ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ
НАКАЗ
25.05.2004 N 89
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 червня 2004 р. за N 716/9315
(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства фінансів України
N 1223 від 30.09.2011)
Про затвердження Порядку обслуговування
державного бюджету за видатками
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного
казначейства
N 226 від 28.12.2004 )
Відповідно до Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ), постанови Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 N 590 "Питання Державного казначейства України", наказу Міністерства фінансів України від 27.12.2001 N 604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження", інших нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні, наказую:
1. Затвердити Порядок обслуговування державного бюджету за видатками (надалі - Порядок) (додається).
2. Наказ набирає чинності через десять днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, розділи 3, 4 Порядку - з 01.01.2005, а розділи 6 та 7 Порядку - з 01.04.2005. ( Пункт 2 в редакції Наказу Державного казначейства N 226 від 28.12.2004 )
3. Управлінню інформаційних технологій (Ніколаєв О.Б.) забезпечити Державне казначейство України та територіальні органи відповідними програмними засобами.
4. З моменту набрання чинності цим наказом визнати такими, що втратили чинність, накази Державного казначейства України: від 22.01.2001 N 3 "Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 104/5295, та від 10.08.2001 N 140 "Про затвердження Порядку виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.2001 за N 756/5947.
5. Управлінню методології по виконанню бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності (Сушко Н.I.) забезпечити державну реєстрацію зазначеного наказу в Міністерстві юстиції України.
6. Порядок обслуговування державного бюджету за видатками головні розпорядники бюджетних коштів доводять до відома підпорядкованих установ, а органи Державного казначейства - до установ, що ними обслуговуються.
7. Управлінню організації діловодства та контролю виконавської дисципліни (Ливун С.В.) довести вимоги цього наказу до відома та керівництва в роботі Управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
8. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова П.Г.Петрашко
Затверджено
Наказ Державного
казначейства України
25.05.2004 N 89
Порядок
обслуговування державного бюджету за видатками
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства, розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування Державного бюджету України за видатками з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ).
1.2. При казначейському обслуговуванні Державного бюджету України за видатками застосовуються поняття та економічні категорії, які визначені Бюджетним кодексом України ( 2542-14 ) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні.
Визначення термінів, які вживаються в цьому Порядку:
Відкриті асигнування - це право, надане головним розпорядникам та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням прийнятих зобов'язань. Відкриті асигнування забезпечуються ресурсами у порядку, визначеному Державним казначейством України.
Код коштів - це деталізована ознака напряму спрямування коштів державного бюджету (загальний фонд; спеціальний фонд у частині надходжень, які направляються на здійснення спеціальних видатків; плата за послуги, що надаються бюджетними установами; інші джерела власних надходжень бюджетних установ тощо).
Меморіальні документи - це документи, що використовуються органами Державного казначейства для безготівкових розрахунків з рахунку на рахунок без виходу в Систему електронних платежів Національного банку України та документально підтверджують зазначені операції, зокрема: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення тощо.
2. Основні положення про формування єдиної бази
даних мережі розпорядників бюджетних коштів
2.1. Головні розпорядники бюджетних коштів (надалі - головні розпорядники) до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів бюджету нижчого рівня (надалі - розпорядники нижчого рівня) та одержувачів бюджетних коштів за територіями (обласний рівень), чітко визначившись із статусом кожної установи, яка обслуговується у відповідному органі Державного казначейства. Установа не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та їх одержувачем. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них.
Підприємство (установа, організація) не може бути включено одночасно до мережі головного розпорядника та розпорядника нижчого рівня за однією бюджетною програмою.
Якщо підприємство (установа, організація) не є одержувачем бюджетних коштів, а відповідно до укладених договорів виконало власними силами для бюджетної установи (організації) або одержувача відповідні роботи (надало послуги, поставило товари), то таке підприємство (установа, організація) не включається до мережі відповідного розпорядника.
Підрозділи розпорядників бюджетних коштів, які розташовані на різних адміністративних територіях і не є юридичними особами, не включаються до мережі відповідного розпорядника.
Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники (крім Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій) подають Державному казначейству України на паперових та електронних носіях мережу установ та організацій, які отримують кошти з державного бюджету, за формою, наведеною в додатку 1. Державне казначейство України узагальнює отриману інформацію та доводить її на електронних носіях до управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (надалі - управління).
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (надалі - державні адміністрації) не подають до Державного казначейства України свою мережу. У базу даних про мережу Державне казначейство України (центральний рівень) вносить лише інформацію про головного розпорядника.
Інформація щодо мережі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів подається зазначеними головними розпорядниками до управлінь.
2.2. Розпорядники нижчого рівня (обласний рівень) подають управлінням на паперових та електронних носіях дані про мережу розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у територіальному розрізі. Управління узагальнюють отримані дані, групують за територіями (місто, район) та формують базу даних про мережу установ.
Управління звіряють отримані від Державного казначейства України дані мережі з даними, поданими відповідними розпорядниками.
2.3. Доведення мережі Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Національного космічного агентства України (надалі - силові структури) має особливості, відмінні від інших головних розпорядників. Мережа силових структур доводиться до транзитних управлінь через базові управління.
Базові управління Державного казначейства - це управління, на території яких перебувають розпорядники нижчого рівня, до мережі яких включені розпорядники бюджетних коштів, що розташовані на території іншого управління (транзитного).
Транзитні управління Державного казначейства - це управління, на території яких перебувають розпорядники нижчого рівня, які включені до мережі розпорядників бюджетних коштів, розташованих на території іншого управління (базового).
Базові управління Державного казначейства витяги з отриманої мережі доводять до відповідних транзитних обласних управлінь Державного казначейства.
2.4. Органи Державного казначейства здійснюють перевірку відповідності даних про мережу з переліком розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що безпосередньо обслуговуються у відповідному органі Державного казначейства. У разі невідповідності інформації зазначених даних про це повідомляється відповідному органу Державного казначейства для здійснення організаційних заходів.
2.5. У процесі виконання державного бюджету розпорядниками бюджетних коштів можуть виникнути зміни їх мережі. Зміни мережі можуть виникати в разі внесення до мережі нової установи, вилучення установи з мережі, уточнення реквізитів (назви чи місця обслуговування) тощо.
Про зміни мережі установ, які відбулися в процесі виконання бюджету, головні розпорядники повідомляють Державне казначейство України, а розпорядники нижчого рівня - відповідні органи Державного казначейства. Реєстр змін до мережі з відповідним обгрунтуванням подається на паперових та електронних носіях за формою згідно з додатком 2. Державне казначейство України на електронних носіях доводить зміни до відповідних управлінь, які вносять зміни до бази даних про мережу установ в розрізі територій.
2.6. Відповідальність за достовірність даних, наведених у мережі, несуть розпорядники бюджетних коштів. Органи Державного казначейства є користувачами мережі розпорядників бюджетних коштів.
2.7. У разі недотримання розпорядником бюджетних коштів установлених вимог при складанні мережі та змін до неї документ повертається на доопрацювання з відповідною позначкою.
3. Організація роботи органів Державного казначейства
щодо забезпечення обліку бюджетних асигнувань
та контролю за їх дотриманням
3.1. Міністерство фінансів України у визначений законодавством термін направляє Державному казначейству України на паперових та електронних носіях затверджений річний розпис асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень, помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків).
Державне казначейство України реєструє дані зазначених документів, про що на оригіналі документів ставиться відбиток штампа за формою, наведеною в додатку 3. Дані річного розпису асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України) та помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) Державне казначейство України відображає на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку. Зазначені рахунки по обліку планових показників відкриваються на підставі документів, отриманих від Міністерства фінансів України, та закриваються по закінченні бюджетного періоду в автоматизованому режимі.
Державне казначейство України протягом трьох робочих днів після отримання від Міністерства фінансів України зазначених документів доводить до головних розпорядників витяги з річного розпису асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), річного розпису витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень та помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) (додатки 4, 5, 6 та 7. Отримані головними розпорядниками від Державного казначейства України витяги є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету розпорядників та планів використання бюджетних коштів одержувачів.
Підприємства (установи, організації) затверджують кошториси, плани асигнувань загального фонду державного бюджету, плани спеціального фонду державного бюджету своїм підвідомчим установам та організаціям, діяльність яких координується через них.
3.2. Головні розпорядники (крім державних адміністрацій) протягом трьох робочих днів після отримання витягів з розписів бюджету подають Державному казначейству України розподіл показників зведених кошторисів, розподіл показників зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету, розподіл показників зведених планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) у розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів за територіями відповідно до мережі та отриманого витягу на паперових та електронних носіях за формами, наведеними в додатках 8, 9 та 10.
Головні розпорядники подають до Державного казначейства України на паперових та електронних носіях зведення показників спеціального фонду в розрізі складових за формою, наведеною в додатку 11.
Відповідальність за достовірність поданих даних несуть головні розпорядники. У разі невідповідності цих даних затвердженим розписам зазначені документи повертаються головному розпоряднику на доопрацювання з відповідною відміткою.
Показники зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету, зведених планів спеціального фонду державного бюджету, зведення показників спеціального фонду головних розпорядників, а також відповідні дані розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів обліковуються в Державному казначействі України на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.
3.3. Державне казначейство України протягом п'яти робочих днів узагальнює одержані від головних розпорядників дані, формує річний розпис асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) (додатки 12, 13 та 14 за територіями, у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів для кожного управління. Зазначені документи доводяться до управлінь на паперових та електронних носіях. Оригінали зазначених документів надсилаються відповідним управлінням, копії залишаються у Державному казначействі України.
Доведення річного розпису асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) за силовими структурами до транзитних управлінь Державного казначейства проводиться через базові управління.
Зазначені документи повинні бути підписані відповідальними особами Державного казначейства України, які визначаються окремими розпорядчими документами Державного казначейства України.
Управління реєструє отримані документи, про що на оригіналі ставиться відбиток штампа (за формою згідно з додатком 3, та відображає зазначену інформацію на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку. Протягом трьох робочих днів витяги з річного розпису асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) за територіями доводяться до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються в управлінні.
Відділення Державного казначейства (надалі - відділення) на підставі бази даних формують витяги з річного розпису асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) і доводять до розпорядників та одержувачів, що обслуговуються у відділенні.
3.4. Розпорядники нижчого рівня, які мають свою мережу та обслуговуються в управлінні, а також державні адміністрації подають відповідному управлінню на паперових та електронних носіях розподіл показників зведених кошторисів, розподіл показників зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету, розподіл показників зведених планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) у розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів (додатки 8, 9, 10).
Розпорядники нижчого рівня подають відповідному управлінню на паперових на електронних носіях зведення показників спеціального фонду в розрізі складових.
Зазначені документи звіряються з мережею та інформацією, що відображена на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку. У разі їх невідповідності даним документів, отриманих від Державного казначейства України, або мережі, зазначені документи повертаються відповідному розпоряднику на доопрацювання з відповідною відміткою.
Показники зазначених документів обліковуються в управлінні на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку, в автоматизованому режимі.
3.5. Розпорядники бюджетних коштів подають відповідним органам Державного казначейства на паперових та електронних носіях затверджені кошториси, плани асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), плани спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду.
Одержувачі бюджетних коштів подають відповідним органам Державного казначейства на паперових та електронних носіях плани використання бюджетних коштів. Зазначені документи звіряються з даними бухгалтерського обліку показників, про що на оригіналі цих документів ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3. Дані зведення показників спеціального фонду кошторису на всіх рівнях органів Державного казначейства повинні звірятися з даними спеціального фонду кошторису відповідного розпорядника.
У разі невідповідності даних зазначених документів даним бухгалтерського обліку орган Державного казначейства повертає зазначені документи на доопрацювання розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів приводять зазначені документи у відповідність до даних розпису.
Показники кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів обліковуються в органах Державного казначейства на відповідних рахунках позабалансового обліку.
3.6. Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань.
3.7. У період до затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) та планів використання бюджетних коштів видатки бюджетних установ (організацій) та одержувачів бюджетних коштів здійснюються відповідно до чинного законодавства.
3.8. Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року і Державне казначейство України отримує від Міністерства фінансів України тимчасовий розпис на певний період, то витяги з нього доводяться до головних розпорядників у порядку та терміни, що визначені у пункті 3.1. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які затверджуються у встановленому законодавством порядку.
Головними розпорядниками та розпорядниками нижчого рівня зведений тимчасовий кошторис не складається, розподіл показників зведених тимчасових кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету та зведених планів спеціального фонду державного бюджету органам Державного казначейства не подається.
Тимчасовий розпис за територіями Державним казначейством України не складається.
Під час складання річного розпису асигнувань бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду установ на наступний рік ураховуються видатки, проведені згідно з тимчасовим розписом бюджету та тимчасовими кошторисами.
3.9. Видатки, здійснені у період до затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду та планів використання бюджетних коштів, в обов'язковому порядку повинні бути враховані у кошторисі, плані асигнувань загального фонду державного бюджету, плані спеціального фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведенні показників спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів та плані використання бюджетних коштів одержувачів, у всіх зведених планових показниках.
У разі невідповідності показників зазначених документів проведеним видаткам, здійснення видатків тимчасово призупиняється, а документи повертаються на доопрацювання. Надалі після законодавчо визначеного терміну органи Державного казначейства здійснюють оплату рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у встановленому Державним казначейством України порядку тільки відповідно до затверджених та взятих на облік кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду та планів використання бюджетних коштів.
4. Оформлення змін планових показників, що виникають
у процесі виконання державного бюджету
4.1. Унесення змін до розпису Державного бюджету України можливе у випадках та порядку, установлених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та іншими нормативно-правовими актами.
4.2. Державне казначейство України отримує від Міністерства фінансів України в установленому порядку оригінал та одну копію довідок про зміни річного розпису асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та інших видатків).
Зміни щодо зменшення планових показників можуть вноситися тільки в межах залишку невикористаних планових показників. Зміни до річного розпису асигнувань, помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та інших видатків), оформлені іншими документами, Державним казначейством України не приймаються.
4.3. Державне казначейство України здійснює реєстрацію довідок та відображає інформацію про суми змін на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку в автоматизованому режимі, про що на оригіналі та копії довідки ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3. Копія довідки протягом одного робочого дня з моменту реєстрації надсилається головному розпоряднику і є підставою для внесення в установленому порядку змін до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень та відповідних видатків), зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету, зведених планів спеціального фонду та зведення показників спеціального фонду кошторису установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
Державне казначейство України щоденно формує базу даних уточненого річного розпису асигнувань державного бюджету, уточненого помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, уточненого розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та інших видатків) з урахуванням отриманих від Міністерства фінансів України довідок.
4.4. Протягом трьох робочих днів після отримання довідок головні розпорядники надають Державному казначейству України реєстр змін розподілу показників зведених кошторисів, реєстр змін розподілу показників зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету, реєстр змін розподілу показників зведених планів спеціального фонду (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів (за формою, наведеною в додатках 15, 16 та 17 на паперових та електронних носіях.
Якщо зазначені зміни викликані змінами в підпорядкуванні та/або розташуванні установ чи іншими змінами мережі головного розпорядника, то головний розпорядник реєстри змін розподілу показників зведеного кошторису, зведеного плану асигнувань загального фонду державного бюджету, зведеного плану спеціального фонду подає одночасно із змінами до мережі відповідних розпорядників.
Зміни до зведених кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду можуть вноситися головним розпорядником як на підставі відповідної довідки Міністерства фінансів України, так і в межах установлених у законодавстві прав, наданих головному розпоряднику. Подання Державному казначейству України реєстрів змін обов'язкове в усіх випадках.
Дані про зміни подаються Державному казначейству не пізніше ніж за 10 днів до закінчення звітного місяця. Відповідальність за достовірність даних несуть головні розпорядники.
Головний розпорядник у триденний термін після отримання копії затвердженої довідки доводить зазначені зміни до розпорядників нижчого рівня та затверджує зміни до кошторисів, планів асигнувань загального фонду, планів спеціального фонду в установленому порядку.
4.5. Подані реєстри змін Державне казначейство України перевіряє на відповідність даним позабалансового обліку та мережі. У разі невідповідності зазначеним даним реєстри повертаються головним розпорядникам на доопрацювання з відповідною відміткою. На підставі отриманих реєстрів змін формуються повідомлення про зміни річного розпису асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та інших видатків) (додатки 18, 19 та 20 у розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів для кожного управління, які підписуються відповідальними особами і передаються управлінням на паперових та електронних носіях. Оригінали повідомлень надсилаються відповідним управлінням на паперових носіях наступного дня після подання реєстрів змін головним розпорядником, копія залишається у Державному казначействі України. Після отримання зазначених документів управління обліковують їх дані на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.
Розпорядники бюджетних коштів доводять зазначені зміни до розпорядників нижчого рівня.
4.6. Зміни до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України) та планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) оформляються довідками про зміни кошторису, плану асигнувань загального фонду державного бюджету, плану спеціального фонду в законодавчо встановленому порядку.
На підставі довідки про внесення змін до спеціального фонду кошторису головним розпорядником та розпорядниками нижчого рівня в обов'язковому порядку вносяться зміни до зведення показників спеціального фонду в частині власних надходжень. При цьому головний розпорядник та розпорядники нижчого рівня подають до Державного казначейства України та відповідних управлінь зміни до зведення показників спеціального фонду з урахуванням змін, здійснених відповідними розпорядниками нижчого рівня.
Бюджетна установа протягом наступного робочого дня після затвердження довідки подає її відповідному органу Державного казначейства. Орган Державного казначейства у свою чергу звіряє дані, що наведені в довідці, та обліковує їх на рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку. На оригіналі довідки ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3. Довідка, взята на облік органом Державного казначейства, є невід'ємною частиною кошторису, плану асигнувань загального фонду (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України) та плану спеціального фонду (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) бюджетної установи.
Розпорядники одночасно з довідкою про зміни кошторису, плану асигнувань загального фонду державного бюджету, плану спеціального фонду при необхідності подають відповідному органу Державного казначейства в установленому порядку інформацію щодо коригування обсягів взятих зобов'язань.
Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. При цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу доходів і залишків коштів на початок року.
Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідки про внесення змін до кошторису, яка затверджується керівником установи, що затвердив кошторис без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету. Розпорядники нижчого рівня в обов'язковому порядку подають відповідним розпорядникам завірені органом Державного казначейства копії затверджених довідок про внесення змін до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями.
4.7. Зміни до планів використання бюджетних коштів вносяться одержувачами бюджетних коштів в порядку, встановленому для їх затвердження, за формою, що відповідає плану використання бюджетних коштів.
У разі зменшення або збільшення загальної суми плану використання бюджетних коштів одержувач бюджетних коштів подає в установленому порядку до відповідного органу Державного казначейства інформацію щодо внесення змін до обліку зобов'язань.
5. Організація роботи органів Державного казначейства
щодо обліку та консолідації інформації за зобов'язаннями
розпорядників та одержувачів бюджетних коштів
5.1. Органи Державного казначейства відповідно до чинного законодавства у порядку, визначеному Державним казначейством України, обліковують зобов'язання розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.
5.2. Органи Державного казначейства України на підставі даних обліку узагальнюють інформацію щодо зобов'язань, які підлягають оплаті, і подають її у встановлений термін за встановленими формами Державному казначейству України для прийняття відповідних управлінських рішень.
6. Організація роботи органів Державного казначейства
з проведення операцій щодо відкриття асигнувань
за загальним фондом державного бюджету
6.1. Державне казначейство України обліковує пропозиції про відкриті асигнування із загального фонду державного бюджету у розрізі головних розпорядників на рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку в автоматизованому режимі.
При внесенні змін до пропозицій складається довідка та здійснюється облік цих змін на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.
6.2. На підставі затверджених пропозицій Державне казначейство України готує в автоматизованому режимі розпорядження щодо зарахування асигнувань на узагальнені рахунки відкритих асигнувань загального фонду державного бюджету (додаток 21 у розрізі головних розпорядників, яке підписується відповідальними особами Державного казначейства України, що визначаються окремими розпорядчими документами Державного казначейства України.
Якщо при відкритті асигнувань визначається конкретний напрям їх використання, то цей напрям зазначається у примітці. При цьому Державне казначейство України обліковує відкриті асигнування за напрямами їх використання з метою контролю за виконанням розподілів відкритих асигнувань головних розпорядників.
6.3. На підставі розпорядження суми відкритих асигнувань зараховуються на рахунки, передбачені для обліку відкритих асигнувань головним розпорядникам.
Виписка з рахунку відкритих асигнувань за узагальненими показниками (з обов'язковим урахуванням примітки щодо цільового спрямування відкритих асигнувань) подається головному розпоряднику (крім державних адміністрацій) за формою, наведеною в додатку 22, наступного робочого дня після зарахування асигнувань або за вимогою головного розпорядника в інший робочий день після проведення операцій на рахунку.
Головні розпорядники протягом наступного робочого дня після отримання виписки про відкриття асигнувань подають відповідному структурному підрозділу Державного казначейства України розподіли відкритих асигнувань за кодами програмної і економічної класифікації видатків та за територіями у розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів на паперових та електронних носіях та з урахуванням наявних зобов'язань (додаток 23).
Відповідальність за несвоєчасне надання розподілу відкритих асигнувань несуть головні розпорядники.
Отримані розподіли за підписом керівника та головного бухгалтера установи або осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів надано право підписання меморіальних, у тому числі розпорядчих та розрахункових, документів, перевіряються в автоматизованому режимі щодо відповідності вказаних у них сум залишкам на відповідних рахунках, передбачених для обліку відкритих асигнувань, наданій мережі, відповідності напряму цільового спрямування асигнувань, розподілу показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду.
У разі невідповідності цим даним розподіл повертається головному розпоряднику на доопрацювання з відповідною відміткою разом з протоколом розбіжностей за підписом виконавця, який перевіряв розподіл. Розподіли, в яких не виявлено помилок та відхилень, реєструються у журналі реєстрації розподілу відкритих асигнувань в автоматизованому режимі (додаток 24). Дані розподілів відображаються на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.
Перевірені розподіли групуються Державним казначейством України за територіями і на їх підставі складаються реєстри на відкриття асигнувань за формою згідно з додатком 25, які засобами електронного зв'язку передаються управлінням. На підставі реєстрів відкритих асигнувань суми переданих асигнувань відображаються на відповідних рахунках управлінського обліку та формується аналітична база даних Державного казначейства України. На підставі реєстрів складається зведення реєстрів відкритих асигнувань загального фонду державного бюджету за формою, наведеною в додатку 26.
6.4. Зміни до сум відкритих асигнувань вносяться на підставі довідки про зміни пропозицій. У такому разі готується нове розпорядження із зазначенням суми про збільшення (+) чи зменшення (-) асигнувань головному розпоряднику та, при потребі, із зазначенням кодів програмної класифікації.
За умови прийняття головним розпорядником рішення про перерозподіл раніше виділених (невикористаних) асигнувань або у разі помилково здійснених операцій головним розпорядником, до Державного казначейства України подається лист з обгрунтуванням необхідності здійснення перерозподілу виділених асигнувань та коригувальний розподіл на паперових та електронних носіях, у якому зазначаються реквізити підвідомчих установ та суми, на які проводиться коригування.
Державне казначейство України після отримання від головного розпорядника коригувального розподілу здійснює запит щодо наявності на рахунках розпорядника, стосовно якого прийняте рішення про зменшення асигнувань, залишків невикористаних відкритих асигнувань та зареєстрованих зобов'язань. Орган Державного казначейства, який отримав запит щодо можливості коригування відкритих асигнувань, направляє зазначену інформацію Державному казначейству України і не здійснює операції з відкритими асигнуваннями на зазначену суму до моменту отримання коригувального реєстру.
На підставі листа головного розпорядника та інформації, отриманої від органу Державного казначейства, в якому обслуговується зазначений розпорядник, відповідний структурний підрозділ Державного казначейства України приймає рішення щодо можливості коригування суми відкритих асигнувань і, за умови прийняття позитивного рішення, готує коригувальні реєстри та зведення реєстрів відкритих асигнувань з приміткою "коригування асигнувань".
У порядку, встановленому для виконання реєстрів, коригувальні реєстри передаються засобами електронного зв'язку відповідним управлінням для подальшого їх виконання.
6.5. Управління на підставі отриманих реєстрів відображає суми зміни на рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку. Органи Державного казначейства надають розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів виписку про відкриті асигнування за результатами попереднього операційного дня.
Інші дії з розподілу відкритих асигнувань проводяться аналогічно діям, які здійснюються на рівні Державного казначейства України.
6.6. Відкриття асигнувань розпорядникам, які обслуговуються транзитними управліннями, здійснюється через базові управління Державного казначейства.
Розпорядники коштів (обласний рівень) на підставі виписки про відкриті асигнування, отриманої від органів Державного казначейства, складають та подають безпосередньо до базового управління Державного казначейства розподіли відкритих асигнувань у розрізі транзитних управлінь і підвідомчих розпорядників нижчого рівня (районний рівень) на паперових і електронних носіях та з урахуванням наявних зобов'язань (додаток 23).
Базове управління Державного казначейства на підставі розподілів коштів, поданих розпорядниками (обласний рівень), формує реєстри в розрізі територій та підпорядкованих установ і направляє їх відповідним транзитним управлінням Державного казначейства за місцезнаходженням розпорядників нижчого рівня.
6.7. Державне казначейство України (центральний рівень) формує самостійно розподіли відкритих асигнувань та коригувальні розподіли державних адміністрацій за скороченою економічною класифікацією видатків за формою відповідно до додатка 23. У розподілі замість підписів керівника та головного бухгалтера ставиться відмітка "Сформовано ДКУ: виконавець _____".
При цьому виписка про відкриті асигнування зазначеним головним розпорядникам не надається. Асигнування цим головним розпорядникам зараховуються на рахунки, відкриті за рахунками позабалансового обліку, відкриті в управліннях за місцем обслуговування.
Інші дії щодо організації роботи з виконання державного бюджету за видатками державних адміністрацій здійснюються у порядку, визначеному в пунктах 6.3-6.5.
7. Організація роботи органів Державного казначейства
з проведення операцій щодо відкриття асигнувань
у частині інших надходжень спеціального фонду
державного бюджету
7.1. Кошти спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом для здійснення головними розпорядниками цільових видатків державного бюджету, акумулюються на відповідних рахунках з урахуванням видатків, передбачених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
7.2. На підставі інформації про суми надходжень на вищезазначені рахунки, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та інших видатків), Державне казначейство України готує в автоматизованому режимі розпорядження про відкриті асигнування за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників (додаток 27) на паперових та електронних носіях.
Якщо відкриті асигнування мають цільове призначення, про це зазначається у примітці.
Одночасно з підготовкою розпорядження про відкриті асигнування за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету Державне казначейство України готує на електронних та паперових носіях розпорядження на перерахування коштів спеціального фонду державного бюджету (додаток 28).
7.3. На підставі розпорядження про відкриті асигнування суми відкритих асигнувань зараховуються на рахунки, відкриті за рахунками позабалансового обліку, передбачені головним розпорядникам для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету.
Виписка щодо відкритих асигнувань (з обов'язковим урахуванням примітки щодо цільового спрямування відкритих асигнувань) надається головному розпоряднику (крім державних адміністрацій) наступного робочого дня після зарахування асигнувань або за вимогою головного розпорядника в інший робочий день після проведення операцій на рахунку за формою, наведеною в додатку 22).
7.4. Головні розпорядники у порядку, викладеному в пункті 6.3, подають Державному казначейству України розподіли відкритих асигнувань, на підставі яких після проведення відповідних перевірок Державне казначейство України складає реєстри про суми відкритих асигнувань і передає їх управлінням засобами електронного зв'язку. На підставі реєстрів відкритих асигнувань суми переданих асигнувань відображаються на відповідних рахунках управлінського обліку та формується аналітична база даних Державного казначейства України. На підставі реєстрів складається зведення реєстрів відкритих асигнувань, за формою, наведеною в додатку 26.
7.5. Усі інші дії з проведення операцій щодо відкриття асигнувань за іншими надходженнями спеціального фонду проводяться в тому самому порядку, що й проведення операцій щодо відкриття асигнувань загального фонду державного бюджету.
7.6. На кінець бюджетного року Державне казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.
7.7. У кінці бюджетного року залишки невикористаних відкритих асигнувань за спеціальним фондом бюджету списуються з відповідних рахунків розпорядників на відповідні рахунки головного розпорядника.
Інформація про зазначені залишки протягом трьох днів доводиться до головного розпорядника з метою врахування її при формуванні планових показників на відповідний бюджетний період.
8. Особливості здійснення окремих видатків
розпорядників бюджетних коштів, рахунки яких
відкриті в установах банків
8.1. Окремі видатки розпорядників бюджетних коштів, що визначені нормативно-правовими актами, можуть здійснюватися через рахунки, відкриті в установах банків.
8.2. Розпорядники бюджетних коштів, рахунки яких відкриті в установах банків, подають Державному казначейству України зведені кошториси, відповідно до яких Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю вказаних сум у зазначених документах сумам, зазначеним у розписі видатків бюджету.
8.3. Державне казначейство України відповідно до затверджених у межах планових показників пропозицій відкриває асигнування на здійснення видатків та інформує відповідних розпорядників про відкриті асигнування у загальновстановленому порядку. На підставі отриманої інформації розпорядники формують та подають Державному казначейству України розподіл відкритих асигнувань на паперових та електронних носіях за формою, наведеною в додатку 23.
8.4. На підставі отриманих розподілів Державне казначейство України готує розпорядження на перерахування коштів (додаток 29).
Операції відображаються на відповідних рахунках управлінського обліку, та формується аналітична база даних Державного казначейства України.
8.5. Державне казначейство України відповідно до розпорядження перераховує бюджетні кошти з відповідних рахунків, відкритих у Державному казначействі України, на відповідні рахунки, відкриті в установах банків.
8.6. Розпорядники розподіляють отримані кошти між підвідомчими установами у межах планових показників затверджених кошторисів та перераховують розподілені кошти на відповідні рахунки підвідомчих установ, відкритих в установах банків.
8.7. Відображення в бухгалтерському обліку операцій та складання звітності про виконання кошторисів розпорядників та їх підвідомчих установ, рахунки яких відкриті в установах банків, здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Державного казначейства України.
8.8. Відповідальність за дотримання бюджетного законодавства, цільове направлення та використання бюджетних коштів покладається на відповідних розпорядників, рахунки яких відкриті в установах банків.
9. Організація роботи органів Державного казначейства
щодо обслуговування одержувачів бюджетних коштів
9.1. Асигнування державного бюджету, які передбачаються для одержувачів бюджетних коштів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису, зведеного плану асигнувань загального фонду та зведеного плану спеціального фонду відповідного розпорядника. Одержувачі бюджетних коштів уключаються до мережі відповідного розпорядника на відповідній території. На їхнє ім'я в органі Державного казначейства відкриваються відповідні рахунки.
9.2. Одержувач бюджетних коштів подає до органів Державного казначейства план використання бюджетних коштів за формою, встановленою Міністерством фінансів України. План використання бюджетних коштів затверджується одержувачем бюджетних коштів та погоджується розпорядником, через якого він безпосередньо отримує бюджетні кошти. При складанні цього документа застосовуються назви повної економічної класифікації видатків, але без зазначення їх цифрових кодів.
Зміни до плану використання бюджетних коштів одержувачами бюджетних коштів вносяться за формою плану використання. Процедура внесення змін до плану використання бюджетних коштів одержувача бюджетних коштів аналогічна процедурі внесення змін до кошторису розпорядника.
Звітність одержувачами бюджетних коштів складається у порядку, встановленому Державним казначейством України, тільки за тим кодом, за яким їм були передбачені кошти відповідним розпорядником.
План використання бюджетних коштів є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу бюджетних коштів перераховуються бюджетні кошти і він має право на їх використання. За відсутності зазначеного документа рахунок одержувачу бюджетних коштів не відкривається.
9.3. Якщо підприємство (установа, організація) не є одержувачем бюджетних коштів, а відповідно до укладених договорів виконало для бюджетної установи (організації) або одержувача відповідні роботи (надало послуги, поставило товари), то воно не включається до мережі розпорядника, а оплата виконаних робіт (наданих послуг тощо) здійснюється на підставі договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг, актів виконаних робіт, звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, листів-погоджень у випадках, передбачених законодавством, накладних, товарно-транспортних накладних та рахунків до них, рахунків-фактур, трудових угод, заявок на перерахування коштів на карткові рахунки тощо шляхом перерахування належних коштів (відшкодування витрат за фактично здійснені роботи, надані послуги) на поточний рахунок підприємства (установи, організації), відкритий в установі банку.
10. Особливості здійснення окремих видатків
державного бюджету
10.1. Процедури перерахування дотацій та субвенцій здійснюються у загальновстановленому порядку. Однак при їх здійсненні мають місце особливості (відмінності), що регламентовані таким чином:
10.1.1. Державне казначейство України на підставі наданого Міністерством фінансів України на паперових та електронних носіях помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів у розрізі видів міжбюджетних трансфертів та бюджетів відповідно до закону України про Державний бюджет України на відповідний рік доводить до управлінь витяги із зазначеного документа.
10.1.2. Зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів вносяться на підставі документів, наданих на паперових та електронних носіях Міністерством фінансів України в розрізі видів міжбюджетних трансфертів та бюджетів відповідно до закону України про Державний бюджет України на відповідний рік (довідки, реєстру тощо). Державне казначейство України доводить до управлінь зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів за формою повідомлення, наведеною в додатку 30 .
Управління в свою чергу повідомляють про зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних державних адміністрацій та Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
10.1.3. Перерахування дотацій та субвенцій здійснюються з рахунків, відкритих в органах Державного казначейства, на рахунки для обліку надходжень місцевих бюджетів відповідно до рішень, прийнятих Міністерством фінансів України, нормативних актів Кабінету Міністрів України.
Про суми перерахованих дотацій органи Державного казначейства інформують Державне казначейство України з метою відображення даних в аналітичній базі.
10.1.4. Виділення асигнувань за міжбюджетними трансфертами шляхом надання матеріальних цінностей здійснюється за окремими порядками за наявності відповідного законодавчого акта.
10.1.5. У процесі виконання державного та місцевих бюджетів між бюджетами у визначеному законодавством порядку можуть виникати взаємні розрахунки в частині міжбюджетних відносин. Такі питання врегульовуються шляхом складання розпоряджень Державного казначейства України, підготовлених на підставі актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України, розрахунків за міжбюджетними трансфертами тощо.
Взаємні розрахунки - це розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі планування та виконання бюджетів.
Взаємні розрахунки виникають при зміні адміністративно-територіального розподілу, чинного законодавства, підпорядкованості бюджетних установ та організацій або в інших випадках, передбачених законодавством.
10.1.6. Взаємні розрахунки між державним та місцевими бюджетами повинні бути погашені до кінця бюджетного року.
10.1.7. Операції за взаємними розрахунками з державним бюджетом та між місцевими бюджетами здійснюється у грошовій формі, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
10.2. Особливості здійснення видатків з обслуговування боргових зобов'язань держави полягають у такому:
10.2.1. Державне казначейство України щомісячно (із щотижневим уточненням) отримує від Міністерства фінансів України графіки платежів за державним боргом, на підставі яких складаються графіки проведення платежів з обслуговування державного боргу для відображення їх у ресурсному балансі та графіки закупівлі й конвертації валютних коштів для проведення зазначених платежів.
У разі недостатності необхідної суми коштів на валютних рахунках для здійснення видатків з обслуговування боргових зобов'язань держави Державне казначейство України здійснює закупівлю валюти та/або конвертацію валютних коштів.
10.2.2. Підставою для проведення видатків з обслуговування державного боргу є розпорядження Міністерства фінансів України, яке надається Державному казначейству України у паперовій та електронній формах. Термін дії розпорядження - 10 календарних днів з дня його виписки.
10.2.3. До розпоряджень додаються копії завірених в установленому порядку кредитних угод, укладених між Кабінетом Міністрів України (в особі Міністерства фінансів України) та іноземними кредиторами, банками-агентами; платіжних інструкцій іноземних кредиторів; рахунків-фактур; договорів про придбання товарів, виконання робіт, надання послуг; актів виконаних робіт; документів стосовно державних закупівель та інших документів, які є підставою для здійснення платежів згідно з чинним законодавством.
10.2.4. До платежів з обслуговування державного боргу належать платежі зі сплати:
відсотків (доходу) за державними борговими зобов'язаннями;
видатків на управління державним боргом, пов'язаних з наданням послуг з обслуговування державного боргу (юридичних, рейтингових, дорадчих, агентських, управлінських, банківських, інформаційних, перекладацьких та інших), визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.03.2001 N 68-р, які згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2003 N 385 "Про закупівлю послуг, пов'язаних із здійсненням державних зовнішніх запозичень, обслуговуванням і погашенням державного боргу" та наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2003 N 384 "Про порядок закупівлі послуг, пов'язаних із здійсненням зовнішніх запозичень, обслуговуванням і погашенням державного боргу", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.06.2003 за N 421/7742, визначені специфічними.
10.2.5. Платежі з обслуговування державного боргу здійснюються Державним казначейством України в національній та іноземній валютах у такому порядку:
виплата відсотків (доходу) за борговими зобов'язаннями здійснюється безпосередньо на рахунки кредиторів або банків-агентів відповідно до угод, укладених Міністерством фінансів України з кредиторами та банками-агентами як в національній, так і в іноземній валютах. Операції в іноземній валюті здійснюються з валютних рахунків Державного казначейства України;
інші платежі з обслуговування державного боргу здійснюються в національній валюті через реєстраційні рахунки, відкриті на ім'я Міністерства фінансів України в Державному казначействі України; в іноземній валюті - з валютних рахунків Державного казначейства України на рахунки виконавців послуг згідно з підтвердними документами, визначеними пунктом 10.2.4.
10.2.6. Платежі з погашення державного боргу здійснюються Державним казначейством України у такому ж порядку, як і видатки з обслуговування державного боргу.
11. Здійснення операцій за рахунок власних
надходжень спеціального фонду
11.1. На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Державного казначейства, зараховуються кошти, що надходять як кошти за платні послуги та кошти від вищих і підвідомчих установ, від будь-яких інших юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків, поновлення касових видатків тощо.
11.2. Кошти, що надходять безпосередньо на рахунки розпорядників, уважаються доходами спеціального фонду державного бюджету або коштами, що відносяться на відновлення касових видатків.
11.3. Усі суми коштів, що надходять готівкою в каси установ, повинні спочатку бути обов'язково зараховані на спеціальні реєстраційні рахунки установ, які відкриті в органах Державного казначейства. Після цього вони можуть витрачатися за призначенням згідно з кошторисом установи.
11.4. Кошти спеціального фонду державного бюджету, що надійшли як власні надходження установ, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків, однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису за конкретними кодами економічної класифікації видатків шляхом оплати рахунків за надані послуги, виконані роботи, отримані товари з урахуванням довідок про внесення змін. Надання фінансової підтримки підприємствам (установам, організаціям) не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
11.5. Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні надходження установ (організацій), розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати перерахування коштів відповідно до чинних нормативно-правових актів вищим та підвідомчим установам і організаціям у разі, якщо забезпечені ресурсами основна діяльність установи (організації) та заходи, що передбачалося здійснити на початок року. Відповідальність за прийняте рішення несе розпорядник бюджетних коштів.
Перерахування таких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень розпорядників лише в межах однієї програми та однієї групи власних надходжень.
Розпорядниками, які перераховують кошти, отримані в поточному році, такі операції відображаються як зменшення доходів, а які отримують, - відповідно як отримання доходів.
У разі перерахування коштів, що обліковувались як залишки власних надходжень на початок року, зазначені операції відображаються як зменшення та збільшення залишків.
12. Здійснення видатків розпорядниками
та одержувачами бюджетних коштів
12.1. Органи Державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів.
12.2. Відповідно до покладених завдань Державне казначейство контролює цільове спрямування бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів. Відповідальність за взяті зобов'язання та цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів згідно із законодавством.
12.3. Органи Державного казначейства здійснюють платежі за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності відповідного бюджетного зобов'язання. Підставою для здійснення видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків (додаток 31), та підтвердні документи, які підтверджують цільове направлення коштів (договори на закупівлю товарів, робіт та послуг, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, листи-погодження у випадках, передбачених законодавством, накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки до них, рахунки-фактури, трудові угоди, заявки на перерахування коштів на карткові рахунки тощо). Порядок оформлення і подання цих документів до органів Державного казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов'язань, згідно з якими розпорядник та одержувач бюджетних коштів як споживачі повинні сплатити належну суму виконавцю за умови реалізації цих зобов'язань.
Розпорядник та одержувач бюджетних коштів мають право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, якщо це передбачено в договорі про розрахунково-касове обслуговування. Дата валютування не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення та визначається в межах одного бюджетного періоду.
Документи приймаються органами Державного казначейства від розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.
У частині власних надходжень відповідного розпорядника документи приймаються в межах загального залишку коштів на спеціальних реєстраційних рахунках відповідно до кошторисних призначень.
12.4. Окремі видатки Міністерства оборони України та деяких головних розпорядників (за окремими кодами бюджетної класифікації видатків, перелік яких узгоджується з Державним казначейством України і відповідним головним розпорядником), незалежно від суми разового платежу, здійснюються тільки на підставі платіжних доручень. Тобто здійснення видатків, якщо вони містять відомості, що становлять державну таємницю та/або носять гриф "Таємно", проводиться без подання підтвердних документів. Відповідальність та контроль за проведенням таких операцій покладаються на розпорядників бюджетних коштів.
12.5. Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, за формою, встановленою Національним банком України.
12.6. Подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються щодо правильності заповнення реквізитів та відповідності підписів і відбитка печатки зразкам.
Після проведення платежу на платіжних дорученнях та підтвердних документах, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено" (додаток 32).
12.7. Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв'язку з неправильним заповненням реквізитів, якщо не заповнено хоча б один із реквізитів, відсутні підтвердні документи, подання яких передбачено разом із платіжним дорученням, органами Державного казначейства повертається без виконання. На зворотному боці платіжного доручення робиться запис про причину повернення без виконання та зазначається дата його повернення за підписами головного бухгалтера або його заступника і виконавця. Платіжне доручення та всі підтвердні документи, що отримані разом з ним і не прийняті до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертаються розпорядникам (одержувачам бюджетних коштів), від яких вони надійшли.
12.8. Меморіальні документи (у тому числі платіжні доручення та інші розрахункові документи) повинні містити реквізити, які визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976.
На першому примірнику ставляться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб розпорядника (одержувача бюджетних коштів), які мають право підписів згідно з картками зі зразками підписів.
Вимоги щодо заповнення розрахункових документів на паперових носіях, що подаються органам Державного казначейства, аналогічні вимогам, установленим для установ банків і визначені Указівками щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива (додаток 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976).
12.9. Строк дії платіжного доручення розпорядників та одержувачів бюджетних коштів установлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.
Списання коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в органі Державного казначейства.
Органи Державного казначейства зберігають розрахункові документи згідно з вимогами чинного законодавства.
12.10. Розрахункові документи можуть надаватися як у паперовій формі, так і в електронному вигляді.
Всі реквізити розрахункового документа в електронному вигляді повинні бути аналогічними реквізитам документа в паперовій формі.
Під час підписання розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів. Органами Державного казначейства до виконання такі розрахункові документи не приймаються.
12.11. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів відповідають за правильність заповнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податків, кодів бюджетної класифікації та достовірність підтвердних документів, які стануть підставою для здійснення платежу органами Державного казначейства.
Усі операції органів Державного казначейства повинні оформлятися відповідними документами, що є підставою для відображення їх в обліку, і вміщувати конкретну інформацію про характер операції.
12.12. Органи Державного казначейства не несуть відповідальності за недостовірність підтвердних документів та їх зміст, на підставі яких були складені розрахункові документи, оформлені розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, а також за повноту і своєчасність сплати ними податків, зборів та обов'язкових платежів.
12.13. Органи Державного казначейства при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з їх рахунків та рахунків одержувачів бюджетних коштів надають розпоряднику та одержувачу бюджетних коштів виписки з рахунку про здійснені операції за результатами попереднього операційного дня.
12.14. При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати кошти перераховуються (за згодою працівників підприємств, установ та організацій) на вкладні рахунки відповідно до заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки за формою, наведеною в додатку 33.
12.15. У разі проведення операцій розпорядниками в натуральній формі зазначені операції проводяться в межах планових показників та відображаються в бухгалтерському обліку виконання державного бюджету. Розпорядники до закінчення звітного періоду складають та подають до органів Державного казначейства довідку про надходження у натуральній формі, що наведена в додатку 34.
Відповідальність за законність та достовірність проведених операцій у натуральній формі несуть розпорядники бюджетних коштів.
13. Порядок оформлення документів для виплати
готівки розпорядникам або одержувачам
бюджетних коштів
13.1. Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки (додаток 33) у двох примірниках.
Після видачі готівки один примірник повертається розпоряднику або одержувачу бюджетних коштів з відповідним відбитком штампа казначея, другий примірник зберігається в органах Державного казначейства.
Заявки на видачу готівки виписуються розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів на осіб, з якими в них укладені договори про повну матеріальну відповідальність та які мають право отримувати і видавати кошти.
У заявках на видачу готівки на виплату заробітної плати указуються суми податку з доходів фізичних осіб, суми нарахувань до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, інші податки і обов'язкові платежі, які утримані із заробітної плати та нараховані на фонд заробітної плати відповідно до чинного законодавства.
13.2. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів при отриманні заробітної плати і прирівняних до неї платежів разом із заявкою на видачу готівки повинні подавати платіжні доручення на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів.
У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" в разі сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, зазначаються дата виплати заробітної плати і період, за який здійснено виплату.
13.3. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів несуть відповідальність за правильність нарахування заробітної плати і прирівняних до неї платежів, за повноту перерахування платежів, утриманих із заробітної плати і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів до державних цільових фондів при отриманні заробітної плати і прирівняних до неї платежів, а також за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
13.4. Готівка на придбання продуктів харчування, медикаментів та здійснення інших видатків, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою (крім видатків, передбачених пунктами 13.1.-13.2), розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів видається на підставі заявки, але за наявності на це дозволу головного розпорядника. Дозвіл надається у довільній формі.
13.5. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту (далі - закупівля сільгосппродукції та заготівля вторсировини), дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі й для закупівлі в населення сільгосппродукції та заготівлі вторсировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, може бути продовжено до закінчення терміну відрядження.
Відповідальність за цільове використання готівки несе розпорядник або одержувач бюджетних коштів.
13.6. Після отримання підприємством (установою, організацією) матеріальних цінностей або послуг, придбаних/отриманих за готівку, до органів Державного казначейства подаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (у разі необхідності) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, які отримали матеріальні цінності, тощо).
Акт придбання матеріальних цінностей складається за формою, наведеною в додатку 35, та підписується керівником підприємства (установи, організації) або його заступником. Комісія, яка створена відповідним розпорядником, затверджує зазначений акт.
Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають відповідному органу Державного казначейства підтвердні документи після придбання продуктів харчування, господарських товарів та медикаментів або здійснення інших видатків, які не можуть бути проведені готівкою. При неподанні розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів у встановлені терміни документів органи Державного казначейства припиняють видачу чеків на отримання готівки. Відповідальна особа перевіряє зазначені документи, про що на зворотному боці документа робиться запис, що готівку використано за відповідним цільовим напрямом.
У випадках отримання готівки на здійснення видатків, передбачених пунктом 12.4, підтвердні документи не подаються.
13.7. На підставі перевіреної заявки відповідальні особи органів Державного казначейства підписують грошові чеки на отримання готівки.
Уповноважені особи розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на підставі належно оформлених грошових чеків отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Державного казначейства за балансовими рахунками групи 257 "Кошти державного та місцевого бюджетів до виплати" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.11.1997 N 388 та зареєстрованого в юридичному департаменті Національного банку України 28.11.1997 за N 493. Рахунки групи 257 є рахунками, на які зараховуються кошти до виплати без перерахувань. Кошти на балансові рахунки групи 257 зараховуються на підставі заявок розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів.
Для отримання готівки з рахунків Державного казначейства групи 257 розпорядникам видаються грошові чекові книжки. Для отримання грошової чекової книжки розпорядник зі свого реєстраційного рахунку здійснює оплату її вартості відповідному банку. Після підтвердження факту оплати (копія платіжного доручення) орган Державного казначейства в установленому порядку отримує в банку чекові книжки та реєструє їх у журналі реєстрації отриманих та виданих чекових книжок.
13.8. Передача чекової книжки розпоряднику здійснюється на підставі довіреності розпорядника установленої форми шляхом оформлення акта приймання-передачі грошових чекових книжок у двох примірниках. Один примірник залишається в органі Державного казначейства, другий разом з чековою книжкою передається розпоряднику. В журналі реєстрації отриманих та виданих чекових книжок у графі "Передано" зазначається назва розпорядника, номер і дата довіреності, номер і дата акта приймання-передачі чекової книжки.
13.9. З метою своєчасного отримання готівки в установах банків органи Державного казначейства готують касові заявки на отримання готівки. Для цього за 55 днів до початку кварталу, що планується, розпорядники, одержувачі бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства, у яких їм відкриті реєстраційні (спеціальні реєстраційні) рахунки, касові заявки на отримання готівки, де вони узагальнюються. Зведена касова заявка передається до установ уповноважених банків не пізніше 45 днів до початку кварталу або в строки, обумовлені угодою між органами Державного казначейства та установами банків за формою, установленою Національним банком України. У разі отримання готівки розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів в різних установах банків касові заявки для отримання готівки складаються та подаються в розрізі банків.
13.10. При внесенні готівки на рахунки розпорядників бюджетних коштів відправники коштів у розрахункових документах (квитанціях тощо) зазначають номери відповідних рахунків розпорядників, що відкриті в органах Державного казначейства.
13.11. Для проведення операцій із застосуванням банківських платіжних карток бюджетним установам відкривається картковий рахунок. Карткові рахунки відкриваються в установах банків на умовах договору. У договорі повинні бути вказані довірені особи установи, перелік яких додається до заяви про відкриття карткових рахунків.
Довірена особа може використовувати банківську платіжну картку як для отримання готівки, так і для здійснення безготівкових розрахунків, пов'язаних з господарською діяльністю установи, у тому числі на представницькі потреби та витрати на відрядження.
Для проведення операцій із застосуванням банківських платіжних карток на картковий рахунок платіжним дорученням зараховуються кошти шляхом їх переказу з відповідних рахунків бюджетної установи. При казначейському обслуговуванні сума платіжного доручення на перерахування коштів складається на підставі заявки розпорядника бюджетних коштів.
Кошти, які зараховуються на картковий рахунок, є підзвітними коштами довіреної особи бюджетної установи. Оприбуткування отриманих коштів та включення їх до авансового звіту про їх використання проводяться довіреною особою на підставі виписки з карткового рахунку або, у разі отримання готівки у банкоматі, чека банкомату.
Довірена особа бюджетної установи зобов'язана подати до бухгалтерії установи авансовий звіт про використання коштів з банківської платіжної картки разом із підтвердними документами та залишком невикористаної готівки відповідно до чинного законодавства. Залишки невикористаної готівки повертаються довіреною особою згідно з чинним законодавством.
Відповідальність за здійснення усіх господарських операцій з використанням карткових рахунків покладається на керівництво бюджетних установ відповідно до чинного законодавства.
Залишки коштів, не використані довіреною особою у визначені терміни, повертаються на рахунок, з якого вони були перераховані.
14. Проведення видатків розпорядників
бюджетних коштів в іноземній валюті
14.1. Розпорядники бюджетних коштів за деякими напрямами витрат, встановлених законодавством, можуть проводити розрахунки в іноземній валюті.
Для здійснення операцій в іноземній валюті розпорядники бюджетних коштів відкривають рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунками згідно з вимогами нормативних актів Національного банку України.
Після відкриття в установах банків рахунку для обліку операцій в іноземній валюті бюджетна установа подає до відповідного органу Державного казначейства довідку банку про відкриття рахунку на її ім'я.
14.2. При необхідності здійснення розрахунків за зобов'язаннями, пов'язаними з міжнародною діяльністю, розпорядники узгоджують з Державним казначейством України питання щодо можливості перерахування наявних на рахунках Державного казначейства України коштів в іноземній валюті чи необхідності здійснення її закупівлі.
За наявності на валютному рахунку Державного казначейства України необхідної розпоряднику суми коштів в іноземній валюті та відповідно гривневого еквіваленту на його реєстраційному рахунку розпорядник подає до Державного казначейства України заявку-доручення на здійснення видатків в іноземній валюті (додаток 36), підтвердні документи в установленому порядку, реєстри зобов'язань та платіжне доручення на відшкодування з реєстраційного рахунку гривневого еквіваленту перерахованих коштів в іноземній валюті.
У разі недостатності необхідної суми на валютному рахунку Державного казначейства України для здійснення видатків розпоряднику, який проводить видатки з міжнародної діяльності, Державне казначейство України конвертує одну валюту в іншу. При цьому розпорядник у заявці повинен надати дозвіл на перерахування зі свого реєстраційного рахунку суми компенсації витрат, які понесло Державне казначейство України при здійсненні конвертації.
14.3. Для погашення зобов'язань, узятих розпорядниками бюджетних коштів в іноземній валюті, пов'язаних з міжнародною діяльністю, Державне казначейство України на підставі поданої заявки-доручення, виходячи із наявності коштів на валютних рахунках, відкритих на ім'я Державного казначейства, та потреби в іноземній валюті приймає рішення про перерахування коштів з валютного рахунку на рахунок розпорядника, відкритий в установі банку.
14.4. Державне казначейство України готує платіжний документ на перерахування коштів в іноземній валюті з рахунку Державного казначейства України на рахунок бюджетної установи, указаний в заявці.
14.5. Гривневий еквівалент перерахованої валюти на підставі меморіального документа в той же день списується з реєстраційного рахунку розпорядника.
14.6. У разі здійснення розрахунків розпорядниками бюджетних коштів за зобов'язаннями, що виникли внаслідок укладання договорів і не пов'язані з міжнародною діяльністю, розпорядник подає до органів Державного казначейства України заявку за формою, наведеною в додатку 36, та платіжне доручення на перерахування коштів з відповідних рахунків в національній валюті для закупівлі іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі. Разом з платіжним дорученням подаються підтвердні документи в установленому порядку.
При можливості здійснення видатків розпорядника в іноземній валюті за рахунок коштів, наявних на відповідних валютних рахунках, відкритих на ім'я Державного казначейства України в установах банків, розпорядник подає до Державного казначейства України заявку-доручення на здійснення видатків в іноземній валюті за формою відповідно до додатка 36.
Подальші дії регламентовані у пунктах 14.2.-14.5.
15. Відмови у здійсненні видатків розпорядників
та одержувачів бюджетних коштів
15.1. З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють:
попередній контроль - на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів;
поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.
При цьому перевіряється достатність підстав для здійснення платежів (наявність підтвердних документів, дотримання розпорядниками коштів вимог нормативно-правових актів, що регулюють бюджетний процес, тощо), відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів.
Оплата рахунків розпорядників або одержувачів бюджетних коштів здійснюється в органах Державного казначейства за наявності:
підтвердних документів, що засвідчують наявність та законність бюджетних зобов'язань;
підтвердних документів, що засвідчують проведення (у разі необхідності) процедур закупівель товарів, робіт, послуг та взяття за їх результатами договірних зобов'язань;
залишків невикористаних відкритих асигнувань у розрізі кодів економічної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами державного бюджету або залишків коштів за спеціальним фондом у частині власних надходжень;
відповідності змісту операцій, представлених підтвердними документами, кодам економічної класифікації видатків, зазначеним у призначенні платежу.
При невиконанні однієї з цих вимог органи Державного казначейства відмовляють в оплаті та повертають документи для усунення причин, через які було відмовлено в оплаті.
15.2. Відмови в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів можуть надаватися:
за відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету та змін до них;
за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів прийнятих розпорядниками зобов'язань;
за відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій у частині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень);
у разі недостатності невикористаних відкритих асигнувань та/або кошторисних призначень на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій в частині власних надходжень;
у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами;
при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;
при неподанні або невідповідності чинному законодавству підтвердних документів щодо проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (звіт про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, лист-погодження про проведення процедури закупівлі в одного учасника у випадках, передбачених чинним законодавством);
при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання коштів загального та/або спеціального фондів бюджету;
якщо документи на оплату видатків не підтверджують цільове направлення коштів;
у разі неподання у встановлені терміни розпорядниками фінансової звітності про виконання кошторисів;
у разі накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника;
у разі виявлення уповноваженим органом бюджетного правопорушення щодо недотримання порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету (призупинення бюджетних асигнувань, зупинення операцій з бюджетними коштами тощо).
15.3. Відмови в оплаті рахунків одержувачів бюджетних коштів можуть надаватися:
за відсутності затвердженого та погодженого плану використання бюджетних коштів;
за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів прийнятих одержувачами бюджетних коштів зобов'язань;
за відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань на відповідних рахунках одержувачів бюджетних коштів;
у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами;
при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;
при неподанні або невідповідності чинному законодавству підтвердних документів щодо проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (звіт про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, лист-погодження про проведення процедури закупівлі в одного учасника у випадках, передбачених чинним законодавством);
якщо документи на оплату видатків не підтверджують цільове направлення коштів;
у разі неподання у встановлені терміни одержувачами бюджетних коштів звітності про використання бюджетних коштів;
у разі накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку одержувача бюджетних коштів;
у разі виявлення уповноваженим органом бюджетного правопорушення щодо недотримання порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету (призупинення бюджетних асигнувань, зупинення операцій з бюджетними коштами тощо).
15.4. У разі відмови здійснення платежу органи Державного казначейства після прийняття рішення повідомляють відповідних розпорядників про відмову в оплаті в письмовій формі (додаток 37). Відмови в оплаті обов'язково реєструються органами Державного казначейства в журналі реєстрації відмов в оплаті рахунків (додаток 38).
16. Організація роботи органів Державного казначейства
при проведенні розрахунків за окремими рішеннями
16.1. Окремі грошові взаємні розрахунки з погашення заборгованості розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та суб'єктів господарювання за отримані товари, продукцію, надані послуги, виконані роботи тощо проводяться відповідно до вимог законодавчих актів.
Обов'язковою умовою проведення зазначених розрахунків є відкриття рахунків суб'єктам господарювання в системі органів Державного казначейства.
Зазначені розрахунки проводяться за згодою їх учасників на підставі спільних протокольних рішень шляхом залучення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку або за рахунок кредитів банку через рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.
16.2. При проведенні розрахунків за загальним та спеціальним фондами державного бюджету процедура відкриття асигнувань розпорядникам здійснюється у загальновстановленому порядку.
16.3. Поповнення єдиного казначейського рахунку за рахунок доходів загального та спеціального фонду державного бюджету, належних до перерахування Державному казначейству України, здійснюється на підставі розпорядження, яке готується відповідно до платіжних документів учасників розрахунків та виписки з рахунку, відкритого за відповідним балансовим рахунком Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, а також підтвердних документів, перелік яких установлюється відповідним законодавчо-нормативним актом.
16.4. Проведені розрахунки відображаються в обліку виконання державного бюджету як надходження до загального та/або спеціального фонду державного бюджету, відкриті асигнування та здійснені видатки бюджетних установ - за відповідними кодами бюджетної класифікації.
17. Облік та складання звітності органів
Державного казначейства про виконання
Державного бюджету України
17.1. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету для органів Державного казначейства установлюється окремими нормативно-правовими актами Державного казначейства України відповідно до вимог чинного законодавства.
17.2. Транзитні управління Державного казначейства за асигнуваннями на здійснення видатків, які відкривалися через базові управління Державного казначейства (для силових структур), місячну звітність про виконання державного бюджету в частині зазначених міністерств подають до базових управлінь Державного казначейства.
Базові управління Державного казначейства складають та подають звітність у загальновстановленому порядку та в установлені терміни до Державного казначейства України.
Начальник Управління методології по виконанню бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності Н.I.Сушко
З додатками до Порядку обслуговування державного бюджету за видатками Ви можете ознайомитись в розділі "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".