ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
15.12.2017 N 3010/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ), та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначено Законом України від 14 травня 1992 року N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон N 2343).

Під кредиторами розуміються юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя) (пункт 1 статті 1 Закону N 2343).

Кредитори, які мають бажання взяти участь у санації боржника, за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (пункт 2 статті 23 Закону N 2343).

Порядок розроблення, схвалення та погодження плану санації визначено статтями 29 і 30 Закону N 2343.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під товарами розуміються матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. В цілях оподаткування операцій з переміщення майна та енергії через митний кордон України термін "товари" вживається у значенні, визначеному Митним кодексом України (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Порядок формування податкового кредиту з ПДВ визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", починаючи з 01.01.2016 р., запроваджено тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ (до 01 січня 2020 року) для операцій платника податку - боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із Законом України від 14 червня 2016 року N 1414-VIII "Про фінансову реструктуризацію" (далі - Закон N 1414), або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону N 2343 з урахуванням особливостей, встановлених Законом N 1414. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, платник податку - боржник не застосовує норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та/або сум ПДВ, віднесених до складу податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням (пункт 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Слід зазначити, що режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється не на осіб, а на операції платника податку - боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами.

Таким чином, починаючи з 01.01.2016 р., режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється на операції платника податку - боржника з постачання товарів (у тому числі самостійно виготовлених товарів) за умови якщо компенсація (оплата), отримана платником податку - боржником від покупця за такі товари, буде використана виключно для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із вимогами Закону N 1414, або плану санації, затвердженого відповідно до статті 6 Закону N 2343.

Щодо можливості формування податкового кредиту контрагентом (платником ПДВ) - покупцем товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ повідомляємо, що оскільки при здійсненні операцій з постачання товарів, звільнених від оподаткування ПДВ, податок не нараховується, то за такими операціями відсутні підстави для формування контрагентом (платником ПДВ) - покупцем товарів податкового кредиту та збільшення суми, на яку контрагент (платник ПДВ) - покупець товарів має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, що розраховується за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПКУ.