Протокол 1997 року
про внесення змін до Міжнародної конвенції
по запобіганню забрудненню з суден 1973 року,
зміненої Протоколом 1978 року до неї
( Про приєднання до Протоколу див. Постанову КМ
N 631 від 24.06.2009 )
Дата підписання: 26.09.97 р.
Дата приєднання України: 24.06.2009 р.
Дата набрання чинності для України: 29.01.2010
Офіційний переклад
Сторони цього Протоколу,
будучи Сторонами Протоколу 1978 року до Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року,
визнаючи необхідність запобігання забрудненню повітряного середовища з суден та контролю за ним,
посилаючися на принцип 15 Ріо-де-жанейрської декларації з навколишнього середовища та розвитку, який закликає застосовувати запобіжний підхід,
уважаючи, що цю мету може бути досягнуто у найліпший спосіб шляхом укладення Протоколу 1997 року про внесення змін до Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, зміненої Протоколом 1978 року,
домовилися про таке:
Стаття 1
Документ, що підлягає зміненню
Документ, що змінюється цим Протоколом, є Міжнародною конвенцією по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, зміненою Протоколом 1978 року до неї (далі - Конвенція).
Стаття 2
Долучення Додатка VI до Конвенції
Долучається Додаток VI, який називається "Правила запобігання забрудненню повітряного середовища з суден", текст якого наведено у додатку до цього Протоколу.
Стаття 3
Загальні зобов'язання
1. У відносинах між Сторонами цього Протоколу Конвенція й цей Протокол читаються й тлумачаться разом як єдиний документ.
2. Будь-яке посилання на цей Протокол означає водночас посилання на Додаток до нього.
Стаття 4
Процедура внесення поправок
Під час застосування статті 16 Конвенції до поправки до Додатка VI та доповнень до нього посилання на Сторону Конвенції означає посилання на Сторону, що має зобов'язання за цим Додатком.
Прикінцеві положення
Стаття 5
Підписання, ратифікація,
прийняття, затвердження
та приєднання
1. Цей Протокол відкритий для підписання в штаб-квартирі Міжнародної морської організації (далі - Організація) з 1 січня 1998 року до 31 грудня 1998 року і потім залишається відкритим для приєднання. Тільки Держави - учасниці Протоколу 1978 року до Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року (далі - Протокол 1978 року) можуть стати Сторонами цього Протоколу шляхом:
a) підписання без застереження стосовно ратифікації, прийняття чи затвердження, або
b) підписання, після якого Протокол підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню, з подальшою ратифікацією, прийняттям або затвердженням, або
c) приєднання.
2. Ратифікація, прийняття, затвердження або приєднання здійснюються шляхом здачі на зберігання відповідного документа Генеральному секретарю Організації (далі - Генеральний секретар).
Стаття 6
Набрання чинності
1. Цей Протокол набирає чинності через дванадцять місяців після того, як його Сторонами згідно зі статтею 5 цього Протоколу стануть не менш ніж п'ятнадцять держав, загальна валова місткість торговельних суден яких складає не менш ніж 50 відсотків валової місткості суден світового торговельного флоту.
2. Будь-який документ про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, зданий на зберігання після дати набрання чинності цим Протоколом, набирає чинності через три місяці після дати його здачі на зберігання.
3. Будь-який документ про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, зданий на зберігання після дати, станом на яку поправка до цього Протоколу вважається прийнятою згідно зі статтею 16 Конвенції, застосовується до цього Протоколу з унесеною до нього поправкою.
Стаття 7
Денонсація
1. Цей Протокол може бути денонсований будь-якою Стороною цього Протоколу будь-коли після закінчення п'яти років з дати набрання Протоколом чинності для цієї Сторони.
2. Денонсація здійснюється шляхом здачі на зберігання Генеральному секретарю документа про денонсацію.
3. Денонсація набирає чинності через дванадцять місяців після отримання Генеральним секретарем повідомлення або після закінчення будь-якого більшого строку, який може бути зазначений у повідомленні.
4. Згідно зі статтею VII Протоколу 1978 року, уважається, що Денонсація Протоколу 1978 року включатиме денонсацію цього Протоколу відповідно до положень цієї статті. Така денонсація набирає чинності з дати набрання чинності денонсацією Протоколу 1978 року згідно зі статтею VII цього Протоколу.
Стаття 8
Депозитарій
1. Цей Протокол здається на зберігання Генеральному секретарю (далі - Депозитарій).
2. Депозитарій:
a) інформує всі держави, які підписали цей Протокол або приєдналися до нього, про:
i) кожне нове підписання або здачу на зберігання документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання із зазначенням дати;
ii) дату набрання чинності цим Протоколом, а також
iii) здачу на зберігання будь-якого документа про денонсацію цього Протоколу із зазначенням дати його отримання та дати набрання чинності денонсацією, а також
b) передає засвідчені копії цього Протоколу державам, які підписали Протокол або приєдналися до нього.
3. З моменту набрання чинності Протоколом його засвідчена копія надсилається Депозитарієм до Секретаріату Організації Об'єднаних Націй для реєстрації та опублікування згідно зі Статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 9
Мови
Цей Протокол складено в одному примірнику англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами, причому всі тексти є рівноавтентичними.
На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином уповноважені на те своїми відповідними урядами, підписали цей Протокол.
Учинено в м. Лондон 26 вересня 1997 року.
Додаток
Долучення Додатка VI
до Міжнародної конвенції по запобіганню
забрудненню з суден 1973 року, зміненої
Протоколом 1978 року до неї
(МАРПОЛ 73/78)
Наведений нижче новий Додаток VI додається до існуючого Додатка V:
"Додаток VI
Правила запобігання
забрудненню повітряного середовища з суден
Глава I
Загальні положення
Правило 1
Застосування
Положення цього Додатка застосовуються до всіх суден, якщо спеціально не передбачене інше в правилах 3, 5, 6, 13, 15, 18 та 19 цього Додатка.
Правило 2
Визначення
Для цілей цього Додатка:
1. "Подібна стадія побудови" означає стадію, на якій:
a) розпочате будівництво, яке можна ототожнити з визначеним судном, а також
b) розпочате складання цього судна, причому маса використаного матеріалу складає щонайменше 50 тонн або один відсоток розрахункової маси матеріалу всіх корпусних конструкцій, залежно від того, що менше.
2. "Постійна подача" визначається як процес, під час якого відходи подаються в камеру згоряння без допомоги людини, коли інсинератор знаходиться в нормальному робочому режимі з робочою температурою в камері згоряння 850-1200 град.C.
3. "Викид" означає будь-який викид із суден в атмосферу або в море речовин, що підлягають контролю на підставі цього Додатка.
4. "Нові установки" стосовно правила 12 цього Додатка означає встановлення на судні систем, обладнання, у тому числі нових переносних вогнегасників, ізоляції або інших матеріалів, після дати набрання чинності цим Додатком, але не охоплює ремонту або перезарядження раніше встановлених систем, обладнання, ізоляції або іншого матеріалу, або перезарядження переносних вогнегасників.
5. "Технічний кодекс із NOx" означає Технічний кодекс із контролю за викидами окисів азоту з дизельних двигунів суден, прийнятий резолюцією 2 Конференції, з поправками, що можуть бути внесені Організацією, за умови, що такі поправки схвалюються й набирають чинності відповідно до положень статті 16 цієї Конвенції, що стосуються процедур унесення поправок до доповнення до Додатка.
6. "Озоноруйнівні речовини" означає регульовані речовини, які визначено в пункті 4 статті 1 Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, 1987 року, й зазначено в Додатках A, B, C або E до цього Протоколу, що є чинними під час застосування або тлумачення цього Додатка.
"Озоноруйнівні речовини", які можуть бути виявлені на судні й перелік яких цим не обмежується, уключають:
галон 1211 бромхлордіфторметан
галон 1301 бромтрифторметан
галон 2402 1,2-дібром-1,1,2,2-тетрафторетан
(також відомий як галон 114B2)
ХФУ-11 трихлорфторметан
ХФУ-12 д і хлордіфтор метан
ХФУ-113 1,1,2-трихлор-1.2,2-трифторетан
ХФУ-114 1,2-діхлор-1,1,2,2-тетрафторетан
ХФУ-115 хлорпентафторетан
7. "Нафтові залишки" означають осади з паливних або масляних сепараторів, відпрацьоване мастило з головних або допоміжних механізмів або нафтоутримуючі відходи з сепараторів лляльних вод, обладнання для фільтрації нафти або піддонів.
8. "Спалювання на судні" означає спалювання відходів або інших матеріалів на судні, якщо такі відходи або інші матеріали утворилися під час звичайної експлуатації цього судна.
9. "Судновий інсинератор" означає суднову установку, призначену головним чином для цілей спалювання.
10. "Судна, що будуються" означає судна, кілі яких закладено або які знаходяться в подібній стадії будування.
11. "Район контролю викидів SOx", означає район, в якому потрібно вжити спеціальних обов'язкових заходів стосовно викидів SOx із суден з метою запобігання забрудненню повітря викидами SOx і його супутньому негативному впливу на сухопутні й морські райони, а також скорочення й збереження під контролем цього забруднення й впливу. Райони контролю викидів SOx уключають райони, зазначені в правилі 14 цього Додатка.
12. "Танкер" означає нафтовий танкер, як його визначено в правилі 1(4) Додатка I, або танкер-хімовоз, як його визначено в правилі 1(1) Додатка II до цієї Конвенції.
13. "Протокол 1997 року" означає Протокол 1997 року про змінення Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, зміненої Протоколом 1978 року до неї.
Правило 3
Загальні винятки
Правила цього Додатку не застосовуються до:
a) будь-якого викиду з метою забезпечення безпеки судна або порятунку людського життя на морі, або
b) будь-якого викиду в результаті ушкодження судна або його обладнання:
i) за умови, що після ушкодження або виявлення викиду було вжиті всіх обгрунтованих заходів для запобігання такому викиду або зведення його до мінімуму, а також
ii) за винятком випадків, коли власник або капітан діяли або з наміром викликати ушкодження, або з грубою необережністю й усвідомлюючи, що це може призвести до ушкодження.
Правило 4
Еквіваленти
1. Адміністрація може дозволити застосування на судні пристроїв, матеріалів, обладнання або приладів, відмінних від тих, яких вимагає цей Додаток, якщо такі пристрої, матеріали, обладнання або Прилади є не менш ефективними, ніж ті, яких вимагає цей Додаток.
2. Адміністрація, яка дозволяє застосування пристрою, матеріалу, обладнання або приладу, відмінних від тих, яких вимагає цей Додаток, подає уточнювальні дані про це Організації для поширення серед Сторін цієї Конвенції з метою інформації й ужиття ними відповідних заходів, якщо такі будуть потрібні.
Глава II
Огляд, оформлення свідоцтв
і засоби контролю
Правило 5
Огляди й перевірки
1. Кожне судно валовою місткістю 400 чи більше, а також кожна стаціонарна або плавуча бурова установка та інші платформи підлягають переліченим нижче оглядам:
a) первісному оглядові - перед введенням судна в експлуатацію, або перед первинною видачею свідоцтва, якого вимагає правило 6 цього Додатка. Цей огляд проводиться, щоб упевнитися, що обладнання, системи, пристрої, прилади й матеріали цілком відповідають застосовним вимогам цього Додатка;
b) періодичним оглядам - через певні проміжки часу, встановлені Адміністрацією, але які не перевищують п'яти років, щоб упевнитися, що обладнання, системи, пристрої, прилади й матеріали цілком відповідають застосовним вимогам цього Додатка, а також
c) як мінімум, одному проміжному оглядові протягом періоду дії свідоцтва, щоб упевнитися, що обладнання й пристрої цілком задовольняють застосовним до них вимогам цього Додатка та знаходяться в гарному робочому стані. У тих випадках, коли проводиться тільки один такий проміжний огляд протягом одного періоду дії свідоцтва й коли період дії свідоцтва перевищує 2,5 року, він повинен проводитися протягом шести місяців до або після дати, яка відповідає половині періоду дії свідоцтва. Про таки проміжні огляди робиться запис у свідоцтві, виданому згідно з правилом 6 цього Додатка.
2. Стосовно суден валовою місткістю менш 400 Адміністрація може вживати належних заходів для забезпечення виконання застосовних положень цього Додатка.
3. Огляд суден на виконання положень цього Додатка здійснюється посадовими особами Адміністрації. Однак Адміністрація може доручити проведення оглядів призначеним для цієї мети інспекторам або визнаним нею організаціям. Такі організації повинні відповідати посібникам, прийнятим Організацією. У кожному випадку відповідна Адміністрація цілком гарантує повноту й старанність огляду.
4. Огляд двигунів та обладнання стосовно їхньої відповідності правилу 13 цього Додатка проводиться згідно з Технічним кодексом NOx.
5. Адміністрація встановлює порядок проведення позапланових перевірок протягом періоду дії свідоцтва. Такі перевірки повинні посвідчити, що обладнання з усіх поглядів залишається задовільним для тієї експлуатації, для якої воно призначене. Ці перевірки можуть проводитися власною інспекційною службою Адміністрації, призначеними інспекторами, визнаними організаціями або іншими Сторонами на прохання Адміністрації. Якщо Адміністрація вводить обов'язкові щорічні огляди згідно з положеннями пункту 1 цього правила, згадані вище позапланові перевірки не є обов'язковими.
6. Якщо призначений інспектор або визнана організація встановлюють, що стан обладнання істотно не відповідає даним свідоцтва, то вони забезпечують вжиття заходів для усунення недоліків і належним чином повідомляють про це Адміністрацію. Якщо такі заходи для усунення недоліків не здійснюються, то свідоцтво вилучається Адміністрацією. Якщо судно знаходиться в порту іншої Сторони, то про це негайно повідомляється також компетентним органам держави порту. Якщо посадова особа Адміністрації, призначений інспектор або визнана організація повідомили компетентним органам держави порту, то уряд відповідної держави порту надає такій посадовій особі, інспекторові або організації будь-яку необхідну допомогу в виконанні їхніх обов'язків згідно з цим правилом.
7. Обладнання підтримується в стані, що відповідає положенням цього Додатка, і не дозволяється внесення жодних змін в обладнання, системи, пристрої, прилади або матеріали, які оглядалися, без чітко висловленого відповідного схвалення Адміністрацією. Дозволяється пряма заміна такого обладнання й пристроїв на обладнання й пристрої, що відповідають положенням цього Додатка.
8. Щоразу, коли з судном трапляється аварія, або на ньому виявляється несправність, що істотно впливає на ефективність або комплектність його обладнання, яке охоплюється цим Додатком, капітан або власник судна за першої нагоди сповіщають про це Адміністрацію, призначеного інспектора або визнану організацію, відповідальну за видачу відповідного свідоцтва.
Правило 6
Видача Міжнародного свідоцтва про запобігання
забрудненню повітряного середовища
1. Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню повітряного середовища видається після огляду згідно з положеннями правила 5 цього Додатка:
a) кожному судну валовою місткістю 400 чи більше, що здійснює рейси в порти або до віддалених від берега терміналів, які знаходяться під юрисдикцією інших Сторін, а також
b) платформам і буровим установкам, що здійснюють рейси в води, які знаходяться під суверенітетом або юрисдикцією інших Сторін Протоколу 1997 року.
2. Суднам, побудованим до набрання чинності Протоколом 1997 року, Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню повітряного середовища видається відповідно до пункту 1 цього правила не пізніше першого планового докування після набрання чинності Протоколом 1997 року, але в жодному випадку не пізніше, ніж через три роки після набрання чинності Протоколом 1997 року.
3. Таке Свідоцтво видається Адміністрацією або особою чи організацією, належним чином уповноваженими нею. У кожному випадку Адміністрація несе повну відповідальність за Свідоцтво.
Правило 7
Видача Свідоцтва іншим урядом
1. Уряд Сторони Протоколу 1997 року може на прохання Адміністрації доручити оглянути судно і, упевнившись, що судно відповідає положенням цього Додатка, видати або вповноважити видати судну Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню повітряного середовища згідно з цим Додатком.
2. Копія Свідоцтва й копія акта про огляд передаються в можливо короткий строк Адміністрації, на прохання якої здійснюється огляд.
3. Видане таким чином Свідоцтво містить запис про те, що воно видано на прохання Адміністрації і має таку саму чинність і одержує таке саме визнання, як і Свідоцтво, видане згідно з правилом 6 цього Додатка.
4. Міжнародне Свідоцтво про запобігання забрудненню повітряного середовища не видається судну, що має право плавати під прапором держави, яка не є Стороною Протоколу 1997 року.
Правило 8
Форма Свідоцтва
Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню повітряного середовища складається офіційною мовою країни, що його видає, за формою, що відповідає зразку, наведеному в доповненні 1 до цього Додатка. Якщо мова, що вживається, не є англійською, іспанською чи французькою, текст Свідоцтва повинен містити переклад однією з цих мов.
Правило 9
Строк дії та чинність Свідоцтва
1. Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню повітряного середовища видається на строк, установлений Адміністрацією, який не перевищує п'яти років із дати його видачі.
2. Подовження п'ятирічного строку дії Міжнародного свідоцтва про запобігання забрудненню повітряного середовища не дозволяється, крім випадків, зазначених у пункті 3.
3. Якщо на момент закінчення строку дії Міжнародного свідоцтва про запобігання забрудненню повітряного середовища судно не знаходиться в порту держави, під прапором якої воно має право плавати або в якій воно повинне бути оглянуто, Адміністрація може подовжити дію Свідоцтва на строк, що не перевищує п'яти місяців. Таке продовження надається лише щоб надати судну можливість завершити рейс у державу, під прапором якої воно має право плавати або в якій воно повинне бути оглянуте, і тільки в тих випадках, коли це виправдано й доцільно. Після прибуття в державу прапора або в державу, в якій воно повинне бути оглянуто, судно не має права на підставі такого подовження залишити порт або державу, не одержавши нового Міжнародного свідоцтва про запобігання забрудненню повітряного середовища.
4. Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню повітряного середовища втрачає чинність у будь-якому з таких випадків:
a) якщо перевірки й огляди не проводяться в строки, зазначені в правилі 5 цього Додатка;
b) якщо без явно висловленого схвалення Адміністрації зроблено істотні зміни в обладнанні, системах, пристроях, приладах або матеріалах, до яких застосовується цей Додаток, за винятком прямої заміни такого обладнання або пристроїв на обладнання або пристрої, що відповідають вимогам цього Додатка. Для цілей правила 13 істотна зміна включає кожну зміну або налаштування системи, пристроїв або пристосувань дизельного двигуна, яка призводить до того, що збільшене дотримуються обмеження на викид окислів азоту, застосованих до цього двигуна, або
c) під час передачі судна під прапор іншої держави. Нове Свідоцтво видається тільки якщо уряд, який видає нове Свідоцтво, цілком переконався в тому, що судно повністю відповідає вимогам правила 5 цього Додатка. У випадку обміну суднами між Сторонами, якщо протягом трьох місяців після передачі надійде прохання про це, уряд Сторони, під прапором якої судно раніше мало право плавати, якомога швидше передає Адміністрації іншої Сторони копію Міжнародного свідоцтва про запобігання забрудненню повітряного середовища, що було на судні до його передачі, і копії відповідних актів про огляд, якщо такі є.
Правило 10
Контроль держави порту за виконанням
експлуатаційних вимог
1. Судно під час перебування в порту або в віддаленому від берега терміналі, що знаходяться під юрисдикцією якої-небудь іншої Сторони Протоколу 1997 року, підлягає інспектуванню посадовими особами, належним чином уповноваженими цією Стороною, яке стосується виконання експлуатаційних вимог згідно з цим Додатком, якщо маються вагомі підстави вважати, що капітан або екіпаж не знають найважливіших суднових процедур, що стосуються запобігання забрудненню повітряного середовища з суден.
2. За обставин, наведених у пункті 1 цього правила, Сторона вживає заходів, що забезпечують, щоб судно не відійшло доти, доки стан справ не буде виправлено згідно з вимогами цього Додатка.
3. До цього правила застосовуються зазначені в статті 5 цієї Конвенції процедури проведення контролю державою порту.
4. Ніщо в цьому правилі не повинне тлумачитись як обмеження прав та обов'язків Сторони, що здійснює контроль за виконанням експлуатаційних вимог, спеціально передбачених у цій Конвенції.
Правило 11
Виявлення порушень
та забезпечення виконання
1. Сторони цього Додатку співробітничають у виявленні порушень та забезпеченні виконання положень цього Додатку, використовуючи всі придатні й можливі засоби виявлення порушень і спостереження за навколишнім середовищем, а також відповідні способи передачі повідомлень і збору доказів.
2. Судно, до якого застосовується цей Додаток, у будь-якому порту або біля віддаленого від берега терміналу Сторони може піддаватися інспектуванню посадовими особами, призначеними або вповноваженими цією Стороною, щоб перевірити, чи не зробило це судно викиду якої-небудь із речовин, охоплюваних цим Додатком, у порушення положень цього Додатку. Якщо в результаті інспектування виявляється порушення положень цього Додатка, то Адміністрації надсилається повідомлення про це для вжиття відповідних заходів.
3. Кожна Сторона надає Адміністрації докази, якщо такі маються, того, що судно зробило викид речовин, що охоплюються цим Додатком, у порушення положень цього Додатка. Якщо це практично може бути здійснення, компетентні органи цієї Сторони повідомляють капітану судна про таке гадане порушення.
4. Після одержання таких доказів Адміністрація, сповіщена про це, проводить розслідування справи й може просити іншу Сторону надати додаткові чи більш переконливі докази гаданого порушення. Якщо Адміністрація переконається в наявності достатніх доказів, які дозволяють розпочати переслідування стосовно гаданого порушення, вона дає розпорядження про порушення якомога швидше такого переслідування згідно зі своїм законодавством. Адміністрація негайно інформує про вжиті нею заходи Сторону, що повідомила про гадане порушення, а також Організацію.
5. Сторона може також піддати інспектуванню судно, до якого застосовується цей Додаток, коли воно заходить у порти або підходить до віддалених від берега терміналів, які знаходяться під її юрисдикцією, якщо від будь-якої іншої Сторони отримане прохання стосовно розслідування разом із достатніми доказами того, що це судно зробило в якому-небудь місці викид речовин, що охоплюються Додатком, порушивши цей Додаток. Повідомлення про таке розслідування надсилається Стороні, яка звернулася з проханням провести розслідування, і Адміністрації для того, щоб могли бути вжиті відповідні заходи згідно з положеннями цієї Конвенції.
6. До норм і стандартів, установлених у цьому Додатку, застосовується, mutatis mutandis, міжнародне право, що стосується запобігання забрудненню морського середовища з суден, його зменшення й збереження під контролем, у тому числі міжнародне право, що стосується забезпечення виконання і гарантій, які діють під час застосування або тлумачення цього Додатка.
Глава III
Вимоги до контролю за викидами з суден
Правило 12
Озоноруйнівні речовини
1. За умови дотримання положень правила 3 будь-які навмисні викиди озоноруйнівних речовин забороняються. Навмисні викиди включають викиди, що відбуваються під час технічного обслуговування, догляду, ремонту або пересування систем чи обладнання, однак навмисні викиди не включають мінімальних викидів, які пов'язані з уловлюванням або рециркуляцією озоноруйнівної речовини. Викиди, які є результатом витоків озоноруйнівної речовини, незалежно від того, чи є ці витоки навмисними чи ні, можуть регулюватися Сторонами Протоколу 1997 року.
2. Нові установки, що містять озоноруйнівні речовини, забороняються на всіх суднах, за винятком тих нових установок, які містять гідрохлорфторвуглеці (ГХФВ) та якими дозволяється користуватися до 1 січня 2020 року.
3. Речовини, згадані в цьому правилі, і обладнання, що містить такі речовини, у ході видалення їх із суден доставляються на відповідні приймальні споруди.
Правило 13
Окисли азоту
1. a) Це правило застосовується до:
i) кожного дизельного двигуна вихідною потужністю більш ніж 130 кВт, що встановлений на судні, побудованому 1 січня 2000 року або після цієї дати, а також
ii) кожного дизельного двигуна вихідною потужністю більш ніж 130 кВт, що значно переобладнане 1 січня 2000 року або після цієї дати.
b) Це правило не застосовується до:
i) аварійних дизельних двигунів, двигунів, що встановлені на рятувальних шлюпках, і будь-якого пристрою чи обладнання, призначеного для використання виключно у випадку аварійної ситуації, а також
ii) двигунів, установлених на суднах, зайнятих виключно в рейсах у межах вод, які знаходяться під суверенітетом або юрисдикцією держави, під прапором якої судно має право плавати, за умови, що такі двигуни підпадають під альтернативний захід контролю викидів NOx, установлену Адміністрацією.
c) Незважаючи на положення підпункту "a" цього пункту, Адміністрація може допустити виняток із застосування цього правила для будь-якого дизельного двигуна, що встановлений на судні, побудованому або яке піддається значному переобладнанню до дати набрання чинності цим Протоколом, за умови, що судно зайняте виключно в рейсах у порти або до віддалених від берега терміналів у межах держави, під прапором якої судно має право плавати.
2. a) Для цілей цього правила "значне переобладнання" означає модифікацію двигуна, у ході якої:
i) двигун заміняється новим двигуном, побудованим 1 січня 2000 року чи після цієї дати, або
ii) двигун піддається будь-якій значній модифікації, як вона визначена в Технічному кодексі з NOx, або
iii) максимальна тривала вихідна потужність двигуна збільшується більш ніж на 10%.
b) Викиди NOx, які є результатом модифікацій, згаданих у підпункті "a" цього пункту, документуються згідно з Технічним кодексом із NOx для схвалення Адміністрацією.
3. a) За умови дотримання положень правила 3 цього Додатка, експлуатація кожного дизельного двигуна, до якого застосовується це правило, забороняється, за винятком випадків, коли викид окислів азоту (обчислений як повний зважений викид NO ) із двигуна
2 знаходиться в таких межах:
i) 17,0 г/кВт*год при n менш ніж 130 об/хв
ii) 45,0*n (-0,2) г/кВт*год при n, рівному чи більш ніж 130, але менш ніж 2000 об/хв
iii) 9,8 г/кВт*год при n, рівному або більш ніж 2000 об/хв,
де n - номінальна частота обертання двигуна (оберти колінчатого вала за хвилину).
Під час використання палива, що складається з суміші вуглеводнів, отриманих у ході переробки нафти, методика випробувань і способи вимірювань повинні відповідати Технічному кодексові з NOx з урахуванням випробувальних циклів і вагових коефіцієнтів, зазначених у доповненні II до цього Додатка.
b) Незважаючи на положення підпункту "a" цього пункту, експлуатація дизельного двигуна дозволяється, коли:
i) для зменшення викидів NOx на судні щонайменше до меж, установлених у підпункті "a", у двигуні застосовується система очищення відпрацьованих газів, схвалена Адміністрацією відповідно до Технічного кодексу з NOx; або
ii) для зменшення викидів NOx на судні щонайменше до меж, установлених у підпункті "a" цього пункту, застосовується будь-який інший еквівалентний спосіб, ухвалений Адміністрацією з урахуванням відповідного посібника, що повинний бути розроблений Організацією.
Правило 14
Окисли сірки (SOx)
Загальні вимоги
1. Вміст сірки в будь-якому рідкому паливі, що використовується на суднах, не повинний перевищувати 4,5% від загальної маси.
2. Середній світовий стандарт вмісту сірки в залишковому рідкому паливі, що постачається для використання на судах, контролюється, з урахуванням посібника, що повинний бути розроблений Організацією.
Вимоги, що застосовуються
в межах районів контролю викидів SOx
3. Для цілей цього правила райони контролю викидів SOx уключають:
a) район Балтійського моря, як він визначений у підпункті "b" пункту 1 правила 10 Додатка I, а також
b) будь-який інший морський район, у тому числі портові райони, призначений Організацією відповідно до критеріїв і процедур призначення районів контролю викидів SOx з метою запобігання забрудненню повітряного середовища з суден, що містяться в доповненні III до цього Додатка.
4. Коли судна знаходяться в районах контролю викидів SOx, виконується щонайменш одна з таких умов:
a) вміст сірки в рідкому паливі, що використовується на суднах у районі контролю за викидами SOx, не перевищує 1,5% від загальної маси;
b) для зменшення загального викиду окислів сірки з суден, у тому числі як із допоміжних, так і з головних двигунів, до рівня 6,0 г SOx/кВт*год або менше, розрахованого як повний зважений викид двоокису сірки, застосовується система очищення відпрацьованих газів, яка схвалена Адміністрацією, з урахуванням посібника, що повинний бути розроблений Організацією. Стоки відходів як наслідок використання такого обладнання не повинні скидатися в закритих портах, гаванях та естуаріях, якщо судно не може ретельно задокументувати, що такі стоки відходів не впливають негативно на екосистеми таких закритих портів, гаваней та естуаріїв, ґрунтуючись на критеріях, наданих Організації владою держави порту. Організація розсилає критерії всім Сторонам Конвенції, або
c) для обмеження викидів SOx до рівня, еквівалентного рівню, описаному в підпункті "b", використовується будь-який інший технологічний спосіб, що піддається перевірці й може бути застосованим за результатом цієї перевірки. Ці способи схвалюються Адміністрацією з урахуванням посібника, який повинен бути розроблений Організацією.
5. Вміст сірки в рідкому паливі, згаданий у пункті 1 і підпункті "a" пункту 4 цього правила, документується постачальником, як вимагається правилом 18 цього Додатка.
6. На суднах, що використовують окремі види рідкого палива з метою відповідності підпункту "a" пункту 4 цього правила, передбачається достатній час для того, щоб до входу до району контролю викидів SOx система подачі рідкого палива була цілком промита від усіх видів палива з вмістом сірки більш ніж 1,5% від загальної маси. Об'єм низькосірчистого рідкого палива (вміст сірки менш ніж або дорівнює 1,5%) у кожному танку, а також дата, час і місцезнаходження судна в момент закінчення будь-якої операції зі зміни складу палива реєструються в судновому журналі, як наказано Адміністрацією.
7. Протягом перших дванадцяти місяців безпосередньо після набрання чинності цим Протоколом або поправкою до цього Протоколу, яка встановлює конкретний район контролю викидів SOx відповідно до підпункту "b" пункту 3 цього правила, судна, що входять до району контролю викидів SOx, згаданого в підпункті "a" пункту 3 цього правила або призначеного згідно з підпунктом "b" пункту 3 цього правила, звільняються від виконання вимог пунктів 4 та 6 цього правила, а також вимог пункту 5 цього правила як такі, що стосуються підпункту "a" пункту 4 цього правила.
Правило 15
Летки органічні сполуки
1. Якщо викиди з танкерів летких органічних сполук (ЛОС) повинні регулюватися в портах або терміналах, що знаходяться під юрисдикцією Сторони Протоколу 1997 року, то вони регулюються згідно з положеннями цього правила.
2. Сторона Протоколу 1997 року, яка призначає порти або термінали, що знаходяться під її юрисдикцією, в яких повинні регулюватися викиди ЛОС, надсилає Організації повідомлення. Це повідомлення включає інформацію про розміри танкерів, що підлягають контролю, про вантажі, для яких потрібні системи контролю викидів пари, і про дату набрання чинності таким контролем. Повідомлення надається принаймні за шість місяців до набрання чинності.
3. Уряд кожної Сторони Протоколу 1997 року, що призначає порти або термінали, де повинні регулюватися викиди ЛОС із танкерів, забезпечує, щоб у призначених портах і терміналах були передбачені й експлуатувалися, безпечно й без необґрунтованої затримки судна, системи контролю викидів пари, схвалені цим урядом, ураховуючи стандарти безпеки, розроблені Організацією.
4. Організація розсилає перелік портів і терміналів, призначених Сторонами Протоколу 1997 року, іншим Сторонам Протоколу 1997 року і державам - членам Організації для ознайомлення.
5. Усі танкери, що підлягають контролю стосовно викидів пари згідно з положеннями пункту 2 цього правила, забезпечуються системою збору пари, схваленою Адміністрацією з урахуванням стандартів безпеки, розроблених Організацією, і використовують таку систему під час завантаження таких вантажів. Термінали, на яких установлено системи контролю викидів пари згідно з цим правилом, можуть приймати існуючі танкери, які не обладнані системами збору пари, протягом трьох років після дати набрання чинності контролем, зазначеним у пункті 2.
6. Це правило застосовується до газовозів тільки тоді, коли спосіб завантаження й герметичність корпусу дозволяють безпечно зберігати на судні неметанові ЛОС чи безпечно передавати їх на берег.
Правило 16
Спалювання на судні
1. За винятками, передбаченими пунктом 5, спалювання на судні допускається тільки в бортовому інсинераторі.
2. a) За винятками, зазначеними в підпункті "b" цього пункту, кожний інсинератор, установлений на судні 1 січня 2000 року або після цієї дати, повинний відповідати вимогам, що містяться в доповненні IV до цього Додатка. Кожний інсинератор схвалюється Адміністрацією з урахуванням стандартних технічних вимог до суднових інсинераторів, розроблених Організацією.
b) Адміністрація може дозволяти винятки з застосування підпункту "a" цього пункту для будь-якого інсинератора, який встановлений на борту судна до дати набрання чинності Протоколом 1997 року за умови, що судно зайняте виключно в рейсах у межах вод, що знаходяться під суверенітетом або юрисдикцією держави, під прапором якої воно має право плавати.
3. Ніщо в цьому правилі не впливає на заборону або інші вимоги, установлені в Конвенції про запобігання забрудненню моря скидами відходів та іншими матеріалами 1972 року з поправками в Протоколі 1996 року до неї.
4. Забороняється спалювати на борту судна такі речовини:
a) залишки вантажів, зазначених у Додатках I, II та III до цієї Конвенції, і пов'язаних з ними забруднених пакувальних матеріалів;
b) поліхлоровані біфенили (ПХБ);
c) сміття, як воно визначене в Додатку V до цієї Конвенції, що містить важкі метали в обсязі, більшому, ніж мікродомішки, а також
d) очищені нафтопродукти, що містять галогенні сполуки.
5. Спалювання на борту судна осадів стічних вод і нафтових залишків, що утворюються під час звичайної експлуатації судна, може також проводитися в головній або допоміжній силовій установці або в котлах, але в цьому випадку воно не повинно проводитися в межах портів, гаваней та естуаріїв.
6. Спалювання на борту судна полівінілхлоридів (ПВХ) забороняється, за винятком спалювання в суднових інсинераторах, на які видані свідоцтва Міжнародної морської організації про схвалення типу.
7. На всіх суднах з інсинераторами, що підпадають під дію цього правила, повинен бути посібник заводу-виробника з експлуатації, в якому встановлений порядок експлуатації інсинератора в межах, зазначених у пункті 2 доповнення IV до цього Додатка.
8. Персонал, відповідальний за експлуатацію будь-якого інсинератора, повинен бути підготовлений і здатний виконувати інструкції, передбачені в посібнику заводу-виробника з експлуатації.
9. Постійний моніторинг температури топкового газу на виході з камери згоряння потрібно здійснювати завжди, а відходи не повинні подаватися в судновий інсинератор, оснащений безперервною подачею, коли температура нижче мінімальної припустимої температури в 850 град.C. Для нормального режиму роботи інсинератора повинна бути встановлена така потужність, щоб температура в камері згоряння досягала 600 град.C протягом 5 хвилин після пуску.
10. Ніщо в цьому правилі не перешкоджає розробці, встановленню й експлуатації альтернативних суднових пристроїв для термічної обробки відходів, які задовольняють або перевищують вимоги цього правила.
Правило 17
Портові споруди
1. Уряд кожної Сторони Протоколу 1997 року зобов'язується забезпечувати надання споруд, спроможних задовольняти:
a) потреби суден, що використовують її ремонтні порти для прийому з суден озоноруйнівних речовин та обладнання, що містить такі речовини;
b) потреби суден, що використовують її порти, термінали або ремонтні порти для прийому залишків очищення відпрацьованих газів із системи очищення відпрацьованих газів, коли скидання цих залишків у морське середовище не дозволяється згідно з правилом 14 цього Додатка;
без необґрунтованої затримки суден, і
c) потреби в спорудах, на яких провадиться розбирання суден на злом, для прийому видалених із суден озоноруйнівних речовин та обладнання, що містить такі речовини.
2. Кожна Сторона Протоколу 1997 року повідомляє Організації для подальшого повідомлення державам - членам Організації про всі випадки відсутності передбачених цим правилом споруд або їхню певну невідповідність установленим вимогам.
Правило 18
Якість рідкого палива
1. Паливо для цілей згоряння, що постачається й використовується на суднах, до яких застосовується цей Додаток, повинне відповідати таким вимогам:
a) за винятками, що передбачені підпунктом "b":
i) паливо повинне бути сумішшю вуглеводнів, отриманих під час переробки нафти. Це не перешкоджає додаванню невеличких кількостей присадок, призначених для поліпшення деяких робочих характеристик;
ii) паливо не повинне містити неорганічні кислоти;
iii) паливо не повинне містити жодних добавок або хімічних відходів, які:
1) загрожують безпеці суден або негативно впливають на роботу механізмів, або
2) шкодять персоналу, або
3) у цілому сприяють додатковому забрудненню повітряного середовища; і
b) рідке паливо для цілей згоряння, отримане іншими способами, ніж переробка нафти, не повинне:
i) містити рівень сірки в кількості, яка перевищує встановлену в правилі 14 цього Додатка;
ii) призводити до перевищення двигуном меж викидів NOx, установлених у підпункті "a" пункту 3 правила цього Додатка;
iii) містити неорганічні кислоти, а також
iv)
1) загрожувати безпеці суден або негативно впливати на роботу механізмів, або
2) бути шкідливим для персоналу, або
3) у цілому сприяти додатковому забрудненню повітряного середовища. |
2. Це правило не застосовується до вугілля в твердому стані або ядерного палива.
3. Для кожного судна, що підпадає під дію правил 5 та 6 цього Додатка, докладні данні про рідке паливо для цілей згоряння, що надане й використовується на борту, реєструються за допомогою накладної на постачання бункерного палива, що містить принаймні інформацію, зазначену в доповненні V до цього Додатка.
4. Накладна на постачання бункерного палива зберігається на судні в такому місці, в якому вона була б легкодоступною для перевірки будь-коли з обґрунтованих причин. Вона зберігається протягом трьох років після постачання рідкого палива на судно.
5. a) Компетентний орган уряду Сторони Протоколу 1997 року може перевіряти накладні на постачання палива на будь-якому судні, до якого застосовується цей Додаток, коли судно знаходиться в її порту чи біля віддаленого від берега терміналу, може знімати копії з кожної накладної на постачання й може запитати від капітана чи особи, відповідальної за судно, підтвердження, що кожна копія є справжньою копією цієї накладної на постачання палива. Компетентний орган може також перевірити зміст кожної накладної через консультації з портом, де була видана накладна.
b) Перевірка накладних на постачання палива й зняття посвідчених копій компетентним органом згідно з цим пунктом здійснюються якомога швидше, не викликаючи необґрунтованої затримки судна.
6. Накладна на постачання палива супроводжується типовим зразком наданого палива, з урахуванням посібника, що повинен бути розроблений Організацією. Зразок повинен бути опечатаний і підписаний представником постачальника й капітаном чи особою командного складу, відповідальною за бункерування, після завершення бункерування й зберігатися під контролем судна доки паливо не буде значною мірою витрачене, але в будь-якому випадку протягом не менш ніж дванадцяти місяців з моменту постачання.
7. Сторони Протоколу 1997 року зобов'язуються забезпечувати, щоб призначені ними компетентні органи влади:
a) вели реєстр місцевих постачальників рідкого палива;
b) вимагали від місцевих постачальників надавати накладну на постачання палива й зразок, як це вимагається цим правилом, посвідчені постачальником рідкого палива в тому, що паливо задовольняє вимоги правил 14 та 18 цього Додатка;
c) вимагали від місцевих постачальників зберігати копію накладної на постачання палива протягом принаймні 3 років для інспекції й перевірки державою порту, якщо це буде необхідно;
d) вживали відповідних заходів стосовно постачальників рідкого палива, які, як установлено, надали паливо, що не відповідає зазначеному в накладній на постачання палива;
e) інформували Адміністрацію про будь-яке судно, що приймає паливо, яке, як з'ясовано, не відповідає вимогам правил 14 або 18 цього Додатка, а також
f) інформували Організацію для повідомлення Сторонам Протоколу 1997 року про всі випадки невиконання постачальниками рідкого палива вимог, зазначених у правилах 14 або 18 цього Додатка.
8. У зв'язку з інспекціями держави порту, які проводяться Сторонами Протоколу 1997 року, Сторони далі зобов'язуються:
a) інформувати Сторону або державу, що не є Стороною, під юрисдикцією якої була видана накладна на постачання бункерного палива, про випадки постачання палива, що не відповідає вимогам, надаючи всю можливу інформацію, а також
b) забезпечувати вжиття належних коригувальних заходів для приведення виявленого рідкого палива, що не відповідає вимогам, у відповідність до таких вимог.
Правило 19
Вимоги до платформ
і бурових установок
1. За умови дотримання положень пунктів 2 й 3 цього правила стаціонарні й плавучі платформи та бурові установки повинні відповідати вимогам цього Додатка.
2. Викиди, що відбуваються безпосередньо внаслідок розвідки, розробки й пов'язаних із ними процесів обробки мінеральних ресурсів морського дна, є винятком із положень цього Додатка згідно з рубрикою "ii" підпункту "b" пункту 3 статті 2 цієї Конвенції. Такі викиди включають:
a) викиди, що відбуваються під час спалювання речовин, які є виключно й безпосередньо результатом розвідки, розробки й пов'язаних із ними процесів обробки в морі мінеральних ресурсів морського дна, у тому числі, але не обмежуючися цим, спалювання вуглеводнів у факелі й спалювання бурового шламу, бурових розчинів і (або) рідин для впливу на шар під час операцій із вивершення та випробування свердловин, а також спалювання, що має місце за непередбачуваних обставин;
b) викиди газів і летких сполук, що захоплюються буровими розчинами й шламом;
c) викиди, пов'язані виключно й безпосередньо з обробкою, перевантаженням або збереженням мінералів морського дна, а також
d) викиди з дизельних двигунів, що використовуються виключно під час розвідки, розробки й пов'язаних з ними процесів обробки в морі мінеральних ресурсів морського дна.
3. Вимоги правила 18 цього Додатка не застосовуються до використання вуглеводнів, що виробляються й згодом використовуються на місці як паливо, коли це схвалене Адміністрацією.
Додаток I
Форма Свідоцтва ІАРР
(Правило 8)
Міжнародне свідоцтво
про запобігання забрудненню повітряного середовища
Видано на підставі положень Протоколу 1997 року про внесення
змін до Міжнародної конвенції про запобігання забрудненню з суден
1973 року, зміненої Протоколом 1978 року до неї (далі -
Конвенція), за уповноваженням уряду:
(повна назва держави)
ким _____________________________________________________________
(повне найменування компетентної особи чи організації,
_________________________________________________________________
уповноваженої на підставі положень Конвенції)
------------------------------------------------------------------
| Назва судна| Позивний | Номер ІМО | Порт | Валова |
| | сигнал або| | приписки | місткість |
| | регістровий| | | |
| | номер | | | |
|------------+------------+------------+------------+------------|
| | | | | |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
|Тип судна: |танкер судна, інші ніж танкер |
------------------------------------------------------------------
ЦИМ ПОСВІДЧУЄТЬСЯ:
1. що судно оглянуте згідно з правилом 5 Додатка VI до
Конвенції; і
2. що оглядом установлено, що обладнання, системи, пристрої,
прилади й матеріали повністю відповідають застосованим вимогам
Додатка VI до Конвенції.
Це свідоцтво дійсне до ___________________________________ за
умовою проведення оглядів згідно з правилом 5 Додатка VI до
Конвенції.
Видано в ____________________________________________________
(Місце видачі свідоцтва)
------------------------------------------------------------------
| (Дата видачі) | (Підпис належним чином |
| | уповноваженої особи, що видала|
| | свідоцтво) |
------------------------------------------------------------------
(Печатка або штамп організації)
Підтвердження щорічного й проміжного оглядів
ЦИМ ПОСВІДЧУЄТЬСЯ, що під час огляду, який вимагається
правилом 5 Додатка VI до Конвенції, встановлено, що судно
відповідає положенням Конвенції:
------------------------------------------------------------------
|Щорічний огляд: |Підписано _________________________ |
| |____________________________________|
| | (Підпис належним чином |
| | уповноваженої посадової особи) |
| |Місце ______________________________|
| |Дата ______________________________|
|----------------------------------------------------------------|
| (Печатка або штамп організації) |
|----------------------------------------------------------------|
|Щорічний(*)/Проміжний(*) |Підписано __________________________|
|огляд: |____________________________________|
| | (Підпис належним чином |
| | уповноваженої посадової особи)|
| |Місце ______________________________|
| |Дата ______________________________|
|----------------------------------------------------------------|
| (Печатка або штамп організації) |
|----------------------------------------------------------------|
|Щорічний(*)/Проміжний(*) |Підписано __________________________|
|огляд: |____________________________________|
| | (Підпис належним чином |
| | уповноваженої посадової особи)|
| |Місце ______________________________|
| |Дата ______________________________|
|----------------------------------------------------------------|
| (Печатка або штамп організації) |
|----------------------------------------------------------------|
|Щорічний огляд: |Підписано __________________________|
| |____________________________________|
| | (Підпис належним чином |
| | уповноваженої посадової особи)|
| |Місце ______________________________|
| |Дата ______________________________|
|----------------------------------------------------------------|
| (Печатка або штамп організації) |
------------------------------------------------------------------
---------------
(*) Непотрібне закреслити.
Доповнення
до Міжнародного свідоцтва про запобігання
забрудненню повітряного середовища
(Свідоцтво ІАРР)
ОПИС КОНСТРУКЦІЇ ТА ОБЛАДНАННЯ
стосовно положень Додатка VI до Міжнародної конвенції про
запобігання забрудненню з суден 1973 року, зміненої Протоколом
1978 року до неї (далі - Конвенція)
------------------------------------------------------------------
| Примітки: |
| |
| 1. Цей опис повинний бути постійно доданий до Свідоцтва ІАРР. |
| Свідоцтво ІАРР повинно постійно знаходитися на судні. |
| |
| 2. Якщо оригінал Опису складений не англійською, іспанською чи |
| французькою мовами, то його текст повинен уключати переклад |
| однією з цих мов. |
| |
| 3. Записи в клітинках повинні робитися проставленням знаку "х" |
| для відповідей "так" і "застосовується" або знаку "-" для |
| відповідей "ні" й "не застосовується", залежно від випадку. |
| |
| 4. Якщо не встановлено інше, правилами, що згадуються в цьому |
| Описі, є правила Додатка VI до Конвенції, а резолюціями чи |
| циркулярами - ті, які прийняті Міжнародною морською |
| організацією. |
------------------------------------------------------------------
1. Відомості про судно
1.1. Назва судна ____________________________________________
1.2. Позивний сигнал або регістровий номер __________________
1.3. Номер ІМО ______________________________________________
1.4. Порт приписки __________________________________________
1.5. Валова місткість _______________________________________
1.6. Дата закладки кіля або дата, на котру судно знаходилось
у подібній стадії побудови _______________________________________
1.7. Дата початку значного переобладнання двигуна (якщо
можливо застосувати) (правило 13):
_____________________________________________________________
2. Контроль за викидами з суден
2.1. Озоноруйнівні речовини (правило 12)
2.1.1. Може бути продовжена експлуатація таких систем та
обладнання пожежогасіння, що містять галони: _____________________
-----
___________________________________________________________ | |
-----
------------------------------------------------------------------
| Система (обладнання) | Розташування на судні |
|----------------------------+-----------------------------------|
| | |
------------------------------------------------------------------
2.1.2. Може бути продовжена експлуатація таких систем та
обладнання, що містять ХФВ: ______________________________________
-----
___________________________________________________________ | |
-----
------------------------------------------------------------------
| Система (обладнання) | Розташування на судні |
|----------------------------+-----------------------------------|
| | |
------------------------------------------------------------------
2.1.3. Може бути продовжена експлуатація таких систем, що
містять гідрохлорфторвуглеці (ГХФВ), встановлених до
1 січня 2020 року ________________________________________________
-----
___________________________________________________________ | |
-----
------------------------------------------------------------------
| Система (обладнання) | Розташування на судні |
|----------------------------+-----------------------------------|
| | |
------------------------------------------------------------------
2.2. Окисли азоту (NOx) (правило 13)
2.2.1. Такі дизельні двигуни вихідною потужністю більш ніж
130 кВт, що встановлені на судні, яке побудовано 1 січня 2000 року
чи після цієї дати, відповідають стандартам викидів, що
передбачені підпунктом "a" пункту 3 правила 13, згідно з Технічним
кодексом із NOx: _________________________________________________
-----
___________________________________________________________ | |
-----
------------------------------------------------------------------
| Завод- | Серійний | Використання | Вихідна | Номінальна |
| виробник і| номер | | потужність | частота |
| модель | | | (кВт) | обертання |
| | | | | (об/хв) |
|-----------+----------+--------------+------------+-------------|
| | | | | |
------------------------------------------------------------------
2.2.2 Такі дизельні двигуни вихідною потужністю більш ніж
130 кВт, які були значно переобладнані, як зазначено в пункті 2
правила 13, на 1 січня 2000 року або після цієї дати, відповідають
стандартам викидів, передбаченим підпунктом "a" пункту 3
правила 13, відповідно до Технічного кодексу з NOx: ______________
-----
___________________________________________________________ | |
-----
------------------------------------------------------------------
| Завод- | Серійний | Використання | Вихідна | Номінальна |
| виробник | номер | |потужність| частота |
| і модель | | | (кВт) | обертання |
| | | | | (об/хв) |
|----------+----------+--------------+----------+----------------|
| | | | | |
------------------------------------------------------------------
2.2.3. Такі дизельні двигуни вихідною потужністю більш ніж
130 кВт, установлені на судні, побудованому на 1 січня 2000 року
або після цієї дати, або дизельні двигуни вихідною потужністю
більш ніж 130 кВт, які були значно переобладнані, як зазначено в
пункті 2 правила 13, на 1 січня 2000 року або після цієї дати,
обладнані системою очистки відпрацьованих газів або іншими
еквівалентними засобами згідно з пунктом 3 правила 13 і Технічним
кодексом із NOx: _________________________________________________
-----
___________________________________________________________ | |
-----
------------------------------------------------------------------
| Завод- | Серійний |Використання | Вихідна | Номінальна |
| виробник | номер | |потужність| частота |
| і модель | | | (кВт) | обертання |
| | | | | (об/хв) |
|-----------+-----------+-------------+----------+---------------|
| | | | | |
------------------------------------------------------------------
2.2.4. Такі дизельні двигуни, зазначені в пунктах 2.2.1,
2.2.2 та 2.2.3 вище, обладнані пристроями моніторингу та
реєстрації викидів NOx згідно з Технічним кодексом із NOx: _______
-----
___________________________________________________________ | |
-----
------------------------------------------------------------------
| Завод- | Серійний | Використання | Вихідна | Номінальна |
| виробник | номер | |потужність| частота |
| і модель | | | (кВт) | обертання |
| | | | | (об/хв) |
|-----------+----------+--------------+----------+---------------|
| | | | | |
------------------------------------------------------------------
2.3. Окисли сірки (SOx) (правило 14)
2.3.1. Коли судно експлуатується в районі контролю викидів
SOx, зазначеному в пункті 3 правила 14, на ньому використовується:
1. паливо з вмістом сірки, що не перевищує 1,5% від загальної
маси, як документально оформлено накладними на постачання палива;
-----
або ________________________________________________________ | |
-----
2. схвалена система очистки відпрацьованих газів для
зменшення викидів SOx до розміру менш ніж 6,0 г SOx/кВт*ч;
-----
або ________________________________________________________ | |
-----
3. інша схвалена технологія для зменшення викидів SOx до
розміру менш ніж 6,0 г SOx/кВт*ч _________________________________
-----
___________________________________________________________ | |
-----
2.4. Леткі органічні сполуки (ЛОС) (правило 15)
2.4.1 Танкер має систему збору пар, установлену та схвалену
згідно з циркуляром MSC/Circ.585 _________________________________
-----
___________________________________________________________ | |
-----
2.5. На судні є інсинератор:
1. що відповідає резолюції МЕРС.76(40) з поправками _________
-----
___________________________________________________________ | |
-----
2. який встановлений до 1 січня 2000 року й не відповідає
резолюції МЕРС.76(40) з поправками _______________________________
-----
___________________________________________________________ | |
-----
ЦИМ ПОСВІДЧУЄТЬСЯ, що цей Опис містить достовірні з усіх
поглядів відомості.
Видано в ____________________________________________________
(Місце видачі Опису)
------------------------------------------------------------------
| (Дата видачі) | (Підпис належним чином |
| | уповноваженої посадової особи, |
| | що видала свідоцтво) |
------------------------------------------------------------------
(Печатка або штамп організації)
Додаток II
Випробувальні цикли й вагові коефіцієнти
(Правило 13)
Для перевірки відповідності суднових дизельних двигунів межам викидів NOx, зазначеним у правилі 13 цього Додатка, потрібно застосовувати такі випробувальні цикли та вагові коефіцієнти з використанням методики випробувань та способу розрахунків, що встановлені в Технічному кодексі з NOx.
1. Для суднових двигунів з постійною частотою обертання, що використовуються для головної суднової рушійної установки, у тому числі дизель-електричного приводу, потрібно застосовувати випробувальний цикл E2.
2. Для гребних установок із гвинтом регульованого кроку потрібно застосовувати випробувальний цикл E2.
3. Для головних та допоміжних двигунів, що працюють за гвинтовою характеристикою, потрібно застосовувати випробувальний цикл E3.
4. Для допоміжних двигунів із постійною частотою обертання потрібно застосовувати випробувальний цикл D2.
5. Для допоміжних двигунів зі змінною частотою обертання та змінним навантаженням, не згаданих вище, потрібно застосовувати випробувальний цикл C1.
Випробувальний цикл для "головної рушійної установки з постійною частотою обертів" (у тому числі дизель-електричного приводу або гребної установки з гвинтом регульованого кроку)
------------------------------------------------------------------
|Випробувальний цикл|Частота | 100% | 91% | 100% | 100% |
|типу E2 |обертання | | | | |
| |----------+-------+--------+-------+--------|
| |Потужність| 100% | 75% | 50% | 25% |
| |----------+-------+--------+-------+--------|
| |Ваговий | 0,2 | 0,5 | 0,15 | 0,15 |
| |коефіцієнт| | | | |
------------------------------------------------------------------
Випробувальний цикл для "головних та допоміжних двигунів, що працюють за гвинтовою характеристикою"
------------------------------------------------------------------
|Випробувальний цикл|Частота | 100% | 91% | 100% | 63% |
|типу E3 |обертання | | | | |
| |----------+-------+-------+--------+--------|
| |Потужність| 100% | 75% | 50% | 25% |
| |----------+-------+-------+--------+--------|
| |Ваговий | 0,2 | 0,5 | 0,15 | 0,15 |
| |коефіцієнт| | | | |
------------------------------------------------------------------
Випробувальний цикл для "допоміжного двигуна з постійною частотою обертів"
------------------------------------------------------------------
|Випробувальний цикл|Частота | 100% | 100% | 100% | 100% |
|типу D2 |обертання | | | | |
|-------------------+----------+-------+-------+--------+--------|
| |Потужність| 100% | 75% | 50% | 10% |
|-------------------+----------+-------+-------+--------+--------|
| |Ваговий | 0,05 | 0,25 | 0,3 | 0,1 |
| |коефіцієнт| | | | |
------------------------------------------------------------------
Випробувальний цикл для "допоміжного двигуна зі змінною частотою обертів та змінним навантаженням"
------------------------------------------------------------------
|Випробуваль-|Частота | Номінальна | Проміжна |Холостий|
|ний цикл |обертання | | | хід |
|типу C1 |----------+------------------+------------+--------|
| |Крутний |100%| 75%| 50%|10%|100%|75%|50%| 0% |
| |момент, % | | | | | | | | |
| |----------+----+----+----+---+----+---+---+--------|
| |Ваговий |0,15|0,15|0,15|0,1| 0,1|0,1|0,1| 0,15 |
| |коефіцієнт| | | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
Додаток III
Критерії та процедури
призначення районів контролю викидів SOx
(Правило 14)
1. Цілі
1.1. Метою цього доповнення є встановлення критеріїв і процедур призначення районів контролю викидів SOx. Завданням районів контролю викидів SOx є запобігання забрудненню повітряного середовища викидами SOx з суден та їхньому супутньому негативному впливу на сухопутні та морські райони, скорочення й збереження під контролем такого забруднення й негативного впливу.
1.2. Пропозиція про прийняття Організацією району контролю викидів SOx повинна розглядатись у тому випадку, коли вона підтверджується доведеною необхідністю запобігання забрудненню повітряного середовища викидами SOx із суден, його зменшення й збереження під контролем.
2. Критерії стосовно пропозиції про визначення
району контролю викидів SOx
2.1. Пропозиція про визначення району контролю викидів SOx може бути подана Організації лише Договірними державами Протоколу 1997 року. Якщо дві чи більше Договірні держави мають спільний інтерес у певному районі, їм потрібно сформулювати погоджену пропозицію.
2.2. Пропозиція повинна включати:
1. чітку делімітацію визначеного району застосування заходів контролю за викидами SOx з суден, а також довідкову карту, на якій позначений район;
2. опис сухопутних і морських районів, що знаходяться під загрозою впливу викидів SOx з суден;
3. оцінку того, що викиди SOx з суден, що експлуатуються в запропонованому районі застосування заходів контролю за викидами SOx, сприяють забрудненню повітря SOx, зокрема опадами SOx, а також негативному впливу на сухопутні й морські райони, що розглядаються. Така оцінка повинна включати опис впливу викидів SOx на наземні й водні екосистеми, райони природної продуктивності, критичні середовища перебування, якість води, здоров'я людини, а також райони культурного та наукового значення, якщо це може бути застосовано в цьому випадку. Повинні бути зазначені джерела відповідних даних, у тому числі методології, що застосовуються;
4. відповідну інформацію про метеорологічні умови в запропонованому районі застосування заходів контролю за викидами SOx і в сухопутних і морських районах, що знаходяться під загрозою, зокрема про домінуючі вітри, або стосовно топографічних, геологічних, океанографічних, морфологічних або інших умов, які можуть викликати більшу вірогідність підвищеного локалізованого забруднення повітряного середовища або підвищених рівнів підкислювання;
5. характер судноплавства в пропонованому районі контролю викидів SOx, зокрема структуру та інтенсивність такого судноплавства; і
6. опис контрольних заходів, що прийняті та здійснюються Договірною державою або Договірними державами, які подають пропозицію, стосовно наземних джерел викидів SOx, що впливають на район, який знаходиться під загрозою, а також заходів, що пропонуються для прийняття згідно з положеннями правила 14 Додатка VI до цієї Конвенції.
2.3. Географічні межі району контролю викидів SOx їрунтуватимуться на викладених вище відповідних критеріях, зокрема критеріях стосовно викидів та опадів SOx з суден, що здійснюють плавання в пропонованому районі, структуру та інтенсивність судноплавства, а також вітровий режим.
2.4. Пропозиція про визначення відповідного району як району контролю викидів SOx повинна подаватися до Організації згідно з правилами й процедурами, установленими Організацією.
3. Процедури оцінки й прийняття Організацією
районів контролю викидів SOx
3.1. Організація розглядає кожну пропозицію, яка подана їй Державою, що домовляється, або Державами, що домовляються.
3.2. Район контролю викидів SOx призначається шляхом унесення до цього Додатка поправки, яка розглянута, ухвалена та набрала чинності згідно зі статтею 16 цієї Конвенції.
3.3. Під час оцінки пропозиції Організація бере до уваги критерії, які повинні бути включені до кожної пропозиції для прийняття, як це встановлено в викладеному вище розділі 2, а також відносні витрати зі зменшення випадінь сірки з суден порівняно з витратами зі здійснення заходів контролю на суші. Потрібно також ураховувати економічний вплив на судна, що зайняті на міжнародних рейсах.
4. Діяльність у районах контролю викидів SOx
4.1. Сторонам, які мають судна, що здійснюють плавання в районі, пропонується повідомляти Організації про будь-які проблеми, що викликають занепокоєння, пов'язані з діяльністю в районі.
Додаток IV
Схвалення типу та експлуатаційні обмеження
для суднових інсинераторів
(Правило 16)
1. Суднові інсинератори, що описані в пункті 2 правила 16, повинні мати свідоцтво Міжнародної морської організації про схвалення типу для кожного інсинератора. Щоб отримати таке свідоцтво, інсинератор повинен бути спроектованим та виготовленим за схваленим стандартом, описаним в пункті 2 правила 16. Кожна модель повинна пройти робоче випробування для схвалення конкретного типу на заводі або на схваленому випробувальному стенді та під відповідальність Адміністрації з використанням таких стандартних специфікацій палива (відходів) під час випробовування для схвалення типу з тим, щоб визначити, чи працює інсинератор у межах, установлених у пункті 2 цього додатка:
------------------------------------------------------------------
|Нафтові залишки, що |75% залишків важкого рідкого |
|складаються з: |палива; |
| |5% відпрацьованого мастила; |
| |та 20% емульгованої води. |
|----------------------------+-----------------------------------|
|Тверді відходи, що |50% харчових відходів |
|складаються з: |50% сміття, що містить |
| |приблиз. 30% паперу, |
| |приблиз. 40% картону, |
| |приблиз. 10% ганчір'я, |
| |приблиз. 20% пластмаси |
| |-----------------------------------|
| |Суміш матиме до 50% вологи та |
| |7% неспалимих твердих часток. |
|----------------------------+-----------------------------------|
|2. Інсінератори, описані в | |
|пункті 2 правила 16, повинні| |
|експлуатуватися в таких | |
|межах: | |
|----------------------------+-----------------------------------|
|O в камері згоряння: |6-12% |
| 2 | |
|----------------------------+-----------------------------------|
|Максимальний середній вміст |200 мг/МДж |
|CO в топочному газі: | |
|----------------------------+-----------------------------------|
|Максимальне середнє число |БАКАРАК-3 (BACHARACH-3) або |
|сажі: |РІНГЕЛЬМАН-1 (RINGELMAN-1) (20% |
| |непрозорості) (Більш високе число |
| |сажі припустиме тільки протягом |
| |дуже коротких проміжків часу, |
| |наприклад під час пуску) |
|----------------------------+-----------------------------------|
|Компоненти в залишках золи, |Максимум 10% загальної ваги; |
|що не згоріли: | |
|----------------------------+-----------------------------------|
|Діапазон температур |850-1200 градусів за Цельсієм |
|топочного газу на виході з | |
|камери згоряння: | |
------------------------------------------------------------------
Додаток V
Інформація, що включається
до накладної на постачання бункерного палива
(пункт 3 Правила 18)
Назва й номер, наданий ІМО, для судна, що приймає
Порт
Дата початку постачання
Найменування, адреса та номер телефону постачальника суднового рідкого палива
Найменування продукту (продуктів)
Кількість у метричних тонах
Щільність при 15 град.C (кг/куб.м)
Склад сірки (% загальної маси)
Декларація підписана й засвідчена представником постачальника рідкого палива про те, що надане паливо відповідає пункту 1 або підпункту "a" пункту 4 правила 14 і пункту 1 правила 18 цього Додатка.".