Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 7 серпня 1996 р. N 929
м.Київ

Про посилення контролю за режимами споживання
електричної і теплової енергії

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1896 від 30.11.
98
N 367 від 23.04.20
01
N 665 від 17.05.20
02
N 1106 від 17.07.20
03 )

З метою вдосконалення управління енергоспоживанням, посилення контролю за режимами використання електричної і теплової енергії Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про державний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії (додається).

Установити, що це Положення є обов'язковим для постачальників та споживачів електричної і теплової енергії незалежно від форм власності та видів діяльності.

2. Міністерству палива та енергетики: ( Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 367 від 23.04.2001 )

забезпечити систематичний контроль використання електричної і теплової енергії споживачами у промисловості, комунально-побутовому секторі, сільському господарстві і населенням безпосередньо за показниками лічильників. З цією метою негайно завершити створення в державних енергопостачальних компаніях підрозділів комерційно-збутової діяльності;

разом з Державним комітетом по використанню ядерної енергії забезпечити у двотижневий термін впровадження механізму взаєморозрахунків за відпущену електроенергію безпосередньо між генеруючими компаніями, атомними електростанціями і енергопостачальними компаніями з реєстрацією розрахункових операцій через Національний диспетчерський центр Міністерства енергетики та електрифікації;

передбачити у контрактах з керівниками державних енергопостачальних компаній їх відповідальність за дотримання встановленого порядку збору коштів за відпущену електричну і теплову енергію та їх перерахування на транзитні рахунки;

забезпечити відпуск електричної і теплової енергії споживачам (крім населення) у межах суми, виставленої споживачем на акредитив (крім випадків аварійних вимикань енергетичної системи), з обов'язковою компенсацією вартості недопоставленої енергії. Кількість електричної або теплової енергії на суму акредитива визначається договором між енергопостачальною організацією і споживачем як гарантований рівень енергопостачання.

3. Попередити голів місцевих державних адміністрацій про їх відповідальність за своєчасну оплату вартості енергії, спожитої організаціями та установами, які фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Прем'єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО

Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 серпня 1996 р. N 929

Положення
про державний енергетичний нагляд за режимами
споживання електричної і теплової енергії

Загальна частина

1. Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії (далі - енергія) відповідно до Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд), яка підпорядкована безпосередньо Мінпаливенерго в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд цим Положенням, та діє у складі державного підприємства, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України, та його територіальних структурних підрозділів.

2. Під час здійснення державного енергетичного нагляду за режимами споживання енергії Держенергонагляд керується законодавством та взаємодіє з НКРЕ, Антимонопольним комітетом, Мінпраці, Держкоменергозбереження, органами державного пожежного нагляду, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, ДП "Енергоринок" і суб'єктами електроенергетики.

Мета державного
енергетичного нагляду

3. Метою державного енергетичного нагляду за режимами споживання енергії є сприяння забезпеченню сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України, посиленню впливу на суб'єктів електроенергетики та споживачів щодо дотримання ними встановлених режимів виробництва, постачання і споживання енергії та забезпечення споживачами належного технічного стану електричних та тепловикористовуючих установок і теплових мереж.

Завдання та функції

4. Завданнями та функціями державного енергетичного нагляду є:

1) організація роботи з установлення суб'єктам електроенергетики режимів споживання електричної енергії та потужності, погодження споживачам граничних величин споживання електричної енергії та потужності;

2) розроблення методології, організація збору інформації та аналіз прогнозів електроспоживання на короткотерміновий і тривалий періоди:

3) нагляд за технічним станом та організацією технічної експлуатації електричних установок споживачів, крім установок, які експлуатує населення (далі - електричні установки), тепловикористовуючих установок і теплових мереж, підключених до об'єктів електроенергетики (далі - теплові установки);

4) здійснення в межах своєї компетенції контролю за усуненням суб'єктами електроенергетики га споживачами виявлених порушень законодавства про електроенергетику;

5) організація розроблення та запровадження в установленому порядку Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил технічної експлуатації тепловикорнстовуючих установок і теплових мереж, а також інших нормативних і методологічних документів відповідно до своєї компетенції;

6) підготовка пропозицій щодо перегляду нормативно-технічних документів на енергетичне обладнання у разі його невідповідності вимогам Правил улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, інших нормативних документів (далі - Правила);

7) участь у розслідуванні причин і наслідків аварій та пожеж на електричних і теплових установках споживачів, що призвели до порушення режимів роботи інших споживачів або суб'єктів електроенергетики;

8) участь у розробленні споживачами та енергопостачальними (електропередавальними) організаціями заходів щодо надійного та безаварійного енергопостачання споживачів;

9) здійснення контролю за відповідністю нових та реконструйованих електричних і теплових установок технічним умовам, нормам та Правилам, а також підтвердження їх готовності до роботи (подачі напруги), крім електричних установок напругою до 1000 вольт другої та третьої категорії надійності електропостачання та електричних установок, які використовує населення;

10) участь у роботі комісій з перевірки знань технології робіт (правил експлуатації, виробничих інструкцій) посадовими особами, відповідальними за електрогосподарство споживачів;

11) участь у разі потреби в проведенні експертизи електротехнічної та теплотехнічної частин проектів будівництва і реконструкції об'єктів споживачів на відповідність вимогам Правил;

12) надання консультацій, розгляд та вирішення в межах своєї компетенції питань, що виникають у споживачів та суб'єктів електроенергетики;

13) здійснення в межах своєї компетенції нагляду за:

дотриманням режимів виробництва, постачання і споживання енергії (активної, реактивної, теплової);

проведенням суб'єктами електроенергетики роботи, пов'язаної із забезпеченням дотримання споживачами встановлених режимів споживання (постачання) енергії:

забезпеченням надійного постачання енергії;

відповідністю схем живлення (зовнішніх та внутрішніх) категорійності споживачів та їх струмоприймачів;

відповідністю нормативним документам вимог технічних умов на приєднання електричних і теплових установок до мереж енергопостачальних (електропередавальних) організацій, а також за погодженням проектів енергопостачання споживачів;

відповідністю виданих суб'єктами електроенергетики актів - допусків подачі електричної енергії на електричні установки споживачів напругою до 1000 вольт другої та третьої категорії надійності електропостачання та електричні установки, які використовує населення, а також дозволів на застосування електричної енергії в електротермічних процесах вимогам Правил та нормативних документів;

відповідністю укладених договорів на користування енергією та договорів про надання послуг з передачі електричної енергії нормативним документам;

дотриманням споживачами вимог Правил і нормативно-правових актів з питань енергопостачання;

застосуванням заходів щодо обмеження постачання енергії споживачам у разі виявлення порушень ними Правил користування електричною і тепловою енергією, а також споживачам - неплатникам спожитої електричної і теплової енергії;

складанням актів про встановлення аварійної та технологічної броні електропостачання і відповідністю визначених величин цієї броні електропостачання технології виробництва споживачів та фактичним обсягам їх електроспоживання;

забезпеченням належного стану системних елементів протиаварійної автоматики, встановлених у споживачів, які впливають на надійність роботи об'єднаної енергетичної системи України:

дотриманням суб'єктами електроенергетики та споживачами вимог нормативних документів, що регулюють перетікання реактивної електроенергії;

готовністю відповідних суб'єктів електроенергетики та споживачів до роботи в осінньо-зимовий період і в умовах надзвичайних ситуацій;

забезпеченням належного стану оперативно-диспетчерського управління енергогосподарством споживачів;

готовністю до роботи резервних автономних джерел живлення споживачів першої категорії і особливої групи першої категорії;

відповідністю обліку обсягів виробництва, постачання і споживання енергії вимогам нормативних документів;

дотриманням показників якості енергії та кількості повернення конденсату водяної пари згідно з вимогами нормативних документів.

Структура та фінансування
Держенергонагляду

5. До структури Держенергонагляду входять такі підрозділи:

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії як головна організація;

регіональні державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії:

державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі тощо.

6. Держенергонагляд очолює Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду, який призначається на посаду та звільняється з посади Міністром палива та енергетики. Головний державний інспектор має трьох заступників за відповідними напрямами діяльності головної організації. ( Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1106 від 17.07.2003 )

Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду несе персональну відповідальність за виконання покладених на Інспекцію завдань і здійснення нею своїх функцій.

7. Начальники регіональних державних інспекцій одночасно є заступниками Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у відповідному регіоні.

Керівники структурних підрозділів державних інспекцій, їх заступники, начальники секторів, головні та провідні спеціалісти, начальники обласних (міських, районних, міжрайонних) інспекцій та їх заступники є старшими державними інспекторами з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії. Інші спеціалісти, які виконують функції державного енергетичного нагляду, є державними інспекторами з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.

8. Структуру Держенергонагляду затверджує Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду у порядку, встановленому законодавством. ( Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1106 від 17.07.2003 )

Граничну чисельність працівників Держенергонагляду затверджує Міністр палива та енергетики за поданням Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду. ( Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1106 від 17.07.2003 )

9. Держенергонагляд фінансується за рахунок коштів, отриманих державним підприємством, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативко-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України, за здійснення Держенергонаглядом допоміжних заходів із забезпечення надійного і сталого функціонування цієї системи відповідно до законодавства.

10. Держенергонагляд має печатку із своїм найменуванням, а службові особи, які здійснюють державний енергетичний нагляд, мають посвідчення єдиного зразка і номерний пломбіратор.

Права Держенергонагляду

11. Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду, його заступники та відповідні державні інспектори з енергетичного нагляду під час виконання покладених на Держенергонагляд завдань та функцій мають право:

вимагати в межах своєї компетенції від суб'єктів електроенергетики та споживачів вжиття заходів для усунення виявлених Держенергонаглядом порушень,

залучати в установленому порядку установи та організації до розроблення нормативних документів з питань, що належать до їх компетенції;

отримувати в установленому порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, суб'єктів електроенергетики та споживачів інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

визначати періодичність, порядок і напрями обстеження електричних і теплових установок споживачів енергії;

безперешкодного в будь-який час доби доступу до електричних і теплових установок суб'єктів електроенергетики та споживачів;

опломбовувати в установленому порядку електричні і теплові установки споживачів енергії;

видавати суб'єктам електроенергетики та споживачам обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушень нормативно-правових актів;

приведення засобів обліку, контролю та регулювання виробництва, передачі, постачання та споживання енергії у відповідність з нормами, правилами і стандартами в електроенергетиці;

неприпустимості продовження експлуатації електричних і теплових установок споживачів, якщо це створює загрозу для життя та здоров'я обслуговуючого персоналу і населення, навколишнього середовища, енергопостачання інших споживачів.

12. Рішення посадових осіб Держенергонагляду можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Подання скарги не є підставою для припинення виконання рішення, яке оскаржується, до його остаточного розгляду відповідно до законодавства. ( Положення із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1896 від 30.11.98, N 367 від 23.04.2001, в редакції Постанови КМ N 665 від 17.05.2002 )