працює лічильник кількості посилок   
6.3.16  Передавач не випромінює світловий імпульс генерації   
6.3.17  Не забезпечується послідовність вимірювання дальності до цілей, що знаходяться у створі променя   

Додаток 2
до Інструкції про порядок
категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункт 8 розділу І)

Норми категорування
стволів артилерійських гармат за подовженням зарядної камори

Назви артилерійських гармат  Індекс  Розмір вимірювального кільця і направляючого диска приладу ПЗК і довжини камори нового ствола, мм  Подовження зарядної камори для переводу ствола з однієї категорії в іншу, мм 
діаметр вимірювального кільця  діаметр направляючого диска  довжина камори  з 1
у 2 
з 2
у 3 
з 3
у 5 
85-мм дивізійна гармата Д-44  52-П-367  86,87  102,0  652  15  20 
152-мм гармата-гаубиця Д-20  52-П-546  155,56  161.3  771  15  90  120 
152-мм самохідна гаубиця 2С3, 2С3М, 2С3М1  2А33  155,56  161,3  771  15  90  120 
122-мм гаубиця Д-30 і Д-30А  2А18,
2А18М 
122,94  139,8  617  20  75  90 
122-мм самохідна гаубиця 2С1  2А31  122,94  139,8  617  20  75  90 
152-мм гармата "Гіацинт-Б", 2С5  2А36,
2А37 
161,0  990  35  380  420 
203-мм самохідна гармата 2С7, 2С7М  2А44  209,3  228,6  1820  40  400  740 

__________
Примітка. 

Даними, наведеними у графі "Довжина камори", необхідно користуватися тільки в тому разі, якщо у формулярах гармати нема вказівок щодо довжини зарядної камори для нового ствола, виміряного приладом ПЗК. 

Додаток 3
до Інструкції про порядок
категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункт 8 розділу І)

Норми категорування
стволів артилерійських гармат за зносом каналу ствола

Назви артилерійських гармат  Індекс  Переріз каналу ствола, у якому проводяться вимірювання, мм  Величина діаметрального зносу, заміряного штатним приладом ПКІ у вертикальній площині, для переведення з однієї категорії в іншу 
відстань від казенного зрізу труби  відстань від дульного зрізу труби  з 1
у 2 
з 2
у 3 
з 3
у 5 
100-мм протитанкові гармати МТ-12,
МТ-12Н, МТ-12Р 
2А19

2А29
2А29М 
930,
1050
1260
1380
1500 
-
-
-
1,0

0,9
0,7
0,7 
3,0

2,7
2,2
2,0 
3,7

3,4
2,7
2,5 
125-мм танкові гармати
типу Д-81 
2А26,
2А26М-2,
2А46-1,
2А46-2,
2А46,
2А46М,
2А46М-1,
2А46М-4 
850,
1000,
1100,
1200 
0,9  2,6  3,3 

__________
Примітка. 

Стволи переводяться з однієї категорії в іншу, якщо хоч в одному із зазначених перерізів каналу ствола буде досягнута величина діаметрального зносу, наведеного для нього в цій таблиці. 

Додаток 4
до Інструкції про порядок
категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункт 8 розділу І)

Ресурс (живучість)
стволів артилерійських і зенітних артилерійських
систем, мінометів, стрілецької зброї і гранатометів

Назва зразка  Індекс  Орієнтовний ресурс (живучість) ствола, (кількість пострілів) 
1. Артилерійські і зенітні артилерійські системи 
1.1. Живучість стволів артилерійських і зенітних артилерійських систем, що категоруються за подовженням зарядної камори 
23-мм автомат до ЗУ-23  2А14 2А14М  6000 
30-мм автоматична гармата:
до капітального ремонту
після капітального ремонту 

2А42, ЗТМ-2 

6000
3000 
122-мм гаубиця Д-30 та Д-30А  2А18, 2А18М  2500/6000 
122-мм самохідна гаубиця (2С1)  2А31  2500/6000 
152-мм самохідна гаубиця
(2С3, 2С3М, 2С3М1) 
2А33  3500 
152-мм самохідна гаубиця (2С5)  2А37  1000-1200 
152-мм гармата  2А36  1000-1200 
152-мм гармата-гаубиця  Д-20  3500 
203-мм самохідна гармата  2А44 (2С7)  400-450 
1.2. Живучість стволів артилерійських систем, що категоруються за зносом каналу ствола 
73-мм гладкоствольна гармата  2А28  1250 
100-мм протитанкова гармата  Т-12, МТ-12, МТ-12Р  500 
125-мм гармата  Д81 (2А26, 2А26М2, 2А46-1, 2А46-2, 2А46, 2А46М, 2А46М-1, 2А46М-4, 2А46М-5  320; 140 (під час стрільби тільки бронебійними підкаліберними снарядами 3БМ26, 3БМ29, 3БМ32) 
2. Міномети 
82-мм автоматичний міномет  2Б9 (2К21)  3000 
82-мм міномет  2Б14-1  10000 
120-мм міномет  2Б11 (2С12)  5000 
3. Стрілецьке озброєння 
9-мм пістолет Макарова  ПМ  4000 
9-мм автоматичний пістолет Стєчкіна  АПС  8000 
9-мм самозарядний пістолет для безшумної, безполум’яної стрільби  ПБ  2000 
9-мм автоматичний пістолет для безшумної, безполум’яної стрільби  АПБ  6000 
5,45-мм пістолет самозарядний малогабаритний  ПСМ  3000 
7,62-мм пістолет  МПС  1000 
7,62-мм снайперська гвинтівка Драгунова  СВД  6000 
7,62-мм самозарядний карабін Сімонова  СКС  6000 
5,45-мм та 7,62-мм автомати Калашнікова та їх модифікації  АКМ, АК-74  10000 
7,62-мм кулемети Калашнікова та їх модифікації  ПК  25000 
5,45-мм та 7,62-мм ручні кулемети Калашнікова і їх модифікації  РПК, РПК-74  20000 
12,7-мм кулемет  НСВ  10000 
12,7-мм кулемет  НСВТ  10000 
14,5-мм крупнокаліберний кулемет Владімірова, танковий  КПВТ  12000 
14,5-мм вкладна гармата  2Х30  4000 
14,5-мм вкладний ствол  2Х31  4000 
4. Гранатомети 
30-мм автоматичний гранатомет станковий  АГС-17  4000 
73-мм станковий протитанковий гранатомет і його модифікації  СПГ-9  500 
Ручний протитанковий гранатомет і його модифікації  РПГ-7  250 
Ручний протитанковий гранатомет і його модифікації  РПГ-16  500 
40-мм підствольний гранатомет  ГП-25  400 

__________
Примітки: 

1. Дані щодо ресурсу, отримані під час стрільби боєкомплектами різних типів снарядів.
2. Для 122-мм гаубиці Д-30 і Д-30А та 122 мм самохідної гаубиці 2С1 у чисельнику наведено орієнтовну живучість ствола для снарядів з мідним ведучим пояском, у знаменнику - орієнтовну живучість ствола для снарядів із металокерамічним ведучим пояском. Для 122-мм гаубиць Д-30, Д-30А і 2С1 три постріли на зменшеному заряді обліковуються як один постріл на повному заряді. Стрільба снарядами ОФ-56, ОФ-462 і ОФ-24 з мідним ведучим пояском, виготовленими до 1987 року, допускається тільки зі стволів 1 категорії. 

Додаток 5
до Інструкції про порядок
категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункт 8 розділу І)

Норми категорування
стволів мінометів і гранатометів за зносом каналу ствола

Найменування озброєння  Індекс  Допустимі межі, мм 
за кресленням основного виробництва  по всій довжині каналів стволів  на окремих ділянках каналів стволів 
82-мм міномет зразка 1937 року  52-М-832Ш  82+0,1  82,4  82,5 
82-мм міномет "Поднос"  2Б14-1  82,1  82,3  82,4 
82-мм автоматичний міномет "Васильок"  2Б9, 2Б9М  82+0,05  82,25 
120-мм міномет зразка 1938 року  52-М-843Ш  120+0,15  120,4  120,5 
120-мм міномет "Сані"  2Б11  120+0,1  120,4  120,5 
Ручні протитанкові гранатомети РПГ-7, РПГ-7Д  6Г3, 6Г5М  40,05+0,17  40,3 
73-мм станковий гранатомет СПГ-9  6Г6  82+0,46 
73-мм станковий гранатомет СПГ-9Д  6Г7  73+0,06  73,2 
73-мм станковий гранатомет СПГ-9М  6Г13  73+0,06 
73-мм станковий гранатомет СПГ-9ДМ  6Г14  73+0,06 
Ручний протитанковий гранатомет РПГ-16  6Г9  58,36+0,06 

Додаток 6
до Інструкції про порядок
категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункт 8 розділу І)

Критерії категорій
боєприпасів та ракет

N з/п  Категорія 
Артилерійські снаряди, міни і головні частини реактивних снарядів 
1.1  Осколкові, осколково-фугасні, фугасні снаряди усіх типів і калібрів 
1.1.1  Снаряди заводських і збірних партій усіх років виготовлення зі штатним маркуванням  Снаряди із угвинченими непридатними або забороненими детонаторами і трасерами  Снаряди в остаточному спорядженні, підривники яких віднесені до числа небезпечних для зберігання та використання за призначенням 
1.1.2  Снаряди, які мають такі дефекти:
тріщини на зрізі розривного заряду, які не викликають викришування і осипання вибухової речовини;
зачищені і залаковані відколи вибухової речовини завглибжки менше 10 мм та тріщини на поверхні;
відставання розривного заряду від стінок корпусу з боковим хитанням розривного заряду без переміщення його по осі снаряда і без провертання;
кристалізація на зрізі вибухової речовини дрібних голчастих кристалів тротилу, що вимагає видалення під час ремонту або перед приведенням в остаточне спорядження;
розосередження раковин на зрізі вибухової речовини завглибжки і діаметром не більше 3 мм, до трьох штук;
викришена різьба вічка під підривник (у снарядів зі сталистого чавуну) загальною довжиною до двох витків по всій нарізці, але яка забезпечує надійне кріплення підривника;
корозія в зарізьбовій частині вічка під головний підривник, що виходить за зріз вибухової речовини;
місцеві забоїни на центруючому потовщенні завглибжки не більше 0,5 мм і на ведучому пояску завглибжки до половини висоти виступаючої його частини, із зачищеними напливами металу в місцях забоїн;
раковини від корозії на поверхні сталевого корпусу завглибжки до
1 мм і на центруючому потовщенні завглибжки до 0,5 мм, при цьому суцільне з’єднання раковин по всій ширині центруючого потовщення не допускається;
раковини на корпусі, виготовленому зі сталистого чавуну, діаметром до
4 мм, у кількості не більше 10 у разі розміщення їх не ближче 50 мм одна від одної і в різних площинах як по діаметру, так і по осі корпусу снаряда завглибжки до 2 мм для 76-мм снарядів і 3 мм для 122-мм і 152-мм снарядів (за винятком центруючих потовщень і дна, на яких допускаються раковини глибиною, передбаченою для сталевих корпусів);
темні плями, що залишилися на металі корпусів після видалення продуктів корозії 
Снаряди без виробничих даних про снаряди і вибухові речовини, якщо їх можна відновити  Снаряди, які мають "зростання" вибухової речовини 
1.1.3    Снаряди із розривним зарядом, що вимагає зачищення відшарувань, протирання і лакування зрізу вибухової речовини, за наявності:
відколів і осипання вибухової речовини завглибжки не більше 10 мм;
поверхневих тріщин 
Снаряди з відколами вибухової речовини на глибину більше 10 мм або осипання вибухової речовини по всій поверхні 
1.1.4    Снаряди зі "зростанням" вибухової речовини, при якому глибина гнізда під підривник, рахуючи від верхнього зрізу вічка до виточки під детонатор,
не менше:
у 57-мм снарядах, споряджених тротилом, з вічком під підривник КТМ-1 - 44 мм;
у 76-мм снарядах, споряджених сурогатною вибуховою речовиною, з литою тротиловою пробкою - 44 мм;
у 85-мм осколкових снарядах у тому самому спорядженні з вічком під підривник КПМ-1 - 44 мм;
у 85-мм дистанційних снарядах, споряджених тротилом, з вічком під підривник ВМ-30 - 27 мм;
у 100-мм снарядах, які споряджені сурогатною вибуховою речовиною і мають тротилову пробку, - 30 мм;
у 122-мм і 152-мм снарядах у тому самому спорядженні - 15 мм 
Снаряди зі "зростанням" вибухової речовини, при якому глибина під підривник у вічку менша розмірів для другої категорії 
1.1.5    Снаряди із забоїнами на різьбі вічка або деформацією різьби під підривник, що перешкоджають угвинчуванню підривника  Снаряди зі "зростанням" вибухової речовини А-1Х-2, що перешкоджає повному вгвинчуванню підривника 
1.1.6    Снаряди з ваговими знаками, що не відповідають фактичній вазі  Снаряди з переміщенням розривного заряду вздовж осі з круговим прокручуванням 
1.1.7    Снаряди з незачищеними забоїнами на центруючому потовщенні завглибжки не більше 0,5 мм, на ведучому (обтюрувальному) пояску глибиною до половини висоти його виступаючої частини  Снаряди з відгвинчуваною від зусилля руки головкою, що не піддається виправленню в цехових умовах 
1.1.8      Снаряди з деформованою різьбою вічка під підривник, яка не піддається виправленню, і снаряди зі сталистого чавуну з викришеною різьбою більше ніж на два витки по всій різьбі 
1.1.9      Снаряди із розходженням ведучого пояска у стику на величину більше
0,1 мм 
1.1.10      Снаряди з відставанням тротилових пробок від внутрішнього корпуса, споряджених сурогатними вибуховими речовинами 
1.1.11      Снаряди із забоїнами і раковинами, що перевищують розміри, допустимі для другої категорії 
1.1.12      Снаряди з тріщинами і свищами в металі корпусу снаряда незалежно від розмірів і кількості 
1.1.13      Снаряди з хитанням, прокручуванням стабілізатора, погнутими лопатями і тугим обертанням лопатей стабілізатора на своїх осях, унаслідок чого вони не розкриваються під дією власної ваги 
1.1.14      Снаряди з деформованими, частково або повністю, осями лопатей, що відгвинтилися, і зруйнованим пластмасовим кільцем стабілізатора 
1.2  Бронебійні і бетонобійні снаряди всіх типів і калібрів 
1.2.1  Снаряди заводських і збірних складських партій усіх років виготовлення зі штатним маркуванням  Снаряди, остаточно споряджені з непридатними або забороненими підривниками і трасерами, що підлягають заміні  Снаряди з тріщинами і свищами в металі корпуса незалежно від розмірів і кількості 
1.2.2  Снаряди, які мають такі дефекти:
вм’ятини на балістичних наконечниках:
на вершині - у снарядах до 57-мм калібру включно діаметром до 5 мм, у снарядах 76-мм калібру і вище - до 10 мм;
на боковій поверхні - у снарядах до 57-мм калібру включно дві вм’ятини завглибжки до 2 мм і площею не більше 3 см, у снарядах 76-мм калібру і вище - дві вм’ятини завглибжки до 4 мм і площею не більше 5 см;
місцеві забоїни на центруючих потовщеннях завглибжки до 0,5 мм і на ведучих поясках глибиною до половини висоти його виступаючої частини, із зачищеними напливами металу в місцях забоїн;
темні плями і раковини від слідів корозії на поверхні корпусу завглибжки до 1 мм і на центруючому потовщенні завглибжки до 0,5 мм, при цьому суцільне з’єднання раковин по ширині центруючого потовщення не допускається;
виступання вгвинченого дна над зрізом корпусу до 0,5 мм у бронебійних снарядах, які відремонтовані на арсеналах (базах) 
Снаряди без виробничих даних, якщо їх можна відновити  Снаряди з балістичними наконечниками, які мають гофри, складки і вм’ятини, спотворюють обрис оживальної частини, і з вм’ятинами в місці закачування балістичного наконечника 
1.2.3    Снаряди зі зміщеними рисками на підривнику і на дні  Снаряди з "витіканням" вибухової речовини 
1.2.4    Снаряди із забоїнами на різьбі вічка під підривник, що перешкоджають угвинчуванню підривника  Снаряди з раковинами від корозії більше допустимих для першої категорії 
1.2.5    Снаряди з незахищеними забоїнами на центруючому потовщенні і ведучому пояску, які зазначені в першій категорії  Снаряди з балістичними наконечниками, які прокручуються (хитаються), або з наскрізними тріщинами на них 
1.2.6    Снаряди з ваговими знаками, що не відповідають фактичній вазі бетонобійного снаряда  Снаряди без балістичних наконечників на снарядах, у яких вони передбачені 
1.2.7      Снаряди із забоїнами на центруючому потовщенні завглибжки понад 0,5 мм і на ведучому пояску - більше половини висоти його виступаючої частини 
1.2.8      Снаряди з деформованою різьбою під підривник, що не піддається виправленню 
1.2.9      Снаряди з розбіжністю ведучого пояска в стику на величину понад 0,1 мм 
1.2.10      Снаряди зі зміщеними рисками на вгвинченому дні та корпусі.
Примітка. Про подальше призначення снарядів із дефектами, перерахованими в пунктах 1.2.2, 1.2.3, 1.2.5, 1.2.10, рішення приймає центральна служба забезпечення. До отримання вказівок центральної служби забезпечення снаряди розсортовують за видами дефектів і переводять на окреме зберігання 
1.3  Бронебійні підкаліберні снаряди всіх типів і калібрів 
1.3.1  Снаряди заводських і збірних партій усіх років виготовлення, які мають штатне маркування і герметизацію футлярів (за їх наявності)  Снаряди з місцевими забоїнами на центруючому потовщенні і ведучому пояску глибиною, що не перевищує розмірів для бронебійних снарядів другої категорії (пункт 1.2)  Снаряди з балістичними наконечниками, які провертаються, обтискними кільцями і обтічниками, які зміщуються від зусилля руки. Наскрізні тріщини, пробоїни, раковини балістичних наконечників, обтічників і обтискних кілець, вм’ятини на балістичних наконечниках, що перевищують допустимі норми для першої категорії бронебійних снарядів 
1.3.2  Снаряди, які мають дефекти:
вм’ятини на балістичному наконечнику, місцеві забоїни на центруючому потовщенні і ведучому (обтюрувальному) пояску, раковини від корозії на поверхні корпусу, піддона обтічника або на корпусі активної частини снаряду і центруючому потовщенні, кількість і розміри яких не перевищують зазначені для бронебійних снарядів першої категорії (пункт 1.2);
наскрізний зазор у площинах рознімача секторів до 0,1 мм;
провертання і хитання корпусу щодо секторів ведучого пояска снарядів до гармат Т-12 і У-5ТС;
виступання стопорних гвинтів над поверхнею піддона до 0,7 мм;
тріщини, місцеві розшарування і відколи на пластмасових, (текстолітових) балістичних наконечниках 
Снаряди з непридатними трасерами  Снаряди без балістичних наконечників, з балістичними наконечниками, сердечниками або головками, які хитаються 
1.3.3    Снаряди без виробничих даних, якщо їх можна відновити  Снаряди із забитою різьбою під трасерну гайку або стопорний гвинт, що не піддається виправленню 
1.3.4    Снаряди із забитою різьбою під трасерну гайку або стопорний гвинт  Снаряди до гладкоствольних гармат з пробками, що випали з отворів секторів 
1.3.5    Снаряди з виступом стопорних гвинтів над поверхнею піддона понад 0,7 мм  Снаряди з хитанням стабілізатора або погнутими лопатями стабілізатора, з осями лопатей стабілізатора, які повністю або частково вигвинтилися 
1.3.6      Снаряди із забоїнами на центруючому потовщенні і ведучому (обтюрувальному) пояску, розміри яких перевищують межі, зазначені для другої категорії 
1.3.7      Снаряди з пухирчастістю і пухкістю на балістичних наконечниках з алюмінію 
1.4  Кумулятивні снаряди всіх типів і калібрів 
1.4.1  Снаряди заводських і збірних партій усіх років виготовлення зі штатним маркуванням  Снаряди з угвинченими непридатними або забороненими підривниками і трасерами  Снаряди із забитою і зірваною різьбою під підривник і трасерну гайку, що не піддається виправленню 
1.4.2  Снаряди, що мають такі дефекти:
відставання лаку та наявність корозії у вигляді лусочок на внутрішній поверхні пригвинченої головки (незалежно від розмірів і площі, ураженої корозією);
раковини завглибжки до 0,5 мм на поверхні центруючого потовщення і до 1 мм на решті поверхні корпусу, при цьому суцільне з’єднання раковин по всій ширині центруючого потовщення не допускається, на внутрішній поверхні зубців - завглибжки і діаметром до 2 мм;
місцеві забоїни на центруючому потовщенні завглибжки до 0,5 мм, і на ведучому (обтюрувальному) пояску глибиною до половини його виступаючої частини із зачищеними напливами металу в місцях забоїн;
наявність лусочок лакової плівки і продуктів корозії в кумулятивній воронці без мембранного захисту 
Снаряди із забитою різьбою під підривник і трасерну гайку, що піддається виправленню  Снаряди з розбіжністю ведучого пояска у стик, на величину понад 0,1 мм 
1.4.3    Снаряди з місцевими забоїнами на центруючому потовщенні завглибжки до 0,5 мм і на ведучому пояску глибиною до половини висоти його виступаючої частини, що підлягають зачищенню врівень з поверхнею і центруючого потовщення і ведучого (обтюрувального) пояска  Снаряди з тріщинами, свищами будь-якої величини і раковинами глибиною більше, ніж зазначено для першої категорії 
1.4.4    Снаряди зі зміщеними ризиками на головці і гайці (для снарядів з детонаторами В-15)  Снаряди із забоїнами на ведучому (обтюрувальному) пояску і центруючому потовщенні величиною більше, ніж зазначено для другої категорії 
1.4.5    Снаряди з відсутністю вільного прокручування кільця відносно корпусу снаряда в межах, що допускаються отворами під виступи лопатей стабілізатора  Снаряди з непридатними підривниками, що не піддаються вигвинчуванню штатним ключем 
1.4.6    Снаряди без виробничих даних снарядів і вибухових речовин, якщо їх можна відновити  Снаряди з кумулятивною воронкою без мембранного захисту, засміченою сторонніми предметами, що не піддаються видаленню під час збирання і ремонту, або з механічними пошкодженнями на кумулятивній воронці і центральній трубці 
1.4.7      Снаряди з хитанням і прокручуванням стабілізатора, погнутими лопатями стабілізатора 
1.4.8      Снаряди з тугим обертанням лопатей стабілізатора на своїх осях, перевірка яких передбачена конструкцією стабілізатора, унаслідок чого лопаті під дією власної ваги не розкриваються (у разі нахилу снаряда) 
1.4.9      Снаряди з хитанням або прокручуванням головок від зусилля руки 
1.4.10      Снаряди з пошкодженням деталей механізму замикання лопатей стабілізатора, з осями лопатей стабілізатора, які повністю або частково вигвинтилися 
1.4.11      Снаряди з великою корозією, яка виступає з-під лопатей стабілізаторів, які не піддаються розбиранню при "цеховому" ремонті 
1.5  Запалювальні, освітлювальні, димові і пристрілювально-цілевказальні снаряди 
1.5.1  Снаряди заводських і збірних партій усіх років виготовлення зі штатним маркуванням і розпізнавальним фарбуванням  Снаряди із забоїнами на центруючому потовщенні і ведучому пояску глибиною, зазначеною для першої категорії, які підлягають зачищенню врівень з поверхнею центруючого потовщення і ведучого пояска  Снаряди з тріщинами, свищами в металевому корпусі 
1.5.2  Снаряди, які мають такі дефекти:
раковини завглибжки до 0,5 мм на поверхні центруючого потовщення і завглибжки до 1,0 мм на решті поверхні корпусу, при цьому суцільне з’єднання раковин по всій ширині центруючого потовщення не допускається;
місцеві забоїни на центруючому потовщенні завглибжки до 0,5 мм і на ведучому пояску глибиною до половини його виступаючої частини із зачищеними напливами металу в місцях забоїн 
Снаряди з угвинченими непридатними або забороненими дистанційними підривниками  Снаряди з виділенням або "протіканням" вибухової речовини 
1.5.3    Снаряди із забитою різьбою вічка під підривник  Снаряди, у яких неможливо виправити забиту різьбу вічка під дистанційний підривник і які мають вибивний заряд із димного пороху 
1.5.4    Снаряди без виробничих даних на снаряд і спорядження, якщо їх можна відновити  Снаряди з розбіжністю ведучого пояска в стику на величину, більшу 0,1 мм 
1.5.5      Снаряди із забоїнами, раковинами, що виходять за норми, допустимі для першої категорії 
1.5.6      Снаряди з прокручуванням і хитанням запального стакана 
1.6  Головні частини реактивних снарядів усіх типів і калібрів 
1.6.1  Снаряди заводських і збірних партій усіх років виготовлення зі штатним маркуванням  Снаряди із "зростанням" розривного заряду або зі зміщеним додатковим детонатором, що перешкоджає повному вгвинчуванню підривника  Снаряди з "протіканням" вибухової речовини 
1.6.2  Снаряди, які мають такі дефекти:
місцеві забоїни або вм’ятини на корпусі завглибжки до 2 мм і раковини завглибжки до 1 мм;
відколи в верхній частині додаткових детонаторів завглибжки до 5 мм або розривних зарядів завглибжки до 10 мм, зачищених, залакованих;
з корозією в зарізьбовій частині вічка під підривник, що йде за зріз вибухової речовини 
Снаряди з відколами у верхній частині додаткового детонатора або розривних зарядів глибиною, зазначеною для першої категорії або з осипанням вибухової речовини на глибину, допустиму за розмірами для усадки вибухової речовини  Снаряди з відколами, осипанням вибухової речовини на глибину більшу ніж зазначено для першої категорії 
1.6.3    Снаряди з дном, що не догвинчене  Снаряди з посадкою додаткового детонатора на глибину більше
10 мм проти мінімально допустимого розміру 
1.6.4    Снаряди із забоїнами на різьбі дна головної частини або у вічку під підривник  Снаряди з одностороннім або круговим зазором між корпусом і пригвинченим дном (для М-13) понад 1,5 мм або круговим зазором між перехідною втулкою і корпусом понад 0,3 мм, що не піддається виправленню 
1.6.5    Снаряди з головними частинами без маркування, якщо його можна відновити  Снаряди з тріщинами, свищами і раковинами від (корозії) на корпусі більших розмірів, зазначених для першої категорії 
1.6.6    Снаряди з корозією на стабілізаторі, видалення якої вимагає відділення його від корпусу снаряда  Снаряди зі зруйнованими додатковими детонаторами і вибуховою речовиною на глибину, більшу, ніж зазначено для першої категорії 
1.6.7      Снаряди із зірваною або забитою різьбою дна головної частини або вічка під підривник, що не піддається виправленню 
1.6.8      Снаряди з непідвладними вигвинчуванню холостими пробками у вічку під підривник (М-13, М-13УК), що мають пікриновий додатковий детонатор 
1.7  Міни усіх типів і калібрів для мінометів і безвідкатних гармат 
1.7.1  Міни всіх років виготовлення зі штатним маркуванням, що відрізняються за кольором  Міни із угвинченими непридатними або забороненими підривниками і засобами запалювання  Міни з тріщинами, наскрізними раковинами і свищами в металі корпусу і стабілізатора 
1.7.2  Міни, які мають такі дефекти:
зачищені та залаковані тріщини та сколи вибухової речовини завглибжки до 10 мм;
відставання розривного заряду від стінок корпусу мін, з радіальним хитанням і круговим обертанням, але без переміщення його по осі міни;
викришування різьби у вічку під підривник завдовжки не більше двох витків зі всієї нарізки (для 82-мм мін - не більше одного витка);
раковини на оживальній частині корпусу міни завглибжки до 3 мм і діаметром: для 82-мм і 107-мм мін - до 5 мм, для 120-мм мін і вище - до 8 мм, кількість не більше 10, на центруючому потовщенні для мін усіх калібрів глибиною і діаметром до 3 мм, кількістю не більше двох на кожному кільці, з раковинами завглибжки до 0,5 мм по всій основній поверхні корпусу міни і центруючому потовщенні, якщо немає суцільного з’єднання раковин по всій ширині;
корозія в зарізьбовій частині вічка під підривник, що входить під зріз вибухової речовини;
невеликі напливи фарби (лаку) на центруючому потовщенні, лопаті стабілізатора, що не заважають входженню міни в контрольну трубу і проходженню пройми;
сколи металу на головному зрізі міни або запального стакана завглибжки до 4 мм і завдовжки до 2/3 окружності 
Міни із забитою різьбою вічка під підривник, що заважає повному вгвинчуванню підривника, для всіх типів мін (за винятком кумулятивних)  Міни з "протіканням" вибухової речовини 
1.7.3    Міни зі "зростанням" розривного заряду, що заважає повному вгвинчуванню підривника (за винятком осколкової міни до гармати Б-10)  Міни з погнутими, відірваними лопатями, кільцями стабілізатора без кільцевої виточки на трубці стабілізатора 
1.7.4    Міни зі сколами розривного заряду (незалежно від їх ширини) завглибжки до 10 мм і на пресованих детонаторах завглибжки до 5 мм, що підлягають зачищенню і лакуванню  Міни зі стабілізаторами, що хитаються або не піддаються вгвинчуванню 
1.7.5    Міни зі стабілізаторами, що відгвинчуються зусиллям руки  Міни з несправною (викришеною) різьбою під підривник завдовжки не більше двох витків (для 82-мм мін більше одного витка), що перешкоджає вгвинчуванню підривників 
1.7.6    Міни із шашками додаткових детонаторів, що випадають і потребують заміни у міру настання їх непридатності  Міни з пошкодженим верхнім зрізом вибухової речовини більше, ніж зазначено для другої категорії 
1.7.7    Міни з місцевими забоїнами, що підлягають зачищенню врівень  Міни, що не проходять через контрольну трубу або пройму 
1.7.8    Міни з ваговими знаками, які не відповідають фактичній вазі мін  Міни без вогнепередавальних отворів на трубці стабілізатора (частково або повністю) або з великою кількістю таких отворів 
1.7.9    Міни без виробничих даних про міну і спорядження, при можливості їх відновлення  Міни з розшаруванням металу в лопатях стабілізатора 
1.7.10    Міни з незалакованим зрізом вибухової речовини і детонатора  Міни з раковинами, відколами металу, що виходять за норми, які допускаються для першої категорії 
1.7.11      Димові міни з виділенням або "витіканням" речовини спорядження 
1.7.12      82-мм і 120-мм міни з неможливістю входження прохідного калібру в трубку стабілізатора (після видалення старого антикорозійного покриття) 
1.7.13      Осколкові міни для гармат Б-10 зі "зростанням" вибухової речовини, що перешкоджає повному вгвинчуванню підривників 
1.7.14      Міни з невідповідністю осі вічка під підривник із корпусом запального стакана, що перешкоджає повному вгвинчуванню підривників 
Порохи розсипом і порохові заряди 
2.1  Порох розсипом для зарядів до всіх видів артилерійського озброєння 
2.1.1  Вітчизняні хімічно стійкі, виготовлені у 1946 році і пізніше (у тому числі перероблені, з індексом ПЕР у трафаретному клеймі, а також отримані від розбирання великих іменних партій зарядів і тих, що підлягають ремонту), що зберігаються в герметичній пороховій тарі з повним маркуванням  Зберігаються в придатній тарі, що підлягають перепакуванню  Хімічно нестійкі (за результатами лабораторних та полігонних випробувань) 
2.1.2  Вітчизняні артилерійські нітрогліцеринові, хімічно стійкі виготовлені до 1945 року включно, що зберігаються в герметичній пороховій тарі з повним маркуванням, які не мають заборони для бойового використання  Отримані від розбирання (у тому числі і пострілів малих партій), що підлягають ремонту (огляду, сортуванню, змішуванню і відстрілу)  Промаслені, засмічені димним порохом або порохами інших рецептур і марок, засмічені домішками, що неможливо видалити під час ремонту, що містять елементи, які мають ознаки розкладання, нештатних марок, підмочені 
2.1.3  Вітчизняні хімічно стійкі, змішані (мають індекс СМ), виготовлені в 1959 році і пізніше, що зберігаються в герметичній пороховій тарі з повним маркуванням  З такими, що дали незадовільні результати під час балістичних випробувань, балістичні характеристики яких можуть бути виправлені корекцією ваги заряду або перемішуванням  З незадовільними балістичними характеристиками за результатами контрольних випробувань, які не підлягають виправленню корекцією ваги заряду і перемішуванням 
2.1.4      Порох без виробничих даних (без клейма) 
2.1.5      Такі, що підлягають переробці на заводах за рішенням центральної служби забезпечення 
2.1.6      Вітчизняні піроксилінові, хімічно стійкі, виготовлені до 1945 року включно, які зберігаються в герметичній тарі з повним маркуванням 
2.1.7      Вітчизняні піроксилінові хімічно стійкі змішані (мають індекс СМ), виготовлені (змішані) до 1958 року включно, які зберігаються в герметичній тарі 
Примітка. До хімічно стійких відносяться порохи, на які від центральної служби забезпечення не надійшли вказівки до зарахування їх у нестійкі 
2.2  Артилерійські заряди в картузах або посилкових мішках 
2.2.1  Заряди, виготовлені з порохів першої категорії, справні за зовнішнім виглядом, що зберігаються в герметичній тарі, з повним маркуванням; на упаковці і на картузах з відхиленням ваги заряду не більше +0,6% встановленого (формулярного)  Заряди, які підлягають розбиранню за рішенням центральної служби забезпечення  Заряди з хімічно нестійкими порохами (за результатами лабораторних та полігонних випробувань) 
2.2.2  Заряди, отримані від розбирання, придатні відповідно до вимог ТУ для збирання пострілів (у тому числі і малих партій до зведення їх у збірні)  Заряди, які потребують переважування, виправлення маркування на тарі або картузах, заміни запальників або вогнегасників  Заряди, на які втрачено виробничі дані 
2.2.3  Імпортні піроксилінові хімічно стійкі, що входять до складу 40-мм пострілів до гармати "Бофорс"  Заряди, отримані від розбирання і які не відповідають вимогам ТУ на складання пострілів   
2.2.4  Заряди з проколами картузів зернами пороху, якщо в місцях проколів картуз не межує із запальником і відсутнє висипання порохових зерен  Заряди некомплектні, з підмоченими, порваними, прілими і такими, що втратили міцність, картузами   
2.2.5    Заряди, виготовлені з відхиленнями від вимог креслень   
2.2.6    Заряди, які виходять за норми допуску за вагою   
Примітки:
1. Комбіновані заряди з декількох марок порохів категоруються за маркою, що має нижчу категорію.
2. Під час вибіркових контрольних випробувань балістичних зарядів (порохів) для першої категорії допускаються такі відхилення балістичних характеристик (приведені до нормальних умов) від креслярських значень:
а) за початковою швидкістю;
при Vо?200 м/с до ±5 м/с;
при Vо?200 м/с до ±2,5%;
б) за максимальним тиском (середнім у групі пострілів). Рм.ср. не більше +3%, а Рнб і Рнм повинні відповідати вимогам креслень;
в) під час випробувань зарядів при температурі порохів +40°С Рм.ср. не повинно перевищувати вимоги
ОСТ В84-694-73 (креслень);
г) за можливим відхиленням початкової швидкості (rvо) не більше +50% встановленого кресленням (для бронебійних підкаліберних і кумулятивних снарядів rvо не встановлюється і за цією характеристикою заряди під ці снаряди не категоруються).
3. Заряди за балістичними характеристиками категоруються військовою частиною А0120 Міністерства оборони України, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази Національної гвардії України враховують лише результати приймальних балістичних випробувань. Результати контрольних балістичних випробувань повідомляються центральною службою забезпечення з’єднанням, військовим частинам, вищим військовим навчальним закладам, навчальним військовим частинам (центрам), базам лише в разі переведення зарядів у другу або третю категорію 
2.3  Артилерійські заряди в гільзах роздільно-гільзового заряджання 
2.3.1  Заряди, виготовлені з порохів першої категорії, які мають штатне маркування і справну герметизацію  Заряди, які підлягають розбиранню за рішенням центральної служби забезпечення  Заряди з хімічно нестійкими порохами (за результатами лабораторних та полігонних випробувань) 
2.3.2    Заряди, які мають такі дефекти: порушення герметизації, відсутність маркування, відсутність посиленої кришки або перекіс її більше ніж на
5 мм, порвані тасьмові кільця, кришки-обмежувачі, які випадають, прокручуються, наскрізні тріщини на них, непридатні капсульні втулки 
 
2.3.3    Заряди з підмоченими, порваними, прілими і такими, що втратили міцність, картузами, що підлягають заміні   
2.3.4    Заряди, які мають у своєму складі хоча б один елемент другої категорії   
Примітка. Заряди за балістичними характеристиками категоруються відповідно до вимог, викладених у примітках до розділу 2.2 цього додатка 
2.4  Артилерійські заряди в гільзах зі згораючим корпусом і додаткові заряди в згораючих циліндрах підкаліберних снарядів 
2.4.1  Заряди, виготовлені з порохів першої категорії, що зберігаються в пеналах (футлярах), загерметизованих у встановленому порядку, зі штатним маркуванням  Заряди, які потребують розсортування, виправлення герметизації пеналів (футлярів), відновлення маркування  Заряди з хімічно нестійкими порохами (за результатами лабораторних та полігонних випробувань) 
2.4.2  Заряди, що мають такі дефекти:
кристали тротилу на поверхні матеріалу гільз, який згорає;
ушкодження лакового покриття, у гільзах (циліндрах), які згорають, у кількості не більше трьох і які не перевищують за діаметром 5 мм кожне;
невеликі складки і "зморшки" на поверхні корпусів, які згорають (за винятком каліброваної частини основи корпусу), і незначні вм’ятини на піддоні, які не перешкоджають входженню гільзи в повірочну камору;
сліди клею і лаку на дні піддона за умови нормального закривання затвора повірочної камори;
з неоднорідністю лакового покриття за кольором;
наявність плівки лаку і нітромастики в окремих місцях на зовнішній поверхні піддонів на відстані не більше 10 мм від дульця 
  Заряди з гільзами (циліндрами), які згорають, що мають знижені механічні, фізико-хімічні і балістичні характеристики (за результатами лабораторних та полігонних випробувань) 
2.4.3  Заряди, зазначені у пункті 2.4.1, які зберігаються в боєукладках танків    Заряди, у яких від корпусів відокремилися піддони, які згорають під час пострілу 
2.4.4      Заряди з прокручуванням піддонів відносно корпусів, які згорають 
2.4.5      Заряди зі значними складками і "зморшками" на корпусах, які згорають, що перешкоджають входженню заряду в повірочну камору 
2.4.6      Заряди з розшаруванням корпусу, що згорає, по зрізу дульця, шву корпусу і по скату гільзи 
2.4.7      Заряди з відокремленими від корпусу кришками-досилачами і кришками-обмежувачами, які згорають 
2.4.8      Заряди із сильно пом’ятими гільзами, циліндрами і піддонами, що перешкоджають входженню заряду в повірочну камору 
2.4.9      Заряди з проколами, розривами, тріщинами в матеріалі гільз та циліндрів, які згорають під час пострілу, кришок-досилачів і кришок-обмежувачів 
2.4.10      Заряди з металевими піддонами, що мають дефекти, характерні для артилерійських гільз третьої категорії 
2.4.11      Заряди з порваними кружечками, що закривають отвори в кришці-обмежувачі і циліндрі, який згорає 
2.4.12      Заряди з відшаруванням мастила і наскрізними тріщинами, здуттям і відколами мастики по стику корпусу і піддона 
2.4.13      Заряди з порушеною лаковою плівкою, унаслідок чого матеріал корпусу, який згорає, піддався впливу вологи (за результатами лабораторних та полігонних випробувань) 
Примітка. Заряди за балістичними характеристиками категоруються відповідно до вимог, викладених у примітках до розділу 2.2 цього додатка 
2.5  Вогнегасники (з вогнегасного пороху або солей) у картузах 
2.5.1  Виготовлені з порохів першої категорії, придатні по зовнішньому вигляду, що зберігаються в герметичній пороховій тарі зі штатним маркуванням або знаходяться в складі зарядів і готових пострілів, у справних картузах, що не мають ознак розпаду пороху, який відволожився  Отримані від розбирання зарядів або пострілів, підлягають огляду, сортуванню і зведенню в збірні партії під час розбирання  Хімічно нестійкі (за результатами лабораторних та полігонних випробувань) 
2.5.2      Підмочені, злежані, у порваних або сильно засмічених картузах, що підлягають розбиранню 
2.6  Заряди до мінометів і безвідкатних гармат 
2.6.1  Заряди, виготовлені з порохів першої категорії, що складаються зі стріляних зарядів, що зберігаються в герметичній тарі, у герметичних пеналах або футлярах, а також ті, що перебувають у складі готових пострілів (за винятком 82-мм запалювальних патронів, з терміном зберігання в складі міни до 8 років), зі штатним маркуванням на упаковці і тарі  Некомплектні запалювальні і додаткові заряди, що вимагають перегляду і сортування за зовнішнім виглядом або підлягають зведенню в збірні партії  Заряди з нітрогліцеринових мінометних порохів типу НБ, виготовлених до 1945 року включно 
2.6.2  Заряди, виготовлені з порохів першої категорії, але отримані від розбирання пострілів (у тому числі і збірних партій), що складаються із стріляних елементів, які зберігаються в герметичній пороховій тарі, у герметичних пеналах з повним маркуванням на тарі і упаковці  Заряди, що потребують перекомплектації з заміною додаткових або запалювальних зарядів  Заряди з хімічно нестійких порохів (за результатами лабораторних та полігонних випробувань) 
2.6.3  Заряди, укомплектовані з основних і додаткових зарядів різних заводських і збірних партій, що допускаються без їх відстрілу до бойового застосування, справних за зовнішнім виглядом, що зберігаються в герметичній пороховій тарі або знаходяться у складі готових пострілів, зі штатним маркуванням на упаковці або тарі (щодо 82-мм запалювальних патронів дивитися пункт 2.6.1)  Некомплектні основні і додаткові заряди до гармат Б-10, малі партії, отримані від вибраковки пострілів під час ремонту  Заряди, непридатні до використання:
з тріщинами і вм’ятинами на гільзі та її піддоні;
підмочені;
з позеленілими капсулями;
порваними та такими, що втратили міцність, картузами;
з деформованою різьбою, зірваними ключовими гніздами капсульної втулки запалювального заряду і корозією на запобіжному ковпачку або з його прокручуванням більш як на 1/4 оберту 
2.6.4  Некомплектні запалювальні і додаткові заряди заводських партій, виготовлені з пороху, який виготовлено після 1945 року, придатні за зовнішнім виглядом, які зберігаються в герметичній пороховій тарі зі штатним маркуванням на упаковці і тарі    82-мм запалювальні патрони, що зберігаються вставленими в міни 8 років і більше 
2.6.5      Некомплектні додаткові заряди заводських і збірних партій, виготовлені із порохів виробництва до 1946 року 
2.6.6      Заряди без виробничих даних про порох 
Примітка. Заряди за балістичними характеристиками категоруються відповідно до вимог, викладених у примітках до розділу 2.2 цього додатка 
2.7  Заряди до реактивних снарядів усіх типів 
2.7.1  Заряди з порохів першої категорії всіх років виготовлення, що зберігаються в герметичній упаковці або зібраними в снарядах, з повними виробничими даними  Заряди із порохів першої категорії, хімічно стійких, з допустимими дефектами для зарядів першої категорії, отримані від розбирання снарядів, що вимагають:
сортування;
перевірки ваги;
перекомплектації;
зведення в збірні партії;
очищення поверхні шашок від лаку;
приклеювання до шашок сухарів, що відклеїлися 
Заряди з хімічно нестійких порохів (за результатами лабораторних та полігонних випробувань) 
2.7.2  Заряди з порохів, які мають такі дефекти:
відхилення ваги від креслярського не більше
±0,8% для багатошашкових зарядів і не більше ±1,25% для одношашкових;
забруднені лаком порохові шашки, якщо забруднення не перевищує 5% загальної поверхні порохових шашок;
сколи на порохових шашках завглибжки до 10 мм та завдовжки не більше 50 мм за умови, що вага таких зарядів знаходитиметься в припустимих межах та в кожному заряді буде не більше двох шашок зі сколами;
сколи порохової шашки на торцях виробів 9М27 менше ніж 5 мм, а глибина по торцю менше ніж 1 мм 
  Заряди із неусуненими дефектами, що перевищують допустимі норми для першої категорії 
2.7.3      Заряди, шашки яких набули білого кольору 
2.7.4      Зі сколами пороху до виробу 9М27 на торцях зі сторони каналів і на боковій поверхні більше 5 мм, а глибина по торцю більше 1 мм 
2.7.5      З наскрізними тріщинами та іншими дефектами на бронюванні, що не допускаються кресленнями і нормативно-технічною документацією на заряди 
Димні порохи та запалювачі 
3.1  Димні порохи розсипом 
3.1.1  Димні порохи з вологістю не більше 2% і запиленістю не більше 0,3%, без сторонніх домішок, з повними виробничими даними, що зберігаються в герметичній пороховій тарі зі штатним маркуванням  Димні порохи з вологістю не більше 2% і запиленістю не більше 0,3%, що підлягають огляду і очищенню від сторонніх домішок, що зберігаються в тарі зі штатним маркуванням  Димні порохи з вологістю більше 2% 
3.1.2  Димні порохи з вологістю не більше 2% і запиленістю не більше 0,3%, без виробничих даних (у тому числі отримані від розбирання), із вмістом сторонніх домішок у вигляді ниток і дрібних трісок не більше 0,002%, що зберігаються в герметичній тарі    Димні порохи, засмічені піском або іншими домішками, що не піддаються видаленню 
3.1.3  Змішані димні порохи, відремонтовані базою N 43, які складаються із порохів N 1 і N 2, з вологістю не більше 2% та запиленістю не більше 0,3% без сторонніх домішок, що зберігаються в герметичній тарі зі штатним маркуванням    Димні порохи підмочені, такі, що взялися грудками, з викристалізацією селітри 
Примітки:
1. Для порохів, отриманих від розбирання, допускаються домішки димних порохів сусідніх номерів.
2. У разі виявлення негерметичних каністр їх замінюють на герметичні, а від порохів, які в них зберігаються, беруться зразки, за якими визначається вологість.
3. Змішані димні порохи N 1 і N 2 дозволяється використовувати для виготовлення запалювачів до зарядів холостих пострілів 
3.2  Запалювачі з димного пороху в картузах 
3.2.1  Запалювачі, виготовлені з порохів першої категорії, у справних картузах, що зберігаються в герметичній тарі зі штатним маркуванням або знаходяться в складі зарядів і готових пострілів  Запалювачі, отримані від розбирання зарядів і пострілів, що підлягають огляду, сортуванню і зведенню в збірні партії або розбиранню, які зберігаються в герметичній тарі  Запалювачі зі рваними або сильно забрудненими картузами, такими, що втратили механічну міцність 
3.2.2      Запалювачі підмочені та з ознаками виділення селітри 
3.2.3      Запалювачі зі злежаним і таким, що взявся грудками і втрачає свою форму під час легкого розминання, порохом 
3.3  Вологостійкі запалювачі у футлярах 
3.3.1  Запалювачі, виготовлені із порохів першої категорії, що зберігаються в герметичній тарі зі штатним маркуванням або знаходяться в складі готових пострілів, а також отримані від розбирання пострілів, справні за зовнішнім виглядом  Запалювачі, отримані від розбирання пострілів і такі, що підлягають огляду, сортуванню і зведенню в збірні партії, які зберігаються в герметичній тарі  Підмочені запалювачі з порохом, який взявся грудками 
3.3.2      Запалювачі з наскрізними тріщинами футляра і з іншими пошкодженнями, що порушують герметичність 
3.3.3      Запалювачі з механічними пошкодженнями утримувачів, решіток, що заважають правильній збірці 
3.3.4      Запалювачі з несправними електричними запалами, обірваними проводами або пошкодженою ізоляцією 
Артилерійські гільзи 
4.1  Гільзи суцільнотягнуті латунні та сталеві 
4.1.1  Нові, усіх років виготовлення, не стріляні, отримані під час розбирання пострілів, які відповідають вимогам креслень і нормативно-технічної документації, з відповідними клеймами, не потребують ремонту  Такі, що вимагають:
виправлення вм’ятин;
обтиску;
чищення;
відновлення антикорозійного покриття 
Дуже пом’яті і не піддаються виправленню, з розривами, розташованими нижче верхнього зрізу запресованої посиленої кришки 
4.1.2  Оновлені, що мають такі дефекти:
вм’ятини на корпусі завглибжки більше 3 мм, що не перешкоджають входженню гільз у повірочну камору;
сліди закачування (обтиску) на зовнішній і внутрішній поверхні дульця;
зім’ятість, забитість або викришування різьби у вічку гільзи на стику з різьбою капсульної втулки на ділянці загальною довжиною до одного витка і без обмежень у решті частини різьби, якщо ці дефекти не перешкоджають угвинчуванню капсульних втулок;
випуклість дна, що не перешкоджає закриванню затворної планки в гільзовій каморі;
наскрізні тріщини на дульці, довжина і кількість яких не виходять за норми, що зазначені в додатку 7 до цієї Інструкції;
зачищені і полаковані дефекти лакової плівки загальною площею 3 см-2;
потемніння поверхні гільз у результаті тривалого зберігання;
посвітління і потертості фосфатної плівки від перевірки гільз калібрами;
зачищені забоїни завглибжки до 1 мм на фланці та зрізі дульця гільзи 
  З викришеною різьбою під капсульну втулку завдовжки більше одного витка (без урахування верхнього та нижнього витків), із наскрізним прогаром різьби у вічку 
4.1.3      З тріщинами по корпусу гільзи в межах 50 мм від фланця 
4.1.4      З поверхневими, не наскрізними тріщинами по корпусу понад 50 мм від фланця 
4.1.5      З тріщинами по дну і по соску вічка з внутрішнього або зовнішнього боку гільзи 
4.1.6      З наскрізними тріщинами на дульці, довжина і кількість яких виходять за норми, зазначені в додатку 7 до цієї Інструкції 
4.1.7      Не піддаються видаленню (із застосуванням спеціальних пристроїв) засобами займання 
4.1.8      З раковинами від корозії завглибжки більше 1/3 товщини стінки, поширеними більше ніж на половині поверхні гільзи 
4.1.9      Зі складками в кутку дна латунних гільз 
4.1.10      З увігнутістю і випуклістю дна, що виходять за норми вимог нормативно-технічної документації і не піддаються виправленню під час обтиску 
4.2  Гільзи сталеві з корпусом, який скручується 
4.2.1  Оновлені, що піддавалися відстрілу не більше двох разів  Стріляні, які потребують оновлення  Гільзи, що піддавалися відстрілу, більше двох разів 
4.2.2      З корозією по зварювальному шву та по стику з дном, з відходом металу і наявністю зазорів у місцях сполучення 
4.2.3      З раковинами від корозії завглибжки більше 1/3 товщини стінки, поширеними більш ніж на половині поверхні гільзи 
4.2.4      Не входять до повірочної камори після триразового обтиску на пресі 
4.3  Гільзи для холостих пострілів 
4.3.1  Спеціально виготовлені для холостих пострілів  Що потребують оновлення  Що не відповідають вимогам до першої і другої категорій 
4.3.2  Стріляні, оновлені, які не мають тріщин на дні, наскрізних тріщин на поверхні і розривів на дульці, що знаходяться нижче рівня розміщення холостого заряду (з числа непридатних для бойових пострілів)     
Ракетні частини реактивних снарядів і зарядні пристрої до мін для безвідкатних гармат 
5.1  Ракетні частини реактивних снарядів усіх калібрів 
5.1.1  Ракетні частини всіх років виготовлення, з пофарбованою (оцинкованою) зовнішньою і залакованою внутрішньою поверхнями  Ракетні частини із забоїнами і погнутостями кромок лопатей стабілізаторів у М-13, М-13УК,
М-13УК1 та МД-20 
Ракетні частини з дефектами різьби, що не піддаються виправленню, або із зірваною різьбою на один виток і більше загальною довжиною, що перевищує 1/3 довжини витка 
5.1.2  Ракетні частини з окремими вм’ятинами на лопатях стабілізатора або обтічника завглибжки до 2 мм і площею 2 см для М-13 і М-13УК, завглибжки до 3 мм і площею не більше 4 см для МД-20, з кількістю не більше двох з кожного боку лопаті або не більше трьох на обтічнику, із вм’ятинами на каморі і герметизуючих кільцях завглибжки до 1 мм  Ракетні частини із забитою різьбою камори або із забоїнами на тангенціальних отворах  Ракетні частини з тангенціальними отворами, які мають забоїни, що не піддаються виправленню 
5.1.3  Ракетні частини з раковинами від корозії на зовнішній та внутрішній поверхнях завглибжки до 0,2 мм, розташованими окремими суцільними осередками на площі розміром менше 30 см або у вигляді безперервних смуг по обрису камори на довжині менше 150 мм  Ракетні частини з корпусами піросвічок, які відгвинчуються (крім М-13), непридатними контактами і різьбою заглушки  Ракетні частини з тріщинами, пробоїнами, свищами на корпусі ракетної камори і з розшаруванням крил стабілізатора 
5.1.4  Ракетні частини з неможливістю входження одного з уступів кожної лопаті в пази сухарів за умови входження іншого не менше 1,5 мм (виріб 9М22У)  Ракетні частини із забоїнами на напрямних штифтах і вм’ятинами на стабілізаторах, що виходять за норми, допустимі для першої категорії  Ракетні частини із вм’ятинами, що не піддаються виправленню, і корозійними раковинами, розміри яких виходять за межі, припустимі для першої та другої категорій 
5.1.5  Ракетні частини зі сколами пластмаси в місцях з’єднання з металевою арматурою завглибжки не більше 0,5 мм і завширшки не більше 2 мм, загальною довжиною не більше ніж 1/3 довжини кола  Ракетні частини з недогвинченим сопловим дном  Ракетні частини з погнутими, зламаними або такими, що вигвинчуються зусиллям руки або хитаються, направляючими штифтами 
5.1.6    Ракетні частини з раковинами від корозії на пружинах або зі зламаними пружинами лопатей стабілізаторів (9М22У)  Ракетні частини з корпусами піросвічок у М-13, які відгвинчуються або проіржавіли 
5.1.7    Ракетні частини з розбитою сопловою кришкою  Ракетні частини з діафрагмою, яка випадає 
5.1.8      Ракетні частини зі зміщеними сопловими кришками, що не піддаються виправленню 
5.1.9      Ракетні частини з порушеною герметичністю соплового дна, а також із вм’ятинами на герметизуючому кільці, що порушують герметичність соплового дна 
5.1.10      Ракетні частини з такими соплами (МД-20), що відгвинчуються зусиллям руки 
5.1.11      Ракетні частини з пробкою діафрагми, що відгвинчується, і неукріпленою діафрагмою 
5.1.12      Ракетні частини з круговим або з одностороннім зазором між каморою і сопловим дном, що не піддається виправленню вгвинчуванням 
5.1.13      Ракетні частини з такими стабілізаторами в снарядах М-13, що відгвинчуються зусиллям руки 
5.1.14      Ракетні частини з круговим або одностороннім зазором більше 0,2 мм між хвостовою і головною трубами, між хвостовою трубою і переднім конусом і сопловою кришкою і заднім конусом, із круговим або одностороннім зазором між хвостовим конусом і стабілізатором більше 0,5 мм 
5.2  Зарядні пристрої до мін Б-11 
5.2.1  Зарядні пристрої, отримані від розбирання пострілів, що не мають дефектів  Зарядні пристрої із забитістю різьби, що перешкоджає повному згвинчуванню трубки з піддоном  Стріляні зарядні пристрої 
5.2.2  Зарядні пристрої з місцевими подряпинами на внутрішній поверхні піддона завглибжки до 0,5 мм    Зарядні пристрої з тріщинами на металевих деталях або їх деформацією 
5.2.3  Зарядні пристрої з ушкодженнями внутрішньої різьби піддона не більше ніж у 1/3 витків і загальною довжиною, що не перевищує 1/3 довжини витка    Зарядні пристрої із забитістю різьби або пошкодженням її в піддоні більше ніж у 1/3 всіх витків загальною довжиною понад 1/3 довжини витка, що перешкоджає згвинчуванню з трубкою і не піддається виправленню під час цехового ремонту 
5.2.4      Зарядні пристрої з відсутністю стопора, пружини або чеки в штирі зарядного пристрою 
Підривники боєприпасів усіх типів 
6.1  Виготовлені або перероблені на заводах промисловості, відремонтовані на арсеналах (базах) у 1946 році і пізніше, що зберігаються в заводській герметичній тарі  Виготовлені або перероблені у 1946 році і пізніше, що вимагають ремонту  Без клейм і розпізнавального фарбування 
6.2    Підривники без герметизуючих ковпачків, передбачених кресленнями, що підлягають укомплектуванню ковпачками  Із сильно деформованими запобіжними й герметизуючими ковпачками 
6.3      Із зірваними або пошкодженими мембранами (проколи, глибокі вм’ятини, тріщини) 
6.4      З порушеною установкою ПК і суцільною корозією на корпусі і утримувачі 
6.5      З ушкодженням корпуса або утримувача (тріщини, глибокі подряпини, вм’ятини і забоїни) 
6.6      З утримувачем, що відкручується від зусилля руки 
6.7      З дефектом різьби, що перешкоджає повному вгвинчуванню підривника у вічко снаряда, міни (гранати) або не забезпечує його надійного кріплення 
6.8      Із зірваними ключовими гніздами, що виключають можливість затяжки ручним ключем при вгвинчуванні у вічко снаряда 
6.9      З прогином мембрани (у МГ-37) завглибжки більше 0,9 мм 
6.10      Підривники, що не викручуються зі снарядів під час ремонту 
6.11      З відсутністю електричного ланцюга у п’єзоелектричних підривниках усіх типів 
6.12      Підривники МД-7, угвинчені в снаряди (після закінчення 15 років з часу виготовлення) 
Засоби запалювання 
7.1  Капсульні втулки, ударні й електроударні запалювальні втулки усіх типів 
7.1.1  Виготовлені і перероблені у 1946 році і пізніше, що зберігаються в заводській герметичній тарі або вгвинченими (запресованими) в гільзи пострілів  Виготовлені у 1946 році і пізніше, отримані від розбирання пострілів (зарядів), що потребують ремонту і переукупорювання в герметичну тару або підлягають використанню в складі готових пострілів після ремонту без укупорювання  Із суцільною корозією на корпусі, тріщинами і зірваними ключовими гніздами 
7.1.2  Отримані від розбирання пострілів (зарядів), які відремонтовані і зберігаються в герметичній тарі зі штатним маркуванням або вгвинченими (запресованими) в гільзи пострілів    Із забитою різьбою, що заважає вгвинчуванню і вигвинчуванню їх з очка гільзи 
7.1.3  ЗТН і УТ-36, виготовлені до 1945 року включно    Із зірваною або викришеною різьбою завдовжки більше півтора витків 
7.1.4  Такі, що зазначені в пунктах 7.1.1 - 7.1.3, але зберігаються в негерметичній тарі    З пошкодженням (проколи, відставання від корпуса), ураженням корозією або порушенням закачування фольги 
7.1.5  Реставровані, які зберігаються в герметичній тарі або в складі готових пострілів (використовуються за вказівкою центральної служби забезпечення)    З випинами порохових петард або з прикметами виділення селітри з пороху 
7.1.6      Отримані від розбирання пострілів (зарядів) ударні запалювальні трубки 
7.1.7      Без клейма 
7.1.8      Виготовлені (крім ЗТН і УТ-36) і реставровані до 1945 року включно 
7.1.9      Електроударні запалювальні втулки з несправностями електричного ланцюга 
7.2  Піротехнічні патрони, електрозапалювачі і запалювальні патрони всіх типів 
7.2.1  Виготовлені у 1946 році і пізніше, що зберігаються в заводській герметичній тарі (у тому числі і в коробках з проколами для стравлювання надлишкового тиску) або в складі готових снарядів  Отримані від розбирання готових снарядів, які підлягають перевірці на придатність містків розжарювання, а в піротехнічних патронах до ЗП-2, крім того, - перевірці на величину опору ланцюга містка розжарювання  З несправними містками розжарювання або з величиною опору, більше допустимої відповідно до нормативно-технічної документації 
7.2.2  Отримані від розбирання готових снарядів (витягнутих із танкових вогнеметів), відремонтовані і придатні за зовнішнім виглядом, у тому числі і збірних партій    З тріщинами або механічними пошкодженнями корпусу 
7.2.3      З продуктами корозії на корпусі, що не видаляються витиранням сухим ганчір’ям 
7.2.4      Піротехнічні патрони ЗП-2 з тріщинами лакового покриття фольгового кружка 
7.2.5      Виготовлені до 1945 року включно 
7.2.6      З порушеною герметизацією вибивного порохового заряду 
7.2.7      З хитанням піротехнічних патронів у корпусі піросвічки після загвинчування заглушки 
Допоміжні елементи 
8.1  Флегматизатори всіх типів 
8.1.1  Справні за зовнішнім виглядом з повними виробничими даними (припускаються осипання складу в місцях згину аркушів не більше 2 мм по ширині)  Не існує  Отримані від розбирання пострілів (зарядів) 
8.1.2      Несправні за зовнішнім виглядом:
порвані;
пом’яті;
зі складом, що осипається (більше допустимого для першої категорії) 
8.2  Кришки, кружки, циліндрики та інші вироби з картону 
8.2.1  Нові, які не були використані і отримані від розбирання пострілів, придатні для повторного використання (крім посилених кришок)  Отримані від розбирання пострілів, які потребують сортування, відповідно до ступеня придатності і приведення до придатного стану для зберігання і повторного збирання  З дефектами, які заважають використанню їх для збирання пострілів:
такі, що втратили пружність;
з розшаруванням;
порвані;
дуже деформовані (такі, що втратили форму);
що відволожилися, із цвіллю на поверхні;
з розривами на згинах завглибжки більше 1/4 товщини картону;
із вм’ятинами на конічній частині кришок-досилачів площею більше 1,5 см і завглибжки більше 1,5 мм 
8.2.2      Посилені кришки, отримані від розбирання 
8.3  Пробки холості для вічка під підривник снарядів (гранат) і мін, кришки для ракетних частин реактивних снарядів і ПТКР 
8.3.1  Нові (металеві і пластмасові), придатні за зовнішнім виглядом  Отримані від розбирання пострілів, снарядів, мін, гранат і ПТКР, які потребують сортування за технічним станом, звільнення від старого мастила, бруду і продуктів корозії  Непридатні для використання, за такими ознаками:
мають зношену або викришену більше ніж на половину витків різьбу;
сколи шліцьового паза під ключ, що заважають угвинчуванню у вічко снаряда, міни, гранати і ПТКР;
не вгвинчуються і не піддаються виправленню;
пробоїни 
8.3.2  Отримані від розбирання пострілів, снарядів, мін, гранат і ПТКР, що мають такі дефекти:
зношеність або викришення різьби не більше половини всіх витків, розташованих у нижній частині пробки (кришки);
сколи шліцьового паза (хрестовини) під ключ, які не заважають угвинчуванню у вічко снарядів, мін, гранат і ПТКР 
Нові або отримані від розбирання холості пробки, які потребують висушування внаслідок розбухання від вологості під час ремонту  Мають сколи шліца пробки, що порушують герметичність вічка снаряда, міни, гранати і ПТКР 
8.3.3      Такі, що за наявності вм’ятин, забитості різьби або зміни розмірів пробки (кришки), пов’язаної з тривалим зберіганням, не вгвинчуються у вічко 
Постріли артилерійські, мінометні, до безвідкатних гармат і реактивних снарядів 
9.1  Артилерійські і мінометні постріли 
9.1.1  Зібрані (скомплектовані) з елементів першої категорії, зі штатним маркуванням на снарядах (мінах), гільзах, зарядах і тарі  Без виробничих даних, відновити які неможливо  Постріли унітарного заряджання з підривниками, небезпечними у використанні або з підривниками, які не піддаються вигвинчуванню посиленим ключем 
9.1.2  З прокручуванням або хитанням снаряда в дульці гільзи, що не заважає заряджанню  Такі, що мають у своєму складі хоча б один елемент другої або третьої категорії   
9.1.3    З перекосом або хитанням снаряда, що заважає заряджанню, або зі снарядом, що випадає із дульця гільзи   
9.1.4    Зі снарядом без балістичних знаків, які не можуть бути визначені без розбирання пострілів (примітка 1)   
9.1.5    Такі, що мають повне пересипання пороху бойового заряду в гільзі (примітка 2)   
9.1.6    Із урізанням дульця гільзи у ведучий (обтюрувальний) поясок артилерійських снарядів   
9.1.7    Із капсульними втулками, виступаючими за донний зріз гільзи, із зірваними ключовими гніздами під капсульні втулки або з такими, що не піддаються вигвинчуванню капсульних втулок посиленим ключем   
9.1.8    З основними (запалювальними) патронами, що випадають із трубок стабілізатора мін   
9.1.9    З кумулятивними снарядами, що мають корозію, видалення якої потребує відділення стабілізатора від корпусу   
9.1.10    З хитанням, прокручуванням підкаліберних снарядів у піддоні, що відділяється від пострілів з підкаліберними снарядами   
Примітки:
1. Допускається відсутність балістичних знаків у бронебійних і кумулятивних снарядах пострілів
першої категорії.
2. Допускається повне пересипання пороху в 57-мм пострілах з осколковим снарядом до протитанкових гармат зразка 1943 року, а також пересипання окремих зерен (заряд без картуза), переміщення всього заряду (заряд у картузі) або поперечне (радіальне) переміщення окремих трубок розсипчатої частини заряду в пострілах до всіх артилерійських систем. Під час зберігання на арсеналах (базах) ракет та боєприпасів такі постріли підлягають ремонту 
9.2  20-мм і 23-мм постріли унітарного заряджання 
9.2.1  Що мають повні виробничі дані, зберігаються в герметичній і негерметичній тарі  Без виробничих даних, що потребують розсортування і складання збірних партій  З хімічно нестійкими порохами (за результатами лабораторних та полігонних випробувань) 
9.2.2  Мають такі дефекти:
хитання або прокручування снаряда в гільзі без переміщення вздовж нього;
вм’ятини на гільзі (без глибоких забоїн на дні фланця), що не заважають заряджанню 
  Мають такі дефекти:
тріщини на гільзах;
пом’ятості гільз, перекіс снаряда, що заважає заряджанню;
механічні пошкодження корпусу і мембрани підривника;
переміщення снаряда вздовж гільзи;
глибокі забоїни на фланці або дні гільзи;
велика корозія на дні капсуля-запалювача;
після осічки 
9.3  Постріли до безвідкатних гармат 
9.3.1  Скомплектовані або зібрані з елементів першої категорії  Такі, що мають у своєму складі хоч би один елемент другої або третьої категорії  З підривником, небезпечним у використанні 
9.3.2      Такі, що не піддаються розбиранню на елементи способами, установленими технічною документацією з ремонту боєприпасів 
9.4  Зібрані некеровані реактивні снаряди 
9.4.1  Зібрані з елементів першої категорії, зі штатним маркуванням на ракетних і головних частинах  Мають хоч один елемент другої або третьої категорії  Не піддаються розбиранню на елементи способами, установленими технічною документацією з ремонту боєприпасів 
9.4.2  Снаряди збірних партій, придатні за зовнішнім виглядом, зібрані з елементів першої категорії  Зі стертим маркуванням на ракетних частинах (за відсутності даних для їх відновлення) підлягають розбиранню   
9.4.3  Без маркування на головних частинах  З корозією пружин, корпусу блока стабілізатора виробів 9М22У   
9.4.4    Зібрані снаряди з несправним електроланцюгом або які зійшли з направляючих   
9.4.5  З наявністю дефектного запалювача     
10  Гранатометні постріли 
10.1  Протитанкові і осколкові гранати всіх типів і калібрів 
10.1.1  Заводських партій усіх років виготовлення, зі штатним маркуванням, що зберігаються в герметичних мішках, за винятком ПГ-82 (ОГ-82)  Із угвинченими (вставленими у гранати ПГ-2) непридатними підривниками  З несправною різьбою, що заважає вгвинчуванню підривників, скручуванню корпусу з каморою (трубкою стабілізатора), яка не піддається виправленню, і викришеною різьбою вічка під підривник, завдовжки більше ніж встановлено відповідними кресленнями для першої категорії 
10.1.2  З різьбою вічка під підривник, що викришилася, завдовжки не більше двох витків із всієї нарізки гранат (ПГ-82 і ОГ-82) і не більше ніж 1/3 всього числа витків на довжину не більше 1/3 кола витка в решти типів гранат  З центруючими лапками стабілізатора, що не проходять через прохідний бік повірочного кільця (або непрохідний бік кільця проходить над відігнутими лапками) у гранат ПГ-82, ОГ-82  З тріщинами, наскрізними раковинами і свищами в металі корпусу або стабілізатора 
10.1.3  Такі, що зберігаються в мішках з порушеною герметичністю, придатні за зовнішнім виглядом, зі штатним маркуванням  Гранати, що мають такі дефекти:
місцеві забоїни;
несправну різьбу вічка під підривник;
розшарування лакування обтюратора в ЗП-82 
З такими стабілізаторами і обтічником головної частини, що хитаються або прокручуються зусиллям руки 
10.1.4  З окремими вм’ятинами на головній частині завглибжки не більше 1 мм і загальною площею 4 см-2  Без маркування або з неповним маркуванням (за наявності даних для відновлення)  З такою кришкою (обтічником) гранати, що відкручується вручну або зрушена з місця 
10.1.5    Зі сколами або осипанням вибухової речовини на глибину до 10 мм (у шашки детонатора - до 5 мм)  Із вм’ятинами: для всіх гранат, крім ПГ-82, завглибжки більше 1,5 мм і загальною площею 1 см-2 на головній частині і корпусі (трубці стабілізатора), для гранат ПГ-82 (ОГ-82) - на корпусі головної частини завглибжки більше 1 мм і загальною площею більше 4 см-2 
10.1.6    З шашками додаткових детонаторів, які випадають  З відсутніми трасерами, деформованими і відірваними лопатями, повним або частково порушеним кріпленням їх на трубці стабілізатора 
10.1.7      З погнутими кільцями, ребрами, відсутністю двох і більше суміжних лопаток ребер стабілізатора, що не піддаються виправленню в гранат ПГ-82 (ОГ-82) 
10.1.8      З виступаючими над поверхнею піддона капсюлем-запалювачем або ковпачком, що закриває осьовий канал 
10.1.9      З холостими пробками, які не піддаються вигвинчуванню (тільки для ПГ-82) 
10.1.10      З тріщинами і викришуванням на корпусах запалів, зі зрізаною чекою бійка, з порушеною герметичністю, пошкодженнями запалу ЗП-82 
10.1.11      З порушеною герметичністю отворів соплового блока 
10.1.12      Зі "зростанням" вибухової речовини, що заважає повному вгвинчуванню підривника, або з тріщинами, сколами вибухової речовини (шашки детонатора) глибиною більше, ніж зазначено для другої категорії 
10.2  Порохові, стартові і метальні заряди гранатометних пострілів 
10.2.1  Такі, що зберігаються в герметичних пеналах (пакетах), зі штатним маркуванням на пеналах і тарі  З великою корозією на цоколі стартового заряду ПГ-2  Без виробничих даних про порох 
10.2.2    З порушеним або неповним маркуванням (за наявності даних для його відновлення) на гільзах і пеналах  Непридатні для використання за такими ознаками:
з тріщинами і вм’ятинами на гільзах метальних зарядів;
з порваними, підмоченими картузами;
з виступаючими за зріз гільзи капсульними втулками, що не піддаються вгвинчуванню, або з утопленням центрального контакту електрокапсульної втулки відносно дна гільзи на глибину більше 1 мм;
з деформованою різьбою цоколя або деформованим перехідником, з тугим переміщенням стопора по перехіднику;
з відірваними контактними проводами діафрагми;
з раковинами (на діафрагмі діаметром більше 3 мм і завглибжки більше 1,5 мм);
зі зміщенням (прокручуванням) дисків вузла форсування один відносно одного від легкого зусилля руки 
10.2.3    Отримані від розбирання, що потребують перегляду, переупаковки в герметичні поліетиленові мішки (пенали), сортування і зведення в збірні партії   
10.3  Готові гранатометні постріли з кумулятивними і осколковими гранатами 
10.3.1  Зібрані з елементів першої категорії, що зберігаються в герметичних поліетиленових мішках зі штатним маркуванням  Такі, що мають у своєму складі елементи пострілу другої або третьої категорії  З підривниками, небезпечними в користуванні або такими, що не піддаються вигвинчуванню 
10.3.2  Зібрані з елементів першої категорії, що зберігаються в бойових машинах без поліетиленових мішків. У поліетиленових мішках з порушеною герметичністю, справні за зовнішнім виглядом, зі штатним маркуванням. Заряди зберігаються в герметичних пеналах (мішках), за винятком тих, що знаходяться в бойових машинах  З механічними пошкодженнями (тріщини, глибокі вм’ятини, проколи) на запобіжному ковпачку головної частини підривника  З дефектами експлуатаційного характеру (відломи лопатей стабілізатора, гетинаксової шайби тощо), що заважають бойовому застосуванню 
10.3.3    З гранатами зі стартовими (метальними) зарядами, що не згвинчуються   
11  Ручні і реактивні гранати 
11.1  Корпуси (спорядження) гранат усіх типів 
11.1.1  Усіх років виготовлення, пофарбовані, з повними виробничими даними про спорядження або без них (крім гранат РГ-42)  Такі, що потребують сортування за ступенями придатності і фарбування  Із зірваною різьбою вічка, яка не може втримати запал (в осколкових гранатах) 
11.1.2    Зі зламаними і холостими пробками, що залишились у вічці або не вигвинчуються зусиллям руки (осколкові гранати)  З наскрізними раковинами від корозії або тріщинами в металі від корозії 
11.1.3      З деформованими гніздами, центральними трубками або їх корозією, що заважають вільному і повному входженню запалу 
11.1.4      З висипанням вибухової речовини із вічка під запал гранати 
11.1.5      Гранати РГ-42, що не мають маркування про шифр вибухової речовини 
11.1.6      Із зірваною або забитою різьбою, що заважає згвинчуванню рукоятки з корпусом 
11.2  Запали до гранат усіх типів 
11.2.1  Виготовлені (перероблені) у 1946 році і пізніше, що зберігаються в герметичній тарі з повними виробничими даними  Не існує  Визнані непридатними до бойового застосування за результатами лабораторних та полігонних випробувань 
11.2.2  Виготовлені у 1946 році і пізніше, з повними виробничими даними, що зберігаються не більше двох років у негерметичній тарі    Деформовані (зім’яті), що не входять у вічко гранати або з тріщинами на втулці, уповільнюючій трубці або корпусі 
11.2.3      Такі, що зберігаються в негерметичній тарі більше двох років 
11.3  Рукоятки до протитанкових гранат 
11.3.1  Усіх років виготовлення, зберігаються в заводській герметичній або відкритій тарі, з повними виробничими даними (у тому числі і малих партій, що підлягають зведенню у збірні партії)  Потребують сортування за ступенями придатності  Дуже деформовані (пом’яті) рукоятки 
11.3.2      Із зірваною або забитою різьбою, що заважають нагвинчуванню 
11.3.3      Без запобіжних чек (шплінтів) 
11.4  Комплектні гранати 
11.4.1  Ручні гранати, укомплектовані елементами першої категорії  Ручні гранати, що потребують сортування за ступенями придатності корпусів, запалів і рукояток  Ручні гранати з дефектами, зазначеними в третій категорії для корпусів запалів і рукояток, при цьому до третьої категорії зараховують тільки той елемент, який має дефект 
11.4.1  Реактивні гранати РПГ-18 усіх років виготовлення в пускових трубах першої категорії, що зберігаються в герметичних поліетиленових мішках зі штатним маркуванням  Ручні гранати, що мають хоча б один елемент другої або третьої категорії  Реактивні гранати РПГ-18, що відмовили після другої осічки, зараховуються в третю категорію і підлягають знищенню в установленому порядку 
12  Піротехнічні засоби 
12.1  Освітлювальні і сигнальні патрони всіх типів 
12.1.1  Виготовлені у 1946 році і пізніше, що зберігаються в справній герметичній тарі, з повними виробничими даними (у тому числі і в коробках з проколами для стравлювання надлишкового тиску)  Підлягають сортуванню за зовнішнім виглядом, калібруванню і вилученню патронів з дефектами, зазначеними в пункті 12.1.3 третьої категорії  Забраковані для бойового застосування за результатами лабораторних та полігонних випробувань 
12.1.2  Виготовлені у 1946 році і пізніше, що зберігаються у відкритій заводській тарі, яку загерметизовано мастилом у встановленому порядку, з повними виробничими даними    Дали відмову в дії 
12.1.3      Мають такі дефекти:
виступ капсулів-запалювачів вище зрізу шляпки (для 26-мм патронів);
зім’ятості на корпусі патрона і ознаки дії вологи;
наскрізні тріщини на оболонках;
вільно знімаються ковпачки (для реактивних патронів);
спорядження переміщається по осі виробу;
вільно випадають або виймаються від зусилля руки вибивні заряди, кришки, пижі, ракети і піджимні трубки 
Примітка. За наявності в партії більше 50% виробів з дефектами, зазначеними в пункті 12.1 для 3 категорії, уся партія переводиться в 3 категорію 
12.2  Імітаційні засоби (ШИРАС, вибухові пакети, ИУ-59 тощо) 
12.2.1  Заводських партій, що зберігаються у справній тарі, мають повні виробничі дані (з терміном зберігання для ШИРАС і ИУ-59 не більше чотирьох років)  Підлягають розсортуванню за зовнішнім виглядом і вилученню виробів з дефектами, зазначеними в пункті 12.2.3 для третьої категорії  Забраковані за результатами лабораторних та полігонних випробувань 
12.2.2      ШИРАС і ИУ-59 з термінами зберігання більше чотирьох років (не враховуючи року виготовлення) 
12.2.3      Мають такі дефекти:
вогнепровідний шнур, що виступає менше ніж на 5 см;
зламані запальні пристрої;
наскрізні тріщини на оболонці;
висипання пороху з оболонки (для вибухових пакетів);
порушення порохової замазки у вогнепроводі 
12.3  Імітаційні патрони і електровибухові пакети 
12.3.1  Зберігаються в справній заводській герметичній тарі, мають повні виробничі дані  Підлягають розсортуванню за зовнішнім виглядом і вилученню виробів з дефектами, зазначеними для третьої категорії  Мають такі дефекти:
відірвані шнури електрозапалів і електродетонаторів;
наскрізні тріщини на корпусах;
підмочені 
12.4  Трасери 
12.4.1  Усіх років виготовлення, зберігаються в заводській герметичній тарі, з повними виробничими даними  Отримані від розбирання пострілів, що потребують розсортування за зовнішнім виглядом, звільнення від забруднення і зведення їх у збірні партії  Забраковані для бойового застосування за результатами лабораторних та полігонних випробувань 
12.4.2      Мають такі дефекти:
наскрізні тріщини на оболонці;
зрив різьби в трасерних гайках;
сколи запалювального складу більше 1/3 поверхні або завглибжки більше ніж 0,5 мм;
видимі тріщини на поверхні основного або запалювального складу;
тріщини на дульці гільзи, що доходять до запалювального складу;
виступ або випадіння трасуючого складу із гільзи;
забруднена поверхня запалювального складу (мастилом, суриковою замазкою, лаком);
деформація оболонок (вм’ятини, забоїни тощо);
наскрізні тріщини від корозії на оболонках;
підмочені;
такі, що не піддаються вилученню із трасерних гайок;
не входять у гайку (корпус) трасера;
кристалізація солей і випинання запалювального складу 
12.4.3      З такими, що втратили механічну міцність, розчавлюються в руці (такі, що не мають оболонок) 
13  Боєприпаси до стрілецької зброї (до 14,5-мм калібру включно) 
13.1  Бойові патрони до стрілецької зброї всіх номенклатур і калібрів 
13.1.1  Виготовлені у 1946 році і пізніше, зберігаються в заводській герметичній тарі, з повними виробничими даними (у тому числі у "цинках" (коробках) з проколами для стравлювання надлишкового тиску)  Виготовлені у 1946 році і пізніше, зберігаються в негерметичній тарі, у стрічках і магазинах більше п’яти років, зберігаються розсипом, що потребують сортування за родом дії куль і ступенем придатності, а також ті, що потребують очищення продуктів корозії і відновлення розпізнавального фарбування куль на арсеналах, базах і складах  Усіх років виготовлення до 1945 року включно, що зберігаються в заводській герметичній тарі, у негерметичній тарі, розсипом або в стрічках, з повними виробничими даними і без них 
13.1.2  Виготовлені у 1946 році і пізніше, зберігаються в негерметичній тарі, у стрічках і магазинах строком не більше п’яти років  Без виробничих даних, що потребують сортування і зведення у збірні партії  З такими, що дали осічки (з відтисками бойка на капсулі) 
13.1.3  Зі збірних складських партій патронів, виготовлених у 1946 році і пізніше    З хімічно нестійкими або балістично нестабільними порохами за результатами лабораторних та полігонних випробувань 
13.1.4      З тріщинами на зрізі, корпусі або фланці гільзи і вм’ятинами на кулях або гільзах 
13.1.5      З корозією на поверхні гільз і куль, що не піддаються видаленню чищенням 
13.1.6      З кулями, що хитаються або випадають 
13.1.7      З капсулями, що уражені оксидом 
13.1.8      З ознаками тривалого перебування у воді або мастилі 
14  Протитанкові керовані ракети 
14.1  Корпуси ракет (неспоряджені) 
14.1.1  Відповідають вимогам креслень і ТУ, придатні для спорядження, із незакінченими гарантійними строками і з продовженими строками технічної придатності, а також придатні за результатами регламентних робіт, що мають штатне маркування і формуляри  Відповідають вимогам креслень і ТУ, із закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності  Потребують ремонту на заводах промисловості 
14.1.2    Потребують ремонту на арсеналах (базах)  Із закінченим ресурсом часу наробітку бортової апаратури 
14.1.3      Забраковані за параметрами бортової апаратури 
14.2  Бойові частини 
14.2.1  Відповідають вимогам креслень і ТУ, зі штатним маркуванням, із закінченими гарантійними строками зберігання або з продовженими строками технічної придатності (у тому числі і отримані від розбирання ракет)  Із закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності  Потребують ремонту на заводах промисловості 
14.2.2    Потребують ремонту на арсеналах (базах)  Непридатні для бойового застосування, ремонт яких технічно неможливий і економічно недоцільний 
14.2.3    Отримані від розбирання ракет і потребують сортування за ступенем придатності  З підривниками непридатними, небезпечними в службовому користуванні і які не піддаються вигвинчуванню (роз’єднанню) 
14.2.4      Зі сколами вибухової речовини на передавальному заряді (для ЗН18) 
14.2.5      З порушенням герметичності 
14.3  Порохові заряди 
14.3.1  Хімічно стійкі, справні за зовнішнім виглядом, які зберігаються в герметичній тарі або зібраними в ракетах, зі штатним маркуванням, із незакінченими строками зберігання  Хімічно стійкі, із закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності  Із хімічних нестійких порохів за результатами лабораторних та полігонних випробувань 
14.3.2  Відповідають вимогам креслень і ТУ, зберігаються в герметичній тарі або зібрані в снаряди, зі штатним маркуванням, із продовженими строками технічної придатності (у тому числі і отримані від розбирання снарядів)  Отримані від розбирання снарядів і які потребують сортування за ступенями придатності  З балістичними характеристиками, які не відповідають вимогам нормативно-технічної документації на заряди 
14.3.3      З тріщинами, рихлою структурою, сіризною та іншими дефектами, що не допускаються за нормативно-технічною документацією на заряди 
14.3.4      Без виробничих даних щодо пороху і заряду (за неможливості їх відновлення) 
14.3.5      За наявності в комплекті заряду одного елемента третьої категорії 
14.4  Підривники і донні частини головодонних вибухових пристроїв (ПДМ) 
14.4.1  Усіх років виготовлення, що зберігаються в заводській герметичній тарі або вгвинченими (приєднаними) в бойові частини із незакінченими гарантійними строками або продовженими строками технічної придатності  Із закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності  Без клейм і виробничих даних 
14.4.2  Усіх років виготовлення, вигвинчені (роз’єднані) із бойових частин і відремонтовані на арсеналах (базах)  Вигвинчені (роз’єднані) із бойових частин, що потребують ремонту на арсеналах (базах)  З пошкодженими корпусами вихідних контактів у вигляді тріщин, глибоких вм’ятин, подряпин, забоїн, зламів і гнутостей 
14.4.3      Із суцільною корозією корпусу і контактів 
14.4.4      З несправними різьбами, що не піддаються виправленню 
14.4.5      Забраковані за результатами лабораторних та полігонних випробувань 
14.5  Запалювачі і інші піротехнічні вузли 
14.5.1  Ті, що зберігаються в заводській герметичній тарі або зібраними в снарядах, зі штатним маркуванням, із незакінченими гарантійними строками зберігання або з продовженими строками технічної придатності  Із закінченими гарантійними строками технічної придатності  З проколами, тріщинами та іншими пошкодженнями, що порушують герметичність виробів 
14.5.2  Отримані від розбирання снарядів, розсортовані і відповідають вимогам нормативно-технічної документації  Отримані від розбирання снарядів, що потребують сортування  З відірваними або з тими, що слабо тримаються, проводами електрозапалів 
14.5.3      З опором ланцюгів та ізоляції електрозапалів, що виходить за межі вимог креслень 
14.5.4      З пошкодженнями або засміченістю каліброваних отворів 
14.5.5      Забраковані за результатами лабораторних та полігонних випробувань 
14.6  Трасери 
14.6.1  Зберігаються в заводській герметичній тарі або установлені на снарядах, зі штатним маркуванням, із незакінченими гарантійними строками зберігання або з продовженими строками технічної придатності  Із закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності  Мають такі дефекти:
тріщини, сколи, раковини і інші механічні пошкодження корпусу (футляра), контактної колодки;
пошкодження ізоляції проводів;
тріщини і надриви в клемах і наконечниках 
14.6.2  Отримані від розбирання снарядів, розсортовані і відремонтовані  Отримані від розбирання снарядів, такі, що потребують сортування і ремонту  З опором ланцюгів електрозапалів, що виходить за межі вимог креслень 
14.6.3      Забраковані за результатами лабораторних та полігонних випробувань 
14.7  Ракети готові (споряджені) 
14.7.1  Мають у своєму складі всі елементи першої категорії, з незакінченими гарантійними строками технічної придатності, з відповідним маркуванням і формулярами  Із закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності  З підривниками і бойовими частинами, небезпечними у використанні 
14.7.2    Мають у своєму складі хоча б один елемент другої або третьої категорії   
14.7.3    Потребують ремонту (заміни несправних комплектуючих елементів, окремих вузлів і деталей та усунення інших несправностей, пов’язаних із розбиранням виробів)   
14.7.4    Такі, що потребують розспорядження у зв’язку із бракуванням за параметрами бортової апаратури   
14.7.5    Без формулярів   
Примітка. Категорування комплектуючих елементів, що постачаються на базу зберігання заводами-виробниками понад комплект, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок категорування ракетно-артилерійського озброєння, затвердженої наказом МВС від 08 листопада 2017 року N 912 

Додаток 7
до Інструкції про порядок
категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункт 8 розділу І)

Допустимі наскрізні тріщини і розриви
на дульці пострілів унітарного і роздільно-гільзового заряджання,
що починаються від зрізу гільзи (або знаходяться на межі зрізу гільзи,
що стикається із запоясковою циліндричною частиною
снаряда пострілів унітарного заряджання)

Назви артилерійських систем  Типи пострілів або зарядів  Допустима довжина тріщини, мм  Кількість тріщин 
37-мм зенітна гармата  для всіх пострілів  у необмеженій кількості 
не більше двох 
57-мм протитанкова гармата  з підкаліберним снарядом  у необмеженій кількості 
10  не більше однієї 
з бронебійно-трасуючим снарядом  у необмеженій кількості 
з осколковим снарядом  10  не більше двох 
у необмеженій кількості 
57-мм зенітна гармата  для всіх пострілів  15  не більше двох 
у необмеженій кількості 
76-мм дивізійні, гірські і танкові гармати  з підкаліберним снарядом  у необмеженій кількості 
10  не більше однієї 
з бронебійно-трасуючим снарядом  у необмеженій кількості 
10  не більше двох 
з іншими снарядами  у необмеженій кількості 
15  не більше двох 
85-мм дивізійні, танкові і самохідні гармати  з підкаліберним снарядом  у необмеженій кількості 
10  не більше двох 
з іншими снарядами  у необмеженій кількості 
12  не більше двох 
85-мм протитанкові гармати Д-48, Д-48Н  для всіх пострілів  у необмеженій кількості 
100-мм польові, танкові і самохідні гармати  для всіх пострілів  у необмеженій кількості 
Вироби 2А19, 2А19-1, 2А19-М  для всіх пострілів  у необмеженій кількості 
Виріб 2А20  для всіх пострілів  у необмеженій кількості 
122 мм і 152 мм гаубиці, гаубиці-гармати і гармати-гаубиці  для всіх зарядів  15  у необмеженій кількості 
122-мм гармата  для всіх зарядів  15  у необмеженій кількості 
Виріб 2А17  для зарядів під бронебійно-трасуючий снаряд  10  не більше двох 
130-мм гармата КС-30  для зарядів під осколково-дистанційний снаряд  10  не більше двох 
130 мм гармата М-46  для всіх зарядів  16  у необмеженій кількості 
122-мм і 152-мм гаубиці, гармати і гаубиці-гармати  для всіх зарядів (за винятком виробу 2А17, для якого порватості і загини не допускаються)  порватості і загини завглибжки до 15 мм і загальною довжиною до половини довжини кола (якщо вони не перешкоджають уходженню гільзи в повірочну камору і не заважають запресовці нормальної і посиленої кришок) 

__________
Примітка. 

Поперечні тріщини, які починаються від зрізу гільзи або знаходяться в межах зрізу гільзи, стикаються із запоясковою циліндричною частиною снаряду, пострілу унітарного заряджання, а також тріщини на місці обтиску не допускаються.