Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Земельний кодекс України

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 3-4, ст.27 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2905-III від 20.12.20
01, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92
N 675-IV від 03.04.20
03, ВВР, 2003, N 28, ст.213
N 762-IV від 15.05.20
03, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 898-IV від 05.06.20
03, ВВР, 2003, N 38, ст.313
- набирає чинності з 01.01.2004
N 1103-IV від 10.07.20
03, ВВР, 2004, N 7, ст.48
N 1119-IV від 11.07.20
03, ВВР, 2004, N 7, ст.57
N 1158-IV від 11.09.20
03, ВВР, 2004, N 8, ст.67 )

( Додатково див. Закон
N 1344-IV від 27.11.20
03, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1626-IV від 18.03.20
04, ВВР, 2004, N 26, ст.361
N 1694-IV від 20.04.20
04, ВВР, 2005, N 4, ст.83
N 1709-IV від 12.05.20
04, ВВР, 2004, N 35, ст.416
N 2059-IV від 06.10.20
04, ВВР, 2005, N 2, ст.25
N 2229-IV від 14.12.20
04, ВВР, 2005, N 4, ст.103
- набирає чинності з 11.01.2005 р. )

( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 5-рп/2005 від 22.09.20
05 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3235-IV від 20.12.20
05, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 -
зміни діють у 2006 році
N 3415-IV від 09.02.20
06, ВВР, 2006, N 26, ст.209
N 3404-IV від 08.02.20
06, ВВР, 2006, N 21, ст.170
N 489-V від 19.12.20
06, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
N 490-V від 19.12.20
06, ВВР, 2007, N 9, ст.78
N 997-V від 27.04.20
07, ВВР, 2007, N 33, ст.440
N 107-VI від 28.12.20
07
- набирає чинності з 01.01.2008 р.,
зміни діють по 31 грудня 2008 року )

ЗМІСТ

Роздiл I Загальна частина

Глава 1 Основнi положення

Глава 2 Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республiки Крим та органiв мiсцевого самоврядування в галузі земельних відносин

Глава 3 Повноваження органiв виконавчої влади в галузі земельних відносин

Роздiл II Землi України

Глава 4 Склад та цiльове призначення земель України

Глава 5 Землi сільськогосподарського призначення

Глава 6 Землi житлової та громадської забудови

Глава 7 Землi природно-заповідного фонду та iншого природоохоронного призначення

Глава 8 Землi оздоровчого призначення

Глава 9 Землi рекреаційного призначення

Глава 10 Землi історико-культурного призначення

Глава 11 Землi лісогосподарського призначення

Глава 12 Землi водного фонду

Глава 13 Землi промисловостi, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та iншого призначення

Роздiл III Права на землю

Глава 14 Право власностi на землю

Глава 15. Право користування землею

Глава 16. Право земельного сервітуту

Глава 16-1 Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови

Глава 17. Добросусідство

Глава 18. Обмеження прав на землю

Розділ IV. Набуття і реалізація права на землю

Глава 19. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами

Глава 20. Придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод

Глава 21. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах

Глава 22. Припинення прав на землю

Розділ V. Гарантії прав на землю

Глава 23. Захист прав на землю

Глава 24. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

Глава 25. Вирішення земельних спорів

Розділ VI. Охорона земель

Глава 26. Завдання, зміст і порядок охорони земель

Глава 27. Використання техногенно забруднених земель

Глава 28. Консервація земель

Розділ VII. Управління в галузі використання і охорони земель

Глава 29. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень

Глава 30. Планування використання земель

Глава 31. Землеустрій

Глава 32. Контроль за використанням та охороною земель

Глава 33. Моніторинг земель

Глава 34. Державний земельний кадастр

Глава 35 Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель

Глава 36 Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва

Розділ VIII. Відповідальність за порушення земельного законодавства

Глава 37 Відповідальність за порушення земельного законодавства

Роздiл IX Прикінцеві положення

Розділ X Перехідні положення

Розділ I
Загальна частина

Глава 1
Основні положення

Стаття 1. Земля - основне національне багатство

1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

2. Право власності на землю гарантується.

3. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Стаття 2. Земельні відносини

1. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

2. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

3. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Стаття 3. Регулювання земельних відносин

1. Земельні відносини регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

2. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Стаття 4. Земельне законодавство та його завдання

1. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

2. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 5. Принципи земельного законодавства

Земельне законодавство базується на таких принципах:

а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;

ґ) забезпечення гарантій прав на землю;

д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Глава 2
Повноваження Верховної Ради України,
Верховної Ради Автономної Республіки Крим
та органів місцевого самоврядування
в галузі земельних відносин

Стаття 6. Повноваження Верховної Ради України в галузі
земельних відносин

До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин належить:

а) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;

б) визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель;

в) затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;

г) встановлення і зміна меж районів і міст;

ґ) погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель;

д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки
Крим у галузі земельних відносин

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин на території республіки належить:

а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад;

б) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;

в) погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації в межах території Автономної Республіки Крим;

г) затвердження та участь у реалізації республіканських програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;

ґ) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;

д) координація діяльності районних і міських (міст республіканського значення) рад у галузі земельних відносин;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) координація здійснення контролю за використанням та охороною земель;

ж) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;

з) встановлення і зміна меж сіл, селищ;

и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 8. Повноваження обласних рад у галузі земельних
відносин

До повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить:

а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад;

б) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;

в) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;

г) погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території;

ґ) затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;

д) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

е) організація землеустрою;

є) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;

ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ;

з) вирішення земельних спорів;

и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 9. Повноваження Київської і Севастопольської міських
рад у галузі земельних відносин

До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить:

а) розпорядження землями територіальної громади міста;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста;

д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом;

е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок;

є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;

ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах;

з) організація землеустрою;

и) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

і) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства;

й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок;

к) внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст;

л) вирішення земельних спорів;

м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 10. Повноваження районних рад у галузі земельних
відносин

До повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить:

а) розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад;

б) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;

в) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;

ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів;

д) внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл;

е) вирішення земельних спорів;

є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 11. Повноваження районних у містах рад у галузі
земельних відносин

Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад у
галузі земельних відносин

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Глава 3
Повноваження органів виконавчої влади
в галузі земельних відносин

Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі
земельних відносин

До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

б) реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель;

в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом;

г) координація проведення земельної реформи;

ґ) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель;