МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ
27.12.2004 N 827

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
17 січня 2005 р. за N 45/10325

Про затвердження змін до Інструкції
про службові відрядження в межах України
та за кордон

Відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" наказую:

1. Затвердити зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 31.03.98 за N 218/2658 (із змінами та доповненнями), що додаються.

2. Департаменту бюджетної політики (Рибак С.О.) забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Управлінню взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації (Солодчук Л.М.) після державної реєстрації цього наказу забезпечити його опублікування у засобах масової інформації.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на виконуючого обов'язки першого заступника Міністра фінансів Мярковського А.I.

Перший віце-прем'єр-міністр України, Міністр фінансів України М.Я.Азаров

Затверджено
Наказ Міністерства
фінансів України
27.12.2004 N 827

Зміни
до Інструкції про службові відрядження
в межах України та за кордон

1. У розділі "Загальні положення":

1.1. Після абзацу першого доповнити розділ абзацом такого змісту:

"У тих випадках коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом). Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою)";

У зв'язку із цим абзаци 2-15 вважати відповідно абзацами 3-16;

1.2. Абзац п'ятий доповнити реченням такого змісту:

"Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток".

2. У розділі I "Порядок відрядження в межах України":

2.1. Абзац перший пункту 1.6 після слова "телевізором" доповнити словами "телефоном (крім витрат на телефонні переговори) тощо";

2.2. Доповнити розділ після пункту 1.9 пунктом 1.10 такого змісту:

"1.10. За час затримки в місці перебування у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового приміщення та інші витрати";

У зв'язку з цим пункти 1.10 та 1.11 вважати відповідно пунктами 1.11 та 1.12.

2.3. Пункт 1.11 викласти в такій редакції:

"1.11. Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат";

2.4. Пункт 2.2 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Витрати, відшкодовані згідно з абзацами першим та другим цього пункту, не є надміру витраченими коштами";

У зв'язку із цим абзаци третій, четвертий та п'ятий вважати відповідно абзацами четвертим, п'ятим та шостим.

3. У розділі II "Порядок відрядження за кордон":

3.1. Пункт 1.1 доповнити абзацом такого змісту:

"Термін відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, не повинен перевищувати одного року";

3.2. Пункт 1.4 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Витрати у зв'язку із поверненням відрядженим працівником квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб можуть бути відшкодовані з дозволу керівника підприємства лише з поважних причин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо) при наявності документа, що підтверджує витрати";

У зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим.

3.3. У пункті 1.5:

3.3.1. Підпункт "а" після слова "відрядження" доповнити словами "з України" та після слова "прикордонний" доповнити словом "митний";

3.3.2. Підпункт "б" після слів "у разі відрядження" доповнити словами "з України";

3.4. У пункті 1.7:

3.4.1. Підпункт "в" після слова "прикордонний" доповнити словом "митний" та після слів "за відмітками" доповнити словами "контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України";

3.4.2. Абзац другий підпункту "г" доповнити реченням такого змісту:

"У разі, якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон";

3.5. У абзаці першому пункту 1.9 після слів "заробітну плату в іноземній валюті" доповнити словами у дужках "(або якому відшкодовуються добові витрати відповідно до абзацу другого пункту 111 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон")";

3.6. Абзац перший пункту 1.13 доповнити словами "що має бути визначено у наказі (розпорядженні) керівника підприємства";

3.7. Пункт 1.15 викласти у такій редакції:

"1.15. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.

У межах строків, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) для подання звіту про використання коштів, наданих на відрядження, керівник підприємства (у разі відсутності - його заступник) зобов'язаний прийняти рішення щодо затвердження цього звіту.

Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у грошових одиницях, в яких було надано аванс, у встановленому законодавством порядку.

Разом із звітом про використання коштів, наданих на відрядження, подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком). У разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, до звіту також додаються завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого працівника, відмітками про перетин кордону і візою країни відрядження (у разі відрядження до країн, з якими встановлено візовий режим)";

3.8. У пункті 1.17:

3.8.1. В абзаці першому слова "але не пізніше терміну, визначеного в пункті 1.15 цієї Інструкції" замінити словами "але не пізніше третього банківського дня після затвердження керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження";

3.8.2. В абзаці другому слова "авансового звіту" замінити словами "звіту про використання коштів, наданих на відрядження";

3.9. Підпункт 2.1.1 пункту 2.1 доповнити словами "та абзацом другим пункту 1.9 розділу II цієї Інструкції";

3.10. Абзац перший підпункту 2.1.5 пункту 2.1 викласти у такій редакції:

"З дозволу керівника відрядженому працівникові можуть бути відшкодовані фактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, на проїзд та службові телефонні переговори. При цьому суми зазначених витрат та витрат, визначених у третьому абзаці пункту 1.8 розділу II цієї Інструкції, не є надміру витраченими коштами".

Начальник Управління фінансів органів державної влади Р.А.Ушакова