КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

РІШЕННЯ
12 травня 2009 року N 10-рп/2009
м. Київ

Справа N 1-25/2009

Рішення
Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням Президента України
щодо відповідності Конституції України
(конституційності) частини першої статті 17
Закону України "Про вибори Президента України"
та Постанови Верховної Ради України
"Про призначення чергових виборів Президента України"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича - доповідача,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

за участю представника суб'єкта права на конституційне подання Ставнійчук Марини Іванівни - Представника Президента України у Конституційному Суді України, Селіванова Анатолія Олександровича - Постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) частини першої статті 17 Закону України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року N 474-XIV в редакції Закону України від 18 березня 2004 року N 1630-IV (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 20-21, ст. 291) та Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів Президента України" від 1 квітня 2009 року N 1214-VI (Офіційний вісник України, 2009 р., N 26, ст. 861).

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) стало конституційне подання Президента України.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є твердження суб'єкта права на конституційне подання про неконституційність частини першої статті 17 Закону України "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) та Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів Президента України" ( 1214-17 ).

Заслухавши суддю-доповідача Домбровського І.П., пояснення Ставнійчук М.І., Селіванова А.О. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України установив:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), частину першу статті 17 Закону України "Про вибори Президента України" ( 474-14 ) (далі - Закон) та Постанову Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів Президента України" ( 1214-17 ) (далі - Постанова).

У конституційному поданні зазначається, що Верховна Рада України згідно з пунктом 7 частини першої статті 85 Конституції України ( 254к/96-ВР ) має призначати чергові вибори Президента України лише у строки, передбачені Основним Законом України ( 254к/96-ВР ), а саме частиною п'ятою статті 103 ( 254к/96-ВР ) - на останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України. Натомість, приймаючи Постанову ( 1214-17 ), Верховна Рада України керувалася положеннями Закону ( 474-14 ), зокрема частиною першою статті 17 ( 474-14 ), відповідно до якої чергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. Суб'єкт права на конституційне подання наголошує, що вказана норма Закону ( 474-14 ) відтворює положення частини п'ятої статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ) в редакції від 28 червня 1996 року. Однак Законом України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV "Про внесення змін до Конституції України" (далі - Закон N 2222) частина п'ята статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ) викладена у новій редакції, яка на сьогодні є чинною.

Отже, Президент України вважає, що положення частини першої статті 17 Закону ( 474-14 ) не відповідає частині п'ятій статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ), а відтак не відповідає Основному Закону України ( 254к/96-ВР ) і Постанова ( 1214-17 ). На думку автора клопотання, приймаючи Постанову ( 1214-17 ), Верховна Рада України діяла всупереч частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, пункту 7 частини першої статті 85, частині п'ятій статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

2. На пленарному засіданні Конституційного Суду України представники Президента України та Верховної Ради України навели обґрунтування своїх позицій стосовно конституційного подання.

3. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному поданні, виходить з такого.

3.1. В Основному Законі України ( 254к/96-ВР ) закріплено, що Україна є правовою державою (стаття 1) ( 254к/96-ВР ), органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією ( 254к/96-ВР ) межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6) ( 254к/96-ВР ), закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України ( 254к/96-ВР ) і повинні відповідати їй (частина друга статті 8) ( 254к/96-ВР ), органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України (частина друга статті 19) ( 254к/96-ВР ).

Зазначені основоположні норми Конституції України ( 254к/96-ВР ) є обов'язковими для дотримання всіма органами державної влади при реалізації своїх повноважень.

Призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією України ( 254к/96-ВР ), належить до повноважень Верховної Ради України (пункт 7 частини першої статті 85 Конституції України) ( 254к/96-ВР ). Забезпечення дотримання встановленої чинним законодавством України періодичності виборів Президента України має визначальне значення для функціонування демократичної держави, її республіканських засад (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України N 8-рп/2009 від 28 квітня 2009 року).

Системний аналіз конституційних норм, які врегульовують призначення чергових виборів Президента України, вказує на те, що вони пов'язані зі встановленням строків їх проведення. За Основним Законом України ( 254к/96-ВР ) Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років (частина перша статті 103) ( 254к/96-ВР ); новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України (частина перша статті 104) ( 254к/96-ВР ); Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України (частина перша статті 108) ( 254к/96-ВР ); чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року його повноважень (частина п'ята статті 103) ( 254к/96-ВР ).

Таким чином, Верховна Рада України, призначаючи чергові вибори Президента України та визначаючи дату їх проведення, повинна керуватися нормами Конституції України ( 254к/96-ВР ), а саме пунктом 7 частини першої статті 85, частинами першою, п'ятою статті 103 ( 254к/96-ВР ).

3.2. Верховна Рада України Постановою ( 1214-17 ) призначила чергові вибори Президента України на неділю 25 жовтня 2009 року.

У Постанові ( 1214-17 ) міститься посилання на статтю 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ), за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; пункт 7 частини першої статті 85 Конституції України ( 254к/96-ВР ), яким визначено повноваження Верховної Ради України призначати вибори Президента України у строки, передбачені Основним Законом України ( 254к/96-ВР ); статтю 16 Закону ( 474-14 ), якою встановлено, що вибори Президента України призначаються Верховною Радою України шляхом прийняття постанови ( 1214-17 ) з підстав, визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Законом ( 474-14 ); частину першу статті 17 Закону ( 474-14 ), якою визначено, що чергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України, та частину другу цієї статті ( 474-14 ), за якою Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України не пізніш як за сто тридцять днів до дня виборів та забезпечує опублікування рішення про призначення чергових виборів Президента України у засобах масової інформації.

Конституційний Суд України виходить з того, що при обчисленні строку повноважень Президента України та визначенні дати його чергових виборів повинні застосовуватися положення частин першої, п'ятої статті 103, частини першої статті 104 Конституції України ( 254к/96-ВР ), оскільки згідно з пунктом 7 частини першої статті 85 Основного Закону України ( 254к/96-ВР ) до повноважень Верховної Ради України належить "призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією". Розділ II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2222 не містить приписів про застосування при визначенні дати виборів Президента України, що відбуватимуться після набрання чинності Законом N 2222, положень частини п'ятої статті 103 Основного Закону України ( 254к/96-ВР ) в попередній редакції, тому посилання у Постанові ( 1214-17 ) на статтю 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) є безпідставним.

3.3. Частина перша статті 17 Закону ( 474-14 ) відтворює норму частини п'ятої статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ) в її редакції від 28 червня 1996 року. Однак з 1 січня 2006 року ця норма Конституції України ( 254к/96-ВР ) діє в новій редакції, відповідно до якої чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України. У зв'язку з цим положення частини першої статті 17 Закону ( 474-14 ) суперечать Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що частина перша статті 17 Закону ( 474-14 ) не відповідає частині п'ятій статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційною).

3.4. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 85 Конституції України ( 254к/96-ВР ) до повноважень Верховної Ради України належить призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією України ( 254к/96-ВР ).

Питання проведення чергових виборів Президента України врегульоване частиною п'ятою статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

За Основним Законом України ( 254к/96-ВР ) строк повноважень Президента України обчислюється з моменту складення ним присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України (частина перша статті 104) ( 254к/96-ВР ).

Отже, Постанова ( 1214-17 ) не ґрунтується на зазначених положеннях, що дає підстави Конституційному Суду України для висновку про її невідповідність частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, пункту 7 частини першої статті 85, частині п'ятій статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, частинами першою, другою статті 152, статтею 153 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 61, 65, 67, 69, 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України вирішив:

1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), частину першу статті 17 Закону України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року N 474-XIV в редакції Закону України від 18 березня 2004 року N 1630-IV та Постанову Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів Президента України" від 1 квітня 2009 року N 1214-VI

2. Частина перша статті 17 Закону України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року N 474-XIV в редакції Закону України від 18 березня 2004 року N 1630-IV та Постанова Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів Президента України" від 1 квітня 2009 року N 1214-VI, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.