КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
I сесія VIII скликання

РІШЕННЯ
03.03.2016 N 125/125

Про затвердження міської комплексної
цільової програми "Освіта Києва.
2016 - 2018 роки"

Відповідно до Бюджетного кодексу України, пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві", з метою розширення умов для рівного доступу до високоякісної освіти та задоволення потреб територіальної громади міста Києва в особистісно-орієнтованій, інноваційній та конкурентоспроможній освіті Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити міську комплексну цільову програму "Освіта Києва. 2016 - 2018 роки", що додається.

2. Визначити Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним виконавцем з реалізації міської комплексної цільової програми "Освіта Києва. 2016 - 2018 роки" (далі - Комплексна програма).

3. Співвиконавцям Комплексної програми забезпечити виконання заходів Комплексної програми та інформувати Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про хід і результати виконання заходів Комплексної програми щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

4. Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

4.1. Забезпечити виконання Комплексної програми.

4.2. Подавати звіти про хід і результати виконання Комплексної програми щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійній комісії Київської міської ради з питань освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту.

5. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) при формуванні бюджетів м. Києва на 2016 - 2018 роки враховувати в межах можливості дохідної частини міського бюджету потребу у видатках на здійснення заходів з реалізації Комплексної програми.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту та постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київський міський голова В. Кличко

Додаток
до рішення Київської міської ради
03.03.2016 N 125/125

Міська комплексна цільова програма
"Освіта Києва. 2016 - 2018 роки"

Перелік
умовних позначень, скорочень і термінів

АПН - Академія педагогічних наук

АТО - антитерористична операція

ВМНЗ - вищі мистецькі навчальні заклади

ВНЗ - вищий навчальний заклад

ГО - громадська організація

ДНЗ - дошкільний навчальний заклад

ЗНЗ - загальноосвітній навчальний заклад

ЗНО - зовнішнє незалежне оцінювання

ІКТ - інформаційно-комунікаційні технології

ІППО - інститут післядипломної педагогічної освіти

КП - комунальне підприємство

МОН - Міністерство освіти і науки України

НАН - Національна академія наук

НВК - навчально-виховний комплекс

ПНЗ - позашкільний навчальний заклад

ПТНЗ - професійно-технічний навчальний заклад

СШ - спеціалізована школа

Управління освіти - управління освіти районних в місті Києві державних адміністрацій

ШДС - школа-дитячий садок

STEM - Science, Technology, Engineering, Maths (Наука, Технологія, Інженерія, Математика)

STEAM - Science, Technology, Engineering, Arts, Maths (Наука, Технологія, Інженерія, Мистецтво, Математика)

Паспорт
міської Комплексної цільової програми
"Освіта Києва. 2016 - 2018 роки"

Визначення проблеми, на розв'язання
якої спрямовано Програму

Освіта - одна з найважливіших сфер у житті столиці України. Вона відображає рівень розвитку міста як одного з найбільших наукових та освітніх центрів Східної Європи. У Києві функціонують 69 вищих навчальних закладів та майже 350 наукових установ, у яких працюють 1,5 тисячі академіків і членів-кореспондентів, 6 тисяч докторів наук, 24,5 тисячі кандидатів наук, понад 120 тисяч педагогічних працівників. Система освіти значною мірою визначає соціально-економічний, культурний та духовний розвиток столиці України.

У Києві до навчання залучено понад 700 тисяч осіб, серед яких: 450 тисяч - студенти вищих навчальних закладів, 18,3 тисячі - учні професійно-технічних навчальних закладів, 266,1 тисячі - учні загальноосвітніх навчальних закладів, 105 тисяч - вихованці дошкільних навчальних закладів, понад 80 тисяч - вихованці позашкільних навчальних закладів. Отже, кожен третій киянин навчається, що визначає освіту як стратегічний пріоритет, де сконцентровано найбільшу кількість мешканців столиці.

Забезпечуючи розвиток людського капіталу, освіта, крім того, відіграє позитивну роль у сфері економіки столиці. Значна концентрація навчальних закладів приваблює до Києва молодих людей з усієї країни та зарубіжжя. Вони стають замовниками й споживачами послуг в освітній, соціокультурній, економічній сферах, що позитивно впливає на розвиток міста.

Міська комплексна цільова програма "Освіта Києва. 2016 - 2018 роки" (далі по тексту - Програма) орієнтована на розширення доступу громадян до якісної освіти в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладах, які належать до комунальної власності територіальної громади столиці. Програма передбачає також створення єдиного освітнього простору з системою приватної і сімейної освіти столиці та умов для розвитку освітніх закладів незалежно від форм власності.

Програма ґрунтується на розумінні сфери освіти столиці як стратегічного ресурсу, що безпосередньо забезпечує перехід до інноваційної моделі сталого розвитку мегаполісу через формування та розвиток людського капіталу.

Програма враховує позитивний досвід попередніх періодів і виходить із того, що в Києві:

- сформовано мережу навчальних закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, яка забезпечує потреби столиці та України в цілому;

- створено систему підготовки, підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних і наукових кадрів;

- започатковано перехід до професіоналізації управління навчальними закладами та до конкурсного відбору керівників;

- впроваджено цифрові та мультимедійні технології в освітній процес;

- підвищено якість освіти в навчальних закладах столиці;

- створено сучасний провідний науково-методичний і освітній центр столиці - Київський університет імені Бориса Грінченка.

Програма враховує положення Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060.

Програма спрямована на розв'язання основних проблем у сфері освіти столиці:

- управління освітою, орієнтоване на підтримку функціонування системи освіти, а не на її розвиток;

- диспропорція між фінансуванням утримання мережі навчальних закладів та фінансуванням розвитку людського капіталу;

- недостатня якість освітніх послуг та порушення принципу рівного доступу до якісної освіти;

- невідповідність між можливостями сучасних технологій та станом інформаційно-аналітичного забезпечення освіти столиці;

- наявність значної кількості нерозв'язаних соціальних проблем усіх учасників навчально-виховного процесу.

Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання
проблеми та строків виконання Програми

Розв'язання зазначених проблем можна здійснити через формування єдиного інноваційного простору столичної освіти. В умовах динамічного розвитку суспільства, глобальної взаємозалежності й конкуренції на ринку праці сфера освіти має перейти до широкого використання інформаційних ресурсів та можливостей сучасних інформаційних технологій.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управління освітою та освітній процес забезпечить вільний доступ до великих обсягів інформації, сприятиме відкриттю нових технологічних можливостей для розвитку освіти, позитивно впливатиме на професійний розвиток педагогів та набуття ними нових компетенцій, розширить можливості доступності якісної освіти для киян і партнерства між усіма учасниками навчально-виховного процесу.

Згідно з Програмою спільною метою всіх учасників навчально-виховного процесу має стати створення найкращих умов для організації освітнього процесу, забезпечення особистісного розвитку та формування необхідних життєвих навичок вихованців та учнів, підготовка їх до гідного самостійного життя на основі вибраних цінностей.

Столична освіта потребує впровадження нових за характером та змістом відносин між усіма учасниками навчально-виховного процесу, що базуються на взаємоповазі, визнанні прав та відповідальності кожної зі сторін. Вони передбачають вільний і відкритий обмін думками, спільне обговорення актуальних та складних проблем, вирішення яких потребує скоординованих дій та консолідації можливостей і зусиль з усіма іншими інституціями, що мають ресурси для розвитку дітей.

Ключова роль у системі освіти належить педагогу, який втілює концепції, програми, проекти, державні освітні стандарти та забезпечує гармонійний розвиток особистості. Отже, Програма передбачає розв'язання проблем педагога, який потребує особливої уваги з боку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Реалізувати Програму заплановано протягом 2016 - 2018 років, це дасть можливість використати середньострокові прогнози розвитку системи освіти.

Визначення мети Програми

Мета Програми - розширення сприятливих умов та можливостей для всебічного розвитку людини у відкритому освітньому просторі столиці, забезпечення переходу до інноваційної освіти в місті Києві.

Досягти означеної мети можливо за умови виконання таких завдань:

- забезпечення професійного розвитку педагогів;

- ефективного використання наявних та залучення нових ресурсів;

- забезпечення доступності й відкритості освіти;

- розвитку інфраструктури освіти;

- професіоналізації та інформатизації управління освітою;

- автономії навчальних закладів;

- розширення взаємодії з громадськими організаціями;

- сприяння сімейній освіті.

Напрями діяльності, перелік завдань і заходів
Програми та результативні показники

Напрями діяльності Програми містять перелік конкретних заходів, спрямованих на виконання завдань Програми, з визначенням виконавців, строків виконання з розбивкою за роками, джерел фінансування кожного із заходів та очікуваних результатів.

Напрями діяльності розроблені для кожної підпрограми, що є структурною одиницею Програми і відповідає завданням і функціям замовника Програми - Департаменту освіти і науки, молоді та спорту.

До кожної підпрограми розроблені очікувані показники, які характеризують якісні та кількісні результати виконання завдань і заходів та поділяються на групи: показники витрат, показники продукту та показники ефективності.

Координація Програми та контроль за
її виконанням

Координацію реалізації Програми здійснює заступник голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків. Він координує дії виконавців Програми та контролює її виконання, визначає порядок взаємного інформування (із зазначенням конкретних термінів), звітування тощо.

Виконання Програми здійснюється шляхом реалізації її завдань і заходів співвиконавцями, зазначеними в цій Програмі, серед яких: структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), навчальні заклади комунальної форми власності міста Києва.

Безпосередній контроль за виконанням завдань і заходів Програми, цільовим й ефективним використанням коштів здійснює відповідальний виконавець - Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який є і головним розпорядником бюджетних коштів (далі - Департамент).

Департамент забезпечує моніторинг виконання Програми й підготовку звітної та аналітичної інформації.

Департамент щороку здійснює ґрунтовний аналіз результатів виконання Програми та, у разі потреби, розробляє пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів і завдань, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, термінів виконання Програми та окремих її завдань і заходів тощо.

За ініціативи Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), замовника або головного розпорядника коштів Програми розгляд проміжного звіту про хід виконання Програми, ефективність реалізації її завдань і заходів, досягнення проміжних цілей та ефективність використання коштів протягом року може розглядатися на сесіях Київської міської ради та на засіданнях відповідних профільних постійних комісій Київської міської ради.

За результатами реалізації Програми відповідальний виконавець складає заключний звіт про її виконання та подає його разом із пояснювальною запискою на розгляд сесії Київської міської ради не пізніше ніж у двомісячний термін після закінчення встановленого строку її виконання.

Ресурсне забезпечення виконання
Програми: обсяги та джерела фінансування

тис. грн.

Підпрограма "Дошкільна освіта"

Пріоритетом сучасної освіти є формування особистості дитини. У цьому зв'язку особливої уваги набуває дошкільна освіта як вихідна, початкова ланка загальної освіти, одним із провідних завдань якої є забезпечення умов для повноцінного, своєчасного й різнобічного розвитку кожного малюка з метою виховання ініціативної і творчої особистості.

Фундаментом цього є доступність до якісної дошкільної освіти.

На реалізацію поставлених дошкільною освітою завдань спрямована діяльність мережі дошкільних навчальних закладів столиці, яка станом на 01.09.2015 становить 646 навчальних закладів для дітей дошкільного віку. З них:

- 525 дошкільних навчальних закладів (500 комунальних, 13 відомчих, 12 приватних);

- 66 шкіл-дитячих садків, навчально-виховних комплексів (54 комунальні, 12 приватних);

- 10 приватних загальноосвітніх шкіл, які мають відокремлені підрозділи для дітей дошкільного віку;

- 45 центрів розвитку дитини (1 комунальний, 44 приватні).

Починаючи з 2010 року, кількість працюючих дошкільних навчальних закладів комунальної форми власності збільшилася на 41 одиницю за рахунок відновлення непрацюючих дошкільних навчальних закладів та реорганізації шкіл-дитячих садків.

Дошкільну освіту здобувають понад 110 тисяч дітей, із них 19,1 тисячі віком до трьох років.

У середньому по місту Києву дошкільні навчальні заклади укомплектовані понад розрахункову потужність. На 100 місць припадає 127 дітей. Найвищі показники переповнення груп п'ять років поспіль мають Дарницький та Печерський райони.

Чисельність дітей дошкільних навчальних закладів у розрахунку на 100 місць
(за районами міста Києва)

Дані за 2015 рік будуть визначені після узагальнення
Держкомстату (після січня 2016 року)

Останні тринадцять років спостерігається стала тенденція до збільшення числа народжених у місті Києві. Так, якщо у 2001 році народилося 19,4 тисячі дітей, у 2004 році - 25,9 тисячі, то у 2014 році - 34,8 тисячі дітей.

Місто Київ є мегаполісом, який за своєю природою суттєво відрізняється від інших міст України: населення столиці поділяється на постійне та денне (особи, які прибувають з передмістя у Київ на денну роботу). Різниця між постійним та денним населенням становить 800 тисяч осіб (22,8 %), що впливає на показник чисельності дітей у дошкільних навчальних закладах: 11,6 % вихованців дитячих садів столиці проживають на прилеглих до Києва територіях.

Щороку, з метою забезпечення дітей місцями, проводиться низка заходів, спрямованих на розширення мережі та збільшення кількості нових місць у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності.

Збільшення кількості місць у ДНЗ

Протягом 2013 - 2015 рр. районними управліннями освіти проведено капітальні ремонти та відновлено у мережі міста 7 дошкільних навчальних закладів, які були ліквідовані в 90-х роках XX сторіччя.

Поновлення в мережі ліквідованих ДНЗ

У мережі дошкільних навчальних закладів обліковується 57 непрацюючих комунальних закладів. Переважну більшість із них передано під освітні цілі - навчальні заклади, які не здійснюють дошкільну освіту (14), установи соціального захисту населення (12) та звільнені від оренди, що очікують значних капіталовкладень для відновлення роботи (13). Дві будівлі знесено: ДНЗ N 22 (пров. Михайлівський, 22) та ДНЗ N 600 (вул. Юрківська, 3). Непрацюючі відомчі ДНЗ переважно використовуються для потреб власників (9); надані в нецільову оренду (5); вільні та не використовуються за призначенням (13); продані власниками, але не ліквідовані та не вилучені з мережі навчальних закладів міста в установленому порядку (9).

2005 року стартував зворотний процес реорганізації шкіл-дитячих садків у дошкільні навчальні заклади. Протягом останніх п'яти років 29 закладів повернули статус дитсадка.

У школах - дитячих садках функціонують 152 класи, які розраховано на 3040 місць для дітей дошкільного віку. Найбільше таких резервів у Деснянському, Дніпровському, Подільському та Святошинському районах.

Реальним резервом місць для відновлення та забезпечення дошкільнят освітою в працюючих комунальних ДНЗ та ШДС є групи в дитсадках, які потребують першочергового відновлення (377 груп на 7540 місць) та класи в ШДС (184 класи на 3040 місць).

Чисельність дітей старшого дошкільного віку

У 2015 - 2016 навчальному році за рішенням батьків не пішли до школи та залишилися в дошкільних навчальних закладах 4940 дітей шестирічного віку та 67 дітей семирічного віку, що становить 5 тисяч місць для дітей дошкільного віку - 250 груп, що становить 18 % від загальної кількості старших груп (1408).

У зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу" від 06.07.2010 N 2442-VI в частині забезпечення обов'язковості здобуття дошкільної освіти дітьми п'ятирічного віку кількість вихованців дошкільних навчальних закладів цього віку зросла майже на 5 тисяч.

Розпочато створення дошкільних груп з короткотривалим перебуванням для дітей п'ятирічного віку в приміщеннях загальноосвітніх навчальних закладів Голосіївського, Святошинського та Шевченківського районів міста Києва.

Водночас діти п'ятирічного віку мають право здобувати освіту або отримувати додаткові освітні послуги в міських закладах позашкільної освіти: усього в позашкільних навчальних закладах охоплено 5797 дітей п'ятирічного віку, з них 1331 дитина не відвідує дошкільні навчальні заклади, що становить 23 % від загальної кількості.

Відповідно до статей 9, 33 Закону України "Про дошкільну освіту" забезпечуються рівні права на здобуття дошкільної освіти, соціальний захист, підтримку дітей з особливими потребами, дітей з інвалідністю, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, реабілітації. Усього в місті функціонує 931 група компенсуючого типу (437 санаторних, 494 спеціальних), у них 16215 дітей, що становить 15 % від загальної кількості дітей у дитсадках.

Оптимізація мережі груп компенсуючого типу

Через великий попит населення на інклюзивну освіту дітей дошкільного віку відкрито 24 групи інклюзивного навчання в усіх районах м. Києва, за винятком Голосіївського та Дніпровського районів. У них виховується 60 дітей з особливостями психофізичного розвитку, переважно з синдромом Дауна.

З 1 квітня 2013 року в місті Києві працює система електронного запису дітей до дошкільних навчальних закладів м. Києва, що реалізує єдиний підхід до прийому дітей до дошкільних навчальних закладів, шкіл-дитячих садків та навчально-виховних комплексів комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Напрями діяльності, завдання та заходи
підпрограми "Дошкільна освіта"

Очікувані показники виконання підпрограми
"Дошкільна освіта"

Підпрограма "Загальна середня освіта"

Загальній середній освіті належить унікальна роль у системі столичної освіти, адже шкільне навчання є обов'язковим, воно охоплює три вікові періоди.

З 2011 - 2012 навчального року поступово збільшується кількість школярів. Так, у 2014 - 2015 навчальному році кількість учнів порівняно з 2011 - 2012 навчальним роком збільшилася на 24392 особи (на 11 %). Це обумовлено змінами в демографічній ситуації країни, збільшенням у київських школах кількості дітей із прилеглих до столиці районів Київської області та тимчасовим переміщенням учнів із АР Крим та східних регіонів України.

Зміни в мережі загальноосвітніх навчальних
закладів міста Києва всіх типів та форм власності
за 2012 - 2015 роки

З 2008 - 2009 навчального року зростає наповненість класів. Середня наповнюваність класів у 2014 - 2015 навчальному році становила 26,8, що на 7,2 % більше порівняно з 2012 - 2013 навчальним роком.

Найбільша наповнюваність класів - у загальноосвітніх навчальних закладах Дарницького району (29,2), найменша - у Шевченківському (25,2), Печерському (25,3) та Подільському (25,4) районах.

Середня наповнюваність класів (за районами)

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів міста Києва в цілому задовольняє освітні потреби мешканців столиці. У Києві працюють 510 закладів різного типу та форм власності, з них 450 - комунальних.

Серед загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності:

- 33 ліцеї;

- 46 гімназій;

- 144 спеціалізовані школи;

- 7 навчально-виховних комплексів;

- 54 школи-дитячі садки;

- 11 вечірніх (змінних) шкіл;

- 26 інтернатів (з них 17 спеціальних);

- 12 початкових шкіл;

- 117 шкіл I - III ступенів.

Частка ліцеїв та гімназій у мережі загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності в місті Києва становить 17,5 %. У них навчається 56884 учні (по Україні - 172639), що становить 23,3 % від їх загальної кількості. У 2014 - 2015 навчальному році в київських гімназіях і ліцеях навчалося майже 33 % всіх гімназистів та ліцеїстів України.

Кількість учнів та вчителів із розрахунку на один загальноосвітній навчальний заклад Києва у 2014 - 2015 навчальному році становила відповідно 507 (по Україні - 213) та 45 (по Україні - 26).

Збільшується кількість першокласників: у 2010 році кількість першокласників становила 24234, у 2015 році - майже 32000.

У мережі навчальних закладів міста Києва, які надають послуги у сфері загальної середньої освіти, функціонує 51 приватний загальноосвітній навчальний заклад (5053 учні).

У навчальних закладах міста Києва навчається та виховується 10547 дітей, які прибули з АР Крим та східних регіонів (Донецька й Луганська обл.).

Основні вектори розвитку шкільної освіти столиці:

- реалізація особистісно-зорієнтованого та компетентнісного підходів;

- технологізація, інформатизація та інноваційність навчального процесу;

профілізація навчання та запровадження системи моніторингу якості освіти.

Напрями діяльності, завдання та заходи підпрограми
"Загальна середня освіта"

Очікувані показники виконання підпрограми
"Загальна середня освіта"

Підпрограма "Інклюзивна та спеціальна освіта"

З метою забезпечення рівного доступу до освіти дітей з особливими потребами, їх ранньої соціальної адаптації, найбільш повного розкриття потенціалу дітей та створення умов для здійснення індивідуального та диференційованого підходу у загальноосвітніх навчальних закладах міста Києва функціонує мережа шкіл-інтернатів, спеціальних та інклюзивних класів.

За останні 5 років кількість спеціальних класів збільшилася в 3,1 разу, чисельність учнів у них, зросла у 3,9 разу.

Кількість ЗНЗ зі спеціальними класами

Кількість учнів у спеціальних класах

Кількість інклюзивних класів збільшилася у 2,7 разу, чисельність учнів, які в них навчаються, зросла у 4,2 разу. Серед 355 дітей, які навчаються за інклюзивною формою, 134 дитини-інваліда (38 %).

Кількість ЗНЗ з інклюзивною формою навчання

Кількість класів з інклюзивною формою навчання

У 17 спеціальних та 5 санаторних школах-інтернатах у 2014 - 2015 навчальному році забезпечено навчанням та корекційно-розвитковою роботою 4770 дітей з особливими освітніми потребами.

На сьогоднішній день навчальні заклади системи освіти міста забезпечують право на освіту дітей з особливими потребами:

- сліпих та слабозорих;

- глухих та слабочуючих;

- з розумовою відсталістю;

- із затримкою психічного розвитку;

- з дитячим церебральним паралічем;

- з тяжкими вадами мовлення;

- з аутизмом (діти з розладами аутичного спектра);

- з синдромом Дауна.

У загальноосвітніх навчальних закладах міста Києва навчається 1527 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 3256 дітей-інвалідів та 491 дитина з малозабезпечених родин.

Напрями діяльності, завдання та заходи
підпрограми "Інклюзивна та спеціальна освіта"

Очікувані показники виконання підпрограми
"Інклюзивна та спеціальна освіта"

Підпрограма "Виховання та позашкільна освіта"

Позашкільна освіта є складовою системи неперервної освіти, яка забезпечує розвиток здібностей і обдарувань дітей та молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Статус позашкільної освіти законодавчо закріплений як самостійна складова системи освіти, зміст якої базується на ідеї освіти як чинника розвитку особистості.

У системі освіти Києва функціонує 41 позашкільний навчальний заклад. Ці осередки відвідує 80791 дитина (що становить 32 % від загальної кількості школярів міста).

Для створення умов та механізмів сталого розвитку системи позашкільної освіти столиці необхідно:

- зберігати та розвивати мережу закладів позашкільної освіти дітей та молоді міста Києва;

- забезпечувати державні гарантії доступності та рівних можливостей здобуття позашкільної освіти, ефективність та якість позашкільної освіти дітей;

- зберігати єдиний освітній простір на основі наступності змісту загальної середньої, позашкільної освіти та професійної освіти;

- зберігати та розвивати міжвідомчий характер системи позашкільної освіти;

- удосконалювати зміст, організаційні форми, методи та технології позашкільної освіти;

- створювати та розвивати нові інформаційні технології;

- розробити та затвердити блок ресурсного забезпечення позашкільної освіти;

- розвивати позашкільну освіту як відкриту державну й суспільну систему на основі розподілу відповідальності між суб'єктами освітньої політики та підвищення ролі всіх учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.

Напрями діяльності, завдання та заходи підпрограми
"Виховання та позашкільна освіта"

Очікувані показники виконання підпрограми
"Виховання та позашкільна освіта"

Підпрограма "Професійно-технічна освіта"

Громадянське суспільство очікує суттєвих змін в економічному та соціальному житті країни. Модернізація промислового, соціально-побутового, житлово-комунального сектора та сфери послуг столиці потребує насамперед реформування професійної освіти. У Києві сконцентровано потужний науковий, інтелектуальний, культурний, висококваліфікований кадровий потенціал, який має стати стратегічною основою для формування інноваційної моделі розвитку столиці. Професійна освіта в цьому процесі відіграє одну із ключових ролей, оскільки розвиток економіки й суспільства в сучасних умовах безпосередньо залежить від фахової компетентності та рівня професійної кваліфікації безпосередніх виконавців визначених завдань.

Професійна освіта Києва є невід'ємною складовою освітнього та економічного простору міста. Від кардинальних змін в управлінні, організації діяльності закладів професійної освіти залежить якість професійної підготовки молодих фахівців, їх мобільність та конкурентоспроможність на ринку праці.

До 2015 року мережа професійно-технічних закладів міста Києва складалася із 28 державних професійно-технічних навчальних закладів, 19 із яких перебували в оперативному управлінні Департаменту освіти і науки, молоді та спорту та фінансувалися з бюджету міста шляхом міжбюджетних трансфертів, а 9 професійно-технічних навчальних закладів перебували в оперативному управлінні та фінансувалися Міністерством освіти і науки України.

З 01.01.2015 сформовано єдину мережу закладів професійно-технічної освіти (далі - профтехосвіта), до якої входять 30 закладів профтехосвіти різних форм і типів, що фінансуються з місцевого бюджету через субвенції державного бюджету. Заклади профтехосвіти столиці пропонують для навчання 228 робітничих професій та надають можливість здобути початковий рівень вищої професійної освіти (кваліфікацію "молодший спеціаліст") із 21 спеціальності.

Протягом 2014 - 2015 років проведено комплекс аналітичних досліджень з метою визначення загальних перспектив, пріоритетних та стратегічних завдань розвитку системи столичної професійної освіти, оновлено статистичні дані та вивчено стан підготовки робітничих кадрів із урахуванням потреб регіону.

Професійно-технічна освіта столиці залишається однією з найбільш доступних галузей надання освітніх послуг. У 2014 - 2015 навчальному році контингент закладів профтехосвіти становив 16750 учнів, із них одночасно з професійною підготовкою 1015 учнів здобували базову середню освіту, 9658 учнів - повну загальну середню освіту; здобували робітничу кваліфікацію на базі повної загальної середньої освіти 5362 учні, робітничу професію опановували 298 учнів із обмеженими можливостями життєдіяльності.

У закладах професійно - технічної освіти м. Києва здобували освіту 5432 учні (35 % від загального контингенту) із соціально незахищених груп населення, серед яких 579 дітей-сиріт.

Особливістю професійної підготовки кваліфікованих робітничих кадрів є їх цілеспрямована підготовка для конкретних потреб ринку праці. Професійно-технічна освіта вже чотири роки формує державне замовлення лише на підставі прямих угод із роботодавцями. У 2015 році укладено 2565 двосторонніх договорів із 2352 підприємствами - замовниками робітничих кадрів на підготовку 18243 кваліфікованих робітників.

У 2015 році столичний ринок праці поповнився на 6586 випускників професійно-технічних навчальних закладів, які за результатами навчання отримали:

- 5822 дипломи кваліфікованого робітника, із них 466 дипломів з відзнакою;

- 531 диплом молодшого спеціаліста, із них 67 дипломів з відзнакою;

- 233 свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації;

- 555 осіб, що навчалися за контрактом, отримали свідоцтва кваліфікованого робітника.

Підтвердженням якості наданої професійної освіти є кваліфікаційний рівень випускників, серед яких: здобули високий IV - V розряд та I категорію - 3044 учні, диплом кваліфікованого робітника із сучасних професій, що базуються на широких кваліфікаціях та компетентнісній основі - 646 учнів, кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста - 531 учень. Отже, загальна кількість висококваліфікованих робітників становить 4221 особа (63,5 %).

Про стабільний попит роботодавців на кваліфіковані робітничі кадри свідчить рівень працевлаштування випускників ПТНЗ у 2015 році: 5699 випускників (85,7 %) отримали гарантоване перше робоче місце за вибраною професією; 753 учні (11,3 %) продовжили навчання у вищих навчальних закладах; 39 осіб (0,6 %) призвані на службу у Збройні Сили України; 61 особа (0,9 %) перебувала у відпустці по догляду за дитиною. Загальна кількість працевлаштованих становить 6535 осіб (98,3 %). Станом на 01.08.2015 не працевлаштовано 1,7 % випускників.

Об'єктивним свідченням якості професійної підготовки молодих кваліфікованих робітників є оцінка їх фахового рівня роботодавцями. З цією метою проведено моніторингові дослідження рівня задоволення роботодавців якістю професійної підготовки випускників ПТНЗ та досліджено стан закріплення учнів на робочих місцях. Результати досліджень 2015 року: опитано 5463 випускники, що становить 75 % від загального випуску; серед них: задоволені отриманою професією 63,7 %, задоволені умовами робочого місця 54,5 %, залишилися працювати на першому робочому місці 83,3 %.

Участь в анкетуванні взяли 1729 роботодавців, вони надали свої відгуки про рівень якості професійної підготовки молодих робітників за 259 професіями: рівень знань повною мірою відповідає потребам роботодавців - 81,6 %, рівень професійних умінь - 81,9 %, рівень практичних навичок - 81,1 %.

Найбільш гострою проблемою професійно-технічної освіти в місті Києві залишається виконання державного замовлення, оскільки випускники загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва переважно зорієнтовані на здобуття вищої освіти, до 90 % випускників шкіл зареєстровані для проходження ЗНО.

Формування державного замовлення у 2015 - 2016 навчальному році набуло особливого характеру. З'явився попит на підготовку робітничих кадрів за професіями, суміжними з військовими спеціальностями, зокрема зросла потреба в таких професіях, як "Водій автотранспортних засобів категорії "B", "C", "Кухар", "Слюсар з ремонту автомобілів", "Машиніст крана-кранівник", "Монтажник радіоелектронної апаратури та приладів", "Радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури".

Навчальні заклади профтехосвіти станом на 25.08.2015 прийняли на навчання 6225 учнів, що становить 87,5 % від плану набору, який на 2015 - 2016 становить 7133 учні.

Розпочато процес оптимізації мережі закладів професійно-технічної освіти, що в сучасних економічних умовах є політично та економічно обґрунтованим кроком. Важливою об'єктивною причиною цього кроку стало зменшення контингенту учнів закладів профтехосвіти м. Києва:

- 2012 - 2013 н. р. - 20027 учнів;

- 2013 - 2014 н. р. - 18277 учнів;

- 2014 - 2015 н. р. - 16750 учнів.

Внаслідок детального аналізу контингенту навчальних закладів, напрямів професійної підготовки, перспектив розвитку галузей економіки столиці, вивчення запитів роботодавців у 2015 році розпочався процес оптимізації мережі професійно-технічних навчальних закладів (далі - ПТНЗ) і створення сучасних професійних навчальних закладів нового типу. Зокрема, 8 професійно-технічних навчальних закладів реорганізовано в 3 регіональні центри професійної освіти та перший в Україні професійний коледж із посиленою військовою та фізичною підготовкою.

Проведені аналітичні дослідження дали можливість визначити головні напрями подальшого розвитку столичної професійної освіти, цілі, завдання та ключові проблеми й шляхи їх подолання.

Пріоритетні цілі професійно-технічної освіти м. Києва:

- забезпечення якості професійної освіти на основі інтеграції загальноосвітньої та професійної підготовки, проведення незалежних моніторингових досліджень результатів професійної підготовки випускників ПТНЗ;

- створення нових типів навчальних закладів для оновлення змісту освіти й матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, впровадження інноваційних освітніх та виробничих технологій;

- формування державного замовлення на підготовку робітничого потенціалу з максимальним урахуванням економічних інтересів столиці у кваліфікованих робітничих кадрах шляхом системного моніторингу потреб ринку праці;

- активізація експериментально-дослідницької роботи щодо запровадження елементів дуальної системи навчання, запровадження компетентісного підходу до підготовки майбутніх робітників і спеціалістів у професійних навчальних закладах;

- впровадження в освітній простір інноваційних виробничих, освітніх, методико-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій;

- розширення сфери освітніх та виробничих послуг професійно-технічних навчальних закладів;

- забезпечення різноманітних форм соціального захисту учнів (студентів) закладів професійно-технічної освіти, зокрема в процесі виробничого навчання та виробничої практики в умовах виробництва;

- здійснення модернізації матеріально-технічної бази навчальних закладів професійно-технічної освіти відповідно до вимог сучасних виробничих технологій;

- активізація профорієнтаційної роботи з метою створення позитивного іміджу робітничої професії та професійно-технічної освіти в засобах масової інформації на регіональному та загальнодержавному рівні;

- збільшення обсягів професійно-технічного навчання, підвищення кваліфікації, перепідготовки дорослого населення на базі навчальних закладів професійної освіти;

- розширення форм та напрямів міжнародної співпраці та впровадження позитивного досвіду зарубіжних партнерів у навчально-виробничий процес закладів професійної освіти м. Києва.

Шляхи (завдання) вирішення проблем і досягнення цілей

1. Сприяти розвитку управлінської та фінансової самостійності професійно - технічних навчальних закладів столиці відповідно до законодавства України.

2. Сприяти залученню інвестицій для створення спеціалізованих та широкопрофільних сучасних центрів професійно-технічної освіти, започаткувати гранти для оновлення матеріально-технічної бази та впровадження сучасних освітніх виробничих технологій.

3. Залучити роботодавців до визначення перспективних потреб столичного ринку праці для формування реального плану регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів.

4. Сприяти комплектуванню закладів професійно-технічної освіти випускниками столичних загальноосвітніх навчальних закладів шляхом організації педагогічного супроводу для тих учнів, які потенційно мають нахили до робітничих професій.

5. Сприяти реалізації різноманітних форм соціального захисту учнів (студентів) та випускників закладів професійної освіти (харчування, забезпечення місцями в учнівських та робітничих гуртожитках).

Напрями діяльності, завдання та заходи підпрограми
"Професійно-технічна освіта"

Очікувані показники виконання підпрограми
"Професійно-технічна освіта"

Підпрограма "Вища освіта і наука"

Вища освіта столиці являє собою унікальний комплекс вищих навчальних закладів від першого до четвертого рівнів акредитації, що належать до різних форм власності - державної, комунальної та приватної. Станом на 2015 рік у місті Києві функціонують 107 вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ), з яких: I - II рівнів акредитації - 36, III - IV рівнів акредитації - 71, державної форми власності - 53, комунальної форми власності - 11, приватної форми власності - 43.

Загалом у ВНЗ міста Києва навчаються понад 400000 студентів, працюють майже 40000 педагогічних та науково-педагогічних працівників, серед яких 19880 мають науковий ступінь кандидата чи доктора наук.

Лідером столичної вищої освіти є Київський університет імені Бориса Грінченка, який належить до комунальної форми власності. У структурних підрозділах Київського університету імені Бориса Грінченка навчаються 8557 студентів, щорічно проходять підвищення кваліфікації майже 7000 працівників освітніх закладів і установ міста Києва. Університет є потужним соціокультурним осередком столиці.

Головним завданням вищої освіти столиці на найближчий період є проведення ефективних заходів, спрямованих на реалізацію на регіональному рівні Закону України "Про вищу освіту". Це потребує значних зусиль як з боку управлінського персоналу, так і безпосередньо кожного працівника системи вищої освіти.

Провідним вектором діяльності ВНЗ міста Києва є суттєве покращення якості підготовки фахівців. Відтак, у кожному ВНЗ має ефективно запрацювати власна внутрішня система забезпечення якості освіти.

Нагальним залишається питання оптимізації мережі ВНЗ комунальної форми власності, що дасть змогу більш раціонально, за принципом цільового призначення використовувати кошти та запровадити проектний підхід щодо розвитку вищої освіти задля задоволення нагальних потреб міста у висококваліфікованих фахівцях.

Освітній процес у ВНЗ здебільшого має орієнтуватися на компетентісний підхід, що вимагає від усіх учасників освітнього процесу зміни парадигми навчання. Для забезпечення якісного впровадження компетентісного підходу на всіх етапах освітнього процесу необхідно створити міський Центр компетенцій відкритої освіти при Київському університеті імені Бориса Грінченка, що дасть змогу раціонально поєднати зусилля наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників міста Києва.

ВНЗ комунальної форми власності мають стати провідниками інноваційних підходів у кожному напрямку своєї діяльності, широко запроваджуючи при цьому інформаційно-комунікаційні технології. Найближчими роками необхідно розробити і впровадити у повсякденну практику роботи ВНЗ використання дистанційних технологій навчання. Вища освіта столиці має стати відкритою і доступною для мешканців столиці.

Напрями діяльності, завдання та заходи підпрограми
"Вища освіта і наука"

Очікувані показники виконання підпрограми
"Вища освіта і наука"

Підпрограма "Гранти Київського міського голови"

Запровадження грантів Київського міського голови є одним із можливих дієвих механізмів стимулювання та заохочення суб'єктів освітньої діяльності до використання інноваційних підходів розвитку освіти в місті Києві. Гранти Київського міського голови надаються за результатами проведення загальноміських конкурсів за такими напрямами: оздоровчо-фізкультурна робота в дошкільних навчальних закладах, робота з дітьми з особливими потребами, визначення найкращого навчального закладу та визначення найкращого учителя і вихователя навчального закладу. Участь у конкурсах на здобуття грантів Київського міського голови стимулюватиме педагогічних працівників до запровадження нових підходів щодо організації навчання дітей з особливими потребами та сприятиме розвитку інновацій в управлінській та освітній діяльності навчальних закладів.

Фізичний розвиток дітей є одним із пріоритетних напрямів національного виховання, визначеного Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття"), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1993 року N 896. Для забезпечення належного рівня фізичної підготовленості та фізичної культури дітей, виховання стійкого інтересу до рухової активності та підвищення якості фізичного виховання дітей у кожному дошкільному навчальному закладі необхідно створити сучасну спортивно-ігрову зону.

Запровадження грантів Київського міського голови "Чуйне серце" передбачає проведення загальноміського конкурсу з визначення кращої системи роботи з дітьми з особливими потребами в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах столиці. Вирішення питання щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти для дітей з особливими потребами, втілення ідей рівноправності, толерантності, індивідуальності при задоволенні індивідуальних запитів кожної дитини є прерогативою розвитку інклюзивної освіти столиці.

З метою підвищення якості надання освітніх послуг у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, які працюють за інклюзивною моделлю освіти, необхідно здійснити заходи, що зменшуватимуть ізоляцію дітей з особливостями психофізичного розвитку та сприятимуть формуванню життєздатності особистості.

Грант Київського міського голови "Заклад з ідеєю" спрямований на підтримку творчої активності педагогічних колективів комунальних дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів міста Києва щодо розробки та впровадження цілісної інноваційної концепції розвитку навчального закладу.

Грант Київського міського голови "Перспектива освіти" стимулюватиме професійне зростання педагогічних працівників. Вчителі та вихователі, що здобудуть фінансову підтримку, матимуть можливість реалізувати власний творчий професійний потенціал та втілити свої професійні задуми. Моральне та матеріальне стимулювання педагогів грантами Київського міського голови сприятиме самореалізації та самоствердженню педагогів-новаторів, формуватиме установку педагогічних працівників на неперервну освіту, самовдосконалення та підвищення освітнього загальнокультурного рівня, заохочуватиме до самостійності та ініціативи, участі у професійних конкурсах, змаганнях, проектах з інноваційної педагогічної діяльності.

Напрями діяльності, завдання та заходи підпрограми
"Гранти Київського міського голови"

Підпрограма "Єдиний інформаційно-освітній
простір навчальних закладів комунальної
форми власності"

В умовах динамічного розвитку суспільства, глобальної взаємозалежності й конкуренції на ринку праці особливого значення набуває інформатизація освітньої галузі. Вона стає не лише феноменом педагогічної реальності, але й професійно-ціннісною орієнтацією, невід'ємною умовою діяльності педагогів і школярів. Нині зміст і якість навчання, його доступність, відповідність потребам конкретної особистості визначають стан інтелектуального потенціалу сучасного суспільства.

У світовій освітній практиці інформаційно-комунікаційні технології розглядаються як якісно нові засоби поширення й акумулювання знань. При цьому актуальною є проблема їх раціонального використання в навчально-виховному процесі, управлінській діяльності, підвищенні кваліфікації педагогічних працівників та самоосвіті.

Організація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва має відповідати сучасним вимогам інформаційного суспільства, яке характеризується вільним доступом до великих обсягів даних та відомостей, безпрецедентними можливостями співробітництва та індивідуальної участі. Тому постає необхідність ефективного запровадження в навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій, а саме: якісне та повне забезпечення освітніми інформаційними електронними ресурсами, вільне володіння освітянами інформаційно-комунікаційними технологіями на рівні європейських стандартів, якісна підготовленість учнів до використання інформаційно-комунікаційних технологій для розв'язування практичних завдань, забезпечення комп'ютерним та комунікаційним обладнанням освітніх установ.

Пріоритет 1. Оновлення нормативно-правової бази інформатизації

Удосконалення нормативно-правового забезпечення використання інформаційних технологій в управлінні освітою, у тому числі в галузі інформаційної безпеки та організації роботи з інформацією обмеженого доступу та персональними даними.

Підвищення кваліфікації керівників освітніх закладів та вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ).

Розроблення положень про науково-методичне забезпечення й запровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання та створення якісного мультимедійного інтерактивного контенту для учнів та мультимедійних методичних матеріалів для вчителів та вихователів дошкільних навчальних закладів.

Пріоритет 2. Формування інформаційної інфраструктури єдиного ресурсно-інформаційного освітнього середовища міста

Передбачити в структурі Київського університету імені Бориса Грінченка Центр компетенцій відкритої освіти. Реорганізувати районні науково-методичні центри у центри компетенцій відкритої освіти, завданням яких є розвиток єдиного відкритого ресурсно-інформаційного освітнього простору; надання методичної допомоги з впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, STEM-освіти, інновацій та педагогічних технологій тощо; проведення тренінгів для вчителів, які отримають новітню комп'ютерну техніку, STEM-центри та мультимедійні навчальні комплекси тощо; надання методичної допомоги батькам та старшокласникам, аутсорсинг технічної допомоги та обслуговування всього парку комп'ютерної техніки комунальних закладів освіти Києва;накопичення та поширення найкращого інноваційного досвіду освітян району; підтримка професійних он-лайн спільнот тощо.

Створення єдиного освітнього електронного середовища м. Києва на основі хмаро-орієнтованих технологій.

Розробка та введення єдиного реєстру електронних документів та стандартів роботи з ними для навчальних закладів, що підпорядковані Департаменту освіти і науки, молоді та спорту, управлінням освіти районних в місті Києві державних адміністрацій.

Створення системи сайтів закладів освіти, орієнтованих на публікацію найкращих освітніх практик; формування мережевих професійних спільнот.

Створення мережі електронних бібліотек навчальних закладів та тематичних цифрових архівів інформаційних і методичних ресурсів з навчальних предметів.

Проведення щорічної міської виставки "Інформаційні технології в системі столичної освіти".

Пріоритет 3. Формування технологічної інфраструктури єдиного освітнього середовища міста

Раціональне оснащення навчальних закладів засобами ІКТ (навчальними комп'ютерними комплексами, мультимедійним обладнанням, програмним забезпеченням тощо):

- середні загальноосвітні навчальні заклади - дооснащення навчальними комп'ютерними комплексами до рівня 1 комп'ютер на 10 учнів, мультимедійне обладнання предметних кабінетів;

- дошкільні навчальні заклади - сучасне комп'ютерне обладнання для адміністрації, мультимедійний навчальний комп'ютерний комплекс;

- позашкільні навчальні заклади - сучасне компютерне обладнання для адміністрації, мультимедійне обладнання, навчальні комп'ютерні комплекси;

- навчальні заклади, що підпорядковані Депаратменту освіти і науки, молоді та спорту, - сучасне комп'ютерне обладнання для адміністрації, мультимедійні комплекси, навчальні комп'ютерні комплекси.

Забезпечення рівного доступу до відкритого освітнього простору для учнів, учителів, керівників навчальних закладів та батьків; створення єдиної цифрової науково-освітньої мережі та підключення до високошвидкісного Інтернету (не менше 2 МБ/с):Центр компетенцій відкритої освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, 10 районних центрів компетенцій відкритої освіти, 384 школи, 562 дошкільних заклади, 41 позашкільний навчальний заклад.

Модернізація наявного морально застарілого комп'ютерного обладнання на основі термінальних систем. Побудова інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури навчальних закладів та управлінь освіти.

Створення системи технічного обслуговування програмно-апаратних засобів навчання за допомогою центру аутсорсингового обслуговування комп'ютерної техніки.

Сформувати технологічну інфраструктуру для забезпечення діяльності Центру компетенцій відкритої освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, 10 районних центрів компетенцій відкритої освіти та STEM-центрів (Science, Technology, Engineering, Maths), STEAM-центрів (Science, Technology, Engineering, Arts, Maths) при спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях у кожному районі міста Києва для поглибленого навчання учнів наукам, технологіям, мистецтву, інженерії, математиці.

Забезпечення 9 тисяч учителів ноутбуками. Встановлення 3 тисяч мультимедійних інтерактивних навчальних класів для учнів старшої школи.

Пріоритет 4. Кадрове забезпечення

Інтенсифікація процесів підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у галузі впровадження ІКТ у практику навчання.

Розробка методик використання в навчально-виховному процесі інформаційно-комунікаційних технологій, відповідних навчальних курсів; організація навчання слухачів за дистанційною та змішаною формою.

Надання через мережевих методистів консультацій учителям-предметникам щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Організація проведення семінарів, тренінгів, круглих столів, практичних конференцій, конкурсів щодо використання та інтеграції інформаційних ресурсів.

Проведення відеоконференцій щодо використання та інтеграції інформаційних ресурсів у системі освіти міста.

Пріоритет 5. Нові підходи до викладання навчальних предметів

Формування в учнів інформаційно-комунікаційних компетентностей.

Створення та активне використання освітніх середовищ колективної взаємодії та онлайнових інструментів комунікації під час викладання навчальних предметів.

Формування системи виявлення обдарованих учнів та роботи з ними, налагодження їх ефективної електронної комунікації з провідними фахівцями та вченими.

Розвиток системи дистанційної підтримки навчання дітей з особливими потребами; дітей, які не відвідують навчальні заклади; дітей із зони АТО.

Розробка електронних навчальних матеріалів і засобів підтримки дітей з особливими потребами для здобуття ними якісної освіти й необхідної спеціальної (корекційної) допомоги.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у проведенні предметних олімпіад.

Очікувані результати:

1. Створення єдиної освітньої політики столиці, яка окреслить бачення трансформації освіти; запропонує шляхи вирішення системних стратегічних завдань освіти в сучасному глобалізованому світі; вибудує синергетичні рішення для досягнення мети всіма учасниками навчального процесу, а також батьками, партнерами та ін.; визначення показників ефективності і якості трансформації освіти.

2. Створення Центру компетенцій відкритої освіти при Київському університеті імені Бориса Грінченка.

3. Створення 10 районних центрів компетенцій відкритої освіти.

4. Створення умов для реалізації моделі відкритої освіти (забезпечення рівних можливостей для здобуття якісної освіти та освіти впродовж життя для жителів м. Києва, можливостей для варіативності й індивідуалізації освіти; широкого доступу учнів до національних і глобальних інформаційних ресурсів). Створення, накопичення та надання е-контенту, віртуальних лабораторій усім ЗНЗ міста.

5. Створення єдиного відкритого освітнього електронного середовища м. Києва на основі хмаро-орієнтованих технологій.

6. Створення 100 STEM-центрів (Science, Technology, Engineering, Maths) для поглибленого навчання учнів наукам, технологіям, інженерії, математиці та STEAM-центрів (Science, Technology, Engineering, Arts, Maths) для поглибленого навчання учнів наукам, технологіям, інженерії, мистецтву, математиці.

7. Забезпечення ефективноїспівпраціустанов освіти на основі спільних стандартів і вимог у рамках єдиного інформаційного освітнього простору.

8. Оцінювання врежимі реального часу стану та якості системи освіти міста, кадрового та організаційного забезпечення навчально-виховного процесу, проведення моніторингу контингенту учнів за різними соціальними та віковими параметрами.

9. Формування загальноміського освітнього інформаційного ресурсу, що включає електронні бібліотеки навчальних матеріалів, навчально-методичні комплекси, цифрові інформаційні ресурси.

10. Упровадження комплексних інформаційних систем управління кадрами, фінансовими та матеріально-технічними ресурсами освіти, запровадження електронного документообігу й централізованої системи електронної пошти.

11. Здійснення інтерактивного інформаційного обслуговування потенційних споживачів освітньої та управлінської інформації.

12. Підвищення рівня кваліфікації педагогічних працівників при роботі з сучасними інформаційними технологіями, зокрема 9000 учителів міста, 1560 працівників адміністрації навчальних закладів з отриманням ними міжнародного сертифікату після виконання компетентнісних завдань.

13. Забезпечення єдиних основних вимог до комп'ютерів, серверів, периферійних пристроїв, локальних мереж, а також до базового та прикладного ліцензійного програмного забезпечення.

14. Забезпечення рівного доступу до відкритого освітнього простору для учнів, учителів, керівників навчальних закладів та батьків; створення єдиної цифрової науково-освітньої мережі та підключення до високошвидкісного Інтернету (не менше 2 МБ/с): Центру компетенцій відкритої освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, 10 районних центрів компетенцій відкритої освіти, дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

15. Придбання мультимедійних інтерактивних навчальних класів для учнів старшої школи, забезпечення вчителів міста ноутбуками.

Напрями діяльності, завдання та заходи підпрограми
"Єдиний інформаційно-освітній простір навчальних
закладів комунальної форми власності"

Очікувані результативні показники виконання
підпрограми "Єдиний інформаційно-освітній простір
навчальних закладів комунальної форми власності"

Підпрограма "Методична, технічна
підтримка закладів освіти"

Успішний перехід країни на інноваційний шлях розвитку стає можливим за умови постійного підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчального процесу; запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій; створення ринку освітніх послуг та його науково-методичного забезпечення; інтеграції вітчизняної освіти до європейського та світового освітнього простору.

У місті Києві систему післядипломної педагогічної освіти, методичну та технічну підтримку начальних закладів забезпечує Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка (далі - Інститут). Пріоритетними напрямами його діяльності є:

- створення інноваційного освітнього середовища для підвищення кваліфікації педагогічних кадрів на засадах компетентнісної освіти;

- розвиток освітніх потужностей курсів підвищення кваліфікації;

- розвиток науково-дослідної діяльності кафедр.

Реалізація цих напрямів дасть змогу створити організаційні, педагогічні та психологічні умови для забезпечення освітніх потреб регіону, навчальних закладів у цілому та індивідуальних запитів педагогічних працівників.

Методичну роботу в установах освіти та інших закладах Інститут здійснюватиме шляхом:

- реалізації статусу Інституту як центру відкритої освіти, що забезпечить розширення інтеграції для надання якісних освітніх послуг на курсах підвищення кваліфікації та в міжкурсові періоди;

- ліцензування нових інтегрованих навчальних програм, які забезпечать розвиток професійної компетентності слухачів курсів підвищення кваліфікації та збереження високого рівня викладання на компетентнісних засадах;

- пошук і впровадження в навчальний процес ефективних, інноваційних методів викладання та інформаційних технологій навчання;

- розроблення та впровадження в навчальний процес дистанційних та змішаних курсів навчання для педагогічних працівників і учнів;

- удосконалення інформаційно-освітнього порталу Інституту;

- видання викладачами Інституту монографій, підручників і навчально-методичних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України.

Наукові дослідження Інституту передбачають:

- зосередження науково-дослідних робіт кафедр у напрямах, пов'язаних із сучасними тенденціями розвитку дошкільної, шкільної та позашкільної освіти;

- впровадження результатів наукових досліджень працівників Інституту в навчальний процес закладів столиці;

- організацію та проведення літніх шкіл щодо розробки наукових педагогічних проектів, актуальних для реалізації освітньої політики столиці;

- представлення наукових досягнень науково-педагогічних працівників Інституту на національних та міжнародних наукових конференціях;

- видання науково-методичного електронного журналу.

З метою підвищення ефективності навчання Інститут пропонує форми підвищення кваліфікації: денну (очну), очно-дистанційну, заочну та індивідуальну.

Напрями діяльності, завдання та заходи підпрограми
"Методична, технічна підтримка закладів освіти"

Очікувані показники виконання підпрограми
"Методична, технічна підтримка закладів освіти"

Підпрограма "Будівництво, реконструкція та
капітальний ремонт закладів освіти"

Глобалізація економічних і технологічних процесів нашого тисячоліття призводить до стрімкого зростання впливу технічних факторів на психоемоційний стан дітей. У цих процесах особлива роль відводиться питанням створення сприятливих умов для безпечного та комфортного перебування школярів у навчальному закладі.

Аналіз матеріально-технічної бази закладів освіти засвідчив, що серед шкільних будівель є такі, які мають значний термін експлуатації: 5 шкіл - понад сто років, 3 школи - понад 90 років, 50 шкіл - понад 70 років.

Основний період розвитку мережі загальноосвітніх навчальних закладів столиці та відповідно побудови їх приміщень припадає на 60 - 90 роки минулого століття, що становить майже половину функціонуючих нині загальноосвітніх навчальних закладів.

Покращення технічного стану приміщень має бути забезпечене шляхом своєчасного проведення капітального і поточних ремонтів та облаштування навчальних закладів у відповідності до Державних санітарних правил і норм (ДСанПіН 5.5.2.008-01) "Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу".

З метою дотримання санітарних норм необхідно врахувати заходи з енергоефективності при виконанні будівельних робіт, реконструкції та капітальних ремонтах закладів освіти.

Заходи з комплексної термомодернізації закладів бюджетної сфери передбачені Комплексною цільовою програмою підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури для міста Києва на 2016 - 2020 роки. Реалізація цих заходів у закладах освіти, включених до програми, дасть змогу мінімізувати бюджетні витрати міста завдяки ефекту, який заплановано досягти суттєвою економією енергетичних ресурсів.

Показники економії теплової енергії від впровадження енергозберігаючих заходів у закладах освіти значною мірою залежать від ефективної експлуатації встановленого обладнання. Належне технічне обслуговування, вчасне проведення ремонтних робіт та ефективна експлуатація модульних індивідуальних теплових пунктів та вузлів обліку теплової енергії має важливе значення для забезпечення ефективного енерговикористання.

Напрями діяльності, завдання та заходи
підпрограми "Будівництво, реконструкція та
капітальний ремонт закладів освіти"

Очікувані результативні показники виконання
підпрограми "Будівництво, реконструкція та капітальний
ремонт закладів освіти"

Підпрограма "Оновлення матеріально-технічної
бази закладів освіти"

Реформування національної системи освіти з урахуванням кардинальних змін у всіх сферах суспільного життя вимагає нового підходу в організації сучасного освітнього простору і зосередження зусиль та ресурсів для забезпечення нової якості освіти.

Стан матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів є вагомим чинником інноваційної організації навчально-виховного процесу, якості надання освітніх послуг та економічної ефективності функціонування закладів освіти; дає можливість на належному рівні реалізовувати теоретичну та практичну складову навчання, ефективно впроваджувати профільне навчання.

Аналіз стану матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів міста Києва засвідчує, що матеріально-технічна база закладів освіти потребує модернізації та інноваційних підходів у відповідності до сучасних вимог щодо надання освітніх послуг.

Мета підпрограми полягає у створенні умов для всебічного розвитку, навчання та виховання учнів у відповідності з сучасними санітарно-гігієнічними, технічними та освітніми стандартами.

Реалізація зазначеної підпрограми дасть змогу забезпечити системний та цілеспрямований розвиток матеріально-технічної бази навчальних закладів як на короткострокову, так і на довгострокову перспективу. Упродовж трьох років передбачається здійснення низки практичних заходів, які суттєвим чином вплинуть на модернізацію матеріально-технічної бази, що сприятиме підвищенню якості, впровадженню інноваційної складової, реалізації доступності та конкурентоспроможності освіти столиці.

Напрями діяльності, завдання та заходи
підпрограми "Оновлення матеріально-технічної
бази закладів освіти"

Очікувані результативні показники виконання
підпрограми "Оновлення матеріально-технічної
бази закладів освіти"

Київський міський голова В. Кличко

Рисунки для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".