Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 10 травня 2012 р. N 607
Київ

(Постанов втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 320 від 29 квітня 2013
р.)

Про затвердження Середньострокової
стратегії управління державним боргом
на 2012-2014 роки

Відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 21 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2012-2014 роки, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. N 170 "Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2011-2013 роки" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 16, ст. 658).

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 травня 2012 р. N 607

Середньострокова стратегія
управління державним боргом
на 2012-2014 роки

Загальна частина

Протягом 2011 року забезпечено утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні. З метою рівномірного забезпечення попиту на внутрішньому фінансовому ринку боргові інструменти розміщено відповідно до оприлюдненого графіка, який розроблено з урахуванням строків внесення та обсягів платежів, пов'язаних з погашенням та обслуговуванням державного боргу, а також з метою недопущення пікових навантажень на державний бюджет.

Крім того, здійснено заходи, спрямовані на удосконалення нормативно-правової бази та механізмів управління державним боргом, у тому числі з метою зменшення ризиків у сфері управління державним боргом та забезпечення мінімізації втрат бюджетних коштів під час управління державними зобов'язаннями, зокрема:

внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо складу, принципів формування, механізму управління державним боргом, надання місцевих гарантій тощо;

прийнято ряд актів Кабінету Міністрів України, пов'язаних з вирішенням питань управління державним боргом, а саме:

- постанову Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 р. N 65 "Про затвердження порядків розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка шляхом придбання облігацій внутрішньої державної позики і розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитних рахунках" (Офіційний вісник України, 2011 р.,N 8, ст. 378);

- постанову Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. N 131 "Про затвердження Положення про управління ризиками, пов'язаними з наданням державних гарантій, та розподіл таких ризиків між державою, кредиторами і позичальниками" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 14, ст. 569);

- постанову Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. N 170 "Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2011-2013 роки" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 16, ст. 658);

- постанову Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. N 174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 16, ст. 662);

- постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 р. N 1011 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 75, ст. 2809) і від 12 грудня 2011 р. N 1280 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 97, ст. 3540), якими визначено основні умови випуску та порядок розміщення середньострокових та довгострокових державних облігацій з індексованою вартістю, а також короткострокових та середньострокових державних облігацій, номінованих в іноземній валюті;

удосконалено визначений Мінфіном механізм конкурсного відбору первинних дилерів, що провадять діяльність на ринку державних цінних паперів.

За таких умов нові цінні папери можуть бути придбані банками, юридичними та фізичними особами, у тому числі нерезидентами, шляхом співпраці на ринку державних цінних паперів з первинними дилерами Мінфіну.

Активізація роботи з державними цінними паперами дала змогу істотно підвищити привабливість національного фондового ринку для інвесторів та проводити більш гнучку політику у сфері управління державним боргом.

Протягом 2011 року продовжено співпрацю з Міжнародним валютним фондом, що позитивно вплинуло на динаміку економічного зростання, посилення стабільності системи державних фінансів, оздоровлення банківської системи та покращення інвестиційного клімату.

Важливим елементом державної політики у борговій сфері залишається співробітництво з чотирма впливовими міжнародними рейтинговими агентствами, рейтинги яких є основними індикаторами суверенних ризиків держави ("Standard and Poor's", "Fitch Ratings", "Moody's Investors Service" та "Rating and Investment Information, Inc.").

На сьогодні продовжується реалізація спільного проекту Твінінг у сфері управління державним боргом та бюджетного прогнозування, який передбачає вивчення іноземної практики розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів, управління ризиками державного боргу та оптимізацію надання державних гарантій.

Обсяг запозичень для фінансування дефіциту державного бюджету у 2011 році становив 80,6 млрд. гривень, у тому числі за рахунок внутрішніх запозичень - 53,4 млрд. та за рахунок зовнішніх запозичень - 27,2 млрд. гривень. Середньозважена ставка за облігаціями внутрішньої державної позики у 2011 році становила 8,91 відсотка (у 2010 році - 12,7, у 2009 році - 20,2 відсотка). У 2011 році випущено облігації зовнішньої державної позики із строком обігу 10 років із ставкою 7,95 відсотка та облігації зовнішньої державної позики із строком обігу 5 років із ставкою 6,25 відсотка. Державний борг на 31 грудня 2011 р. становив 357,3 млрд. гривень.

Оцінка ризиків,
пов'язаних з державним боргом

Фінансування державного бюджету за рахунок боргових джерел у 2012 році планується в обсязі 98,5 млрд. гривень, з яких 61 млрд. гривень, або 61,9 відсотка, становлять внутрішні запозичення, а 37,5 млрд. гривень, або 38,1 відсотка, - зовнішні запозичення.

Враховуючи такий обсяг запозичень, передбачених у Законі України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", обсяг державного боргу в національній валюті становитиме 415,3 млрд. гривень.

У 2013 і 2014 роках прогнозний обсяг запозичень становитиме відповідно 82 млрд. і 94,3 млрд. гривень.

Основним фактором посилення боргового навантаження на державний бюджет у найближчій та середньостроковій перспективі є необхідність погашення боргів, здійснених за останні чотири роки.

Протягом 2012 року пікове навантаження створюватиметься за рахунок погашення зовнішніх позик, здійснених у 2010 році, облігацій зовнішніх державних позик 2007 року в сумі 4 млрд. гривень та позики Міжнародного валютного фонду в сумі 7,3 млрд. гривень, здійсненої у 2008 році.

Середньострокова перспектива у борговій сфері характеризується високим ризиком запозичення та помірним відсотковим ризиком. Крім того, потенційними факторами, що можуть збільшити ризики для України, є:

зменшення попиту на вітчизняні товари та послуги на зовнішньому ринку;

погіршення показників платіжного балансу;

девальвація/ревальвація національної валюти;

погіршення ситуації на світовому фінансовому ринку;

недостатнє відновлення функціонування банківського сектору та його залежність від зовнішніх кредитних ресурсів.

Інтегровані показники валютного ризику, пов'язаного із зростанням витрат на погашення державного боргу під час девальвації національної валюти на одиницю в період 2012-2014 років, становитимуть відповідно 9,75, 8,5 і 4,75 бала (максимальне значення - 12,5 бала). При цьому інтегровані показники ризику щодо частки державного боргу в іноземній валюті залишатимуться на позначці 7,25 бала протягом усього зазначеного періоду.

Інтегровані показники відсоткового ризику щодо частки боргу з плаваючими ставками становитимуть 3,5 бала у 2012 і 2013 роках і 2,25 бала у 2014 році.

Цілі та завдання Стратегії

Цілями Стратегії є:

задоволення потреб держави у позикових ресурсах шляхом фінансування державного бюджету за мінімально можливої вартості обслуговування державного боргу з урахуванням ризиків;

утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні;

забезпечення ефективного функціонування внутрішнього ринку державних цінних паперів та розширення доступу до міжнародного ринку капіталу;

реформування у сфері міжнародної інтеграції та співпраці, спрямоване на вироблення цілісної і збалансованої зовнішньоекономічної політики, підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості національної економіки.

Досягнення зазначених цілей забезпечується шляхом виконання таких завдань:

оптимізація структури державного боргу в розрізі валюти і відсоткових ставок, що дасть змогу мінімізувати відповідні ризики;

мінімізація ризиків, пов'язаних з рефінансуванням та утриманням середньозваженого строку до погашення боргових зобов'язань держави у визначених цією Стратегією межах;

запобігання виникненню пікових навантажень на державний бюджет, що пов'язані із здійсненням платежів за державним боргом;

підвищення рівня ліквідності державних боргових цінних паперів, що дасть змогу підвищити попит на них з боку інвесторів;

здійснення запозичень для підтримки та розвитку пріоритетних сфер економіки;

забезпечення ефективної співпраці з провідними міжнародними рейтинговими агентствами щодо присвоєння ними суверенного кредитного рейтингу Україні та її борговим зобов'язанням;

забезпечення системного підходу до міжнародної інтеграції та співпраці, у тому числі запровадження дієвих механізмів прийняття рішень у зовнішньоекономічній сфері;

запровадження стратегії залучення, ефективного використання та моніторингу зовнішньої допомоги;

розширення співпраці з міжнародними організаціями, в тому числі міжнародними фінансовими організаціями;

забезпечення прозорості діяльності, пов'язаної з управлінням державним боргом, та публічності відповідної інформації.

Основні заходи,
спрямовані на виконання завдань Стратегії

Основними заходами, які планується здійснити для реалізації Стратегії, є:

узгодження напрямів політики управління державним боргом з напрямами бюджетної та грошово-кредитної політики;

удосконалення нормативно-правової бази з питань управління державним боргом;

складення графіка проведення аукціонів облігацій внутрішньої державної позики із зазначенням видів та строків обігу боргових цінних паперів;

проведення аналізу та оцінки ризиків, пов'язаних з державним боргом;

регулярне розміщення державних цінних паперів з різними строками обігу;

створення належних умов для ефективного функціонування первинних дилерів та підтримання ними двостороннього котирування державних боргових цінних паперів;

здійснення операцій з активного управління державним боргом з метою зменшення пікових навантажень на державний бюджет;

вивчення можливості розширення переліку державних боргових інструментів, у тому числі з плаваючою відсотковою ставкою, індексованих на рівень інфляції, та запровадження державних цінних паперів для населення;

розширення співпраці з міжнародними організаціями, зокрема Світовим банком, Міжнародним валютним фондом, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком;

забезпечення регулярного подання міжнародним рейтинговим агентствам статистичних і аналітичних даних щодо соціально-економічного та політичного становища України;

створення ефективної системи прийняття рішень у зовнішньоекономічній сфері;

підтримка на належному рівні та розвиток інформаційно-технічного забезпечення процесу управління державним боргом, зокрема шляхом удосконалення інформаційно-аналітичної системи "Управління державним боргом";

регулярне розміщення інформації про управління державним боргом на офіційному веб-сайті Мінфіну.

Очікувані результати

Реалізація Стратегії дасть змогу досягти на кінець 2012, 2013 і 2014 років відповідно таких результатів:

відношення обсягу державного боргу до внутрішнього валового продукту - на рівні не більш як 30 відсотків, 25 відсотків і 25 відсотків;

частка державного внутрішнього боргу - не менш як 46 відсотків, 47 відсотків і 48 відсотків;

середньозважений строк до погашення державного боргу - не менш як 4,1, 4,2 і 4,3 року;

частка державного боргу з фіксованою ставкою - не менш як 65 відсотків;

частка державного боргу, що рефінансується в наступному році, - орієнтовно не більш як 20 відсотків.