Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 30 грудня 2015 р. N 1164
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від
провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів
архітектури, яка підлягає ліцензуванню, і визначається
періодичність здійснення планових заходів
державного нагляду (контролю)

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, яка підлягає ліцензуванню, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), що додаються.

Прем'єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 грудня 2015 р. N 1164

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності,
пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, яка підлягає ліцензуванню,
і визначається періодичність здійснення планових
заходів державного нагляду (контролю)

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, яка підлягає ліцензуванню (далі - будівельна діяльність), є:

строк провадження будівельної діяльності;

наявність порушень ліцензійних умов провадження будівельної діяльності;

категорія складності об’єкта будівництва.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання, які провадять будівельну діяльність, належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які:

провадять менш як три роки будівельну діяльність із створення об’єктів архітектури V категорії складності та менш як один рік із створення об’єктів архітектури IV категорії складності;

протягом останніх двох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, які:

провадять від трьох до восьми років будівельну діяльність із створення об’єктів архітектури V категорії складності та менш як три роки із створення об’єктів архітектури IV категорії складності;

протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, які:

провадять від восьми років і більше будівельну діяльність із створення об’єктів архітектури V категорії складності та від трьох і більше років із створення об’єктів архітектури IV категорії складності;

протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) не допустили порушень ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

7. У разі коли протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як протягом останніх двох заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення ліцензійних умов провадження будівельної діяльності, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через установлений для суб’єкта господарювання відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.

8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до вищого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.