Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про внесення змін до деяких законів України
щодо оподаткування сільськогосподарських
підприємств та підтримки соціальних
стандартів їх працівників

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156) доповнити статтею 8-1 такого змісту:

"Стаття 8-1. Спеціальний режим оподаткування діяльності
у сфері сільського та лісового господарства,
а також рибальства

8-1.1. Будь-яка юридична або фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

8-1.2. Спеціальний режим оподаткування передбачає:

а) звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати цього податку за ставкою, визначеною у пункті 6.1 статті 6 цього Закону;

б) оподаткування операцій з продажу (поставки) сільськогосподарським підприємством сільськогосподарської продукції за такими ставками податку:

6 відсотків від вартості проданих (поставлених) товарів лісового господарства та рибальства, супутніх їм послуг;

9 відсотків від вартості проданих (поставлених) товарів сільського господарства, супутніх їм послуг.

Ставки податку, зазначені у цьому пункті, нараховуються на базу оподаткування, визначену згідно із статтею 4 цього Закону.

8-1.3. Сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством внаслідок застосування ставок, визначених пунктом 8-1.2 цієї статті:

повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету в межах норм цього Закону та використовується для відшкодування сум податків на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей;

не включається до складу валових доходів сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

8-1.4. Якщо сума податку, нарахована (отримана) сільськогосподарським підприємством за ставками, встановленими пунктом 8-1.2 цієї статті, є меншою за суму податку, нараховану ним на ціну виробничих факторів за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, то така від'ємна різниця не підлягає бюджетному відшкодуванню та не включається до складу валових витрат сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

8-1.5. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування має право на отримання бюджетного відшкодування при експорті сільськогосподарської продукції (супутніх послуг). При цьому сума бюджетного відшкодування розраховується за загальними правилами цього Закону, з урахуванням того, що для її розрахунку береться частка податкового кредиту, що виникла внаслідок придбання таким сільськогосподарським підприємством виробничих факторів, використаних у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції (супутніх послуг).

8-1.6. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування не має права:

нараховувати та стягувати цей податок за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону при продажу (поставці) сільськогосподарської продукції;

реєструватися суб'єктом спрощених систем оподаткування, які передбачають порядок сплати цього податку, відмінний від загальних норм цього Закону, чи звільнення від сплати цього податку.

8-1.7. При поставці сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), які не підпадають під визначення сільськогосподарської продукції згідно з цією статтею, до складу податкових зобов'язань сільськогосподарського підприємства включаються суми податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, а до складу податкового кредиту включаються суми податку, нараховані на суму витрат, що не є виробничими факторами у сфері сільського господарства відповідно до цієї статті.

При цьому сума податку, належного до сплати до бюджету або бюджетному відшкодуванню, розраховується за загальними правилами цього Закону.

8-1.8. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування зобов'язаний надати за вимогою покупця податкову накладну у порядку, встановленому пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, з урахуванням того, що у такій податковій накладній зазначається сума податку, розрахована за однією із ставок, зазначених у пункті 8-1.2 цієї статті. Покупець такої сільськогосподарської продукції має право включити суму податку, зазначену у такій податковій накладній, до суми свого податкового кредиту на загальних умовах цього Закону.

8-1.9. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як платника податку із спеціальним режимом оподаткування сільськогосподарське підприємство зобов'язане зареєструватися у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість, за самостійним рішенням, а податковий орган зобов'язаний надати сільськогосподарському підприємству свідоцтво про його реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування у встановлений цим Законом строк.

Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування має містити додатково до відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, виключний перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню на таких підставах:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство зобов'язане зареєструватися як платник цього податку на загальних умовах у випадку, визначеному у пункті 8-1.11 цієї статті;

в) сільськогосподарське підприємство підпадає під дію пункту 9.6 статті 9 цього Закону.

У цих випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути податковому органу свідоцтво про його реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

8-1.10. Податковий орган зобов'язаний відмовити сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо таке сільськогосподарське підприємство протягом дванадцяти календарних місяців, попередніх місяцю, в якому подається заява про таку реєстрацію, здійснювало оподатковувані операції з товарами (послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції, на суму, що перевищує суму, визначену у статті 2 цього Закону. До складу таких оподатковуваних операцій не включаються операції з продажу (поставки) активів, попередньо включених до відповідної групи основних фондів такого сільськогосподарського підприємства за дванадцять та більше календарних місяців, що передували місяцю, в якому відбувається їх продаж (поставка).

8-1.11. Якщо сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподатковувані операції з товарами (послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції, на суму, що перевищує граничний розмір, встановлений статтею 2 цього Закону, протягом визначеного таким пунктом строку, то з місяця, наступного за місяцем, в якому досягається таке перевищення, таке сільськогосподарське підприємство зобов'язане перейти на загальний режим оподаткування за ставкою, визначеною абзацом першим пункту 6.1 статті 6 цього Закону. До складу таких оподатковуваних операцій не включаються операції з продажу (поставки) активів, попередньо включених до відповідної групи основних фондів такого сільськогосподарського підприємства не пізніше ніж за дванадцять календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається їх продаж (поставка).

8-1.12. Сільськогосподарське підприємство (суб'єкт спеціального режиму оподаткування) у строки, встановлені законом для квартального періоду, подає відповідному податковому органу податкову декларацію.

Якщо сільськогосподарське підприємство здійснює поставку товарів (послуг), які відповідно до цієї статті оподатковуються за різними ставками, то податкова декларація повинна окремо відображати:

а) суму податків, нарахованих (отриманих) за ставками, встановленими підпунктом "б" пункту 8-1.2 цієї статті, та за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону;

б) відповідний розподіл податкового кредиту виходячи з частки виробничих факторів (а при застосуванні обох ставок, визначених у підпункті "б" пункту 8-1.2 цієї статті, - відповідних часток виробничих факторів) у загальній сумі податкового кредиту.

Податкова декларація, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, розробляється та узгоджується відповідно до закону.

8-1.13. Для цілей цієї статті вживаються такі терміни:

8-1.13.1. виробничі фактори - товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, включаючи придбання основних фондів, які переважно використовуються для такого виробництва. Переважним вважається використання основних фондів, якщо сума компенсацій, отриманих платником від продажу (поставки) виробленої сільськогосподарської продукції з їх використанням, є більшою за суму компенсацій, отриманих платником від продажу (поставки) інших товарів (послуг), вироблених з їх використанням за звітний період, за винятком продажу (поставки) таких основних фондів;

8-1.13.2. сільськогосподарська продукція - товари, які виробляються внаслідок діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства чи рибальства (крім підакцизних);

8-1.13.3. послуги, супутні сільськогосподарській продукції, - послуги із:

а) сіяння та садження рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

б) пакування та підготовки до продажу, в тому числі сушіння, очистки, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогосподарської продукції;

в) зберігання сільськогосподарської продукції;

г) вирощування, розведення, відгодівлі та забою свійської худоби, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

ґ) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання такої техніки в оренду (лізинг);

д) надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме загальноуправлінського значення (з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління), а також збуту (продажу, поставки) сільськогосподарської продукції, вирощеної, відгодованої, виловленої або зібраної (заготовленої) безпосередньо таким платником податку;

е) знищення бур'яну та шкідливих комах, обробки посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також з використання засобів захисту тварин;

є) експлуатації меліоративного (зрошувального) та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь;

8-1.13.4. діяльність у сфері сільського господарства:

а) діяльність з виробництва продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також діяльність з вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах); грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей;

б) діяльність з виробництва продукції тваринництва, а саме свійської худоби, у тому числі (але не виключно) продукції птахівництва, кролівництва, бджільництва, розведення шовкопрядів та змій, інших їстівних ссавців, птахів та плазунів;

8-1.13.5. діяльність у сфері лісового господарства (лісництва):

а) діяльність із садження, вирощування чи зрубування дерев або чагарників та догляд за ними (крім зрубування дерев чи чагарників у межах Кримських та Карпатських гір, що з метою оподаткування цим податком вважається промисловим виробництвом), збирання дикорослих грибів та ягід;

8-1.13.6. діяльність у сфері рибальства:

а) виловлювання прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних) та їх розведення;

б) збір мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей та діяльність з їх розведення;

8-1.13.7. діяльність з обробки чи переробки продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського господарства, рибальства, а також лісового господарства (тільки у частині обробки (переробки) дикорослих грибів та ягід), вважається відповідно діяльністю у сфері сільського господарства, рибальства чи лісового господарства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо таким платником податку;

8-1.13.8. Терміни, визначені цим пунктом, використовуються з урахуванням класифікації видів економічної діяльності Державного класифікатора України за групами 01.1 - 01.4 розділу 0.1, а також розділів 0.2 та 0.5. Виходячи з норм цього пункту Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, що підпадають під дію цієї статті.

8-1.14. До 1 січня 2007 року ставки податку, визначені у підпункті "б" пункту 8-1.2 цієї статті, становлять для осіб, які здійснюють зазначені у пункті 8-1.13 цієї статті види діяльності, 10 відсотків до бази оподаткування".

2. Пункт 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 37, ст. 237; 1998 р., N 11-12, ст. 49; 1999 р., N 52, ст. 465; 2000 р., N 13, ст. 104; 2003 р., N 7, ст. 65) доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"Для сільськогосподарських підприємств - суб'єктів спеціального режиму оподаткування збір на обов'язкове пенсійне страхування визначається окремо за спеціальною ставкою від об'єкта оподаткування для найманих працівників, зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, та за ставкою 32 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників. Спеціальна ставка встановлюється у 2005-2006 роках у розмірі 20 відсотків від ставки, встановленої абзацом другим цієї статті, та підлягає щорічному збільшенню на 20 відсоткових пунктів у наступних бюджетних роках до досягнення загального розміру ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Для цілей цього положення термін "виробництво сільськогосподарської продукції" визначається згідно із статтею 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).

3. У Законі України "Про фіксований сільськогосподарський податок" ( 320-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 5-6, ст. 39; 2000 р., N 37, ст. 308; 2003 р., N 26, ст. 191, N 46, ст. 365):

1) статтю 2 викласти у такій редакції:

"Стаття 2. Платники ФСП та податкова реєстрація

1. Особу може бути зареєстровано як платника ФСП, якщо:

а) така особа є сільськогосподарським підприємством у розумінні цього визначення, викладеного у статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР );

б) загальна вартість продажу (поставки) такою особою сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) власного виробництва за 12 поточних календарних місяців, попередніх місяцю, в якому здійснюється податкова реєстрація, дорівнює або є вищою за 75 відсотків від загальної вартості продажу (поставки) усіх товарів (послуг) за такий самий період.

Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України ( 435-15 ), то норма щодо дотримання не менш як 75 відсотків продажу (поставки) сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) протягом останніх 12 місяців поширюється на:

усіх осіб солідарно, які зливаються або приєднуються;

кожну окрему особу, створену шляхом поділу або виділу;

особу, створену шляхом перетворення.

2. Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за власною ініціативою, якщо така особа подає письмову заяву щодо добровільного зняття з такої податкової реєстрації.

3. Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за рішенням податкового органу, якщо:

а) протягом будь-якого місяця, починаючи з місяця, в якому відбулася така податкова реєстрація, така особа продає (поставляє) товари (послуги), відмінні від сільськогосподарської продукції (супутніх послуг), на суму, що є більшою за 25 відсотків від суми загальної вартості продажів (поставок) товарів або послуг у такому місяці;

б) така особа підпадає під регулювання норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 );

в) така особа ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення.

При знятті особи з податкової реєстрації згідно з підпунктом "а" цього пункту така особа зобов'язана самостійно сплатити до відповідного бюджету протягом 30 днів від закінчення відповідного календарного місяця (без отримання податкового повідомлення) суму податків (зборів), які замінюються ФСП, а також розмір ФСП. У разі несплати таких податків (зборів) у зазначений період їх сума вважається податковим боргом відповідно до закону.

4. Для отримання реєстрації як платника ФСП особа має подати відповідному податковому органу документи за переліком, який встановлюється за процедурою, визначеною законом для подання податкової звітності.

5. Особи, які сплачували ФСП до набрання чинності цим Законом, зобов'язані перереєструватися як його платники протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набирає чинності. Якщо протягом такого часу реєстрація не здійснюється, то така особа переходить на загальний порядок оподаткування. Зазначена перереєстрація є безоплатною.

6. Особа не має права реєструватися як платник ФСП, якщо така особа знаходиться на території вільної економічної зони, території пріоритетного розвитку або підпадає під регулювання законів, які встановлюють економічний (податковий) або міграційний режим, відмінний від загального щодо такої особи або території, на якій вона знаходиться";

2) частину другу статті 6 викласти у такій редакції:

"Відділення Державного казначейства України у районах наступного дня після надходження коштів ФСП перераховують відповідну суму до місцевого бюджету".

4. У розділі XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49-51, ст. 376):

1) у пункті 8:

абзац перший доповнити словами "(крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року)";

доповнити підпунктом 5 такого змісту:

"5) сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування сплачують страхові внески до солідарної системи за та від імені найманих працівників, зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, за спеціальною ставкою.

Якщо працівник платника фіксованого сільськогосподарського податку займається діяльністю, відмінною від виробництва сільськогосподарської продукції, то страховий внесок до солідарної системи сплачується за ставкою, визначеною в абзаці другому пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ).

Періоди сплати страхових внесків за спеціальною ставкою зараховуються до страхового стажу як періоди, за які сплачено страхові внески за загальною ставкою. При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) у цьому випадку враховується фактичний розмір нарахованої заробітної плати.

Для цілей цього підпункту термін "виробництво сільськогосподарської продукції" визначається згідно із статтею 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР );

2) підпункт 8 пункту 14 викласти у такій редакції:

"8) щорічно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік кошти для компенсації Пенсійному фонду України суми втрат від застосування спеціальної ставки сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування у сумі різниці між коштами, сплаченими за спеціальною ставкою, та коштами, які були б сплачені при застосуванні ставки, визначеної в абзаці другому пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"( 400/97-ВР ). Для визначення сум такої компенсації та обчислення коефіцієнту заробітної плати (доходу) страхувальник (застрахована особа) розраховує суму страхового внеску як за загальною ставкою, так і за спеціальною ставкою, що відображається в обов'язковій звітності, та сплачує страховий внесок за спеціальною ставкою".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2005 року.

2. З дня набрання чинності цим Законом інші нормативно-правові акти втрачають чинність у частинах, що суперечать нормам цього Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 24 червня 2004 року
N 1878-IV