КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 3 червня 2009 р. N 546
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 521 від 22 липня 2015 р.)

Про затвердження критеріїв,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
з виготовлення бланків цінних паперів
та визначається періодичність здійснення
Міністерством фінансів планових
заходів державного нагляду (контролю)

( Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з
Постановами КМ
N 440 від 13.04.2011
N 412 від 20.08.2014 )

( Із змінами, внесеними згідно з
Постановами КМ
N 440 від 13.04.2011
N 412 від 20.08.2014 )

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів та визначається періодичність здійснення Міністерством фінансів планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком 1. ( Пункт 1 в редакції Постанов КМ N 440 від 13.04.2011, N 412 від 20.08.2014 )

2. Міністерству фінансів привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Додаток 1
до постанови Кабінету Міністрів України
від 3 червня 2009 р. N 546

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 20 серпня 2014 р. N 412)

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності з виготовлення бланків
цінних паперів та визначається періодичність
здійснення Міністерством фінансів планових
заходів державного нагляду (контролю)

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, є:

рівень організації виробничого процесу, що надає можливість виготовлення підприємством бланків цінних паперів;

дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, затверджених Мінфіном (далі - ліцензійні умови);

наявність порушення схем захисту, розроблених для окремого виду бланка цінного папера, що виявлено під час проведення експертизи контрольних примірників бланків цінних паперів.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, що:

виготовляють бланки цінних паперів (від п’яти і більше найменувань);

у процесі провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів допустили порушення ліцензійних умов;

допустили порушення схеми захисту окремого виду бланка цінного папера під час його виготовлення.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, що:

виготовляють бланки цінних паперів (два - п’ять найменувань);

у процесі провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів допустили порушення ліцензійних умов, але протягом п’яти робочих днів з дати складення акта перевірки усунули виявлені порушення.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що:

виготовляють бланки цінних паперів (до двох найменувань);

у процесі провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів за результатами останньої перевірки не допустили порушень ліцензійних умов.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері виготовлення бланків цінних паперів здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

із середнім ступенем ризику - один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику - один раз на п’ять років.

7. У разі коли за результатами двох останніх планових заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері виготовлення бланків цінних паперів, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений. ( Додаток 1 в редакції Постанови КМ N 412 від 20.08.2014 )

( Додаток 2 виключено на підставі Постанови КМ N 440 від 13.04.2011 )