Рамкова конвенція ВООЗ
із боротьби проти тютюну
(укр/рос)

Статус Конвенції див.

( Конвенцію ратифіковано Законом
N 3534-IV від 15.03.2006 )

Офіційний переклад

Преамбула

Сторони цієї Конвенції,

сповнені рішучості приділяти пріоритетну увагу своєму праву на захист здоров'я людей,

визнаючи, що поширення тютюнової епідемії є глобальною проблемою, яка має серйозні наслідки для здоров'я людей і яка вимагає якнайширшого міжнародного співробітництва та участі всіх країн в ефективних, належних і всебічних міжнародних діях у відповідь,

відображуючи стурбованість міжнародної спільноти з приводу руйнівних наслідків для здоров'я людей, а також соціальних, економічних і екологічних наслідків у всьому світі, пов'язаних із вживанням тютюну й впливом тютюнового диму,

виявляючи серйозне занепокоєння з приводу збільшення в усьому світі споживання й виробництва сигарет та інших тютюнових виробів, особливо в країнах, що розвиваються, а також стосовно того тягаря, який це накладає на родини, бідних людей і національні системи охорони здоров'я,

визнаючи, що наукові дані недвозначно підтверджують, що споживання тютюну й вплив тютюнового диму є причиною смерті, хвороби та інвалідності, і що між впливом паління та іншими видами вживання тютюнових виробів і настанням захворювань, що пов'язані з тютюном, існує певний розрив у часі,

визнаючи також, що сигарети й деякі інші вироби, що містять тютюн, є високотехнологічними виробами, які розроблені таким чином, щоб створювати й підтримувати залежність, і що багато компонентів, які містяться в них, та дим, який вони виділяють, є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними й канцерогенними, а також те, що залежність від тютюну класифікується в основних міжнародних класифікаціях хвороб як окремий розлад,

визнаючи, що зараз існують чіткі наукові дані про те, що пренатальний вплив тютюнового диму викликає несприятливі стани здоров'я та розвитку дітей,

виявляючи глибоку стурбованість з приводу поширення паління та інших видів вживання тютюну дітьми й підлітками в усьому світі, особливо стосовно паління в дедалі більш ранньому віці,

виявляючи тривогу у зв'язку з розширенням масштабів паління й інших видів споживання тютюну жінками й дівчатами в усьому світі й беручи до уваги необхідність повної участі жінок на всіх рівнях розробки та здійснення політики, а також необхідність у стратегіях боротьби проти тютюну, які враховують гендерні аспекти,

виявляючи глибоку стурбованість з приводу високих рівнів паління та інших видів уживання тютюну корінними народами,

виявляючи серйозну стурбованість з приводу впливу всіх форм реклами, стимулювання продажу й спонсорства з метою заохочення вживання тютюнових виробів,

визнаючи, що для ліквідації всіх форм незаконної торгівлі сигаретами та іншими тютюновими виробами, у тому числі контрабанди, незаконного виробництва й підробки, необхідні спільні дії,

усвідомлюючи, що боротьба проти тютюну на всіх рівнях, і особливо в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою, вимагає достатніх фінансових і технічних ресурсів, порівнянних з нинішніми й прогнозованими потребами для діяльності з боротьби проти тютюну,

визнаючи необхідність розробки належних механізмів для розгляду довгострокових соціальних і економічних наслідків успішних стратегій скорочення попиту на тютюн,

беручи до уваги соціальні та економічні труднощі, які можуть викликати в середньостроковій і довгостроковій перспективі програми боротьби проти тютюну в деяких країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою, і визнаючи їхні потреби в технічній і фінансовій допомозі в контексті розроблених на національному рівні стратегій сталого розвитку,

усвідомлюючи цінну роботу, що проводиться багатьма державами у галузі боротьби проти тютюну, і схвалюючи лідерство Всесвітньої організації охорони здоров'я, а також зусилля інших організацій і органів системи Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних і регіональних міжурядових організацій з розробки заходів у галузі боротьби проти тютюну,

підкреслюючи особливий внесок неурядових організацій та інших членів громадянського суспільства, що не пов'язані з тютюновою промисловістю, у тому числі професійних органів охорони здоров'я, жіночих груп, груп молоді, природоохоронних груп і груп споживачів, академічних закладів і закладів охорони здоров'я, в зусилля з боротьби проти тютюну на національному та міжнародному рівнях, а також життєво важливе значення їхньої участі в національних і міжнародних зусиллях із боротьби проти тютюну,

визнаючи необхідність виявляти пильність щодо будь-яких спроб тютюнової промисловості підірвати або звести нанівець зусилля з боротьби проти тютюну й необхідність у поінформованості про діяльність тютюнової промисловості, яка має негативний вплив на зусилля з боротьби проти тютюну,

нагадуючи Статтю 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 16 грудня 1966 р., в якій говориться, що кожна людина має право на найвищий досяжний рівень фізичного й психічного здоров'я,

нагадуючи також преамбулу Статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я, в якій говориться, що мати найвищий досяжний рівень здоров'я є одним з основних прав усякої людини без розрізнення раси, релігії, політичних переконань, економічного чи соціального стану,

сповнені рішучості сприяти заходам боротьби проти тютюну, які ґрунтуються на існуючих зараз і відповідних науково-технічних і економічних міркуваннях,

нагадуючи, що Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 18 грудня 1979 р., передбачає, що держави - учасниці цієї Конвенції вживають належних заходів для ліквідації дискримінації стосовно жінок у галузі медико-санітарної допомоги,

нагадуючи також, що Конвенція з прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р., передбачає, що держави - учасниці цієї Конвенції визнають право дитини мати найвищий досяжний рівень здоров'я,

домовилися про таке:

Частина I
Вступ

Стаття 1
Використання термінів

Для цілей цієї Конвенції:

(a) "Незаконна торгівля" означає будь-який заборонений законом вид практики або поводження, що стосується виробництва, відправлення, отримання, володіння, розподілу, продажу або придбання, в тому числі будь-який вид практики або поводження, що має за мету сприяти такій діяльності.

(b) "Регіональна організація економічної інтеграції" означає будь-яку організацію, що складається з декількох суверенних держав, і якій її держави-члени передали свої повноваження з низки питань, в тому числі право приймати рішення, що накладають зобов'язання на її держави-члени стосовно цих питань (1).

_______________

(1) У відповідних випадках визначення "національний" буде також стосуватися регіональних організацій економічної інтеграції.

(c) "Реклама й стимулювання продажу тютюну" означає будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії з метою, результатом або ймовірним результатом стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи побічно.

(d) "Боротьба проти тютюну" означає широке коло стратегій у галузі постачання, попиту й зменшення шкоди, що спрямовані на покращання здоров'я населення за допомогою ліквідації або зменшення споживання ним тютюнових виробів, а також впливу на нього тютюнового диму.

(e) "Тютюнова промисловість" означає всіх тих, хто займається виготовленням, оптовим розподілом та імпортом тютюнових виробів.

(f) "Тютюнові вироби" означають продукти, цілком або частково виготовлені з тютюнового листа як сировинного матеріалу, виробленого таким чином, щоб використовувати для паління, смоктання, жування або нюхання.

(g) "Спонсорство тютюну" означає будь-який вид внеску в будь-яку подію, захід або окрему особу з метою, результатом або ймовірним результатом стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо або побічно.

Стаття 2
Зв'язок між цією Конвенцією та іншими договорами
і юридичними документами

1. З метою забезпечення кращої охорони здоров'я людей Сторони заохочуються до здійснення заходів, крім тих, що їх вимагає ця Конвенція та її протоколи, причому ніщо в цих документах не перешкоджає Сторонам приймати суворіші вимоги, що узгоджуються з їхніми положеннями й відповідають нормам міжнародного права.

2. Положення цієї Конвенції та її протоколів жодним чином не впливають на право Сторін укладати двосторонні чи багатосторонні угоди, у тому числі регіональні або субрегіональні угоди, з питань, що стосуються Конвенції та її протоколів або є додатковими до них, за умови, що такі угоди є сумісними з їхніми зобов'язаннями за цією Конвенцією та її протоколами. Відповідні Сторони повідомляють про такі угоди Конференції Сторін через Секретаріат.

Частина II
Мета, керівні принципи й загальні зобов'язання

Стаття 3
Мета

Мета цієї Конвенції та її протоколів полягає в захисті нинішнього та прийдешніх поколінь від руйнівних наслідків для здоров'я людей, а також соціальних, екологічних і економічних наслідків споживання тютюну й впливу тютюнового диму за допомогою забезпечення відповідних рамок для заходів боротьби проти тютюну, що підлягають здійсненню Сторонами на національному, регіональному й міжнародному рівнях, для того щоб постійно та істотно скорочувати поширеність уживання тютюну й впливу тютюнового диму.

Стаття 4
Керівні принципи

Для досягнення мети цієї Конвенції та її протоколів і виконання її положень Сторони керуються, зокрема, принципами, викладеними нижче:

1. Кожна людина повинна бути поінформована про наслідки для здоров'я, наркотичний характер і смертельну небезпеку в результаті вживання тютюну й впливу тютюнового диму, і в цьому зв'язку для захисту всіх людей від впливу тютюнового диму варто розглянути на відповідному урядовому рівні ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи.

2. Необхідна рішуча політична відданість справі розробки й підтримки на національному, регіональному й міжнародному рівнях усебічних міжсекторальних заходів і скоординованих дій у відповідь з урахуванням:

(a) необхідності вжиття заходів для захисту всіх людей від впливу тютюнового диму;

(b) необхідності вжиття заходів для запобігання початку, сприяння й підтримки припинення та зменшення вживання тютюнових виробів у будь-якій формі;

(c) необхідності вживання заходів з підтримки участі корінних осіб і громад у розробці, реалізації та оцінці програм боротьби проти тютюну, що в соціальному й культурному плані відповідають їхнім потребам і перспективам; та

(d) необхідності вжиття заходів з урахування небезпек, специфічних для різних статей, під час розробки стратегій боротьби проти тютюну.

3. Міжнародне співробітництво, особливо передача технології, знань і надання фінансової допомоги, а також надання відповідних експертних послуг для створення та реалізації ефективних програм боротьби проти тютюну з урахуванням місцевих культурних умов, а також соціальних, економічних, політичних і юридичних факторів є важливою частиною цієї Конвенції.

4. Усебічні багатосекторальні заходи й дії у відповідь зі скорочення споживання всіх тютюнових виробів, що вживаються на національному, регіональному та міжнародному рівнях, необхідні для запобігання відповідно до принципів громадської охорони здоров'я захворюваності, передчасній інвалідності й смертності, що спричинюються споживанням тютюну й впливом тютюнового диму.

5. Питання, пов'язані з відповідальністю, як вони визначаються кожною Стороною в межах своєї юрисдикції, є важливою частиною всебічної боротьби проти тютюну.

6. Значення технічної та фінансової допомоги для сприяння економічному переходу осіб, що вирощують тютюн, і працівників тютюнової промисловості, на засоби існування яких серйозно впливає реалізація програм боротьби проти тютюну в Сторонах, які є країнами, що розвиваються, а також у Сторонах з перехідною економікою варто визнати і враховувати в контексті стратегій сталого розвитку, що розробляються на національному рівні.

7. Для досягнення мети Конвенції та її протоколів потрібна участь громадянського суспільства.

Стаття 5
Загальні зобов'язання

1. Кожна Сторона розробляє, здійснює, періодично оновлює та переглядає всебічні багатосекторальні національні стратегії, плани й програми з боротьби проти тютюну відповідно до цієї Конвенції та протоколів, Стороною яких вона є.

2. Для досягнення цієї мети кожна Сторона, відповідно до своїх можливостей:

(a) створює або зміцнює та фінансує національний координаційний механізм або координаційні органи з боротьби проти тютюну; і

(b) приймає та здійснює ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні й/або інші заходи та у відповідних випадках співробітничає з іншими Сторонами з питань розробки відповідної політики для недопущення та скорочення споживання тютюну, нікотинової залежності й впливу тютюнового диму.

3. Під час розробки та здійснення своєї політики охорони громадського здоров'я з боротьби проти тютюну Сторони діють таким чином, щоб захистити свою політику від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової промисловості відповідно до національного законодавства.

4. Сторони співробітничають у розробці пропонованих заходів, процедур і керівних принципів виконання цієї Конвенції та протоколів, Сторонами яких вони є.

5. Сторони у відповідних випадках співробітничають з компетентними міжнародними й регіональними міжурядовими організаціями та іншими органами для досягнення мети цієї Конвенції та протоколів, Сторонами яких вони є.

6. Сторони, в межах наявних у їхньому розпорядженні засобів і ресурсів, співробітничають з метою мобілізації фінансових ресурсів для ефективного виконання цієї Конвенції за допомогою двосторонніх і багатосторонніх механізмів фінансування.

Частина III
Заходи стосовно скорочення попиту на тютюн

Стаття 6
Цінові й податкові заходи зі скорочення попиту на тютюн

1. Сторони визнають, що цінові й податкові заходи є ефективним і важливим засобом скорочення споживання тютюну різними групами населення, особливо молоддю.

2. Без шкоди для суверенного права Сторін визначати й встановлювати свою політику оподатковування кожна Сторона повинна враховувати свої національні цілі в галузі охорони здоров'я, які стосуються боротьби проти тютюну, й у відповідних випадках запроваджувати чи зберігати заходи, що можуть уключати:

(a) здійснення податкової політики і, у разі доцільності, цінової політики стосовно тютюнових виробів, для того щоб сприяти досягненню цілей у галузі охорони здоров'я, спрямованих на скорочення споживання тютюну; і

(b) заборону чи обмеження, у відповідних випадках, продажу тютюнових виробів, які не обкладаються податком і митом, особам, що здійснюють міжнародні поїздки, і/або ввезення ними цих виробів.

3. Сторони надають інформацію про ставки оподаткування тютюнових виробів і тенденції у споживанні тютюну в своїх періодичних доповідях Конференції Сторін відповідно до Статті 21.

Стаття 7
Нецінові заходи зі скорочення попиту на тютюн

Сторони визнають, що всебічні нецінові заходи є ефективним і важливим засобом скорочення споживання тютюну. Кожна Сторона приймає та здійснює ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи, необхідні для дотримання своїх зобов'язань за Статтями 8-13, і у відповідних випадках співробітничає з іншими Сторонами безпосередньо або через компетентні міжнародні органи з метою їхнього здійснення. Конференція Сторін пропонує належні керівні принципи для реалізації положень цих Статей.

Стаття 8
Захист від впливу тютюнового диму

1. Сторони визнають, що наукові дані недвозначно підтверджують, що вплив тютюнового диму є причиною смерті, хвороб та інвалідності.

2. Кожна Сторона приймає та здійснює у сферах існуючої національної юрисдикції, визначених національним законодавством, і активно сприяє на інших рівнях юрисдикції прийняттю і здійсненню ефективних законодавчих, виконавчих, адміністративних і/або інших заходів, що забезпечують захист від впливу тютюнового диму на робочих місцях усередині приміщень, громадському транспорті й у закритих громадських місцях та у відповідних випадках в інших громадських місцях.

Стаття 9
Регулювання складу тютюнових виробів

Конференція Сторін у консультації з компетентними міжнародними органами пропонує керівні принципи випробування й вимірювання складу тютюнових виробів і продуктів, що вони виділяють, а також регулювання цього складу й продуктів, що виділяються. Кожна Сторона приймає та здійснює у випадках, схвалених компетентними національними органами, ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи з такого випробування й вимірювання, а також з такого регулювання.

Стаття 10
Регулювання розкриття складу тютюнових виробів

Кожна Сторона, відповідно до свого національного законодавства, приймає та здійснює ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи, що вимагають від виробників та імпортерів тютюнових виробів розкривати урядовим органам інформацію про склад тютюнових виробів і продукти, які вони виділяють. Крім того, кожна Сторона приймає та здійснює ефективні заходи з інформування громадськості про токсичні складові тютюнових виробів і продукти, які вони можуть виділяти.

Стаття 11
Упаковка і маркірування тютюнових виробів

1. Кожна Сторона протягом трьох років з моменту набуття чинності цією Конвенцією для цієї Сторони відповідно до свого національного законодавства приймає та здійснює ефективні заходи, для того, щоб:

(a) упаковка й маркірування тютюнових виробів не стимулювали продаж тютюнового виробу будь-яким шляхом, що є помилковим, таким, що вводить в оману чи обманним, або таким, що створює хибне враження про його характеристики, вплив на здоров'я, небезпеку або продукти, що виділяються, у тому числі будь-який термін, опис, торгова марка, символічний чи будь-який інший знак, які прямо чи побічно створюють хибне враження про те, що певний тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші тютюнові вироби. Вони можуть уключати такі терміни, як "з низьким вмістом смол", "легкі", "дуже легкі" чи "м'які"; та

(b) на кожній пачці та упаковці тютюнових виробів і на будь-якій зовнішній упаковці та у маркіруванні таких виробів також містились попередження про шкоду для здоров'я, які описують згубні наслідки використання тютюну, і могли наводитись інші відповідні повідомлення. Такі попередження й повідомлення:

(i) затверджуються компетентними національними органами,

(ii) періодично змінюються,

(iii) є великими, чіткими, видимими і такими, що легко читаються,

(iv) займають 50% основної маркірованої поверхні та більше, але ні в якому разі не менш 30% основної маркірованої поверхні,

(v) можуть бути виконані у вигляді малюнків або піктограм, або містити їх.

2. На кожній пачці й упаковці тютюнових виробів і на будь-якій зовнішній упаковці й у маркіруванні таких виробів, на додаток до попереджень, передбачених у пункті 1(b) цієї Статті, повинна міститись інформація про відповідні компоненти тютюнових виробів і продукти, що вони виділяють, як це визначено національними органами.

3. Кожна Сторона вимагає, щоб попередження й інша текстуальна інформація, зазначені в пункті 1(b) і в пункті 2 цієї Статті, фігурували на кожній пачці й упаковці тютюнових виробів і на будь-якій зовнішній упаковці та у маркіруванні таких виробів її основною мовою або основними мовами.

4. Для цілей цієї Статті термін "зовнішня упаковка й маркірування" застосовується стосовно тютюнових виробів до будь-якої упаковки й маркірування, що використовується в роздрібному продажі цього виробу.

Стаття 12
Освіта, передача інформації, підготовка
та інформування населення

Кожна Сторона підтримує та зміцнює систему інформування населення з питань боротьби проти тютюну, використовуючи у відповідних випадках усі наявні засоби передачі інформації. З цією метою кожна Сторона приймає та здійснює ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи, спрямовані на сприяння:

(a) широкому доступу до ефективних і всебічних програм освіти й інформування населення про небезпеку для здоров'я споживання тютюну й впливу тютюнового диму, у тому числі звикання;

(b) інформуванню населення про небезпеку для здоров'я споживання тютюну й впливу тютюнового диму, а також про переваги припинення вживання тютюну й способу життя, вільного від тютюну, як це зазначено в Статті 14.2;

(c) доступу населення, відповідно до національного законодавства, до найрізноманітнішої інформації про тютюнову промисловість, що стосується мети цієї Конвенції;

(d) ефективним і належним програмам підготовки з боротьби проти тютюну або програмам підвищення інформованості й освіти, орієнтованим на таких осіб, як працівники охорони здоров'я, працівники в громадах, соціальні працівники, професійні працівники засобів масової інформації, викладачі, особи, які приймають рішення, керівники й інші відповідні особи;

(e) інформуванню та участі державних і приватних закладів та неурядових організацій, що не пов'язані з тютюновою промисловістю, у розробці та реалізації міжсекторальних програм і стратегій у галузі боротьби проти тютюну; та

(f) інформуванню населення й доступу до інформації про негативні наслідки виробництва й споживання тютюну для здоров'я людей, а також про його негативні економічні й екологічні наслідки.

Стаття 13
Реклама, стимулювання продажу та
спонсорство тютюнових виробів

1. Сторони визнають, що повна заборона на рекламу, стимулювання продажу й спонсорство приведе до скорочення споживання тютюнових виробів.

2. Кожна Сторона, відповідно до своєї конституції або конституційних принципів, вводить повну заборону на всю рекламу, стимулювання продажу й спонсорство тютюнових виробів. Сюди входить, з урахуванням дотримання правових умов і наявності технічних засобів, які має ця Сторона, повна заборона на транскордонну рекламу, стимулювання продажу й спонсорство, що виходять з її території. У зв'язку з цим кожна Сторона приймає протягом п'яти років після набуття чинності Конвенцією для цієї Сторони відповідні законодавчі, виконавчі, адміністративні і/або інші заходи та подає відповідні доповіді згідно зі Статтею 21.

3. Сторона, яка не має можливості ввести повну заборону через свою конституцію або конституційні принципи, застосовує обмеження всієї реклами, стимулювання продажу й спонсорства тютюнових виробів. Сюди входить, з урахуванням дотримання правових умов і наявності технічних засобів, які має ця Сторона, обмеження або повна заборона на рекламу, стимулювання продажу й спонсорство, що виходять з її території та мають транскордонний ефект. У зв'язку з цим кожна Сторона приймає відповідні законодавчі, виконавчі, адміністративні і/або інші заходи та подає відповідні доповіді згідно зі Статтею 21.

4. Як мінімум та відповідно до своєї конституції або конституційних принципів кожна Сторона:

(a) забороняє всі форми реклами, стимулювання продажу й спонсорства тютюнових виробів, що просувають тютюнові вироби на ринок такими засобами, які є помилковими, такими, що вводять в оману, або є іншим чином обманними, або такими, що можуть створити хибне уявлення про їхні характеристики, вплив на здоров'я, небезпеку або продукти, які вони виділяють;

(b) вимагає, щоб попередження про шкоду для здоров'я або інше відповідне попередження супроводжувало будь-яку рекламу тютюнових виробів і, у відповідних випадках, стимулювання продажу й спонсорство;

(c) обмежує використання прямих чи непрямих стимулів, що заохочують придбання тютюнових виробів населенням;

(d) вимагає, якщо вона не ввела повної заборони, розкриття відповідним державним органам інформації про витрати тютюнової промисловості на рекламу, стимулювання продажу й спонсорство, які ще не заборонені. Ці органи можуть ухвалити рішення, відповідно до національного законодавства, про надання цих даних у розпорядження громадськості та Конференції Сторін на виконання Статті 21;

(e) вводить повну заборону або, у випадку Сторони, що не може ввести повну заборону через свою конституцію або конституційні принципи, обмежує рекламу, стимулювання продажу й спонсорство по радіо, телебаченню, у друкованих засобах масової інформації та, у відповідних випадках, в інших засобах інформації, таких як Інтернет, протягом п'яти років; та

(f) забороняє або, у випадку Сторони, що не може заборонити через свою конституцію чи конституційні принципи, обмежує спонсорство тютюнових виробів під час міжнародних подій, заходів або серед їхніх учасників.

5. Сторони заохочуються до вжиття заходів, що виходять за межі зобов'язань, викладених у пункті 4.

6. Сторони співробітничають у розробці технологій та інших засобів, необхідних для сприяння ліквідації транскордонної реклами.

7. Сторони, які вже ввели заборону на деякі форми тютюнової реклами, стимулювання продажу й спонсорства, мають суверенне право заборонити такі форми транскордонної реклами, стимулювання продажу й спонсорства, що надходять на її територію, і накладати такі самі санкції, що й ті, які застосовуються до внутрішньої реклами, стимулювання продажу й спонсорства, що виходять з її території, відповідно до свого національного законодавства. Цей пункт не означає схвалення чи затвердження якої-небудь конкретної санкції.

8. Сторони розглянуть питання про розроблення протоколу з викладенням відповідних заходів, які вимагають міжнародного співробітництва з метою повної заборони на транскордонну рекламу, стимулювання продажу й спонсорство.

Стаття 14
Заходи зі скорочення попиту, які стосуються тютюнової
залежності й припинення вживання тютюну

1. Кожна Сторона розробляє та поширює належні, всебічні й комплексні керівні принципи, які ґрунтуються на наукових даних і найкращій практиці, з урахуванням національних обставин і пріоритетів та вживає ефективних заходів для сприяння припиненню вживання тютюну й забезпечення адекватного лікування тютюнової залежності.

2. Для досягнення цієї мети кожна Сторона прагне:

(a) розробити й реалізувати ефективні програми, спрямовані на сприяння припиненню вживання тютюну, у тому числі в таких місцях, як навчальні заклади, медико-санітарні установи, робочі місця й місця проведення спортивних заходів;

(b) уключати діагностику та лікування тютюнової залежності й послуги з консультування стосовно припинення вживання тютюну до національних програм, планів і стратегій у галузі охорони здоров'я й освіти за участі, у відповідних випадках, працівників охорони здоров'я, працівників у громадах і соціальних працівників;

(c) створити в установах медико-санітарної допомоги й центрах реабілітації програми з діагностики, консультування, профілактики та лікування тютюнової залежності; та

(d) співробітничати з іншими Сторонами в полегшенні доступу до лікування й доступності за ціною лікування тютюнової залежності, у тому числі фармацевтичних препаратів, згідно зі Статтею 22. Такі препарати і їхні компоненти можуть уключати лікарські засоби, препарати, що їх використовують для введення лікарських засобів, а також для діагностики у відповідних випадках.

Частина IV
Заходи, що стосуються скорочення
поставок тютюну

Стаття 15
Незаконна торгівля тютюновими виробами (1)

1. Сторони визнають, що ліквідація всіх форм незаконної торгівлі тютюновими виробами, у тому числі контрабанди, незаконного виробництва й підробки, а також розроблення та реалізація відповідного національного законодавства, окрім субрегіональних, регіональних і глобальних угод, є необхідними компонентами боротьби проти тютюну.

_______________

(1) На початковому етапі та у процесі обговорення відбулась широка дискусія з приводу якнайскорішого прийняття протоколу про незаконну торгівлю тютюновими виробами. Переговори стосовно такого протоколу можуть розпочатися МОП одразу після прийняття РКБТ чи на пізнішій стадії Конференцією Сторін.

2. Кожна Сторона приймає та здійснює ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи для забезпечення того, щоб усі пачки й упаковки тютюнових виробів і будь-яка зовнішня упаковка таких виробів були маркіровані для надання Сторонам допомоги у визначенні походження тютюнових виробів і, відповідно до національного законодавства та відповідних двосторонніх і багатосторонніх угод, надання Сторонам допомоги у визначенні точки відхилення, а також моніторингу, документування й контролю за рухом тютюнових виробів та їхнім юридичним статусом. Крім того, кожна Сторона:

(a) вимагає, щоб усі окремі пачки й упаковки тютюнових виробів для роздрібної та оптової реалізації, що продаються на її внутрішньому ринку, містили такий текст: "Продаж дозволяється тільки в (уключити назву країни, субнаціональної, регіональної або федеральної територіальної одиниці)" або містили будь-яке інше ефективне маркірування, що вказує кінцевий пункт призначення або допомагає органам визначити, чи надійшов цей виріб на законній підставі для продажу на внутрішньому ринку; та

(b) розглядає у відповідних випадках питання про створення системи практичного відстеження й режиму відстеження, що далі захистить систему розподілу та допоможе розслідуванню випадків незаконної торгівлі.

3. Кожна Сторона вимагає, щоб інформацію на упаковці або маркірування, зазначене в пункті 2 цієї Статті, було нанесено розбірливо і/або основною мовою або основними мовами.

4. З метою ліквідації незаконної торгівлі тютюновими виробами кожна Сторона:

(a) здійснює моніторинг і збір даних про транскордонну торгівлю тютюновими виробами, у тому числі незаконну торгівлю, а також, у відповідних випадках, обмінюється інформацією між митними, податковими й іншими органами відповідно до національного законодавства і застосовних чинних двосторонніх чи багатосторонніх угод;

(b) приймає або зміцнює законодавство з відповідними санкціями та виправними заходами, спрямоване проти незаконної торгівлі тютюновими виробами, у тому числі підробленими та контрабандними сигаретами;

(c) вживає необхідних заходів із забезпечення того, щоб усе конфісковане виробниче обладнання, підроблені й контрабандні сигарети й інші тютюнові вироби знищувалися, з використанням, у разі практичної здійсненності, екологічно чистих методів, або знищувались відповідно до внутрішнього законодавства;

(d) приймає та здійснює заходи з метою моніторингу, документування й контролю за зберіганням і розподілом тютюнових виробів, що складовуються або транспортуються в безподатковому чи безмитному режимі у межах своєї юрисдикції; та

(e) вживає необхідних заходів з метою конфіскації доходів від незаконної торгівлі тютюновими виробами.

5. Інформація, зібрана на основі пунктів 4(a) і 4(d) цієї Статті, у відповідних випадках подається у зведеному вигляді Сторонами в їхніх періодичних доповідях Конференції Сторін відповідно до Статті 21.

6. Сторони, у відповідних випадках та згідно з національним законодавством, сприяють співробітництву між національними закладами, а також відповідними регіональними й міжнародними міжурядовими організаціями настільки, наскільки це стосується розслідувань, судових переслідувань і процедур, з метою ліквідації незаконної торгівлі тютюновими виробами. Особливу увагу звертають на співробітництво на регіональному та субрегіональному рівнях з метою боротьби з незаконною торгівлею тютюновими виробами.

7. Кожна Сторона прагне ухвалити й здійснити подальші заходи, в тому числі у відповідних випадках ліцензування, для контролю чи регулювання виробництва й розподілу тютюнових виробів з метою запобігання незаконній торгівлі.

Стаття 16
Продаж неповнолітнім і неповнолітніми

1. Кожна Сторона приймає та здійснює ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи на відповідному урядовому рівні для заборони продажу тютюнових виробів особам, що не досягли віку, встановленого внутрішнім законодавством, національним законодавством, або вісімнадцяти років. До цих заходів можуть входити:

(a) вимога, щоб усі продавці тютюнових виробів розміщували на видному місці чітке оголошення усередині їхнього пункту продажу про заборону продажу тютюнових виробів неповнолітнім і, у разі виникнення сумніву, вимагали в кожного покупця тютюнових виробів пред'явити документ, що підтверджує досягнення ним повноліття, встановленого законом;

(b) заборона продажу тютюнових виробів будь-яким способом, що забезпечує прямий доступ до таких виробів, наприклад з полиць магазинів;

(c) заборона виготовлення та продажу цукерок, закусок, іграшок чи інших предметів у формі тютюнових виробів, що привертають увагу неповнолітніх; та

(d) забезпечення такого положення, за якого автомати з продажу тютюнових виробів, що знаходяться під її юрисдикцією, були б недоступні для неповнолітніх і не стимулювали продаж тютюнових виробів неповнолітнім.

2. Кожна Сторона забороняє або сприяє забороні поширення безкоштовних тютюнових виробів серед населення та особливо серед неповнолітніх.

3. Кожна Сторона прагне заборонити продаж сигарет поштучно або в невеликих упаковках, що збільшують доступність таких виробів для неповнолітніх.

4. Сторони визнають, що для підвищення ефективності заходи із запобігання продажу тютюнових виробів неповнолітнім у разі потреби повинні здійснюватися разом з іншими положеннями, що містяться в цій Конвенції.

5. Під час підписання, ратифікації, прийняття, затвердження Конвенції або приєднання до неї, чи будь-коли згодом Сторона за допомогою письмової заяви, що має обов'язкову силу, може зазначити, що вона зобов'язується заборонити введення в експлуатацію автоматів з продажу тютюнових виробів у межах своєї юрисдикції або, у відповідних випадках, ввести повну заборону на автомати з продажу тютюнових виробів. Заява, зроблена на підставі цієї Статті, перепроваджується Депозитарієм усім Сторонам Конвенції.

6. Кожна Сторона приймає та здійснює ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи, у тому числі санкції проти роздрібних і оптових торговців, з метою забезпечення дотримання зобов'язань, що містяться в пунктах 1-5 цієї Статті.

7. Кожній Стороні у відповідних випадках варто приймати й здійснювати ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи з метою заборони продажу тютюнових виробів особам, що не досягли віку, встановленого внутрішнім законодавством, національним законодавством, або вісімнадцяти років.

Стаття 17
Підтримка альтернативних видів
економічно життєздатної діяльності

Сторони, у співробітництві з іншими Сторонами та компетентними міжнародними й регіональними міжурядовими організаціями, сприяють за необхідності іншим економічно життєздатним альтернативам в інтересах осіб, що займаються виробництвом і вирощуванням тютюну, та у відповідних випадках - індивідуальних продавців.

Частина V
Охорона довкілля

Стаття 18
Охорона довкілля та здоров'я людей

Під час виконання своїх зобов'язань за цією Конвенцією стосовно вирощування тютюну й виробництва тютюнових виробів на своїй території Сторони погоджуються належним чином враховувати питання захисту довкілля та здоров'я людей, пов'язаного з довкіллям.

Частина VI
Питання стосовно відповідальності

Стаття 19
Відповідальність

1. З метою боротьби проти тютюну Сторони розглядають можливість вживання законодавчих заходів або розвитку існуючого законодавства для вирішення, за необхідності, питань кримінальної та цивільної відповідальності, у тому числі у відповідних випадках компенсації.

2. Сторони співробітничають одна з одною в питаннях обміну інформацією за посередництвом Конференції Сторін відповідно до Статті 21, у тому числі:

(a) інформацією про наслідки для здоров'я споживання тютюнових виробів і впливу тютюнового диму відповідно до Статті 20.3 (а); та

(b) інформацією про чинні законодавство й правила, а також про відповідну судову практику.

3. Сторони у відповідних випадках і за взаємною згодою надають одна одній допомогу в рамках національного законодавства, політики, правової практики та застосовних існуючих договірних механізмів у здійсненні процесуальних дій, що стосуються цивільної та кримінальної відповідальності, згідно з цією Конвенцією.

4. Конвенція жодним чином не зачіпає чи не обмежує права доступу Сторін до судових органів одна одної, там де такі права існують.

5. Конференція Сторін може розглянути, по можливості на ранній стадії з урахуванням роботи, що проводиться у відповідних міжнародних форумах, питання, пов'язані з відповідальністю, в тому числі належні міжнародні підходи до цих питань і належні засоби для надання підтримки Сторонам, на їхнє прохання, в їхній законодавчій та іншій діяльності відповідно до цієї Статті.

Частина VII
Науково-технічне співробітництво
та передача інформації

Стаття 20
Наукові дослідження, епіднагляд та обмін інформацією

1. Сторони вживають заходів з розвитку та сприяння національним дослідженням і з координації науково-дослідних програм у галузі боротьби проти тютюну на регіональному й глобальному рівнях. Для досягнення цієї мети кожна Сторона:

(a) ініціює та здійснює співробітництво, безпосередньо або через компетентні міжнародні та регіональні міжурядові організації та інші органи, у проведенні досліджень і наукових оцінок і при цьому сприяє та підтримує дослідження, що спрямовані на вивчення детермінант і наслідків вживання тютюну та впливу тютюнового диму, а також дослідження, спрямовані на виявлення альтернативних культур; і

(b) розвиває й зміцнює, за підтримки компетентних міжнародних і регіональних міжурядових організацій та інших органів, підготовку й надання допомоги всім тим, хто займається діяльністю з боротьби проти тютюну, у тому числі науковим дослідженням, здійсненням та оцінкою.

2. Сторони у відповідних випадках створюють програми національного, регіонального та глобального епіднагляду за масштабами, структурами, детермінантами й наслідками вживання тютюну й впливу тютюнового диму. З цією метою Сторони включають програми епіднагляду за тютюном до національних, регіональних і глобальних програм епіднагляду за станом здоров'я, для того, щоб забезпечити у відповідних випадках порівнянність і можливість аналізу даних на регіональному й міжнародному рівнях.

3. Сторони визнають значення фінансової й технічної допомоги з боку міжнародних і регіональних міжурядових організацій та інших органів. Кожна Сторона прагне:

(a) поступово створити національну систему епідеміологічного нагляду за споживанням тютюну й відповідних соціальних і економічних показників і показників здоров'я;

(b) співробітничати з компетентними міжнародними й регіональними міжурядовими організаціями та іншими органами, у тому числі з урядовими й неурядовими закладами, у регіональному й глобальному епіднагляді за тютюном і в обміні інформацією про показники, визначені в пункті 3 (a) цієї Статті; та

(c) співробітничати із Всесвітньою організацією охорони здоров'я в розробці загальних керівних принципів або процедур для визначення збору, аналізу й поширення даних епіднагляду, пов'язаних з тютюном.

4. Сторони, відповідно до свого національного законодавства, сприяють і полегшують обмін відкритою науково-технічною, соціально-економічною, комерційною та юридичною інформацією, а також інформацією стосовно практики тютюнової промисловості й вирощування тютюну, що стосується цієї Конвенції, і при цьому враховують і розглядають особливі потреби Сторін, які є країнами, що розвиваються, і Сторін з перехідною економікою. Кожна Сторона прагне:

(a) поступово створити й підтримувати оновлену базу даних, що містить закони й правила, які регламентують боротьбу проти тютюну і, у відповідних випадках, інформацію про забезпечення їхнього дотримання, а також про відповідну судову практику, і співробітничати в розробці програм у галузі боротьби проти тютюну на регіональному й глобальному рівнях;

(b) поступово створити й підтримувати оновлену базу даних, що їх отримують від національних програм епіднагляду, відповідно до пункту 3 (a) цієї Статті; та

(c) співробітничати з компетентними міжнародними організаціями з метою поступового створення й підтримки глобальної системи для регулярного збору й поширення інформації про виробництво тютюну та виготовлення тютюнових виробів, а також про діяльність тютюнової промисловості, що впливає на цю Конвенцію чи національну діяльність з боротьби проти тютюну.

5. Сторонам слід співробітничати в рамках регіональних і міжнародних міжурядових організацій та фінансових установ, а також установ, що займаються питаннями розвитку, членами яких вони є, з метою сприяти й заохочувати надання технічних і фінансових ресурсів Секретаріату для надання допомоги Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам з перехідною економікою у виконанні ними своїх зобов'язань стосовно досліджень, епіднагляду й обміну інформацією.

Стаття 21
Звітність і обмін інформацією

1. Кожна Сторона надає Конференції Сторін через Секретаріат періодичні доповіді про виконання нею Конвенції, і повинні містити таке:

(a) інформацію про законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи, вжиті з метою виконання Конвенції;

(b) інформацію, у відповідних випадках, про будь-які перешкоди чи бар'єри, що зустрілися під час виконання Конвенції, і про заходи, вжиті для подолання цих бар'єрів;

(c) інформацію, у відповідних випадках, про фінансову й технічну допомогу, надану чи отриману з метою діяльності з боротьби проти тютюну;

(d) інформацію про епіднагляд і дослідження, як зазначено в Статті 20; та

(e) інформацію, зазначену в Статтях 6.3, 13.2, 13.3, 13.4(d), 15.5 і 19.2.

2. Частота й форма подання таких доповідей усіма Сторонами визначається Конференцією Сторін. Кожна Сторона підготує свою початкову доповідь протягом двох років після набуття Конвенцією чинності для цієї Сторони.

3. Конференція Сторін, відповідно до Статей 22 і 26, розглядає заходи з надання допомоги Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам з перехідною економікою, на їхнє прохання, у виконанні ними своїх зобов'язань за цією Статтею.

4. Подання доповідей та обмін інформацією за цією Конвенцією здійснюються відповідно до національного законодавства в частині забезпечення конфіденційності й недоторканності приватного життя. Сторони, за взаємною згодою, забезпечують захист будь-якої конфіденційної інформації, якою вони обмінюються.

Стаття 22
Співробітництво в науково-технічній та юридичній галузях
і надання відповідного досвіду

1. Сторони співробітничають безпосередньо або через компетентні міжнародні органи з метою зміцнення свого потенціалу з виконання зобов'язань, що випливають з цієї Конвенції, з урахуванням потреб Сторін, які є країнами, що розвиваються, і Сторін з перехідною економікою. Метою такого співробітництва є сприяти передачі науково-технічного та юридичного досвіду й технології, за взаємною згодою, для розробки й зміцнення національних стратегій, планів і програм у галузі боротьби проти тютюну, спрямованих, зокрема, на:

(a) сприяння розробці, передачі та придбанню технологій, знань, навичок, потенціалу й досвіду, пов'язаних з боротьбою проти тютюну;

(b) надання науково-технічного, юридичного та іншого досвіду для створення й зміцнення національних стратегій, планів і програм у галузі боротьби проти тютюну, спрямованих на виконання Конвенції за допомогою, зокрема:

(i) надання допомоги, на відповідне прохання, у створенні міцної законодавчої основи, а також технічних програм, у тому числі програм з попередження початку вживання тютюну, сприяння припиненню його вживання та захисту від впливу тютюнового диму;

(ii) надання, у відповідних випадках, допомоги особам, які зайняті в тютюновому секторі, у розробці належних економічно та юридично життєздатних альтернативних варіантів забезпечення засобів до існування економічно життєздатним чином; та

(iii) надання, у відповідних випадках, допомоги особам, які займаються вирощуванням тютюну, у переведенні сільськогосподарського виробництва на альтернативні культури економічно життєздатним чином;

(c) підтримка відповідних програм підготовки або підвищення інформованості відповідного персоналу згідно зі Статтею 12;

(d) надання, у відповідних випадках, необхідних матеріалів, устаткування й матеріально-технічної підтримки для стратегій, планів і програм у галузі боротьби проти тютюну;

(e) визначення методів боротьби проти тютюну, у тому числі всебічне лікування нікотинової залежності; та

(f) сприяння, у відповідних випадках, науковим дослідженням з метою підвищення доступності всебічного лікування нікотинової залежності.

2. Конференція Сторін сприяє передачі науково-технічного та юридичного досвіду й технології та полегшує таку передачу за фінансової підтримки, що здійснюється відповідно до Статті 26.

Частина VIII
Організаційні заходи та фінансові ресурси

Стаття 23
Конференція Сторін

1. Цим засновується Конференція Сторін. Перша сесія Конференції скликається Всесвітньою організацією охорони здоров'я не пізніше, ніж через один рік після набуття чинності цією Конвенцією. Конференція на своїй першій сесії визначить місце й час проведення наступних чергових сесій.

2. Позачергові сесії Конференції Сторін проводяться в такі інші терміни, які Конференція вважає необхідними, або на письмову вимогу будь-якої Сторони, за умови, що протягом шести місяців з моменту передачі їм Секретаріатом Конвенції інформації про цю вимогу вона буде підтримана принаймні однією третиною Сторін.

3. Конференція Сторін на своїй першій сесії приймає консенсусом свої Правила процедури.

4. Конференція Сторін приймає консенсусом свої фінансові правила, а також правила, що регламентують фінансування будь-яких допоміжних органів, які вона може створити, а також фінансові положення, що регламентують функціонування Секретаріату. На кожній черговій сесії вона затверджує бюджет на фінансовий період до наступної чергової сесії.

5. Конференція Сторін регулярно розглядає стан виконання цієї Конвенції та приймає рішення, необхідні для сприяння її ефективному виконанню, і може приймати протоколи, додатки й зміни до Конвенції згідно зі Статтями 28, 29 і 33. З цією метою вона:

(a) сприяє обміну інформацією та полегшує його згідно зі Статтями 20 і 21;

(b) сприяє та направляє розробку та періодичне вдосконалювання порівнянних методологій наукових досліджень і збору даних на додаток до передбачених в Статті 20, що стосуються виконання цієї Конвенції;

(c) сприяє, у відповідних випадках, розробці, реалізації та оцінці стратегій, планів і програм, а також політики, законодавства й інших заходів;

(d) розглядає доповіді, подані Сторонами відповідно до Статті 21 цієї Конвенції, і затверджує регулярні доповіді про виконання Конвенції;

(e) сприяє мобілізації фінансових ресурсів для виконання цієї Конвенції відповідно до Статті 26;

(f) засновує такі допоміжні органи, які необхідні для досягнення мети цієї Конвенції;

(g) звертається, у відповідних випадках, з проханням про надання послуг і співробітництво, а також про надання інформації компетентними й відповідними організаціями та органами системи Організації Об'єднаних Націй та іншими міжнародними й регіональними міжурядовими організаціями та неурядовими організаціями й органами як засіб зміцнення роботи з виконання Конвенції; та

(h) розглядає, у відповідних випадках, інші дії для досягнення мети цієї Конвенції в контексті досвіду, накопиченого в процесі її виконання.

6. Конференція Сторін встановлює критерії участі спостерігачів у її роботі.

Стаття 24
Секретаріат

1. Конференція Сторін призначає постійний секретаріат і забезпечує умови його функціонування. Конференція Сторін прагне зробити це на своїй першій сесії.

2. До моменту призначення й заснування постійного секретаріату функції секретаріату, відповідно до цієї Конвенції, забезпечує Всесвітня організація охорони здоров'я.

3. Функціями Секретаріату є:

(a) організація сесій Конференції Сторін і будь-яких допоміжних органів, забезпечення їх необхідними послугами;

(b) передача доповідей, отриманих ним відповідно до цієї Конвенції;

(c) надання допомоги Сторонам, особливо Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам з перехідною економікою, на їхнє прохання, у зборі й передачі інформації, необхідної відповідно до положень цієї Конвенції;

(d) підготовка доповідей про свою діяльність, відповідно до Конвенції під керівництвом Конференції Сторін, і їхнє подання Конференції Сторін;

(e) забезпечення, під керівництвом Конференції Сторін, необхідної координації з компетентними міжнародними й регіональними міжурядовими організаціями та іншими органами;

(f) укладення, під керівництвом Конференції Сторін, таких адміністративних або контрактних угод, які можуть знадобитися для ефективного виконання його функцій; і

(g) виконання інших функцій Секретаріату, зазначених у Конвенції та у будь-якому з її протоколів, а також функцій, що можуть бути визначені Конференцією Сторін.

Стаття 25
Відносини між Конференцією Сторін
і міжурядовими організаціями

Для забезпечення технічного й фінансового співробітництва в досягненні мети цієї Конвенції Конференція Сторін може звертатися з проханням про співробітництво до компетентних міжнародних і регіональних міжурядових організацій, в тому числі фінансових закладів і закладів, що займаються питаннями розвитку.

Стаття 26
Фінансові ресурси

1. Сторони визнають важливу роль, яку відіграють фінансові ресурси в досягненні мети цієї Конвенції.

2. Кожна Сторона забезпечує фінансову підтримку стосовно своєї національної діяльності, спрямованої на досягнення мети цієї Конвенції, відповідно до своїх національних планів, пріоритетів і програм.

3. Сторони сприяють, у відповідних випадках, використанню двосторонніх, регіональних, субрегіональних та інших багатосторонніх каналів для забезпечення фінансування розробки й зміцнення багатосекторальних всебічних програм боротьби проти тютюну Сторін, які є країнами, що розвиваються, і Сторін з перехідною економікою. Відповідно, у контексті стратегій сталого розвитку, які розробляються на національному рівні, варто розглядати й підтримувати економічно життєздатні альтернативи виробництву тютюну, в тому числі диверсифікацію культур.

4. Сторони, представлені у відповідних регіональних та міжнародних міжурядових організаціях, а також фінансових установах і установах, що займаються питаннями розвитку, заохочують забезпечення цими організаціями й установами фінансової підтримки Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам з перехідною економікою, з метою надання їм допомоги в дотриманні ними своїх зобов'язань за цією Конвенцією без обмеження прав участі в цих організаціях.

5. Сторони погоджуються з тим, що:

(a) для надання Сторонам допомоги в дотриманні ними своїх зобов'язань за цією Конвенцією варто мобілізувати й використовувати на благо всіх Сторін, особливо країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, усі відповідні потенційні й існуючі ресурси - фінансові, технічні та інші, як державні, так і приватні, які є доступними для заходів з боротьби проти тютюну.

(b) Секретаріат консультує Сторони, які є країнами, що розвиваються, і Сторони з перехідною економікою, на їхнє прохання, про наявні джерела фінансування для полегшення дотримання ними своїх зобов'язань за цією Конвенцією.

(c) Конференція Сторін на своїй першій сесії здійснить огляд існуючих та потенційних джерел і механізмів допомоги на основі дослідження, проведеного Секретаріатом, а також іншої інформації, та визначить їхню відповідність.

(d) результати цього огляду будуть враховані Конференцією Сторін під час визначення необхідності зміцнення існуючих механізмів або створення добровільного глобального фонду або інших відповідних фінансових механізмів для направлення, за необхідності, додаткових фінансових ресурсів Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам з перехідною економікою для надання їм допомоги в досягненні мети цієї Конвенції.

Частина IX
Вирішення спорів

Стаття 27
Вирішення спорів

1. У разі виникнення спору між двома чи більше Сторонами стосовно тлумачення або застосування цієї Конвенції відповідні Сторони намагаються вирішити спір дипломатичними каналами шляхом переговорів чи будь-яких інших мирних засобів на їхній вибір, в тому числі добрих послуг, посередництва чи примирення. У разі неможливості дійти згоди за допомогою добрих послуг, посередництва чи примирення сторони спору не звільняються від обов'язку продовжити пошук його вирішення.

2. Під час ратифікації, прийняття, затвердження чи офіційного схвалення цієї Конвенції або приєднання до неї чи будь-коли після цього держава або регіональна організація економічної інтеграції може письмово заявити Депозитарію, що стосовно спору, який не може бути вирішений відповідно до пункту 1 цієї Статті, вони згодні, у порядку примусового заходу, на проведення спеціального арбітражу, відповідно до процедур, що підлягають прийняттю Конференцією Сторін на основі консенсусу.

3. Положення цієї Статті застосовуються до будь-якого протоколу стосовно спору між сторонами цього протоколу, якщо в ньому не передбачене інше.

Частина X
Подальше розроблення Конвенції

Стаття 28
Зміни до Конвенції

1. Будь-яка Сторона може пропонувати внесення змін до цієї Конвенції. Такі зміни будуть розглядатися Конференцією Сторін.

2. Зміни до Конвенції приймаються Конференцією Сторін. Текст будь-якої запропонованої зміни до Конвенції передається Сторонам Секретаріатом не пізніше ніж за шість місяців до сесії, на якій вона пропонується для прийняття. Секретаріат також передає текст запропонованих змін Сторонам, які підписали Конвенцію, і для інформації - Депозитарію.

3. Сторони докладають усіх зусиль для досягнення згоди щодо будь-якої запропонованої зміни до цієї Конвенції на основі консенсусу. Якщо всі зусилля стосовно досягнення консенсусу вичерпані, а згода не досягнута, то як останній захід зміна приймається більшістю в три чверті голосів Сторін, які присутні на засіданні та які беруть участь у голосуванні. Для цілей цієї статті під Сторонами, які присутні на засіданні та які беруть участь у голосуванні, розуміють Сторони, які присутні на засіданні та які голосують "за" або "проти". Будь-яка прийнята зміна передається Секретаріатом Депозитарію, який розсилає її всім Сторонам для прийняття.

4. Документи про прийняття зміни здаються на зберігання Депозитарію. Зміна, прийнята відповідно до пункту 3 цієї Статті, набуває чинності для тих Сторін, які її прийняли, на дев'яностий день з дати отримання Депозитарієм документа про ухвалення принаймні двома третинами Сторін цієї Конвенції.

5. Зміна набуває чинності для будь-якої іншої Сторони на дев'яностий день після дати передачі цією Стороною на зберігання Депозитарію свого документа про прийняття згаданої зміни.

Стаття 29
Ухвалення додатків до Конвенції та внесення до них змін

1. Прийняття до цієї Конвенції та зміни до них пропонуються, приймаються та набувають чинності відповідно до процедури, встановленої в Статті 28.

2. Додатки до цієї Конвенції становлять її невід'ємну частину, і, якщо прямо не передбачене інше, посилання на Конвенцію є одночасно посиланням на будь-які додатки до неї.

3. Додатки обмежуються списками, формами та будь-яким іншим описовим матеріалом, що стосується процедурних, наукових, технічних або адміністративних питань.

Частина XI
Заключні положення

Стаття 30
Застереження

Жодні застереження до цієї Конвенції не допускаються.

Стаття 31
Вихід

1. Будь-коли після закінчення двох років з дати набуття чинності цією Конвенцією для будь-якої Сторони ця Сторона може вийти з Конвенції, надіславши письмове повідомлення Депозитарію.

2. Будь-який такий вихід набуває чинності після закінчення одного року з дня отримання Депозитарієм повідомлення про вихід або в таку більш пізню дату, яка може бути зазначена в повідомленні про вихід.

3. Будь-яка Сторона, яка виходить з цієї Конвенції, вважається також такою, що вийшла з будь-якого протоколу, Стороною якого вона є.

Стаття 32
Право голосу

1. Кожна Сторона цієї Конвенції має один голос, за винятком випадку, передбаченого в пункті 2 цієї Статті.

2. Регіональні організації економічної інтеграції з питань, що належать до їхньої компетенції, використовують своє право голосу, маючи в розпорядженні кількість голосів, рівну кількості їхніх держав-членів, які є Сторонами цієї Конвенції. Така організація не використовує своє право голосу, якщо будь-яка з її держав-членів використовує своє право, і навпаки.

Стаття 33
Протоколи

1. Будь-яка Сторона може пропонувати протоколи. Такі пропозиції розглядаються Конференцією Сторін.

2. Конференція Сторін може приймати протоколи до Конвенції. Під час прийняття цих протоколів докладають усіх зусиль для досягнення консенсусу. Якщо всі зусилля стосовно досягнення консенсусу вичерпані, а згоди не досягнуто, то як останній захід протокол приймається більшістю в три чверті голосів Сторін, які присутні на засіданні та які беруть участь у голосуванні. Для цілей цієї статті під Сторонами, які присутні на засіданні та які беруть участь у голосуванні, розуміють Сторони, які присутні на засіданні та які голосують "за" або "проти".

3. Текст будь-якого запропонованого протоколу передається Сторонам Секретаріатом не пізніше ніж за шість місяців до сесії, на якій пропонується його прийняття.

4. Сторонами протоколу можуть бути тільки Сторони цієї Конвенції.

5. Будь-який протокол до цієї Конвенції є обов'язковим тільки для сторін відповідного протоколу. Рішення з питань, що стосуються винятково якого-небудь протоколу, ухвалюються лише Сторонами цього протоколу.

6. Умови набуття чинності будь-яким протоколом установлюються цим протоколом.

Стаття 34
Підписання

Ця Конвенція відкрита для підписання всіма державами-членами Всесвітньої організації охорони здоров'я та будь-якими державами, які не є членами Всесвітньої організації охорони здоров'я, але які є членами Організації Об'єднаних Націй, і регіональними організаціями економічної інтеграції в штаб-квартирі Всесвітньої організації охорони здоров'я в Женеві з 16 червня 2003 року до 22 червня 2003 року, а згодом у штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй в Нью-Йорку з 30 червня 2003 року до 29 червня 2004 року.

Стаття 35
Ратифікація, прийняття, затвердження,
офіційне схвалення або приєднання

1. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю, затвердженню або приєднанню державами, а також офіційному схваленню або приєднанню регіональними організаціями економічної інтеграції. Вона відкривається для приєднання наступного дня після дати, на яку Конвенція закривається для підписання. Документи про ратифікацію, прийняття, затвердження, офіційне схвалення або приєднання здаються на зберігання Депозитарію.

2. Будь-яка регіональна організація економічної інтеграції, яка стає Стороною цієї Конвенції, у тих випадках, коли жодна з її держав-членів не є Стороною, несе всі зобов'язання за Конвенцією. У випадку, коли одна чи більше держав-членів таких організацій є Сторонами Конвенції, ця організація та її держави-члени ухвалюють рішення стосовно їхніх відповідних обов'язків із виконання своїх зобов'язань за Конвенцією. У таких випадках організація та держави-члени не можуть паралельно здійснювати права, що випливають з Конвенції.

3. У своїх документах про офіційне схвалення або у своїх документах про приєднання регіональні організації економічної інтеграції заявляють про межі своєї компетенції з питань, що регулюються цією Конвенцією. Ці організації також інформують Депозитарій, який, у свою чергу, інформує Сторони, про будь-яку істотну зміну в межах їхньої компетенції.

Стаття 36
Набуття чинності

1. Ця Конвенція набуває чинності на дев'яностий день з дати здачі на зберігання Депозитарію сорокового документа про ратифікацію, ухвалення, затвердження, офіційне ухвалення або приєднання.

2. Для кожної держави, яка ратифікує, приймає або затверджує цю Конвенцію чи приєднується до неї після виконання умов, викладених у пункті 1 цієї Статті про набуття чинності, Конвенція набуває чинності на дев'яностий день після дати здачі нею на зберігання документа про ратифікацію, прийняття, затвердження чи приєднання.

3. Для кожної регіональної організації економічної інтеграції, яка здає на зберігання документ про офіційне схвалення або документ про приєднання після виконання умов, викладених у пункті 1 цієї статті про набуття чинності, ця Конвенція набуває чинності на дев'яностий день після дати здачі нею документа про офіційне схвалення або приєднання.

4. Для цілей цієї Статті будь-який документ, зданий на зберігання регіональною організацією економічної інтеграції, не вважається додатковим до документів, зданих на зберігання державами-членами цієї організації.

Стаття 37
Депозитарій

Депозитарієм цієї Конвенції та змін до неї, а також протоколів і додатків, прийнятих відповідно до Статей 28, 29 і 33, є Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 38
Автентичні тексти

Оригінал цієї Конвенції, тексти якої англійською, арабською, іспанською, китайською, російською і французькою мовами є рівно автентичними, здається на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те уповноважені, підписали цю Конвенцію.

ВЧИНЕНО В ЖЕНЕВІ двадцять першого травня дві тисячі третього року.

Рамочная конвенция ВОЗ
по борьбе против табака

Преамбула

Стороны настоящей Конвенции,

преисполненные решимости уделять приоритетное внимание своему праву на защиту здоровья людей,

признавая, что распространение табачной эпидемии является глобальной проблемой, которая имеет серьезные последствия для здоровья людей и которая требует как можно более широкого международного сотрудничества и участия всех стран в эффективных, надлежащих и всесторонних международных ответных действиях,

отражая обеспокоенность международного сообщества по поводу разрушительных последствий для здоровья людей, а также социальных, экономических и экологических последствий во всем мире, связанных с употреблением табака и воздействием табачного дыма,

проявляя серьезное беспокойство по поводу увеличения во всем мире потребления и производства сигарет и других табачных изделий, особенно в развивающихся странах, а также в отношении того бремени, которое это налагает на семьи, бедных людей и национальные системы здравоохранения,

признавая, что научные данные недвусмысленно подтверждают, что потребление табака и воздействие табачного дыма являются причиной смерти, болезни и инвалидности и что между воздействием курения и другими видами употребления табачных изделий и наступлением болезней, связанных с табаком, существует определенный разрыв во времени,

признавая также, что сигареты и некоторые другие изделия, содержащие табак, являются высокотехнологичными изделиями, разработанными таким образом, чтобы создавать и поддерживать зависимость, и что многие содержащиеся в них компоненты и выделяемый ими дым являются фармакологически активными, токсичными, мутагенными и канцерогенными, а также что зависимость от табака классифицируется в основных международных классификациях болезней как отдельное расстройство,

признавая, что в настоящее время имеются четкие научные данные о том, что пренатальное воздействие табачного дыма вызывает неблагоприятные состояния здоровья и развития детей,

проявляя глубокую обеспокоенность по поводу распространения курения и других видов употребления табака детьми и подростками во всем мире, особенно по поводу курения во все более раннем возрасте,

проявляя тревогу в связи с расширением масштабов курения и других видов употребления табака женщинами и девушками во всем мире и принимая во внимание необходимость полного участия женщин на всех уровнях разработки и осуществления политики, а также необходимость в стратегиях борьбы против табака, учитывающих гендерные аспекты,

проявляя глубокую обеспокоенность по поводу высоких уровней курения и других видов употребления табака коренными народами,

проявляя серьезную обеспокоенность по поводу воздействия всех форм рекламы, стимулирования продажи и спонсорства в целях поощрения употребления табачных изделий,

признавая, что для ликвидации всех форм незаконной торговли сигаретами и другими табачными изделиями, включая контрабанду, незаконное производство и подделку, необходимы совместные действия,

осознавая, что борьба против табака на всех уровнях, и особенно в развивающихся странах и странах с переходной экономикой, требует достаточных финансовых и технических ресурсов, соизмеримых с нынешними и прогнозируемыми потребностями для деятельности по борьбе против табака,

признавая необходимость разработки надлежащих механизмов для рассмотрения долгосрочных социальных и экономических последствий успешных стратегий сокращения спроса на табак,

принимая во внимание социальные и экономические трудности, которые могут вызвать в среднесрочной и долгосрочной перспективе программы борьбы против табака в некоторых развивающихся странах и странах с переходной экономикой и признавая их потребности в технической и финансовой помощи в контексте разработанных на национальном уровне стратегий устойчивого развития,

осознавая ценную работу, проводимую многими государствами в области борьбы против табака, и одобряя лидерство Всемирной организации здравоохранения, а также усилия других организаций и органов системы Организации Объединенных Наций и других международных и региональных межправительственных организаций по разработке мер в области борьбы против табака,

подчеркивая особый вклад неправительственных организаций и других членов гражданского общества, не связанных с табачной промышленностью, включая профессиональные органы здравоохранения, женские группы, группы молодежи, природоохранные группы и группы потребителей, академические учреждения и учреждения здравоохранения, в усилия по борьбе против табака на национальном и международном уровнях, а также жизненно важное значение их участия в национальных и международных усилиях по борьбе против табака,

признавая необходимость проявлять бдительность в отношении любых попыток табачной промышленности подорвать или свести на нет усилия по борьбе против табака и необходимость в осведомленности о деятельности табачной промышленности, которая оказывает негативное воздействие на усилия по борьбе против табака,

напоминая Статью 12 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, принятого Генеральной Ассамблеей Организации Объединенных Наций 16 декабря 1966 г., в которой говорится, что каждый человек имеет право на наивысший достижимый уровень физического и психического здоровья,

напоминая также преамбулу Устава Всемирной организации здравоохранения, в которой говорится, что обладание наивысшим достижимым уровнем здоровья является одним из основных прав всякого человека без различия расы, религии, политических убеждений, экономического или социального положения,

преисполненные решимости способствовать мерам борьбы против табака, основанным на существующих в настоящее время и соответствующих научно-технических и экономических соображениях,

напоминая, что Конвенция о ликвидации всех форм дискриминации в отношении женщин, принятая Генеральной Ассамблеей ООН 18 декабря 1979 г., предусматривает, что государства-участники этой Конвенции принимают надлежащие меры для ликвидации дискриминации в отношении женщин в области медико-санитарной помощи,

напоминая также, что Конвенция по правам ребенка, принятая Генеральной Ассамблеей ООН 20 ноября 1989 г., предусматривает, что государства-участники этой Конвенции признают право ребенка на обладание наивысшим достижимым уровнем здоровья,

договорились о следующем:

Часть I: Введение

Статья 1
Использование терминов

Для целей настоящей Конвенции:

(a) "Незаконная торговля" означает любой запрещенный законом вид практики или поведения, который имеет отношение к производству, отправке, получению, владению, распределению, продаже или приобретению, включая любой вид практики или поведения, имеющий целью способствовать такой деятельности.

(b) "Региональная организация экономической интеграции" означает любую организацию, которая состоит из нескольких суверенных государств и которой ее государства-члены передали свои полномочия по ряду вопросов, включая право принимать решения, налагающие обязательства на ее государства-члены в отношении этих вопросов (*).

_______________

(*) В соответствующих случаях определение "национальный" будет также относиться к региональным организациям экономической интеграции.

(c) "Реклама и стимулирование продажи табака" означает любой вид передачи коммерческой информации, рекомендации или действия с целью, результатом или вероятным результатом стимулирования продажи табачного изделия или употребления табака, прямо или косвенно.

(d) "Борьба против табака" означает широкий круг стратегий в области поставок, спроса и уменьшения вреда, которые направлены на улучшение здоровья населения посредством ликвидации или уменьшения потребления им табачных изделий, а также воздействия на него табачного дыма.

(e) "Табачная промышленность" означает всех тех, кто занимается изготовлением, оптовым распределением и импортом табачных изделий.

(f) "Табачные изделия" означают продукты, полностью или частично изготовленные из табачного листа в качестве сырьевого материала, приготовленного таким образом, чтобы использовать для курения, сосания, жевания или нюханья.

(g) "Спонсорство табака" означает любой вид вклада в любое событие, мероприятие или отдельное лицо с целью, результатом или вероятным результатом стимулирования продажи табачного изделия или употребления табака, прямо или косвенно.

Статья 2
Связь между настоящей Конвенцией
и другими договорами и юридическими документами

1. В целях обеспечения лучшей охраны здоровья людей Стороны поощряются к осуществлению мер, помимо требуемых настоящей Конвенцией и ее протоколами, причем ничто в этих документах не препятствует Сторонам принимать более строгие требования, которые согласуются с их положениями и соответствуют нормам международного права.

2. Положения настоящей Конвенции и ее протоколов никоим образом не влияют на право Сторон заключать двусторонние или многосторонние соглашения, включая региональные или субрегиональные соглашения, по вопросам, относящимся к Конвенции и ее протоколам или являющимся дополнительными по отношению к ним, при условии, что такие соглашения являются совместимыми с их обязательствами по настоящей Конвенции и ее протоколам. Соответствующие Стороны сообщают о таких соглашениях Конференции Сторон через Секретариат.

Часть II: Цель, руководящие принципы и общие обязательства

Статья 3
Цель

Цель настоящей Конвенции и ее протоколов состоит в защите нынешнего и будущих поколений от разрушительных последствий для здоровья людей, а также социальных, экологических и экономических последствий потребления табака и воздействия табачного дыма посредством обеспечения соответствующих рамок для мер борьбы против табака, подлежащих осуществлению Сторонами на национальном, региональном и международном уровнях, с тем чтобы постоянно и существенно сокращать распространенность употребления табака и воздействия табачного дыма.

Статья 4
Руководящие принципы

Для достижения цели настоящей Конвенции и ее протоколов и осуществления ее положений Стороны руководствуются, в частности, принципами, изложенными ниже:

1. Каждый человек должен быть проинформирован о последствиях для здоровья, наркотическом характере и смертельной опасности в результате употребления табака и воздействия табачного дыма, и в этой связи для защиты всех людей от воздействия табачного дыма следует рассмотреть на соответствующем правительственном уровне эффективные законодательные, исполнительные, административные или иные меры.

2. Необходима решительная политическая приверженность делу разработки и поддержки на национальном, региональном и международном уровнях всесторонних межсекторальных мер и скоординированных ответных действий с учетом:

(a) необходимости принятия мер для защиты всех людей от воздействия табачного дыма;

(b) необходимости принятия мер для предотвращения начала, содействия и поддержки прекращения и уменьшения употребления табачных изделий в любой форме;

(c) необходимости принятия мер по содействию участия коренных лиц и общин в разработке, осуществлении и оценке программ борьбы против табака, которые в социальном и культурном плане соответствуют их потребностям и перспективам; и

(d) необходимости принятия мер по учету опасностей, специфичных для различных полов, при разработке стратегий борьбы против табака.

3. Международное сотрудничество, особенно передача технологии, знаний и оказание финансовой помощи, а также предоставление соответствующих экспертных услуг для создания и осуществления эффективных программ борьбы против табака с учетом местных культурных условий, а также социальных, экономических, политических и юридических факторов является важной частью настоящей Конвенции.

4. Всесторонние многосекторальные меры и ответные действия по сокращению потребления всех табачных изделий, предпринимаемые на национальном, региональном и международном уровнях, необходимы для предотвращения в соответствии с принципами общественного здравоохранения заболеваемости, преждевременной инвалидности и смертности, вызываемых потреблением табака и воздействием табачного дыма.

5. Вопросы, связанные с ответственностью, как они определяются каждой Стороной в пределах своей юрисдикции, являются важной частью всесторонней борьбы против табака.

6. Значение технической и финансовой помощи для содействия экономическому переходу лиц, выращивающих табак, и работников табачной промышленности на средства к существованию которых серьезное воздействие оказывает осуществление программ борьбы против табака в Сторонах, являющихся развивающимися странами, а также в Сторонах с переходной экономикой следует признать и учитывать в контексте стратегий устойчивого развития, разрабатываемых на национальном уровне.

7. Для достижения цели Конвенции и ее протоколов необходимо участие гражданского общества.

Статья 5
Общие обязательства

1. Каждая Сторона разрабатывает, осуществляет, периодически обновляет и пересматривает всесторонние многосекторальные национальные стратегии, планы и программы по борьбе против табака в соответствии с настоящей Конвенцией и протоколами, Стороной которых она является.

2. Для достижения этой цели каждая Сторона, в соответствии со своими возможностями:

(a) создает или укрепляет и финансирует национальный координационный механизм или координационные органы по борьбе против табака; и

(b) принимает и осуществляет эффективные законодательные, исполнительные, административные и/или иные меры и в соответствующих случаях сотрудничает с другими Сторонами в разработке соответствующей политики для предупреждения и сокращения потребления табака, никотиновой зависимости и воздействия табачного дыма.

3. При разработке и осуществлении своей политики общественного здравоохранения по борьбе против табака Стороны действуют таким образом, чтобы защитить свою политику от воздействия коммерческих и других корпоративных интересов табачной промышленности в соответствии с национальным законодательством.

4. Стороны сотрудничают в разработке предлагаемых мер, процедур и руководящих принципов осуществления настоящей Конвенции и протоколов, Сторонами которых они являются.

5. Стороны в соответствующих случаях сотрудничают с компетентными международными и региональными межправительственными организациями и другими органами для достижения целей настоящей Конвенции и протоколов, Сторонами которых они являются.

6. Стороны, в пределах имеющихся в их распоряжении средств и ресурсов, сотрудничают в целях мобилизации финансовых ресурсов для эффективного осуществления настоящей Конвенции с помощью двусторонних и многосторонних механизмов финансирования.

Часть III: Меры, касающиеся сокращения спроса на табак

Статья 6
Ценовые и налоговые меры по сокращению спроса на табак

1. Стороны признают, что ценовые и налоговые меры являются эффективным и важным средством сокращения потребления табака различными группами населения, особенно молодежью.

2. Без ущерба для суверенного права Сторон определять и устанавливать свою политику налогообложения каждая Сторона должна учитывать свои национальные цели в области здравоохранения, касающиеся борьбы против табака, и в соответствующих случаях вводить или сохранять меры, которые могут включать:

(a) осуществление налоговой политики и, в случае целесообразности, ценовой политики в отношении табачных изделий, с тем чтобы содействовать достижению целей в области здравоохранения, направленных на сокращение потребления табака; и

(b) запрещение или ограничение, в соответствующих случаях, продажи безналоговых и беспошлинных табачных изделий лицам, осуществляющим международные поездки, и/или ввоза ими этих изделий.

3. Стороны представляют информацию о ставках налогообложения табачных изделий и тенденциях в потреблении табака в своих периодических докладах Конференции Сторон в соответствии со Статьей 21.

Статья 7
Неценовые меры по сокращению спроса на табак

Стороны признают, что всесторонние неценовые меры являются эффективным и важным средством сокращения потребления табака. Каждая Сторона принимает и осуществляет эффективные законодательные, исполнительные, административные или иные меры, необходимые для соблюдения своих обязательств по Статьям 8 - 13, и в соответствующих случаях сотрудничает с другими Сторонами непосредственно или через компетентные международные органы с целью их осуществления. Конференция Сторон предлагает надлежащие руководящие принципы для осуществления положений этих Статей.

Статья 8
Защита от воздействия табачного дыма

1. Стороны признают, что научные данные недвусмысленно подтверждают, что воздействие табачного дыма является причиной смерти, болезней и инвалидности.

2. Каждая Сторона принимает и осуществляет в областях существующей национальной юрисдикции, определенных национальным законодательством, и активно содействует на других уровнях юрисдикции принятию и осуществлению эффективных законодательных, исполнительных, административных и/или иных мер, обеспечивающих защиту от воздействия табачного дыма на рабочих местах внутри помещений, общественном транспорте и в закрытых общественных местах и в соответствующих случаях в других общественных местах.

Статья 9
Регулирование состава табачных изделий

Конференция Сторон в консультации с компетентными международными органами предлагает руководящие принципы испытания и измерения состава табачных изделий и выделяемых ими продуктов, а также регулирования этого состава и выделяемых продуктов. Каждая Сторона принимает и осуществляет в случаях, одобренных компетентными национальными органами, эффективные законодательные, исполнительные, административные или иные меры по такому испытанию и измерению, а также по такому регулированию.

Статья 10
Регулирование раскрытия состава табачных изделий

Каждая Сторона, в соответствии со своим национальным законодательством, принимает и осуществляет эффективные законодательные, исполнительные, административные или иные меры, требующие от изготовителей и импортеров табачных изделий раскрывать правительственным органам информацию о составе табачных изделий и выделяемых ими продуктах. Кроме того, каждая Сторона принимает и осуществляет эффективные меры по информированию общественности о токсических составляющих табачных изделий и продуктах, которые они могут выделять.

Статья 11
Упаковка и маркировка табачных изделий

1. Каждая Сторона в течение периода трех лет с момента вступления настоящей Конвенции в силу для данной Стороны в соответствии со своим национальным законодательством принимает и осуществляет эффективные меры, с тем чтобы:

(a) упаковка и маркировка табачных изделий не стимулировали продажу табачного изделия любым путем, который является ложным, вводящим в заблуждение или обманным, либо создающим неправильное впечатление о его характеристиках, воздействии на здоровье, опасностях или выделяемых продуктах, включая любой термин, описание, торговую марку, символический или любой иной знак, которые прямо или косвенно создают ложное впечатление о том, что определенное табачное изделие является менее вредным, чем другие табачные изделия. Они могут включать такие термины, как "с низким содержанием смол", "легкие", "очень легкие" или "мягкие"; и

(b) на каждой пачке и упаковке табачных изделий и на любой внешней упаковке и в маркировке таких изделий также содержались предупреждения о вреде для здоровья, описывающие пагубные последствия использования табака, и могли приводиться другие соответствующие сообщения. Такие предупреждения и сообщения:

(i) утверждаются компетентными национальными органами,

(ii) периодически меняются,

(iii) являются крупными, четкими, видимыми и легко читаемыми,

(iv) занимают 50% основной маркированной поверхности или более, но ни в коем случае не менее 30% основной маркированной поверхности,

(v) могут быть выполнены в виде рисунков или пиктограмм, либо включать их.

2. На каждой пачке и упаковке табачных изделий и на любой внешней упаковке и в маркировке таких изделий, в дополнение к предупреждениям, предусмотренным в пункте 1 (b) настоящей Статьи, должна содержаться информация о соответствующих компонентах табачных изделий и выделяемых ими продуктах, как это определено национальными органами.

3. Каждая Сторона требует, чтобы предупреждения и другая текстуальная информация, указанные в пункте 1 (b) и в пункте 2 настоящей Статьи, фигурировали на каждой пачке и упаковке табачных изделий и на любой внешней упаковке и в маркировке таких изделий на ее основном языке или основных языках.

4. Для целей настоящей Статьи термин "внешняя упаковка и маркировка" применяется в отношении табачных изделий к любой упаковке и маркировке, используемой в розничной продаже данного изделия.

Статья 12
Просвещение, передача информации,
подготовка и информирование населения

Каждая Сторона поддерживает и укрепляет систему информирования населения по вопросам борьбы против табака, используя в соответствующих случаях все имеющиеся средства передачи информации. В этих целях каждая Сторона принимает и осуществляет эффективные законодательные, исполнительные, административные или иные меры, направленные на содействие:

(a) широкому доступу к эффективным и всесторонним программам просвещения и информирования населения об опасностях для здоровья потребления табака и воздействия табачного дыма, включая привыкание;

(b) информированию населения об опасностях для здоровья потребления табака и воздействия табачного дыма, а также о преимуществах прекращения употребления табака и образа жизни, свободного от табака, как это указано в Статье 14.2;

(c) доступу населения, в соответствии с национальным законодательством, к самой разнообразной информации о табачной промышленности, относящейся к цели настоящей Конвенции;

(d) эффективным и надлежащим программам подготовки по борьбе против табака или программам повышения информированности и просвещения, ориентированным на таких лиц, как работники здравоохранения, работники в общинах, социальные работники, профессиональные работники средств массовой информации, преподаватели, лица, принимающие решения, руководители и другие соответствующие лица;

(e) информированию и участию государственных и частных учреждений и неправительственных организаций, не связанных с табачной промышленностью, в разработке и осуществлении межсекторальных программ и стратегий в области борьбы против табака; и

(f) информированию населения и доступу к информации об отрицательных последствиях производства и потребления табака для здоровья людей, а также о его отрицательных экономических и экологических последствиях.

Статья 13
Реклама, стимулирование продажи
и спонсорство табачных изделий

1. Стороны признают, что полный запрет на рекламу, стимулирование продажи и спонсорство приведет к сокращению потребления табачных изделий.

2. Каждая Сторона, в соответствии со своей конституцией или конституционными принципами, вводит полный запрет на всю рекламу, стимулирование продажи и спонсорство табачных изделий. Это включает с учетом соблюдения правовых условий и наличия технических средств, имеющихся у этой Стороны, полный запрет на трансграничную рекламу, стимулирование продажи и спонсорство, исходящие с ее территории. В этой связи каждая Сторона, принимает в течение пяти лет после вступления Конвенции в силу для этой Стороны, соответствующие законодательные, исполнительные. административные и/или иные меры и представляет соответствующие доклады в соответствии со Статьей 21.

3. Сторона, не имеющая возможности ввести полный запрет в силу своей конституции или конституционных принципов, применяет ограничения всей рекламы, стимулирования продажи и спонсорства табачных изделий. Это включает, с учетом соблюдения правовых условий и наличия технических средств, имеющихся у этой Стороны, ограничения или полный запрет на рекламу, стимулирование продажи и спонсорство, исходящие с ее территории и имеющие трансграничный эффект. В этой связи каждая Сторона принимает соответствующие законодательные, исполнительные, административные и/или иные меры и представляет соответствующие доклады в соответствии со Статьей 21.

4. Как минимум и в соответствии со своей конституцией или конституционными принципами каждая Сторона:

(a) запрещает все формы рекламы, стимулирования продажи и спонсорства табачных изделий, продвигающих табачные изделия на рынок такими средствами, которые являются ложными, вводящими в заблуждение или иным образом обманными или которые могут создать неправильное представление об их характеристиках, воздействии на здоровье, опасностях или выделяемых продуктах;

(b) требует, чтобы предупреждение о вреде для здоровья или другое соответствующее предупреждение сопровождало любую рекламу табачных изделий и, в соответствующих случаях, стимулирование продажи и спонсорство;

(c) ограничивает использование прямых или косвенных стимулов, которые поощряют приобретение табачных изделий населением;

(d) требует, если она не ввела полного запрета, раскрытия соответствующим государственным органам информации о расходах табачной промышленности на рекламу, стимулирование продажи и спонсорство, которые еще не запрещены. Эти органы могут принять решение, в соответствии с национальным законодательством, о предоставлении этих данных в распоряжение общественности и Конференции Сторон во исполнение Статьи 21;

(e) вводит полный запрет или, в случае Стороны, которая не может ввести полный запрет в силу своей конституции или конституционных принципов, ограничивает рекламу, стимулирование продажи и спонсорство по радио, телевидению, в печатных средствах массовой информации и, в соответствующих случаях, в других средствах информации, таких как Интернет, в течение пятилетнего периода; и

(f) запрещает или, в случае Стороны, которая не может запретить в силу своей конституции или конституционных принципов, ограничивает спонсорство табачных изделий во время международных событий, мероприятий или среди их участников.

5. Стороны поощряются осуществлять меры, выходящие за пределы обязательств, изложенных в пункте 4.

6. Стороны сотрудничают в разработке технологий и других средств, необходимых для содействия ликвидации трансграничной рекламы.

7. Стороны, которые уже ввели запрет на некоторые формы табачной рекламы, стимулирования продажи и спонсорства, имеют суверенное право запретить такие формы трансграничной рекламы, стимулирования продажи и спонсорства, поступающие на ее территорию, и налагать такие же санкции, как и те, которые применяются к внутренней рекламе, стимулированию продажи и спонсорству, исходящих из ее территории, в соответствии со своим национальным законодательством. Настоящий пункт не означает одобрения или утверждения какой-либо конкретной санкции.

8. Стороны рассмотрят вопрос о разработке протокола с изложением соответствующих мер, которые требуют международного сотрудничества в целях полного запрета на трансграничную рекламу, стимулирование продажи и спонсорство.

Статья 14
Меры по сокращению спроса, касающиеся табачной
зависимости и прекращения употребления табака

1. Каждая Сторона разрабатывает и распространяет надлежащие, всесторонние и комплексные руководящие принципы, основанные на научных данных и наилучшей практике, с учетом национальных обстоятельств и приоритетов и принимает эффективные меры для содействия прекращению употребления табака и обеспечения адекватного лечения табачной зависимости.

2. Для достижения этой цели каждая Сторона стремится:

(a) разработать и осуществить эффективные программы, направленные на содействие прекращению употребления табака, в том числе в таких местах, как учебные заведения, медико-санитарные учреждения, рабочие места и места проведения спортивных мероприятий;

(b) включать диагностику и лечение табачной зависимости и услуги по консультированию в отношении прекращения употребления табака в национальные программы, планы и стратегии в области здравоохранения и просвещения при участии, в соответствующих случаях, работников здравоохранения, работников в общинах и социальных работников;

(c) создать в учреждениях медико-санитарной помощи и центрах реабилитации программы по диагностике, консультированию, профилактике и лечению табачной зависимости; и

(d) сотрудничать с другими Сторонами в облегчении доступа к лечению и доступности по цене лечения табачной зависимости, включая фармацевтические препараты, в соответствии со Статьей 22. Такие препараты и их компоненты могут включать лекарственные средства, препараты, используемые для введения лекарственных средств, а также для диагностики в соответствующих случаях.

Часть IV: Меры, касающиеся сокращения поставок табака

Статья 15
Незаконная торговля табачными изделиями (1)

1. Стороны признают, что ликвидация всех форм незаконной торговли табачными изделиями, включая контрабанду, незаконное производство и подделку, а также разработка и осуществление соответствующего национального законодательства, помимо субрегиональных, региональных и глобальных соглашений, являются необходимыми компонентами борьбы против табака.

_______________

(1) На предварительном этапе и в процессе обсуждения состоялась широкая дискуссия по поводу скорейшего принятия протокола о незаконной торговле табачными изделиями. Переговоры в отношении такого протокола могут быть начаты МОП сразу же после принятия РКБТ или на более поздней стадии Конференцией Сторон.

2. Каждая Сторона принимает и осуществляет эффективные законодательные, исполнительные, административные или иные меры для обеспечения того, чтобы все пачки и упаковки табачных изделий и любая внешняя упаковка таких изделий были маркированы для оказания Сторонам помощи в определении происхождения табачных изделий и, в соответствии с национальным законодательством и соответствующими двусторонними и многосторонними соглашениями, оказания Сторонам помощи в установлении точки отклонения, а также мониторинга, документирования и контроля за движением табачных изделий и их юридическим статусом. Кроме того, каждая Сторона:

(a) требует, чтобы все отдельные пачки и упаковки табачных изделий для розничной и оптовой реализации, которые продаются на ее внутреннем рынке, содержали следующий текст: "Продажа разрешается только в (включить название страны, субнациональной, региональной или федеральной территориальной единицы)" или содержали любую другую эффективную маркировку, указывающую конечный пункт назначения или помогающую органам определить, поступило ли данное изделие на законном основании для продажи на внутреннем рынке; и

(b) рассматривает в соответствующих случаях вопрос о создании системы практического отслеживания и режима отслеживания, которая далее защитит систему распределения и поможет расследованию случаев незаконной торговли.

3. Каждая Сторона требует, чтобы информация на упаковке или маркировка, указанная в пункте 2 настоящей Статьи, была представлена разборчиво и/или на основном языке или основных языках.

4. В целях ликвидации незаконной торговли табачными изделиями каждая Сторона:

(a) осуществляет мониторинг и сбор данных о трансграничной торговле табачными изделиями, включая незаконную торговлю, а также, в соответствующих случаях, обменивается информацией между таможенными, налоговыми и иными органами согласно национальному законодательству и применимым двусторонним или многосторонним соглашениям;

(b) принимает или укрепляет законодательство с соответствующими санкциями и исправительными мерами, направленное против незаконной торговли табачными изделиями, в том числе поддельными и контрабандными сигаретами;

(c) предпринимает необходимые шаги по обеспечению того, чтобы все конфискованное производственное оборудование, поддельные и контрабандные сигареты и другие табачные изделия уничтожались, используя, в случае практической осуществимости, экологически чистые методы, или удалялись в соответствии с внутренним законодательством;

(d) принимает и осуществляет меры в целях мониторинга, документирования и контроля за хранением и распределением складируемых или транспортируемых в безналоговом или беспошлинном режиме табачных изделий в пределах своей юрисдикции; и

(e) принимает необходимые меры в целях конфискации доходов от незаконной торговли табачными изделиями.

5. Информация, собранная на основании подпунктов 4 (a) и 4 (d) настоящей Статьи, в соответствующих случаях представляется в сводном виде Сторонами в их периодических докладах Конференции Сторон в соответствии со Статьей 21.

6. Стороны, в соответствующих случаях и согласно национальному законодательству, содействуют сотрудничеству между национальными учреждениями, а также соответствующими региональными и международными межправительственными организациями в той мере, в какой это относится к расследованиям, судебным преследованиям и процедурам, в целях ликвидации незаконной торговли табачными изделиями. Особое внимание обращается на сотрудничество на региональном и субрегиональном уровнях в целях борьбы с незаконной торговлей табачными изделиями.

7. Каждая Сторона стремится принять и осуществить дальнейшие меры, включая в соответствующих случаях лицензирование, для контроля или регулирования производства и распределения табачных изделий в целях предотвращения незаконной торговли.

Статья 16
Продажа несовершеннолетним и несовершеннолетними

Каждая Сторона принимает и осуществляет эффективные законодательные, исполнительные, административные или иные меры на соответствующем правительственном уровне для запрещения продажи табачных изделий лицам, не достигшим возраста, установленного внутренним законодательством, национальным законодательством, или восемнадцати лет. Эти меры могут включать:

(a) требование, чтобы все продавцы табачных изделий помещали на видном месте четкое объявление внутри их пункта продажи о запрете продажи табачных изделий несовершеннолетним и, в случае сомнения, требовали у каждого покупателя табачных изделий предъявить документ, подтверждающий достижение им совершеннолетия, остановленного законом;

(b) запрещение продажи табачных изделий любым способом, который обеспечивает прямой доступ к таким изделиям, например с полок магазинов;

(c) запрещение изготовления и продажи конфет, закусок, игрушек или иных предметов в форме табачных изделий, которые привлекают внимание несовершеннолетних; и

(d) обеспечение такого положения, при котором автоматы по продаже табачных изделий, находящиеся под ее юрисдикцией, были бы недоступны для несовершеннолетних и не стимулировали продажу табачных изделий несовершеннолетним.

2. Каждая Сторона запрещает или способствует запрещению распространения бесплатных табачных изделий среди населения и особенно среди несовершеннолетних.

3. Каждая Сторона стремится запретить продажу сигарет поштучно или в небольших упаковках, которые увеличивают доступность таких изделий для несовершеннолетних.

4. Стороны признают, что для повышения эффективности меры по предотвращению продажи табачных изделий несовершеннолетним в случае необходимости должны осуществляться в сочетании с другими положениями, содержащимися в настоящей Конвенции.

5. При подписании, ратификации, принятии, утверждении Конвенции или присоединении к ней, или в любое время впоследствии Сторона с помощью письменного заявления, имеющего обязательную силу, может указать, что она обязуется запретить ввод в эксплуатацию автоматов по продаже табачных изделий в пределах своей юрисдикции или, в соответствующих случаях, ввести полный запрет на автоматы по продаже табачных изделий. Заявление, сделанное на основании настоящей Статьи, препровождается Депозитарием всем Сторонам Конвенции.

6. Каждая Сторона принимает и осуществляет эффективные законодательные, исполнительные, административные или иные меры, включая санкции против розничных и оптовых торговцев, в целях обеспечения соблюдения обязательств, содержащихся в пунктах 1 - 5 настоящей Статьи.

7. Каждой Стороне в соответствующих случаях следует принимать и осуществлять эффективные законодательные, исполнительные, административные или иные меры в целях запрещения продажи табачных изделий лицами, не достигшими возраста, установленного внутренним законодательством, национальным законодательством, или восемнадцати лет.

Статья 17
Поддержка альтернативных видов
экономически жизнеспособной деятельности

Стороны, в сотрудничестве с другими Сторонами и компетентными международными и региональными межправительственными организациями, способствуют при необходимости другим экономически жизнеспособным альтернативам в интересах лиц, занимающихся производством и выращиванием табака, и в соответствующих случаях - индивидуальных продавцов.

Часть V: Охрана окружающей среды

Статья 18
Охрана окружающей среды и здоровья людей

При выполнении своих обязательств по настоящей Конвенции в отношении выращивания табака и производства табачных изделий на своей территории Стороны соглашаются должным образом учитывать вопросы защиты окружающей среды и здоровья людей, связанного с окружающей средой.

Часть VI: Вопросы, связанные с ответственностью

Статья 19
Ответственность

1. В целях борьбы против табака Стороны рассматривают возможность принятия законодательных мер или развития существующего законодательства для решения, при необходимости, вопросов уголовной и гражданской ответственности, включая в соответствующих случаях компенсацию.

2. Стороны сотрудничают друг с другом в обмене информацией через посредство Конференции Сторон в соответствии со Статьей 21, в том числе:

(a) информацией о последствиях для здоровья потребления табачных изделий и воздействия табачного дыма в соответствии со Статьей 20.3 (a); и

(b) информацией о действующих законодательстве и правилах, а также о соответствующей судебной практике.

3. Стороны, в соответствующих случаях и по взаимному согласию, оказывают друг другу помощь в рамках национального законодательства, политики, правовой практики и применимых существующих договорных механизмов в осуществлении процессуальных действий, касающихся гражданской и уголовной ответственности, согласно настоящей Конвенции.

4. Конвенция никоим образом не затрагивает или не ограничивает прав доступа Сторон к судебным органам друг друга, там, где такие права существуют.

5. Конференция Сторон может рассмотреть, по возможности на ранней стадии с учетом работы, проводимой в соответствующих международных форумах, вопросы, связанные с ответственностью, включая надлежащие международные подходы к этим вопросам и надлежащие средства по оказанию поддержки Сторонам, по их просьбе, в их законодательной и иной деятельности в соответствии с настоящей Статьей.

Часть VII: Научно-техническое сотрудничество
и передача информации

Статья 20
Научные исследования, эпиднадзор и обмен информацией

1. Стороны принимают меры по развитию и содействию национальным исследованиям и по координации научно-исследовательских программ в области борьбы против табака на региональном и глобальном уровнях. Для достижения этой цели каждая Сторона:

(a) инициирует и осуществляет сотрудничество, непосредственно или через компетентные международные и региональные межправительственные организации и другие органы, в проведении исследований и научных оценок и при этом содействует и оказывает поддержку исследованиям, которые направлены на изучение детерминант и последствий потребления табака и воздействия табачного дыма, а также исследованиям, направленным на выявление альтернативных культур; и

(b) развивает и укрепляет, при поддержке компетентных международных и региональных межправительственных организаций и других органов, подготовку и оказание поддержки всем тем, кто занимается деятельностью по борьбе против табака, включая научные исследования, осуществление и оценку.

2. Стороны в соответствующих случаях создают программы национального, регионального и глобального эпиднадзора за масштабами, структурами, детерминантами и последствиями потребления табака и воздействия табачного дыма. С этой целью Стороны включают программы эпиднадзора за табаком в национальные, региональные и глобальные программы эпиднадзора за состоянием здоровья, с тем чтобы обеспечить в соответствующих случаях сопоставимость и возможность анализа данных на региональном и международном уровнях.

3. Стороны признают значение финансовой и технической помощи со стороны международных и региональных межправительственных организаций и других органов. Каждая Сторона стремится:

(a) постепенно создать национальную систему эпидемиологического надзора за потреблением табака и соответствующих социальных и экономических показателей и показателей здоровья;

(b) сотрудничать с компетентными международными и региональными межправительственными организациями и другими органами, включая правительственные и неправительственные учреждения, в региональном и глобальном эпиднадзоре за табаком и в обмене информацией о показателях, указанных в пункте 3 (a) настоящей Статьи; и

(c) сотрудничать со Всемирной организацией здравоохранения в разработке общих руководящих принципов или процедур для определения сбора, анализа и распространения данных эпиднадзора, связанных с табаком.

4. Стороны, в соответствии со своим национальным законодательством, содействуют и облегчают обмен открытой научно-технической, социально-экономической, коммерческой и юридической информацией, а также информацией в отношении практики табачной промышленности и выращивания табака, которая имеет отношение к настоящей Конвенции, и при этом учитывают и рассматривают особые потребности Сторон, являющихся развивающимися странами, и Сторон с переходной экономикой. Каждая Сторона стремится:

(a) постепенно создать и поддерживать обновленную базу данных, содержащую законы и правила, регламентирующие борьбу против табака, и, в соответствующих случаях, информацию об обеспечении их соблюдения, а также о соответствующей судебной практике, и сотрудничать в разработке программ в области борьбы против табака на региональном и глобальном уровнях;

(b) постепенно создать и поддерживать обновленную базу данных, получаемых от национальных программ эпиднадзора, в соответствии с пунктом 3 (a) настоящей Статьи; и

(c) сотрудничать с компетентными международными организациями в целях постепенного создания и поддержки глобальной системы для регулярного сбора и распространения информации о производстве табака и изготовлении табачных изделий, а также о деятельности табачной промышленности, которая оказывает воздействие на настоящую Конвенцию или национальную деятельность по борьбе против табака.

5. Сторонам следует сотрудничать в рамках региональных и международных межправительственных организаций и финансовых учреждений, а также учреждений, занимающихся вопросами развития, членами которых они являются, с целью содействовать и поощрять предоставление технических и финансовых ресурсов Секретариату для оказания помощи Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам с переходной экономикой в выполнении ими своих обязательств по исследованиям, эпиднадзору и обмену информацией.

Статья 21
Отчетность и обмен информацией

1. Каждая Сторона представляет Конференции Сторон через Секретариат периодические доклады о выполнении ею Конвенции, которые должны включать следующее:

(a) информацию о законодательных, исполнительных, административных или иных мерах, принятых в целях осуществления Конвенции;

(b) информацию, в соответствующих случаях, о любых препятствиях или барьерах, встретившихся при осуществлении Конвенции, и о мерах, принятых для преодоления этих барьеров;

(c) информацию, в соответствующих случаях, о финансовой и технической помощи, предоставленной или полученной для деятельности по борьбе против табака;

(d) информацию об эпиднадзоре и исследованиях, как указано в Статье 20; и

(e) информацию, указанную в Статьях 6.3, 13.2, 13.3, 13.4 (d), 15.5 и 19.2.

2. Частота и форма представления таких докладов всеми Сторонами определяется Конференцией Сторон. Каждая Сторона подготовит свой первоначальный доклад в течение двух лет после вступления Конвенции в силу для данной Стороны.

3. Конференция Сторон, в соответствии со Статьями 22 и 26, рассматривает меры по оказанию помощи Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам с переходной экономикой, по их просьбе, в выполнении ими своих обязательств по настоящей Статье.

4. Представление докладов и обмен информацией по настоящей Конвенции осуществляются в соответствии с национальным законодательством в части обеспечения конфиденциальности и неприкосновенности частной жизни. Стороны, по взаимному согласию, обеспечивают защиту любой конфиденциальной информации, которой они обмениваются.

Статья 22
Сотрудничество в научно-технической и юридической областях
и предоставление соответствующего опыта

1. Стороны сотрудничают непосредственно или через компетентные международные органы в целях укрепления своего потенциала по выполнению обязательств, вытекающих из настоящей Конвенции, с учетом потребностей Сторон, являющихся развивающимися странами, и Сторон с переходной экономикой. Такое сотрудничество имеет целью содействие передаче научно-технического и юридического опыта и технологии, по взаимному согласию, для разработки и укрепления национальных стратегий, планов и программ в области борьбы против табака, направленных, в частности, на:

(a) содействие разработке, передаче и приобретению технологий, знаний, навыков, потенциала и опыта, связанных с борьбой против табака;

(b) предоставление научно-технического, юридического и иного опыта для создания и укрепления национальных стратегий, планов и программ в области борьбы против табака, направленных на осуществление Конвенции посредством, в частности:

(i) оказания помощи, по соответствующей просьбе, в создании прочной законодательной основы, а также технических программ, включая программы по предупреждению начала употребления табака, содействию прекращению его употребления и защите от воздействия табачного дыма;

(ii) оказания, в соответствующих случаях, помощи лицам, занятым в табачном секторе, в разработке надлежащих экономически и юридически жизнеспособных альтернативных способов обеспечения средств к существованию экономически жизнеспособным образом; и

(iii) оказания, в соответствующих случаях, помощи лицам, занимающимся выращиванием табака, в переключении сельскохозяйственного производства на альтернативные культуры экономически жизнеспособным образом;

(c) поддержка соответствующих программ подготовки или повышения информированности соответствующего персонала в соответствии со Статьей 12;

(d) предоставление, в соответствующих случаях, необходимых материалов, оборудования и материально-технической поддержки для стратегий, планов и программ в области борьбы против табака;

(e) определение методов борьбы против табака, включая всестороннее лечение никотиновой зависимости; и

(f) содействие, в соответствующих случаях, научным исследованиям в целях повышения доступности всестороннего лечения никотиновой зависимости.

2. Конференция Сторон содействует передаче научно-технического и юридического опыта и технологии и облегчает такую передачу при финансовой поддержке, оказываемой в соответствии со Статьей 26.

Часть VIII: Организационные меры и финансовые ресурсы

Статья 23
Конференция Сторон

1. Настоящим учреждается Конференция Сторон. Первая сессия Конференции созывается Всемирной организацией здравоохранения не позднее чем через один год после вступления в силу настоящей Конвенции. Конференция на своей первой сессии определит место и время проведения следующих очередных сессий.

2. Внеочередные сессии Конференции Сторон проводятся в такие другие сроки, которые Конференция сочтет необходимыми, или по письменному требованию любой Стороны, при условии что в течение шести месяцев с момента передачи им Секретариатом Конвенции информации об этом требовании оно будет поддержано по крайней мере одной третью Сторон.

3. Конференция Сторон на своей первой сессии принимает консенсусом свои Правила процедуры.

4. Конференция Сторон принимает консенсусом свои финансовые правила, а также правила, регламентирующие финансирование любых вспомогательных органов, которые она может создать, а также финансовые положения, регламентирующие функционирование Секретариата. На каждой очередной сессии она утверждает бюджет на финансовый период до следующей очередной сессии.

5. Конференция Сторон регулярно рассматривает осуществление настоящей Конвенции и принимает решения, необходимые для содействия ее эффективному осуществлению, и может принимать протоколы, приложения и поправки к Конвенции в соответствии со Статьями 28, 29 и 33. С этой целью она:

(a) содействует и облегчает обмен информацией в соответствии со Статьями 20 и 21;

(b) содействует и направляет разработку и периодическое совершенствование сопоставимых методологий научных исследований и сбора данных в дополнение к предусмотренным в Статье 20, которые относятся к осуществлению настоящей Конвенции;

(c) содействует, в соответствующих случаях, разработке, осуществлению и оценке стратегий, планов и программ, а также политики, законодательства и других мер;

(d) рассматривает доклады, представленные Сторонами в соответствии со Статьей 21 настоящей Конвенции, и утверждает регулярные доклады об осуществлении Конвенции;

(e) содействует и способствует мобилизации финансовых ресурсов для осуществления настоящей Конвенции в соответствии со Статьей 26;

(f) учреждает такие вспомогательные органы, которые необходимы для достижения цели настоящей Конвенции;

(g) обращается, в соответствующих случаях, с просьбой об оказании услуг и сотрудничестве, а также о предоставлении информации компетентными и соответствующими организациями и органами системы Организации Объединенных Наций и другими международными и региональными межправительственными организациями и неправительственными организациями и органами в качестве средства укрепления работы по осуществлению Конвенции; и

(h) рассматривает, в соответствующих случаях, другие действия для достижения цели настоящей Конвенции в свете опыта, накопленного в процессе ее осуществления.

6. Конференция Сторон устанавливает критерии участия наблюдателей в ее работе.

Статья 24
Секретариат

1. Конференция Сторон назначает постоянный секретариат и обеспечивает условия его функционирования. Конференция Сторон стремится сделать это на своей первой сессии.

2. До момента назначения и учреждения постоянного секретариата функции секретариата, в соответствии с настоящей Конвенцией, обеспечивает Всемирная организация здравоохранения.

3. Функциями Секретариата являются:

(a) организация сессий Конференции Сторон и любых вспомогательных органов и обеспечение их необходимыми услугами;

(b) передача докладов, полученных им в соответствии с настоящей Конвенцией;

(c) оказание помощи Сторонам, особенно Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам с переходной экономикой, по их просьбе, в сборе и передаче информации, требуемой в соответствии с положениями настоящей Конвенции;

(d) подготовка докладов о своей деятельности, в соответствии с Конвенцией под руководством Конференции Сторон, и их представление Конференции Сторон;

(e) обеспечение, под руководством Конференции Сторон, необходимой координации с компетентными международными и региональными межправительственными организациями и другими органами;

(f) заключение, под руководством Конференции Сторон, таких административных или контрактных соглашений, которые могут потребоваться для эффективного осуществления его функций; и

(g) выполнение других секретариатских функций, указанных в Конвенции и в любом из ее протоколов, а также таких других функций, которые могут быть определены Конференцией Сторон.

Статья 25
Отношения между Конференцией Сторон
и межправительственными организациями

Для обеспечения технического и финансового сотрудничества в достижении цели настоящей Конвенции Конференция Сторон может обращаться с просьбой о сотрудничестве к компетентным международным и региональным межправительственным организациям, включая финансовые учреждения и учреждения, занимающиеся вопросами развития.

Статья 26
Финансовые ресурсы

1. Стороны признают важную роль, которую играют финансовые ресурсы в достижении цели настоящей Конвенции.

2. Каждая Сторона обеспечивает финансовую поддержку в отношении своей национальной деятельности, направленной на достижение цели настоящей Конвенции, в соответствии со своими национальными планами, приоритетами и программами.

3. Стороны содействуют, в соответствующих случаях, использованию двухсторонних, региональных, субрегиональных и других многосторонних каналов для обеспечения финансирования разработки и укрепления многосекторальных всесторонних программ борьбы против табака Сторон, являющихся развивающимися странами, и Сторон с переходной экономикой. Соответственно, в контексте стратегий устойчивого развития, разрабатываемых на национальном уровне, следует рассматривать и поддерживать экономически жизнеспособные альтернативы производству табака, включая диверсификацию культур.

4. Стороны, представленные в соответствующих региональных и международных межправительственных организациях, а также финансовых учреждениях и учреждениях, занимающихся вопросами развития, поощряют обеспечение этими организациями и учреждениями финансовой поддержки Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам с переходной экономикой в целях оказания им помощи в соблюдении ими своих обязательств по настоящей Конвенции без ограничения прав участия в этих организациях.

5. Стороны соглашаются с тем, что:

(a) для оказания Сторонам помощи в соблюдении ими своих обязательств по настоящей Конвенции следует мобилизовать и использовать на благо всех Сторон, особенно развивающихся стран и стран с переходной экономикой, все соответствующие потенциальные и существующие ресурсы - финансовые, технические или иные, как государственные, так и частные, которые доступны для мероприятий по борьбе против табака;

(b) Секретариат консультирует Стороны, являющиеся развивающимися странами, и Стороны с переходной экономикой, по их просьбе, об имеющихся источниках финансирования для облегчения соблюдения ими своих обязательств по настоящей Конвенции;

(c) Конференция Сторон на своей первой сессии проведет обзор существующих и потенциальных источников и механизмов помощи на основе исследования, проведенного Секретариатом, и другой соответствующей информации и рассмотрит их соответствие;

(d) результаты этого обзора будут учтены Конференцией Сторон при определении необходимости укрепления существующих механизмов или создания добровольного глобального фонда или иных соответствующих финансовых механизмов для направления, при необходимости, дополнительных финансовых ресурсов Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам с переходной экономикой для оказания им помощи в достижении целей настоящей Конвенции.

Часть IX: Урегулирование споров

Статья 27
Урегулирование споров

1. В случае возникновения спора между двумя или более Сторонами в отношении толкования или применения настоящей Конвенции соответствующие Стороны стремятся урегулировать спор по дипломатическим каналам посредством переговоров или любых других мирных средств по их выбору, включая добрые услуги, посредничество или примирение. В случае невозможности достичь согласия посредством добрых услуг, посредничества или примирения стороны спора не освобождаются от обязанности продолжить поиск его решения.

2. При ратификации, принятии, утверждении или официальном одобрении настоящей Конвенции или присоединении к ней или в любое время после этого государство или региональная организация экономической интеграции может письменно заявить Депозитарию, что в отношении спора, который не может быть разрешен в соответствии с пунктом 1 настоящей Статьи, они согласны, в порядке принудительной меры, на проведение специального арбитража, в соответствии с процедурами, подлежащими принятию Конференцией Сторон на основе консенсуса.

3. Положения настоящей Статьи применяются в отношении любого протокола применительно к спору между сторонами этого протокола, если в нем не предусмотрено иное.

Часть X: Дальнейшая разработка конвенции

Статья 28
Поправки к Конвенции

1. Любая Сторона может предлагать поправки к настоящей Конвенции. Такие поправки будут рассматриваться Конференцией Сторон.

2. Поправки к Конвенции принимаются Конференцией Сторон. Текст любой предлагаемой поправки к Конвенции препровождается Сторонам Секретариатом по меньшей мере за шесть месяцев до сессии, на которой она предлагается для принятия. Секретариат также препровождает текст предлагаемых поправок Сторонам, подписавшим Конвенцию, и для информации - Депозитарию.

3. Стороны прилагают все усилия для достижения согласия по любой предлагаемой поправке к настоящей Конвенции на основе консенсуса. Если все усилия по достижению консенсуса исчерпаны, а согласие не достигнуто, то в качестве последней меры поправка принимается большинством в три четверти голосов Сторон, присутствующих на заседании и участвующих в голосовании. Для целей настоящей статьи под Сторонами, присутствующими на заседании и участвующими в голосовании, подразумеваются Стороны, присутствующие на заседании и голосующие "за" или "против". Любая принятая поправка препровождается Секретариатом Депозитарию, который рассылает его всем Сторонам для принятия.

4. Документы о принятии поправки сдаются на хранение Депозитарию. Поправка, принятая в соответствии с пунктом 3 настоящей Статьи, вступает в силу для тех Сторон, которые ее приняли, на девяностый день после даты получения Депозитарием документа о принятии по крайней мере двумя третями Сторон настоящей Конвенции.

5. Поправка вступает в силу для любой другой Стороны на девяностый день после даты передачи данной Стороной на хранение Депозитарию своего документа о принятии упомянутой поправки.

Статья 29
Принятие приложений к Конвенции и внесение в них поправок

1. Приложения к настоящей Конвенции и поправки к ним предлагаются, принимаются и вступают в силу в соответствии с процедурой, установленной в Статье 28.

2. Приложения к настоящей Конвенции составляют ее неотъемлемую часть, и, если прямо не предусмотрено иное, ссылка на Конвенцию является в то же время ссылкой на любые приложения к ней.

3. Приложения ограничиваются списками, формами и любым иным описательным материалом, относящимся к процедурным, научным, техническим или административным вопросам.

Часть XI: Заключительные положения

Статья 30
Оговорки

Никакие оговорки к настоящей Конвенции не допускаются.

Статья 31
Выход

1. В любое время по истечении двух лет после даты вступления в силу настоящей Конвенции для какой-либо Стороны эта Сторона может выйти из Конвенции, направив письменное уведомление Депозитарию.

2. Любой такой выход вступает в силу по истечении одного года со дня получения Депозитарием уведомления о выходе или в такую более позднюю дату, которая может быть указана в уведомлении о выходе.

3. Любая Сторона, которая выходит из настоящей Конвенции, считается также вышедшей из любого протокола, Стороной которого она является.

Статья 32
Право голоса

1. Каждая Сторона настоящей Конвенции имеет один голос, за исключением случая, предусмотренного в пункте 2 настоящей Статьи.

2. Региональные организации экономической интеграции в вопросах, входящих в их компетенцию, используют свое право голоса, располагая числом голосов, равным числу их государств-членов, являющихся Сторонами настоящей Конвенции. Такая организация не использует свое право голоса, если какое-либо из ее государств-членов использует свое право и наоборот.

Статья 33
Протоколы

1. Любая Сторона может предлагать протоколы. Такие предложения рассматриваются Конференцией Сторон.

2. Конференция Сторон может принимать протоколы к Конвенции. При принятии этих протоколов предпринимаются все усилия для достижения консенсуса. Если все усилия по достижению консенсуса исчерпаны, а согласие не достигнуто, то в качестве последней меры протокол принимается большинством в три четверти голосов Сторон, присутствующих на заседании и участвующих в голосовании. Для целей настоящей статьи под Сторонами, присутствующими на заседании и участвующими в голосовании, подразумеваются Стороны, присутствующие на заседании и голосующие "за" или "против".

3. Текст любого предложенного протокола препровождается Сторонам Секретариатом не позднее чем за шесть месяцев до сессии, на которой предлагается его принятие.

4. Сторонами протокола могут быть только Стороны настоящей Конвенции.

5. Любой протокол к настоящей Конвенции является обязательным только для сторон соответствующего протокола. Решения по вопросам, касающимся исключительно какого-либо протокола, принимаются только сторонами данного протокола.

6. Условия вступления в силу любого протокола устанавливаются этим протоколом.

Статья 34
Подписание

Настоящая Конвенция открыта для подписания всеми государствами - членами Всемирной организации здравоохранения и любыми государствами, которые не являются членами Всемирной организации здравоохранения, но которые являются членами Организации Объединенных Наций, и региональными организациями экономической интеграции в штаб-квартире Всемирной организации здравоохранения в Женеве с 16 июня 2003 г. по 22 июня 2003 г., а впоследствии в штаб-квартире Организации Объединенных Наций в Нью-Йорке с 30 июня 2003 г. по 29 июня 2004 года.

Статья 35
Ратификация, принятие, утверждение,
официальное одобрение или присоединение

1. Настоящая Конвенция подлежит ратификации, принятию, утверждению или присоединению государствами, а также официальному одобрению или присоединению региональными организациями экономической интеграции. Она открывается для присоединения на следующий день после даты, на которую Конвенция закрывается для подписания. Документы о ратификации, принятии, утверждении, официальном одобрении или присоединении сдаются на хранение Депозитарию.

2. Любая региональная организация экономической интеграции, которая становится Стороной настоящей Конвенции, в тех случаях, когда ни одно из ее государств-членов не является Стороной, несет все обязательства по Конвенции. В случае, когда одно или более государств-членов таких организаций являются Сторонами Конвенции, эта организация и ее государства-члены принимают решение в отношении их соответствующих обязанностей по выполнению своих обязательств по Конвенции. В таких случаях организация и государства-члены не могут параллельно осуществлять права, вытекающие из Конвенции.

3. В своих документах об официальном одобрении или в своих документах о присоединении региональные организации экономической интеграции заявляют о пределах своей компетенции в вопросах, регулируемых настоящей Конвенцией. Эти организации также информируют Депозитария, который, в свою очередь, информирует Стороны, о любом существенном изменении пределов их компетенции.

Статья 36
Вступление в силу

1. Настоящая Конвенция вступает в силу на девяностый день после даты сдачи на хранение Депозитарию сорокового документа о ратификации, принятии, утверждении, официальном одобрении или присоединении.

2. Для каждого государства, которое ратифицирует, принимает или утверждает настоящую Конвенцию или присоединяется к ней после выполнения условий, изложенных в пункте 1 настоящей Статьи о вступлении в силу, Конвенция вступает в силу на девяностый день после даты сдачи им на хранение документа о ратификации, принятии, утверждении или присоединении.

3. Для каждой региональной организации экономической интеграции, сдающей на хранение документ об официальном одобрении или документ о присоединении после выполнения условий, изложенных в пункте 1 настоящей статьи о вступлении в силу, настоящая Конвенция вступает в силу на девяностый день после даты сдачи ею документа об официальном одобрении или присоединении.

4. Для целей настоящей Статьи любой документ, сданный на хранение региональной организацией экономической интеграции, не считается дополнительным к документам, сданным на хранение государствами - членами этой организации.

Статья 37
Депозитарий

Депозитарием настоящей Конвенции и поправок к ней, а также протоколов и приложений, принятых в соответствии со Статьями 28, 29 и 33, является Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций.

Статья 38
Аутентичные тексты

Подлинник настоящей Конвенции, тексты которой на английском, арабском, испанском, китайском, русском и французском языках являются равно аутентичными, сдается на хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций.

В УДОСТОВЕРЕНИЕ ЧЕГО нижеподписавшиеся, должным образом на то уполномоченные, подписали настоящую Конвенцию.

СОВЕРШЕНО В ЖЕНЕВЕ двадцать первого мая две тысячи третьего года.