КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 28 березня 2002 р. N 376
м.Київ
(Постанова втратила чинність на підставі
Постанови Кабінету Міністрів України
від 24 січня 2007 р. N 59)
Про затвердження Порядку надання органам із
сертифікації повноважень на проведення робіт
з підтвердження відповідності у законодавчо
регульованій сфері
Відповідно до статті 12 Закону України "Про підтвердження відповідності" ( 2406-14 ) Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок надання органам із сертифікації повноважень на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері (додається).
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 березня 2002 р. N 376
Порядок
надання органам із сертифікації повноважень на
проведення робіт з підтвердження відповідності
у законодавчо регульованій сфері
1. Згідно з цим Порядком органам із сертифікації надаються повноваження на проведення робіт з підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу конкретним технічним регламентам з підтвердження відповідності.
2. Орган із сертифікації може отримати повноваження за умови, якщо він:
1) є юридичною особою - резидентом України;
2) акредитований в порядку, встановленому Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" ( 2407-14 ).
У разі коли технічним регламентом з підтвердження відповідності передбачено застосування модулів з оцінкою систем якості (систем управління якістю), орган із сертифікації повинен бути акредитований як орган із сертифікації систем якості (систем управління якістю);
3) не провадить діяльність, у тому числі консультативну, пов'язану з розробкою, виготовленням, продажем, технічним обслуговуванням, ремонтом, зберіганням, утилізацією продукції, розробкою систем якості (систем управління якістю), систем управління довкіллям, що є об'єктом підтвердження відповідності;
4) має аудиторів, які атестовані у встановленому законодавством порядку та працюють на постійних умовах, у кількості, достатній для виконання робіт з підтвердження відповідності;
5) не використовує частково або повністю фінансові та матеріальні ресурси розробників, виробників (постачальників) продукції;
6) має власну систему управління якістю;
7) має необхідне інформаційно-технічне забезпечення робіт з підтвердження відповідності;
8) має власні випробувальні лабораторії (центри) для проведення випробування продукції, зазначеної в технічному регламенті з підтвердження відповідності, та/або уклав відповідні угоди з іншими акредитованими органами з оцінки відповідності;
9) має досвід проведення робіт із сертифікації продукції не менше трьох років;
10) має фонд нормативних документів та нормативно-правових актів за напрямами діяльності у сфері підтвердження відповідності у контрольованому стані;
11) веде реєстр виданих сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання;
12) має страховий фонд (страхову угоду) або кошти у розмірі, достатньому для відшкодування у встановленому законодавством порядку фізичним чи юридичним особам збитків, заподіяних внаслідок провадження ним діяльності як уповноваженого органу із сертифікації;
13) гарантує нерозголошення конфіденційної інформації, отриманої під час виконання робіт з підтвердження відповідності.
Технічними регламентами з підтвердження відповідності можуть бути встановлені додаткові вимоги до уповноважених органів із сертифікації.
3. Орган із сертифікації, що має намір отримати повноваження, подає заяву до центрального органу виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання у визначеній сфері діяльності (далі - орган виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання).
Перелік документів, які орган із сертифікації додає до заяви, та їх зразки затверджуються Держстандартом за погодженням з відповідним органом виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання.
4. Орган виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання, протягом 30 робочих днів з дня отримання заяви від органу із сертифікації:
здійснює перевірку цього органу на відповідність вимогам, установленим пунктом 2 цього Порядку;
у разі потреби може вимагати від органу із сертифікації додаткові пояснення;
у разі коли орган із сертифікації відповідає вимогам, встановленим пунктом 2 цього Порядку, готує пропозиції щодо надання йому повноважень і разом з усіма поданими цим органом матеріалами направляє їх Держстандарту для погодження;
у разі коли орган із сертифікації не відповідає вимогам, встановленим пунктом 2 цього Порядку, направляє йому обгрунтоване повідомлення.
5. Держстандарт протягом 30 робочих днів:
розглядає матеріали та пропозиції, що надійшли від органу виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання;
у разі потреби разом з органом, на який покладено функції технічного регулювання, проводить перевірку фактичного стану органу із сертифікації на відповідність його відомостям, зазначеним у поданих матеріалах;
за результатами розгляду матеріалів і пропозицій та перевірки фактичного стану органу із сертифікації (у разі її проведення) готує обгрунтований висновок про доцільність надання повноважень цьому органу;
у разі прийняття рішення про доцільність надання повноважень органу із сертифікації направляє матеріали, що стосуються цього органу, та свій висновок Мінекономіки, про що інформує орган виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання;
у разі прийняття рішення про відмову в наданні повноважень органу із сертифікації повертає органу виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання, всі матеріали, що стосуються органу із сертифікації, а також свій висновок для направлення їх цьому органу.
6. Для забезпечення об'єктивності перевірок, передбачених пунктами 4 і 5 цього Порядку, орган виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання, та Держстандарт можуть залучати незаінтересовані підприємства, установи, організації та окремих фахівців, робота яких оплачується органом із сертифікації на договірних засадах.
7. Мінекономіки протягом 15 робочих днів з дня отримання від Держстандарту матеріалів видає наказ про надання повноважень органу із сертифікації, копії якого направляє органу із сертифікації, органу виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання, а також Держстандарту для забезпечення ведення ним Реєстру уповноважених органів із сертифікації.
8. Орган із сертифікації, щодо якого органом виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання, або Держстандартом прийнято рішення про відмову в наданні повноважень, може повторно подати заяву щодо надання йому повноважень після усунення всіх виявлених недоліків, але не раніше ніж через рік після винесення попереднього рішення.
9. Оскарження рішень про відмову в наданні повноважень здійснюється відповідно до законодавства.