Постанова : Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань професора і доцента

Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 31 грудня 2004 р. N 1791
Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1149 від 27.12.2008 )

Про затвердження Порядку присвоєння
вчених звань професора і доцента

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 311 від 01.03.2007
N 423 від 07.03.2007 )

Відповідно до частини другої статті 59 Закону України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок присвоєння вчених звань професора і доцента (додається).

( Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 423 від 07.03.2007 )

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 31 грудня 2004 р. N 1791

Порядок
присвоєння вчених звань
професора і доцента

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає вимоги до присвоєння вчених звань професора і доцента.

2. Вчені звання професора і доцента присвоюються МОН.

Для проведення атестації наукових і науково-педагогічних працівників у МОН утворюється атестаційна колегія.

Головою атестаційної колегії є Міністр освіти і науки.

Склад атестаційної колегії та положення про неї затверджуються Міністром освіти і науки.

3. Вчене звання професора присвоюється на основі рішення вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації або закладу післядипломної освіти III-IV рівня акредитації, наукової установи.

Вчене звання доцента присвоюється на основі рішення вченої ради вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації або закладу післядипломної освіти III-IV рівня акредитації.

4. Рішення вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради приймається таємним голосуванням.

Засідання вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради вважається правомочним, якщо в ньому взяло участь не менше двох третин її складу.

Рішення вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше трьох четвертих членів ради, які брали участь у засіданні.

5. Науково-педагогічним працівникам, які працюють у двох або більше вищих навчальних закладах, вчені звання професора і доцента присвоюються на підставі рішення вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради за основним місцем роботи.

6. Строк розгляду атестаційних справ у МОН не повинен перевищувати шести місяців. За особливих обставин, які потребують більш тривалого часу для проведення експертизи атестаційної справи, строк розгляду може бути продовжений до одного року, про що МОН повідомляє здобувачеві.

7. Форму та порядок оформлення атестаційних справ, які подаються до атестаційної колегії, встановлює МОН.

8. Роз'яснення щодо застосування цього Порядку дає МОН.

9. Документом, що засвідчує присвоєння вченого звання, є атестат, який видає МОН.

Зразки документів про присвоєння вченого звання затверджує Кабінет Міністрів України.

Особам, які втратили атестат, видається дублікат з новим порядковим номером. У разі зміни особою прізвища (імені) атестат на новий не обмінюється.

Порядок видачі атестатів, а також їх дублікатів визначає МОН.

Атестати професорів і доцентів, видані атестаційними органами СРСР і Російської Федерації за результатами рішень вчених рад до 1 вересня 1992 р., в Україні визнаються дійсними.

II. Присвоєння вчених звань

10. Вчене звання професора присвоюється докторам наук, які працюють у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації і:

а) мають:

вчене звання доцента, старшого наукового співробітника;

стаж педагогічної діяльності не менш як 5 років у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого кафедрою, декана, проректора з навчальної чи наукової роботи, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідуючого кафедрою (не менш як 0,25 посадового окладу (тарифної ставки);

наукові та навчально-методичні праці, опубліковані після захисту докторської дисертації;

б) викладають основні навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні.

11. Вчене звання професора присвоюється докторам наук, які працюють у наукових установах Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових наук та Академії мистецтв, науково-дослідних інститутах і прирівняних до них організаціях на посаді завідуючого (начальника) науково-дослідного відділу (відділення, сектора, лабораторії), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника або на посадах директора, заступника директора чи вченого секретаря і:

а) мають:

вчене звання старшого наукового співробітника, доцента;

стаж наукової та науково-педагогічної діяльності не менш як 10 років (останній календарний рік на одній із зазначених посад);

друковані наукові праці (у тому числі монографію або розділ монографії);

не менш як 10 наукових праць, опублікованих після захисту докторської дисертації у провідних (фахових) наукових виданнях України та інших держав;

б) підготували не менше трьох кандидатів наук.

12. Вчене звання професора може бути присвоєне, як виняток, кандидатам наук, які працюють у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації і:

а) мають:

вчене звання доцента;

стаж педагогічної діяльності не менш як 10 років у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого кафедрою, декана, проректора з навчальної, наукової роботи, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідуючого кафедрою (не менш як 0,25 посадового окладу (тарифної ставки), стаж педагогічної діяльності після отримання вченого звання доцента не менш як 5 років;

навчально-методичні і наукові праці;

б) є авторами підручника (навчального посібника) або співавторами не менше трьох підручників (навчальних посібників) з грифом МОН чи інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, виданих протягом останніх 10 років;

в) викладають основні навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні;

г) підготували не менше трьох кандидатів наук.

13. Вчене звання професора може бути присвоєне, як виняток, діячам культури і мистецтв, які мають почесні звання народного артиста України, народного художника України, народного архітектора України, заслуженого діяча мистецтв України, працюють у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації і:

а) мають:

вчене звання доцента;

стаж педагогічної діяльності не менш як 10 років у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого кафедрою, декана, проректора з навчальної чи наукової роботи, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідуючого кафедрою (не менш як 0,25 посадового окладу (тарифної ставки);

стаж педагогічної діяльності після отримання вченого звання доцента не менш як 5 років;

значні особисті творчі досягнення у сфері своєї діяльності, зокрема для:

- музичних професій: масштабна концертна діяльність, фондові аудіо- і відеозаписи, є лауреатами міжнародних конкурсів та фестивалів;

- образотворчих, декоративно-прикладних, дизайнерських і реставраційних професій: персональні виставки, каталоги, альбоми, буклети;

- професій театру, кіно і телебачення: записи концертів, театральні постановки, фільми; навчально-методичні, наукові, інші творчі праці, що використовуються у педагогічній діяльності;

б) викладають основні навчальні дисципліни на високому професійному рівні;

в) підготували не менше п'яти фахівців вищої кваліфікації (лауреатів міжнародних та державних премій, конкурсів, виставок, фестивалів, оглядів);

г) є авторами навчально-методичних та наукових праць чи підручника (навчального посібника), виданих протягом останніх 10 років з грифом МОН або інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

14. Вчене звання професора може бути присвоєне, як виняток, фахівцям фізичної культури і спорту, які мають почесне звання заслуженого працівника фізичної культури і спорту України, успішно працюють у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації і:

а) мають:

вчене звання доцента;

стаж педагогічної діяльності не менш як 10 років у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого кафедрою, декана, проректора з навчальної чи наукової роботи, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідуючого кафедрою (не менш як 0,25 посадового окладу (тарифної ставки);

стаж педагогічної діяльності після отримання вченого звання доцента не менш як 5 років;

значні особисті творчі досягнення у сфері своєї діяльності: підготували призерів Олімпійських ігор, світу, Європи;

б) є авторами навчально-методичних та наукових праць чи підручника (навчального посібника), виданих протягом останніх 10 років з грифом МОН або інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади;

в) викладають основні навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні.

15. Вчене звання професора може бути присвоєне, як виняток, докторам і кандидатам наук - висококваліфікованим фахівцям суспільного виробництва, а також видатним діячам культури і мистецтв, фізичної культури і спорту, які мають почесні звання народного артиста України, народного художника України, народного архітектора України, заслуженого діяча мистецтв України, заслуженого працівника фізичної культури і спорту України, які перейшли на постійну роботу у вищі навчальні заклади III-IV рівня акредитації або заклади післядипломної освіти III-IV рівня акредитації та працюють на посаді професора, завідуючого кафедрою і:

а) мають:

вчене звання доцента, старшого наукового співробітника;

стаж успішної роботи на одній кафедрі не менше двох календарних років;

вагомі навчально-методичні, наукові, творчі праці, що використовуються у педагогічній діяльності;

досвід підготовки кандидатів наук;

б) викладають на високому науково-методичному рівні основні навчальні дисципліни, пов'язані з відповідною галуззю суспільного виробництва.

16. Вчене звання доцента присвоюється докторам і кандидатам наук, які працюють у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації і:

а) мають:

стаж педагогічної діяльності не менше трьох років у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого кафедрою, декана, проректора з навчальної чи наукової роботи, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, професора, завідуючого кафедрою (не менш як 0,25 посадового окладу (тарифної ставки);

наукові та навчально-методичні праці, опубліковані після захисту кандидатської дисертації;

б) викладають основні навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні.

17. Вчене звання доцента може бути присвоєне, як виняток, науково-педагогічним працівникам без наукового ступеня кандидата наук, які працюють у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації і:

а) мають:

стаж педагогічної діяльності не менш як 15 років у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, завідуючого кафедрою, декана, проректора, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, завідуючого кафедрою;

значні навчально-методичні і наукові праці: є авторами навчального посібника або співавторами не менше двох навчальних посібників з грифом МОН або інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, виданих протягом останніх 10 років;

б) викладають основні навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні.

18. Вчене звання доцента може бути присвоєне, як виняток, діячам культури і мистецтв, які мають почесні звання народного артиста України, народного художника України, народного архітектора України, заслуженого діяча мистецтв України, заслуженого артиста України, заслуженого художника України, заслуженого працівника культури України, заслуженого архітектора України і працюють у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації і:

а) мають:

стаж педагогічної діяльності не менш як п'ять років у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, завідуючого кафедрою, декана, проректора, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, завідуючого кафедрою (не менш як 0,25 посадового окладу (тарифної ставки);

значні особисті творчі досягнення у сфері своєї діяльності, зокрема для:

навчально-методичні та наукові праці, опубліковані за останні 10 років;

б) викладають основні навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні.

19. Вчене звання доцента може бути присвоєне, як виняток, фахівцям фізичної культури і спорту, які мають почесне звання заслуженого працівника фізичної культури і спорту України, а також галузеве почесне звання заслуженого тренера України, успішно працюють у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації і:

а) мають:

значні особисті творчі досягнення у сфері своєї діяльності;

навчально-методичні та наукові праці, опубліковані за останні 10 років;

б) викладають основні навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні.

20. Вчене звання доцента може бути присвоєне, як виняток, висококваліфікованим фахівцям суспільного виробництва, а також видатним діячам культури і мистецтв, фахівцям фізичної культури і спорту, які мають почесні звання народного артиста України, народного художника України, народного архітектора України, заслуженого діяча мистецтв України, заслуженого артиста України, заслуженого художника України, заслуженого архітектора України, заслуженого працівника культури України, заслуженого працівника фізичної культури і спорту України, а також галузеве почесне звання заслуженого тренера України, перейшли на постійну роботу у вищі навчальні заклади III-IV рівня акредитації або заклади післядипломної освіти III-IV рівня акредитації, працюють на посаді доцента, завідуючого кафедрою і:

а) мають:

стаж практичної або творчої діяльності не менш як 15 років;

стаж успішної роботи на одній кафедрі не менше двох календарних років;

навчально-методичні, наукові, творчі праці, опубліковані за останні 10 років;

21. Особам, основне місце роботи яких не у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації, вчені звання професора і доцента можуть бути присвоєні в разі їх роботи за сумісництвом (не менш як 0,25 посадового окладу (тарифної ставки) за умови дотримання вимог, викладених у пунктах 10-14, 16, 18-19 цього Порядку.

22. Вчене звання професора і доцента, як виняток, може присвоюватися з урахуванням інших видатних досягнень у науковій і науково-педагогічній діяльності за умови прийняття позитивного рішення вченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою та атестаційною колегією МОН не менше ніж трьома четвертими голосів членів ради та колегії, які взяли участь у голосуванні. ( Пункт 22 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 311 від 01.03.2007 )

23. Атестаційні справи здобувачів, яким вчене звання професора і доцента може бути присвоєне як виняток, направляються на експертизу до науково-методичних комісій МОН.

24. Датою присвоєння вченого звання професора і доцента є наказ МОН, яким затверджується рішення атестаційної колегії.

III. Переатестація наукових і
науково-педагогічних працівників

25. Переатестація наукових і науково-педагогічних працівників, яким вчене звання професора і доцента присвоєно у державах, з якими Україна не підписала угод про визнання вчених звань, проводиться МОН за клопотанням вчених (наукових, науково-технічних, технічних) рад вищих навчальних закладів, наукових установ, де працює здобувач. Перелік необхідних для цього документів, а також порядок їх розгляду визначає МОН.

26. Вчені звання професора і доцента можуть бути присвоєні іноземцям, залученим до педагогічної роботи у вищих навчальних закладах України III-IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III-IV рівня акредитації, за наявності відповідних наукових ступенів, нострифікованих в Україні, та за умови дотримання вимог цього Порядку.

IV. Позбавлення (поновлення) вчених звань

27. Особи, яким присвоєно вчені звання професора і доцента, можуть бути позбавлені цих звань МОН на підставі клопотань вчених (наукових, науково-технічних, технічних) рад.

Засідання вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради вважається правоможним, якщо в його роботі взяли участь не менше двох третин її складу. Клопотання про позбавлення вченого звання вважається прийнятим, якщо за підсумками таємного голосування за нього проголосувало не менше трьох четвертих членів ради, які брали участь у засіданні.

Питання щодо обґрунтованості присвоєння вчених звань, стосовно яких рішення було прийнято більш як 10 років тому, МОН не розглядаються.

28. Особи, яких було позбавлено вчених звань професора і доцента, можуть бути поновлені в цих званнях МОН на підставі рішень вчених (наукових, науково-технічних, технічних) рад.

29. Порядок розгляду питань щодо позбавлення (поновлення) вчених звань професора і доцента, а також перелік необхідних для цього документів визначає МОН.

V. Розгляд апеляцій

30. Апеляції на рішення вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради можуть бути подані до МОН не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення.

Рішення МОН щодо апеляції є остаточним.

Нове клопотання вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради про присвоєння вченого звання професора і доцента може бути порушене не раніше ніж через один рік після прийняття МОН рішення про відмову у присвоєнні вченого звання. Обов'язковою умовою повторного клопотання повинне бути опублікування нових навчально-методичних та наукових праць.