ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
УКАЗ
( Указ втратив чинність з 01.01.2002 на підставі Указу Президента
N 1053/2001 від 07.11.2001 )
Про тимчасові положення про проходження
військової служби громадянами України
( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента
N 429/93 від 07.10.93
N 418/95 від 02.06.95
N 200/96 від 20.03.96
N 1187/96 від 10.12.96
N 587/97 від 27.06.97
Розпорядженням Президента
N 34/94-рп від 29.04.94 )
Відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) постановляю:
1. Затвердити Тимчасове положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, Тимчасове положення про проходження військової служби прапорщиками і мічманами, Тимчасове положення про проходження військової служби особами офіцерського складу та форму контракту з громадянином України, який добровільно вступає на військову службу (додаються).
2. ( Продовжити до 1 жовтня 1994 року передбачений строк укладання контрактів з прапорщиками, мічманами та особами офіцерського складу, які перебувають на військовій службі згідно з Указом Президента України N 429/93 від 07.10.93 )
Міністру оборони України, Голові Служби безпеки України, Командуючому Прикордонними військами України, Начальнику Цивільної оборони України, Командуючому Військами внутрішньої та конвойної охорони, Начальнику Управління державної охорони забезпечити до 1 жовтня 1993 року укладання контрактів без встановлення випробування з прапорщиками, мічманами та особами офіцерського складу, які перебувають на військовій службі, займають військові посади і не вислужили строків служби, відповідно до затверджених цим Указом положень і форми контракту.
( Продовжити строк подання проекту Положення про проходження військової служби громадянами України до 1 грудня 1995 року згідно з Розпорядженням Президента України N 34/94-рп від 29.04.94 )
3. Кабінету Міністрів України на основі практики застосування тимчасових положень, зазначених у статті 1 цього Указу, подати у травні 1994 року Президентові України на розгляд проект Положення про проходження військової служби громадянами України, єдиного для всіх складів військовослужбовців.
Президент України Л. КРАВЧУК
м. Київ, 13 травня 1993 року
N 174/93
Затверджено
Указом Президента України
від 13 травня 1993 року N 174/93
Тимчасове положення
про проходження військової служби солдатами,
матросами, сержантами і старшинами
I. Загальні положення
1. Це Тимчасове положення (далі - Положення) визначає відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) порядок проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, їх права та обов'язки.
2. Солдати, матроси, сержанти і старшини, які проходять військову службу за призовом у межах визначених строків, перебувають на строковій службі.
Солдати, матроси, сержанти і старшини, прийняті в добровільному порядку, проходять військову службу за контрактом.
3. Для солдатів, матросів, сержантів і старшин встановлено такі строки військової служби в календарному обчисленні:
а) для солдатів і сержантів, які проходять строкову службу в Збройних Силах України, Національній гвардії України, Прикордонних військах України, інших військових формуваннях та Службі безпеки України, - 18 місяців (для осіб, які мають вищу освіту, - 12 місяців);
б) для матросів і старшин, які проходять строкову службу на кораблях, суднах і в берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил України та в морських частинах Прикордонних військ України, - 24 місяці (для осіб, які мають вищу освіту, - 18 місяців);
в) для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять службу за контрактом, - 3 роки;
г) для військовослужбовців-жінок на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин - не менш як 3 роки.
4. Початком перебування на військовій службі вважається:
день прибуття до військового комісаріату для відправлення до військової частини - для призовників;
день від'їзду до місця служби, вказаний у розпорядженні, виданому військовим комісаріатом, - для військовозобов'язаних і жінок;
день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
5. Закінченням перебування на військовій службі вважається день, у який військовослужбовця взято на військовий облік у військовому комісаріаті у зв'язку зі звільненням з військової служби, відчисленням з військово-навчального закладу або із закінченням навчального закладу чи навчальних зборів, але не пізніше строку, вказаного у приписі.
6. Особи, які призвані або добровільно вступили на військову службу, приймають Військову присягу на вірність народові України.
Військовозобов'язані, які раніше не приймали Військову присягу, приймають її під час зборів або мобілізації.
7. На строкову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років.
8. Призов громадян на строкову службу провадиться на основі Указу Президента України два рази на рік. Указ Президента України публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до початку призову.
9. Після оголошення Указу Президента України кожний призовник зобов'язаний прибути в пункт і строк, вказані військовим комісаріатом у повістці.
II. Підготовка сержантів, старшин і
спеціалістів - солдатів і матросів
10. Підготовка сержантів, старшин, а також спеціалістів - солдатів і матросів здійснюється в навчальних центрах видів Збройних Сил України і родів військ (далі - навчальні центри).
Підготовка сержантів і спеціалістів - солдатів і матросів із числа військовослужбовців, які мають відповідний цивільний фах і необхідну освіту, може провадитися також безпосередньо у військових частинах і на кораблях.
У Військово-Морських Силах підготовка старшин (сержантів) провадиться з числа кращих матросів, які мають необхідний досвід служби на кораблях та у військових частинах за спеціальністю, набутою в навчальних центрах або на практичній роботі.
Військовослужбовці, які мають вищу освіту, направляються, як правило, до навчальних центрів для підготовки сержантів, старшин і спеціалістів солдатів і матросів за фахом, спорідненим з їх освітою, або у військові частини для призначення на посади, споріднені з їх освітою.
11. Солдати і матроси, які навчаються в навчальних центрах, іменуються курсантами.
12. Строки підготовки сержантів, старшин і спеціалістів - солдатів і матросів у навчальних центрах та перелік спеціальностей, за якими провадиться їх підготовка, визначаються Міністром оборони України та начальником Головного штабу Збройних Сил України.
Підготовка здійснюється за програмами, що розробляються Міністерством оборони України.
13. Солдати і матроси, які проходять підготовку в навчальних центрах чи безпосередньо у військових частинах і на кораблях, після завершення курсу підготовки зобов'язані скласти іспити в обсязі чинних програм.
14. Курсанти навчальних центрів звільняються від нарядів на внутрішню службу поза своєю військовою частиною, а також від участі в заходах, не пов'язаних з навчальним процесом, за винятком:
нарядів у караули, з метою одержання практичних навичок у несенні караульної служби, в межах часу, передбаченого для цієї мети навчальним планом;
почесних караулів та ескортів;
робіт по боротьбі з пожежами або стихійним лихом у межах гарнізону, якщо для цього недостатньо особового складу інших військових частин.
15. Курсанти відчисляються з навчальних центрів за станом здоров'я, через низькі морально-ділові якості, неуспішність та недисциплінованість.
Відчислення курсантів за станом здоров'я провадиться командирами навчальних центрів на підставі висновку військово-лікарської комісії, затвердженого штатною військово-лікарською комісією.
Відчислення курсантів з навчальних центрів через низькі морально-ділові якості, неуспішність і недисциплінованість провадиться за поданням командирів навчальних центрів розпорядженням начальника управління підготовки військ та інспекції Головного штабу Збройних Сил України.
16. Курсантам, які закінчили навчальні центри за програмами підготовки сержантів (старшин) і склали встановлені іспити, присвоюються військові звання сержантів і старшин.
Накази про закінчення навчальних центрів оголошуються курсантам в урочистій обстановці. Водночас їм вручають свідоцтво встановленого зразка, а курсантам, яким присвоєні військові звання сержантів і старшин, - також погони з відповідними знаками розрізнення.
III. Присвоєння військових звань
17. Рядовому складу, сержантському і старшинському складу присвоюються такі військові звання:
рядовому складу - рядовий (матрос), старший солдат (старший матрос);
сержантському і старшинському складу - молодший сержант (старшина 2 статті), сержант (старшина 1 статті), старший сержант (головний старшина), старшина (головний корабельний старшина).
18. Особам, призваним на строкову службу, одночасно із зарахуванням до списків військової частини, а у Військово-Морських Силах - із призначенням у відповідний рід сил, присвоюється військове звання "рядовий" або "матрос".
19. Військові звання "старший солдат" і "старший матрос" присвоюються:
а) рядовим і матросам, які зразково виконують свої службові обов'язки, мають добрі та відмінні показники в бойовій підготовці та зразкову військову дисципліну, під час призначення на посади, для яких за штатами передбачено військові звання "старший солдат" або "старший матрос";
б) рядовим і матросам у порядку заохочення;
в) кращим рядовим і матросам під час звільнення в запас.
20. Військові звання "молодший сержант" і "старшина 2 статті" присвоюються:
а) курсантам, які закінчили навчання в навчальних центрах за програмами підготовки сержантів (старшин) і склали іспити за встановленою програмою, під час випуску з навчальних центрів;
б) солдатам і матросам, які призначені на посади сержантів і старшин, зразково виконують службові обов'язки, мають добрі та відмінні показники в бойовій підготовці та зразкову військову дисципліну, після складання іспитів за встановленою програмою.
Для проведення іспитів на присвоєння військових звань "молодший сержант" і "старшина 2 статті" наказом командира військової частини призначається спеціальна комісія. Результати іспитів доповідаються командирам (начальникам), яким надано право присвоювати сержантські (старшинські) військові звання відповідно до підпункту "б" пункту 24 цього Положення.
21. Військові звання "сержант" і "старшина 1 статті" присвоюються:
а) курсантам, які закінчили навчання в навчальних центрах за програмами підготовки сержантів (старшин) з оцінкою "відмінно", під час випуску з навчальних центрів;
б) гідним присвоєння чергового військового звання молодшим сержантам і старшинам 2 статті, що прослужили на посадах сержантів (старшин) не менш як 3 місяці й призначені на посади, для яких за штатами передбачено військові звання "сержант" і "старшина 1 статті", "старший сержант", "головний старшина", "старшина", "головний корабельний старшина", або під час звільнення в запас.
22. Військові звання "старший сержант" і "головний старшина" присвоюються:
а) кращим сержантам, старшинам 1 статті, що прослужили на посадах сержантів (старшин) не менш як 3 місяці й призначені на посади, для яких за штатами передбачено військові звання "старший сержант", "головний старшина", "старшина", "головний корабельний старшина";
б) сержантам, старшинам 1 статті, гідним присвоєння чергового військового звання, під час звільнення в запас.
23. Військові звання "старшина" і "головний корабельний старшина" присвоюються кращим старшим сержантам і головним старшинам, що прослужили на посадах сержантів (старшин) не менш як 6 місяців і призначені на посади, для яких за штатами передбачено військові звання "старшина", "головний корабельний старшина", або під час звільнення в запас.
24. Присвоєння військових звань провадиться:
а) військових звань "старший солдат" і "старший матрос" - командирами (начальниками) окремих військових частин, які мають дисциплінарні права командира батальйону (корабля 3 рангу) і право видавати накази, та вище;
б) військових звань "молодший сержант", "старшина 2 статті", "сержант","старшина 1 статті", "старший сержант" і "головний старшина" командирами бригад, полків, кораблів 1 і 2 рангу, окремих батальйонів і начальниками, які мають рівні з ними права, та вище;
в) військових звань "старшина" і "головний корабельний старшина " командирами дивізій, бригад кораблів і начальниками, які мають рівні з ними права, та вище.
25. Сержанти і старшини, старші солдати і старші матроси можуть бути позбавлені військового звання посадовими особами, яким надано право їх присвоєння, в порядку дисциплінарного стягнення, а також за вироком суду у випадках дискредитації військовослужбовцем своєї честі та гідності.
Позбавлення сержантів і старшин військових звань може провадитися з одночасним переведенням їх на нижчі посади.
Військовослужбовці, позбавлені військових звань сержантів (старшин), продовжують проходити строкову службу у військовому званні "рядовий" ("матрос").
26. Поновлення у військовому званні військовослужбовців може бути здійснено в порядку заохочення рішенням командирів (начальників), які позбавили військового звання, та прирівняних до них осіб і вище не раніш як через шість місяців з дня позбавлення звання або коли дисциплінарне стягнення відіграло виховну роль і військовослужбовець виправив свою поведінку зразковим виконанням військового обов'язку, а також у порядку, передбаченому пунктом 77 цього Положення.
27. Солдатам, матросам, сержантам і старшинам, які є відмінниками бойової підготовки, мають вищу освіту і склали встановлені іспити після закінчення строкової служби, під час звільнення в запас присвоюється офіцерське звання.
IV. Призначення на посади, переведення і
переміщення
28. Посади солдатів, матросів, сержантів і старшин комплектуються військовослужбовцями через військові комісаріати шляхом призову громадян на строкову службу на підставі загального військового обов'язку та особами, прийнятими на військову службу за контрактом у порядку, встановленому цим Положенням.
29. Солдати і матроси, які пройшли до призову на строкову службу підготовку з військово-технічних спеціальностей у професійних навчально-виховних закладах, навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України, призначаються на штатні посади відповідно до одержаних військових спеціальностей.
Солдати, матроси, сержанти і старшини, які пройшли підготовку в навчальних центрах або на практичній роботі, призначаються на штатні посади відповідно до одержаної ними спеціальності та присвоєного військового звання.
30. Встановлюється така відповідність типових штатних посад сержантів і старшин їх військовим званням:
командир відділення та йому відповідні - сержант, старшина 1 статті;
заступник командира взводу - старший сержант, головний старшина;
старшина роти, команди та їм відповідні - старшина, головний корабельний старшина.
31. Право призначення на посади:
а) командирів відділень, заступників командирів взводів та їм відповідних належить командирам (начальникам) окремих військових частин, які мають дисциплінарні права командира батальйону (корабля 3 рангу) і право видавати накази, та вище;
б) старшин рот, команд та їм відповідних належить командирам бригад, полків, окремих батальйонів, кораблів 1 і 2 рангу і начальникам, які мають рівні з ними права, та вище.
32. Призначення солдатів, матросів, сержантів і старшин на посади та звільнення з посад, які вони займають, здійснюється наказом по військовій частині.
33. Просування по службі солдатів, матросів, сержантів і старшин провадиться залежно від їх службової відповідності та наявності вакантних посад.
Солдати, матроси, сержанти і старшини, які мають класну кваліфікацію, є відмінниками бойового навчання і дисципліновані, користуються перевагою в просуванні по службі.
34. На посади з штатними категоріями військових звань "молодший сержант", "старшина 2 статті", "сержант" і "старшина 1 статті" в разі некомплекту сержантів і старшин можуть призначатися добре підготовлені та бездоганно дисципліновані старші солдати, старші матроси, рядові та матроси.
35. На посади з штатними категоріями військових звань "старший сержант", "головний старшина", "старшина" і "головний корабельний старшина" в разі некомплекту сержантів і старшин, які мають такі звання, можуть призначатися добре підготовлені та дисципліновані сержанти, старшини 1 статті, молодші сержанти і старшини 2 статті.
36. Пониження сержантів і старшин на посаді в дисциплінарному порядку провадиться командирами (начальниками), яким це право надано Дисциплінарним статутом.
37. Сержанти і старшини, понижені на посаді в дисциплінарному порядку, можуть бути відновлені на колишній або рівнозначній посаді, якщо дисциплінарне стягнення відіграло виховну роль і військовослужбовець виправив свою поведінку, зразково виконує військовий обов'язок, але не раніш як через шість місяців після пониження на посаді та за наявності вакантних посад, а також у порядку, визначеному пунктом 77 цього Положення. У разі відсутності вакантних посад дисциплінарне стягнення може бути знято без відновлення на посаді.
38. Солдати, матроси, сержанти і старшини проходять службу, як правило, у військових частинах і на кораблях, до яких їх було направлено під час призову на строкову службу або куди вони прибули після підготовки в навчальних центрах чи укладення контракту.
Переміщення і переведення військовослужбовців з однієї військової частини до іншої допускаються лише за службовою необхідністю, сімейними обставинами або за станом здоров'я (на підставі постанов військово-лікарських комісій).
39. У разі реорганізації військових частин або скорочення їх штатів, коли використати військовослужбовців на посадах, що відповідають їх військовим званням і рівню підготовки, немає можливості, допускається призначення сержантів і старшин з вищих посад на нижчі, в тому числі посади солдатів і матросів.
40. Переміщення і переведення солдатів, матросів, сержантів і старшин провадиться:
а) всередині військової частини - наказом командира частини в межах прав, передбачених пунктом 31 цього Положення;
б) всередині з'єднання з однієї військової частини до іншої - наказом командира з'єднання;
в) всередині оперативного командування (Військово-Повітряних Сил, Військово-Морських Сил) - розпорядженням штабу оперативного командування;
г) в інших випадках - розпорядженням Головного штабу Збройних Сил України.
V. Відрядження
41. У службові відрядження дозволяється направляти військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходять службу за контрактом:
а) для навчання (на курсах, зборах тощо), вступу до військово-навчальних закладів;
б) для обслуговування заходів, пов'язаних з бойовою підготовкою;
в) для забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;
г) як нарочних або для супроводження нарочних з таємними документами і матеріалами;
д) для супроводження хворих або команд і конвоювання заарештованих і засуджених;
е) для одержання державних нагород;
є) для участі в засіданнях військових судів або в разі потреби прибути до слідчих органів;
ж) для участі в спортивних і культурно-масових заходах;
з) в інших випадках за викликом командування.
42. Військовослужбовців у службові відрядження направляють командири військових частин на підставі розпоряджень старших начальників або за власним рішенням, з оголошенням наказу по військовій частині та зазначенням осіб, які направляються у відрядження, мети і строку відрядження.
43. Військовослужбовцям, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленої форми.
44. Прибувши до пункту відрядження, військовослужбовці зобов'язані негайно з'явитися до посадової особи, в розпорядження якої вони були відряджені, і стати на облік у порядку, встановленому Статутом гарнізонної та караульної служб.
45. По дорозі у відрядження і під час повернення з нього військовослужбовцям забороняється відхилятися від вказаного в посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах маршруту.
46. Якщо військовослужбовець затримається в дорозі з незалежних від нього обставин, він повинен одержати відмітку на посвідченні про відрядження або довідку про причини затримки у найближчого військового коменданта на шляху (військового коменданта гарнізону, військового комісара), а в разі відсутності останніх - від адміністрації шляхів або органів місцевої державної адміністрації чи місцевого самоврядування.
47. У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна відряджений повинен негайно повідомити про це військового коменданта на шляху, військового коменданта гарнізону чи військового комісара, а якщо вони відсутні - орган внутрішніх справ або орган державної адміністрації чи місцевого самоврядування.
48. За наявності поважних причин, що перешкоджають своєчасно вибути військовослужбовцю зі службового відрядження до місця постійної служби, він повинен повідомити про це орган військового управління або посадову особу за місцем, де його взяли на облік.
49. Поважними причинами затримки військовослужбовців у відрядженні понад строки, визначені в посвідченні про відрядження, є розпорядження старших начальників про продовження строку відрядження, хвороба, що перешкоджає пересуванню, стихійне лихо та інші надзвичайні обставини. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами.
50. Про затримку військовослужбовців, направлених у відрядження, понад строк, вказаний у посвідченні про відрядження, начальник, у розпорядження якого вони прибули, або військовий комендант гарнізону (військовий комісар) має повідомити командира (начальника), який направив військовослужбовця у відрядження, з зазначенням причин його затримки.
Якщо військовослужбовець порушить військову дисципліну в період відрядження, військовий комендант гарнізону, військовий комендант на шляху або військовий комісар мають право припинити відрядження з відповідною відміткою про це у посвідченні про відрядження військовослужбовця з зазначенням строку прибуття його до військової частини.
Про причини припинення відрядження і встановлений строк прибуття військовослужбовця до військової частини військовий комендант (військовий комісар) повідомляє командира військової частини.
51. Коли військовослужбовець не повернувся з відрядження у встановлений строк і повідомлення про причини його затримки відсутні, командир військової частини негайно запитує начальника, в розпорядження якого військовослужбовця було відряджено, або військового коменданта гарнізону (військового комісара). Після одержання відповіді про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув до своєї військової частини, командир частини організовує його розшук у встановленому порядку.
52. У разі оголошення мобілізації або одержання відповідних повідомлень про це військовослужбовці, які перебувають у відрядженні, зобов'язані з дозволу начальників, у розпорядження яких вони прибули, негайно повернутися до своїх військових частин.
Якщо військових частин за місцем колишньої дислокації не виявиться, військовослужбовці зобов'язані прибути до найближчого військового коменданта або військового комісаріату.
VI. Відпустки
53. Солдати, матроси, сержанти і старшини строкової служби мають право на відпустки:
обов'язкову;
через хворобу;
за сімейними обставинами;
у зв'язку з особливими умовами служби.
54. Обов'язкова відпустка за весь період строкової служби після проходження не менш як 6 місяців служби надається тривалістю:
солдатам і матросам - 20 діб;
сержантам і старшинам - 25 діб.
Військовослужбовцям строкової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обов'язкова щорічна відпустка надається тривалістю не менш як 30 діб.
55. Відпустка через хворобу надається на строк від одного до двох місяців на підставі постанови госпітальної або гарнізонної військово-лікарської комісії, а також лікарської комісії при військовому комісаріаті чи лікарської комісії цивільного лікувального закладу, якщо їм надано права госпітальної військово-лікарської комісії.
56. У разі неможливості з яких-небудь причин надати відпустку через хворобу за межами військової частини військовослужбовця може бути залишено у військовій частині зі звільненням на час відпустки від усіх робіт, занять і службових нарядів.
Військовослужбовці кораблів і суден Військово-Морських Сил у зазначеному випадку зараховуються (без виключення зі списків корабля або судна) до перемінного складу екіпажу, напівекіпажу, окремої флотської команди, а там, де їх немає, розпорядженням старшого морського начальника розміщуються в одній з берегових частин, в якій беруться на всі види постачання.
Відпустка у військовій частині проводиться, як правило, при медичному пункті (лазареті) частини зі здійсненням необхідних лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.
57. Після закінчення відпустки через хворобу військовослужбовці за розпорядженням командира військової частини, начальника або військового коменданта гарнізону, а також військового комісара можуть підлягати медичному огляду за місцем проведення відпустки. Дальший порядок проходження військової служби цими військовослужбовцями визначається відповідно до постанов військово-лікарських чи лікарських комісій.
58. Солдатам, матросам, сержантам і старшинам останнього періоду служби, якщо їм до закінчення встановленого строку служби залишилося служити менш як один місяць, відпустка через хворобу надається у військовій частині.
59. Відпустка за сімейними обставинами може бути надана:
а) у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів (батька, матері, дітей, дружини, її близьких родичів, рідних братів, сестер) військовослужбовця чи інших осіб, на вихованні яких він перебував;
б) у разі пожежі або іншого стихійного лиха, що сталися в сім'ї військовослужбовця;
в) в інших виняткових випадках, коли, на думку командира військової частини, особиста присутність військовослужбовця в сім'ї дійсно необхідна.
Солдатам, матросам, сержантам і старшинам останнього періоду служби, якщо їм до закінчення встановленого строку залишилося служити менш як місяць, відпустка за сімейними обставинами надається з розрахунку їх звільнення в запас без повернення до військової частини.
60. Необхідність надання відпустки за сімейними обставинами повинна бути підтверджена військовим комісаріатом за місцем проживання близьких родичів військовослужбовця або лікувальним закладом.
Документи повинні подаватися при порушенні клопотання про надання відпустки або, в крайньому разі, під час повернення з відпустки.
61. Відпустка за сімейними обставинами надається на строк до 10 діб.
62. Відпустки у зв'язку з особливими умовами служби надаються військовослужбовцям строкової служби відповідно до порядку, встановленого Міністром оборони України.
63. Військовослужбовцям, які вибувають у відпустки, передбачені пунктом 53 цього Положення, понад тривалість відпустки надається додатковий час для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
64. Право надання відпустки солдатам, матросам, сержантам і старшинам належить командиру військової частини.
65. Про те, що солдати, сержанти, матроси і старшини вибули у відпустку і повернулися з відпустки, оголошується наказом по військовій частині.
66. Військовослужбовцям строкової служби, щодо яких порушено кримінальну справу, а також залученим для участі в кримінальному судочинстві як потерпілі, поняті, перекладачі чи в іншій ролі, відпустка надається за погодженням з відповідними слідчими органами та судом.
67. Військовослужбовцям, які вибувають у відпустку, видаються відпускна картка встановленого зразка і військові перевізні документи.
Якщо військовослужбовець вибуває у відпустку у зв'язку зі смертю близьких родичів або інших осіб, на вихованні яких він перебував, йому дозволяється проїзд до місця поховання літаком.
68. Прибувши до місця проведення відпустки, військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а коли вони вибувають - знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та караульної служб.
69. У разі втрати відпускної картки в дорозі або за місцем проведення відпустки військовослужбовець зобов'язаний доповісти про це військовому коменданту на шляху, військовому коменданту гарнізону або військовому комісару за місцем проведення відпустки.
Військовий комендант на шляху, військовий комендант гарнізону (військовий комісар) відповідно до даних обліку, а в разі відсутності даних - після встановлення особи військовослужбовця видає йому довідку, що засвідчує законність перебування у відпустці, повідомляє про це за місцем служби військовослужбовця і контролює його повернення до військової частини.
70. Відпустку може бути продовжено:
а) у разі затримки в дорозі до місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або хвороби військовослужбовця, який їде у відпустку, на підставі документів, засвідчених посадовими особами, зазначеними в пункті 46 цього Положення, на фактичний строк затримки;
б) у разі пожежі або стихійного лиха, що трапилися в сім'ї військовослужбовця, смерті або тяжкої хвороби членів сім'ї військовослужбовця (батька, матері, дружини та близьких її родичів, дітей, рідних братів, сестер) або інших осіб, на вихованні яких він перебував, - на строк до 10 діб;
в) у разі неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок перебоїв у сполученні або хвороби військовослужбовця, що перешкоджає виїзду, - до закінчення причин затримки.
71. Право продовження військовослужбовцю відпустки належить військовому коменданту гарнізону (військовому комісару) за місцем її проведення після перевірки причин затримки.
Про строки і причини затримки військовий комендант гарнізону (військовий комісар) повинен негайно повідомити командира військової частини, з якої прибув військовослужбовець, і зробити про це відмітку у відпускній картці.
72. Якщо військовослужбовець своєчасно не повернувся з відпустки, командир військової частини вживає заходів, передбачених пунктом 51 цього Положення.
73. У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування у відпустці військовий комендант гарнізону, військовий комендант на шляху чи військовий комісар мають право припинити відпустку з відповідною відміткою про це у відпускній картці військовослужбовця, зазначивши строк явки його до військової частини.
Про причину припинення відпустки і встановлений строк явки військовослужбовця до військової частини військовий комендант (військовий комісар) повідомляє командира військової частини.
74. У разі оголошення мобілізації військовослужбовці, які перебувають у відпустці, за винятком тих, що перебувають у відпустці через хворобу, по вагітності і пологах та догляду за дитиною, зобов'язані знятися з обліку і негайно виїхати до своєї військової частини. Якщо військової частини за місцем колишньої дислокації не виявиться, то військовослужбовці мають прибути до найближчого військового коменданта або військового комісаріату.
Військовослужбовці, які перебувають у відпустці через хворобу, повинні з'явитися до військового комісаріату для повторного огляду, а якщо цього не можна зробити за станом здоров'я, то негайно повідомити військового комісара письмово одночасно з поданням довідки лікувального закладу (лікаря).
VII. Особливості проходження строкової служби
військовослужбовцями, щодо яких порушено
кримінальну справу, і засудженими
75. Солдатів, матросів, сержантів і старшин, які вислужили встановлені строки служби і щодо яких ведеться провадження в кримінальних справах, звільняють зі служби тільки за узгодженням з відповідними слідчими органами або судом.
76. Військовослужбовці, засуджені військовим судом до позбавлення волі, а також направлені для відбування покарання в дисциплінарний батальйон, виключаються зі списків військових частин, в яких вони проходили строкову службу до засудження, з дня набрання вироком законної сили.
77. Солдатам, матросам, сержантам і старшинам, які перебували на строковій службі й були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, в разі винесення постанови (ухвали) про припинення кримінальної справи час перебування під вартою і час відбування покарання в місцях позбавлення волі або в дисциплінарному батальйоні зараховується до строку служби.
Зазначені особи, звільнені з виправно-трудових установ (у тому числі з дисциплінарних батальйонів), направляються до своїх військових частин для дальшого проходження служби, де їх поновлюють у колишніх військових званнях і на посадах або оформляють звільнення у запас з поновленням у колишніх військових званнях і на посадах.
78. Військовослужбовці строкової служби, звільнені з дисциплінарного батальйону, направляються для дальшого проходження служби, як правило, до тих військових частин, у яких вони проходили службу до засудження, а направлені в дисциплінарний батальйон з режимних військових частин - до військових частин за вказівкою штабу оперативного командування або Головного штабу Збройних Сил України (якщо військова частина центрального підпорядкування).
79. Солдатам, матросам, сержантам і старшинам, які відбували покарання в дисциплінарному батальйоні, час відбування покарання до строку служби не зараховується.
Військовослужбовцю, звільненому з дисциплінарного батальйону, за умови його бездоганної служби час перебування в дисциплінарному батальйоні може бути зарахований до строку служби в порядку, встановленому чинним законодавством України.
VIII. Права, обов'язки і відповідальність
80. Солдати, матроси, сержанти і старшини мають усю повноту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і виконують усі обов'язки громадян України, передбачені Конституцією і законами України.
Права та обов'язки військовослужбовців, що випливають з умов військової служби, визначаються законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) та "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ), військовими статутами, цим Положенням.
81. Солдати, матроси, сержанти і старшини одержують за рахунок держави грошове і матеріальне забезпечення за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
82. Відповідно до чинного законодавства військовослужбовці строкової служби звільняються від сплати податків з грошового забезпечення.
83. Умови пенсійного забезпечення військовослужбовців та військовозобов'язаних, призваних на збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання під час проходження строкової служби, та членів їх сімей в разі втрати годувальника визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ).
Військовослужбовці та військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті. Умови страхування і порядок виплати страхових сум вказаним особам та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.
84. На дітей військовослужбовців строкової служби виплачується допомога у розмірах і на умовах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ).
85. Солдати, матроси, сержанти і старшини строкової служби носять встановлену форму одягу зі знаками розрізнення відповідно до військових звань і роду військ (служби).
Цивільний одяг дозволяється носити під час відпустки.
86. Документом, що засвідчує особу військовослужбовця, який перебуває на строковій службі, є його військовий квиток. Військовослужбовець повинен завжди носити з собою військовий квиток і пред'являти у всіх випадках, встановлених законодавством щодо пред'явлення паспортів, а також на вимогу старших начальників і начальника патруля.
87. За порушення військової дисципліни і громадського порядку військовослужбовці строкової служби несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом.
88. Військовослужбовці строкової служби за вчинені злочини та заподіяні матеріальні збитки несуть кримінальну і матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства.
89. Про всі зміни в сімейному стані, у тому числі і про одруження, військовослужбовці строкової служби мають доповідати своїм безпосереднім начальникам і подавати відповідні документи для внесення змін до облікових даних.
IX. Звільнення з військової служби
90. Солдати, матроси, сержанти і старшини строкової служби, які прослужили зазначені в пункті 3 цього Положення строки, звільняються з військової служби:
а) в запас у разі придатності за станом здоров'я до військової служби в мирний або воєнний час;
б) у відставку, якщо їх визнано військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.
91. Звільнення військовослужбовців строкової служби провадиться командиром військової частини на підставі Указу Президента України в порядку, встановленому Міністром оборони України.
92. У разі потреби військовослужбовці строкової служби, які вислужили встановлені строки, можуть бути затримані на військовій службі на строк до двох місяців за рішенням Президента України.
93. Звільнені в запас солдати, матроси, сержанти і старшини направляються до військових комісаріатів за місцем проживання до призову на строкову службу.
Направлення цих осіб до інших пунктів провадиться лише в разі зміни їх сім'ями місця проживання або одруження військовослужбовця.
Військовослужбовці строкової служби, звільнені в запас, повинні після повернення до місця проживання в триденний строк з'явитися у військовий комісаріат та стати на військовий облік.
94. Звільненим у запас видаються військовий квиток, обліково-послужна картка, розпорядження.
Військовослужбовці, звільнені зі строкової служби в запас або відставку, забезпечуються справним обмундируванням за переліком, установленим Міністерством оборони України, перевізними документами до місця проживання, харчуванням на час перебування в дорозі, грошовою допомогою в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
За бажанням військовослужбовці строкової служби можуть бути звільнені в запас у власному цивільному одязі.
95. Військовослужбовці, які підлягають звільненню в запас, але перебувають у відпустці через хворобу чи за сімейними обставинами, строк якої закінчується за 5 днів до початку загального звільнення, до місця служби не повертаються і звільняються в запас відповідними військовими комісарами за місцем проведення відпустки. Про прийняте рішення повідомляється командирам військових частин, які надсилають до відповідних військових комісаріатів необхідні документи для взяття військовослужбовців, звільнених у запас, на військовий облік та їх особисті речі.
Військовослужбовці строкової служби, які відслужили встановлені строки і перебувають на лікуванні у військових лікувальних закладах, підлягають огляду військово-лікарськими комісіями після закінчення лікування. Звільнення цих осіб провадиться начальниками військових лікувальних закладів, про що повідомляється командирам відповідних військових частин.
96. Військовослужбовці строкової служби можуть бути звільнені в запас достроково за станом здоров'я або за сімейними обставинами.
Дострокове звільнення в запас за станом здоров'я провадиться командирами військових частин на підставі висновків військово-лікарських (лікарських) комісій, затверджених відповідними вищими штатними військово-лікарськими комісіями.
Достроково підлягають звільненню в запас за сімейними обставинами військовослужбовці, у яких в період строкової служби внаслідок зміни сімейного стану виникло відповідно до статті 17 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) право на відстрочку від призову.
Дострокове звільнення провадиться наказом командира військової частини в порядку, встановленому Міністром оборони України.
X. Особливості проходження служби за контрактом
97. На військову службу солдатів, матросів, сержантів і старшин за контрактом приймають осіб, які виявили бажання добровільно служити в Збройних Силах України і відповідають вимогам військової служби, а саме:
а) військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили за призовом не менше року і мають відповідну професійну підготовку за фахом;
б) жінок віком від 19 до 35 років.
98. Граничний вік перебування на службі за контрактом для солдатів, матросів, сержантів і старшин становить 40 років. Військовослужбовці-жінки на посадах солдатів, матросів, сержантів, старшин, у яких закінчився контракт і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладення нового контракту, але не більш як до досягнення граничного віку перебування в запасі.
99. Право прийняття на службу за контрактом військовослужбовців мають командири окремих батальйонів, командири полків, кораблів 2 рангу, начальники, які користуються рівними з ними дисциплінарними правами, і вище.
100. У разі прийняття на військову службу між державою, від імені якої діє Міністерство оборони України в особі командира військової частини (начальника установи), і громадянином України укладається контракт за встановленою формою на строк не менш як три роки. Після закінчення цього строку військова служба може бути продовжена за новим контрактом на строк не менш як три роки щоразу до досягнення віку перебування на військовій службі.
Укладення нового контракту має бути здійснено не пізніш як за три місяці до закінчення строку служби за першим контрактом.
101. З особами, зазначеними в підпункті "а" пункту 97 цього Положення, які виявили бажання служити як солдати, матроси, сержанти і старшини за контрактом у тій самій військовій частині, де вони проходять строкову службу, контракт укладається не пізніш як за десять днів до закінчення першого року служби.
Якщо військовослужбовець виявив бажання служити в іншій військовій частині, контракт має бути укладено не пізніш як за місяць до закінчення першого року служби, а після закінчення цього року військовослужбовець направляється до нового місця служби.
На вказаних військовослужбовців штаби військових частин подають службову характеристику, підписану командиром роти і вище, висновок військово-лікарської комісії про придатність до військової служби та їх особові справи.
102. Добір жінок на військову службу за контрактом, підготовка документів на них, проведення медичного огляду, призов на військову службу, направлення їх до військових частин здійснюють районні (міські) військові комісаріати в порядку, встановленому Міністром оборони України.
Після прибуття жінок до місця служби з ними укладається контракт, наказами командирів їх зараховують до списків військових частин та призначають на відповідні посади. Не пізніш як через півтора місяця ці особи приймають Військову присягу, якщо вони не приймали її раніше.
103. Контракт укладається в письмовій формі у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу, і командиром (начальником) військової частини (установи), скріплюється гербовою печаткою військової частини (установи) і зберігається кожною із сторін.
104. Контракт є підставою для видання наказу про зарахування особи до Збройних Сил України і призначення її на посаду.
105. Під час укладання контракту угодою сторін може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповідності особи службі, яку вона проходитиме. Умова про випробування повинна бути застережена в контракті. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність особи службі, на яку її приймають, командир військової частини (начальник установи) має право розірвати контракт.
106. Призначення на посади, переведення, присвоєння і позбавлення військових звань та відрядження військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, надання і продовження відпусток здійснюються в порядку, визначеному цим Положенням щодо солдатів, матросів, сержантів, старшин строкової служби. Ці військовослужбовці мають права і виконують обов'язки нарівні з військовослужбовцями строкової служби.
107. Жінки-військовослужбовці мають право на одержання всіх видів державної допомоги, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ).
108. Під час проходження служби за контрактом військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення за нормами, встановленими чинним законодавством.
109. Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом і прослужили 2 роки, мають право звільнятися з розташування військової частини чи проживати за її межами після закінчення робочого дня за умови одночасного звільнення не більш як 30 відсотків усіх військовослужбовців.
110. Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, мають право на відпустки:
а) чергові;
б) додаткові. Солдати, матроси, сержанти і старшини - жінки, крім того, користуються правом на відпустки по вагітності і пологах, по догляду за дитиною.
111. Чергові відпустки надаються за кожний рік служби за контрактом зі збереженням матеріального забезпечення. Тривалість цієї відпустки встановлюється: у разі вислуги до 10 календарних років - 30 діб, від 10 до 20 років - 35, від 20 до 25 - 40, понад 25 календарних років - 45 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
112. Чергові відпустки надаються протягом року з урахуванням інтересів служби і бажання військовослужбовця. Прийнятим на службу за контрактом після закінчення строкової служби чергова відпустка за перший рік служби може бути надана авансом.
113. Тривалість чергової відпустки в році прийняття на військову службу обчислюється пропорційно часу з дня початку військової служби до кінця року з розрахунку 2,5 дня відпустки за кожний повний місяць служби.
Відпустку тривалістю менш як 10 днів за бажанням солдата, матроса, сержанта, старшини може бути надано одночасно з черговою відпусткою в наступному році.
Солдатам, матросам, сержантам і старшинам, яких звільняють з військової служби (крім тих, що звільняються за віком або за станом здоров'я), тривалість чергової відпустки визначається з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мали б право згідно з пунктом III цього Положення, за кожний повний місяць служби в рік звільнення.
Тим, хто звільняється за віком або за станом здоров'я, відпустка надається відповідно до пункту III цього Положення.
114. За особливий характер служби, а також зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці надаються додаткові відпустки зі збереженням матеріального забезпечення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ця відпустка, а також додаткові відпустки за сімейними обставинами, у зв'язку з навчанням та з інших поважних причин на тривалість чергової відпустки не впливають.
115. За невикористану чергову відпустку військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.
116. Відпустки по вагітності і пологах, по догляду за дитиною жінкам-солдатам, матросам, сержантам, старшинам надаються в порядку, встановленому чинним законодавством.
117. Солдати, матроси, сержанти і старшини, які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби:
а) в запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;
б) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку.
118. Солдати, матроси, сержанти і старшини, які проходять службу за контрактом, можуть бути звільнені з військової служби:
а) за вислугою строку служби;
б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Окремі військовослужбовці за їх згодою можуть бути звільнені з військової служби за віком, якщо їм до досягнення граничного віку залишилось 5 і менше років за умови наявності у них права на одержання пенсії за вислугу років;
в) за станом здоров'я - на основі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
г) у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на службі;
д) після закінчення строку контракту або у зв'язку з його розірванням;
е) через сімейні обставини або інші важливі причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
є) за службовою невідповідністю;
ж) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
119. Командування військової частини (установи) має право достроково розірвати контракт і звільнити солдата, матроса, сержанта, старшину з військової служби за наявності підстав, передбачених підпунктами "б" - "г", "є" і "ж" пункту 118 цього Положення. За ініціативою військовослужбовця контракт може бути розірвано з підстав, зазначених у підпунктах "в" і "е" того ж пункту.
Про дострокове розірвання контракту командування повинно попередити військовослужбовця не пізніш як за місяць до звільнення зі служби. У цей же строк військовослужбовець має повідомити командування, якщо він виявляє намір достроково розірвати контракт.
120. Солдат, матрос, сержант, старшина, щодо якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право його оскаржити в порядку, встановленому чинним законодавством. Оскарження не зупиняє виконання рішення.
У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту незаконним військовослужбовець поновлюється на посаді, яку він займав раніше, або рівнозначній з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
121. Звільнення з військової служби провадиться наказами командирів, яким відповідно до пункту 99 цього Положення надано право прийняття солдатів, матросів, сержантів, старшин на службу за контрактом.
122. Військовослужбовці, щодо яких ведеться слідство або кримінальна справа розглядається в суді, звільненню з військової служби не підлягають до прийняття остаточного рішення у справі.
123. Солдати, матроси, сержанти, старшини, засуджені до міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі, можуть бути залишені на військовій службі за рішенням командирів (начальників), яким надано право звільнення зазначених осіб з військової служби.
Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку з незаконним засудженням або звільнені з посад, які вони займали, у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, поновлюються на військовій службі та на посадах, які вони займали, чи рівнозначних у встановленому порядку.
124. Перед закінченням строку контракту військовослужбовці направляються на огляд військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. Військовослужбовці, яких звільняють за підставами, вказаними в підпунктах "а", "д", "є", "ж" пункту 118 цього Положення, на медичний огляд не направляються.
125. У разі звільнення в запас особові справи військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, надсилаються до районного (міського) військового комісаріату за місцем проживання.
126. Солдати, матроси, сержанти, старшини проходять службу у воєнний час з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 57-68 Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками і мічманами та іншими актами законодавства, прийнятими на воєнний час.
Затверджено
Указом Президента України
від 13 травня 1993 року N 174/93
Тимчасове положення
про проходження військової служби прапорщиками
і мічманами
I. Загальні положення
1. Це Тимчасове положення (далі - Положення) визначає відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) порядок проходження військової служби прапорщиками і мічманами, їх права та обов'язки.
2. До прапорщиків і мічманів належать громадяни України, яким присвоєно встановлені Законом військові звання: в армійських частинах - прапорщик, старший прапорщик, у Військово-Морських Силах - мічман, старший мічман.
Військова служба прапорщиків і мічманів складається із служби за контрактом і виконання військового обов'язку в запасі.
3. Прапорщики і мічмани можуть перебувати на військовій службі до досягнення 40-річного віку.
4. Початком військової служби прапорщиків і мічманів вважається день від'їзду до місця служби, вказаний у розпорядженні, виданому військовим комісаріатом.
II. Прийняття на військову службу. Укладення
контракту
5. На військову службу як прапорщики і мічмани можуть бути прийняті особи віком від 19 до 25 років, які відповідають вимогам військової служби і виявили бажання добровільно на ній перебувати, з числа:
а) військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили на строковій службі не менше року;
б) військовозобов'язаних, які не мають військових звань офіцерського складу;
в) жінок з відповідною спеціальною підготовкою, які мають вищу або середню спеціальну освіту.
Перелік посад прапорщиків і мічманів, що можуть займати жінки, визначається Міністром оборони України.
6. У разі прийняття на військову службу між державою, від імені якої діє Міністерство оборони України в особі командира військової частини (начальника установи), і громадянином України укладається контракт за встановленою формою на строк не менш як п'ять років. Після закінчення цього строку військова служба може бути продовжена за новим контрактом на строк не менш як три роки щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Укладення нового контракту має бути здійснено не пізніш як за три місяці до закінчення строку служби за попереднім контрактом.
7. Прапорщики і мічмани, у яких закінчився контракт і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладення нового контракту, але не більш як до досягнення граничного віку перебування в запасі.
8. З особами, зазначеними в підпункті "а" пункту 5 цього Положення, які виявили бажання вступити на службу як прапорщики і мічмани за контрактом у тій самій військовій частині, де вони проходять строкову службу, контракт укладається не пізніш як за 10 днів до закінчення першого року служби.
Якщо військовослужбовець виявив бажання служити в іншій військовій частині, контракт має бути укладено не пізніш як за місяць до закінчення першого року служби.
9. Добір осіб, зазначених у підпунктах "б" і "в" пункту 5 цього Положення, для вступу на службу як прапорщики і мічмани, підготовка документів на них, проведення медичного огляду і направлення їх до військових частин здійснюють районні (міські) військові комісаріати в порядку, встановленому Міністром оборони України.
10. Контракт укладається в письмовій формі у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу, і командиром (начальником) військової частини (установи), скріплюється гербовою печаткою військової частини (установи)і зберігається кожною із сторін.
11. Контракт є підставою для видання наказу про зарахування особи до Збройних Сил України і призначення її на посаду. Він набуває чинності з дня підписання сторонами.
12. Під час укладення контракту може бути обумовлено угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності особи службі, яку вона проходитиме. Умова про випробування повинна бути застережена в контракті. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність особи службі, на яку її приймають, командир військової частини (начальник установи) має право розірвати контракт.
13. Командування частини (установи) не має права вимагати від військовослужбовця виконання робіт і обов'язків, не обумовлених контрактом.
14. Прийняття прапорщиків і мічманів на військову службу та продовження її строку здійснюють командир полку, прирівняні до нього особи і вище.
Рішення про продовження строку служби прапорщиків і мічманів і укладення нового контракту у військових частинах (установах), де командирам (начальникам) за їх посадою не надано такого права, приймають старші начальники з штатною категорією "полковник" і вище на підставі особистого рапорту прапорщика, мічмана та за клопотанням його безпосереднього начальника.
15. Особи, зараховані до шкіл прапорщиків і мічманів, під час навчання перебувають на становищі курсантів військових училищ.
Порядок направлення осіб на навчання в школи прапорщиків (мічманів), строки їх підготовки, а також організація підвищення кваліфікації визначаються Міністром оборони України.
III. Присвоєння військових звань
16. Військові звання прапорщиків і мічманів особам, прийнятим на військову службу, присвоюють з урахуванням їх ділових і моральних якостей, військової та спеціальної підготовки, службового досвіду, посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.
Особам, прийнятим на військову службу за контрактом як прапорщики або мічмани вперше, присвоюються військові звання відповідно прапорщика або мічмана.
17. Військові звання старшого прапорщика і старшого мічмана присвоюються прапорщикам і мічманам, які прослужили як прапорщики і мічмани 5 і більше років, причому не менш як один рік на посадах, що комплектуються старшими прапорщиками і старшими мічманами або офіцерами, а також прапорщикам і мічманам, які займають посади старшин підрозділів і командирів взводів протягом 3 років незалежно від строку перебування у військовому званні прапорщика або мічмана.
Військові звання старшого прапорщика і старшого мічмана можуть бути присвоєні також прапорщикам і мічманам:
- за високі морально-бойові якості, виявлені ними під час проходження служби, незалежно від строку служби у званні прапорщика або мічмана і займаної посади;
- за відмінну службу під час бойового чергування в порядку, встановленому Міністром оборони України;
- за бездоганну і безперервну службу прапорщиками і мічманами протягом 15 років. ( Пункт 17 доповнено абзацом згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03.96 )
18. Військові звання прапорщиків і мічманів присвоюються наказом командуючого армією, прирівняної до нього особи.
19. Прапорщики і мічмани можуть бути позбавлені військового звання посадовими особами, яким надано право присвоювати військові звання, та за вироком суду у випадках дискредитації ними своєї честі та гідності.
Особи, позбавлені військового звання "старший прапорщик", "старший мічман", які сумлінною працею зарекомендують себе позитивно, можуть бути поновлені у цьому званні посадовими особами, яким надано право присвоювати ці військові звання.
Щодо осіб, позбавлених військового звання "прапорщик", "мічман", розглядається питання про службову відповідність їх посаді, яку вони займають.
Осіб, позбавлених військового звання прапорщика або мічмана у зв'язку з незаконним засудженням, поновлюють у попередньому військовому званні командири (начальники), яким надано право видання наказів про присвоєння цього військового звання.
20. Присвоєння прапорщикам і мічманам офіцерського звання провадиться в порядку, встановленому Тимчасовим положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу.
IV. Призначення на посади, переміщення
по службі та атестування
21. Посади, що підлягають заміщенню прапорщиками і мічманами, та відповідні їм військові звання визначаються спеціальним переліком і передбачаються штатом.
22. Призначення прапорщиків і мічманів на посади провадиться наказом командира полку, прирівняних до нього осіб і вище.
23. Прапорщики і мічмани можуть бути з урахуванням ділових і моральних якостей тимчасово призначені на посади, що підлягають заміщенню молодшим офіцерським складом за умови, якщо їм не підпорядковуватимуться офіцери. ( Абзац перший пункту 23 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03.96 )
Тимчасове призначення прапорщиків і мічманів на посади молодшого офіцерського складу провадиться за наказами командирів (начальників), яким надано право призначати на ці посади осіб офіцерського складу.
У разі призначення на вказані посади офіцерів і відсутності інших вакантних посад молодшого офіцерського складу прапорщики і мічмани, які займають посади молодшого офіцерського складу, переміщуються на посади прапорщиків і мічманів наказами зазначених в абзаці другому цього пункту командирів (начальників).
24. Переміщення по службі прапорщиків і мічманів усередині військової частини, установи, військово-навчального закладу, підприємства, організації, не пов'язане з організаційними заходами, здійснюється, як правило, після закінчення періодів навчання у Збройних Силах України.
25. Переміщення прапорщика, мічмана з однієї військової частини в іншу провадиться:
а) за його проханням після закінчення строку контракту;
б) за станом здоров'я, якщо за висновком військово-лікарської комісії виконання обов'язків на посаді, яку він займає, або проходження служби в даній місцевості йому протипоказано;
в) за сімейними обставинами, якщо членам сім'ї за висновком військово-лікарської комісії проживання за місцем служби прапорщика, мічмана протипоказано;
г) у зв'язку з проведенням організаційних заходів, коли за місцем служби немає вакантних посад, що відповідають спеціальності, рівню підготовки чи досвіду роботи прапорщика, мічмана.
У зв'язку з формуванням, розгортанням, передислокацією військових частин, експлуатацією нових кораблів та в інших випадках службової потреби переміщення прапорщиків і мічманів може провадитися за рішенням командира корпусу, прирівняної до нього особи і вище.
26. Прапорщики і мічмани можуть бути відкомандировані:
а) із Збройних Сил України до Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Управління державної охорони, військ Цивільної оборони, внутрішньої та конвойної охорони та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства України, з виключенням із списків особового складу Збройних Сил України;
б) з Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ, Управління державної охорони, військ Цивільної оборони, внутрішньої та конвойної охорони та інших військових формувань, утворених згідно з чинним законодавством України, до Збройних Сил України з виключенням із списків особового складу відповідних служб, органів, формувань.
Відкомандирування прапорщиків і мічманів відповідно до цього пункту провадиться за погодженням з командуванням або керівництвом зазначених військових формувань.
У разі відкомандирування прапорщиків і мічманів за рішенням Кабінету Міністрів України у складі військової частини (підрозділу), управління або іншого формування до складу інших військових формувань їх згода не потрібна.
27. Прапорщиків і мічманів на нижчі посади переміщують:
а) у разі скорочення штатів чи проведення організаційних заходів;
б) за станом здоров'я відповідно до висновку військово-лікарської комісії;
в) у порядку дисциплінарного стягнення;
г) за особистим проханням;
д) у порядку реалізації атестаційних висновків. Переміщення прапорщиків і мічманів відповідно до підпунктів "а", "б" і "г" цього пункту здійснюється командиром полку, прирівняною до нього особою і вище, а підпунктів "в" і "д" - начальниками, яким надано таке право Дисциплінарним статутом.
Прапорщики і мічмани, переміщені на нижчі посади, в майбутньому можуть бути призначені на раніше займані або рівні посади з урахуванням досвіду роботи, ділових і моральних якостей, стану здоров'я, але не раніш як через рік.
28. Атестування прапорщиків і мічманів провадиться у зв'язку із закінченням строку служби за контрактом, а також у разі:
- підвищення та пониження на посаді;
- через 4 роки виконання обов'язків на одній посаді;
- звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;
- відкомандирування до інших міністерств та відомств. Прапорщиків і мічманів атестують їх прямі начальники від командира роти, прирівняної до нього особи і вище.
Порядок проведення атестування прапорщиків і мічманів визначається Міністром оборони України.
V. Відпустки
29. Прапорщики і мічмани, які перебувають на військовій службі, мають право на відпустки зі збереженням матеріального забезпечення:
а) чергові;
б) додаткові. Прапорщики і мічмани - жінки, крім того, користуються правом на відпустку по вагітності і пологах, по догляду за дитиною.
30. Тривалість щорічної чергової відпустки прапорщиків і мічманів, які мають вислугу до 10 календарних років, становить 30 діб, від 10 до 20 років - 35, від 20 до 25 років - 40, понад 25 календарних років - 45 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
Відпустка тривалістю 40 діб і більше на прохання прапорщика або мічмана може бути використана у два прийоми за умови, щоб основна її частина була не менш як 30 діб. ( Пункт 30 доповнено абзацом другим згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03.96 )
Прапорщики і мічмани - інваліди, а також учасники бойових дій та прирівняні до них особи щорічні чергові відпустки одержують без урахування вислуги років строком 45 діб у зручний для них час.
У разі переміщення по службі чергова відпустка після надходження до військової частини наказу про переміщення надається прапорщикам і мічманам на загальних підставах за новим місцем служби (новою посадою).
31. Чергова відпустка повинна бути надана протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу начальника від командира корпусу, прирівняної до нього особи і вище чергова відпустка за минулий рік може бути надана в 1 кварталі наступного року. Об'єднання відпусток за кілька років не дозволяється.
Прапорщики і мічмани, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до відповідних категорій для встановлення пільг і компенсацій, щорічну відпустку використовують у зручний для них час. Вони мають право на отримання додаткової відпустки зі збереженням матеріального забезпечення строком 14 робочих днів на рік.
Тривалість чергової відпустки в році прийняття на військову службу обчислюється пропорційно часу з дня початку військової служби до кінця року з розрахунку 2,5 дня відпустки за кожний повний місяць служби.
Відпустка тривалістю менш як 10 днів за бажанням прапорщиків і мічманів може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році.
Прапорщикам і мічманам, яких звільняють з військової служби (крім тих, що звільняються за віком або за станом здоров'я), тривалість чергової відпустки визначається з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мали б право згідно з пунктом 30 цього Положення, за кожний повний місяць служби в рік звільнення.
Тим, хто звільняється за віком або станом здоров'я, відпустка надається відповідно до пункту 30 цього Положення.
Прапорщикам і мічманам, накази про звільнення яких підписані у минулому році, але які не виключені зі списків військової частини, відпустка за період служби у поточному році не надається. ( Пункт 31 доповнено абзацом згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03.96 )
32. Прапорщикам і мічманам, які захворіли під час чергової відпустки, відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється командиром (начальником), який надав відпустку, на підставі відповідної довідки, засвідченої лікарем і начальником (головним лікарем) лікувального закладу.
Прапорщики і мічмани, затверджені кандидатами на навчання, чергову відпустку одержують з урахуванням повного її використання до від'їзду на навчання, а ті, які навчаються у вищих військово-навчальних закладах, після закінчення навчального року (присвоєння офіцерського звання).
У період, коли прапорщики і мічмани не займають штатних посад, час чергової відпустки вилучається із загальної тривалості перебування їх у розпорядженні відповідних командирів (начальників).
33. За особливий характер служби, а також шкідливі умови праці прапорщикам і мічманам надаються щорічні додаткові відпустки зі збереженням матеріального забезпечення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особам, які мають право на додаткову відпустку за кількома підставами, відпустка надається за однією з них.
34. Додаткові відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин можуть бути надані тривалістю до 10 діб.
35. Відпустка через хворобу надається на підставі висновків військово-лікарської комісії. Тривалість цієї відпустки визначається характером захворювання. В цілому час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах і у відпустці через хворобу не повинен перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли чинним законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). Цей строк може бути продовжено рішенням командира корпусу, прирівняними до нього особами і вище на підставі висновку лікувального закладу. Після закінчення встановленого строку безперервного перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці через хворобу (з урахуванням продовження цього строку) прапорщики і мічмани підлягають огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність їх до військової служби.
У разі звільнення прапорщиків і мічманів з військової служби відпустка через хворобу не надається.
36. Прапорщикам і мічманам, що навчаються у військово-навчальних закладах, під час перерви навчальних занять надається додаткова (канікулярна) відпустка, тривалість якої визначається навчальними планами, вона не зараховується до чергової відпустки.
37. Відпустки по вагітності і пологах, по догляду за дитиною прапорщикам і мічманам - жінкам надаються в порядку, встановленому чинним законодавством.
VI. Права і обов'язки
38. Прапорщики і мічмани мають усю повноту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і виконують усі обов'язки громадян України, передбачені Конституцією і законами України.
Права і обов'язки прапорщиків і мічманів, що випливають з умов військової служби, визначаються законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ), "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ), військовими статутами, цим Положенням та умовами контракту.
39. За сумлінне виконання службових обов'язків, досягнуті показники на доручених ділянках прапорщики і мічмани можуть бути морально і матеріально заохочені.
40. Прапорщики і мічмани одержують за рахунок держави матеріальне забезпечення за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
41. Прапорщики і мічмани мають право на навчання у військово-навчальних закладах, у цивільних вищих і середніх навчальних закладах без відриву від служби.
42. Пенсійне забезпечення прапорщиків і мічманів та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ), а прапорщиків і мічманів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - також і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).
43. Прапорщики і мічмани, які перебувають на військовій службі, зобов'язані:
а) самовіддано служити народові України, постійно зміцнювати бойову готовність, сумлінно і чесно виконувати взятий на себе військовий обов'язок;
б) постійно підвищувати свою професійну майстерність, знати і вміло застосовувати зброю і бойову техніку, підвищувати бойову підготовку підлеглих, зміцнювати військову дисципліну;
в) неухильно додержувати Конституції та законів України, зберігати честь і гідність військового звання, виконувати вимоги військової присяги і військових статутів, виявляти високу пильність, зберігати державну і військову таємницю;
г) постійно дбати про поліпшення організації життя і діяльності підлеглих та їх виховання, виявляти ініціативу і творчість під час виконання службових завдань, винахідливість у бойовій обстановці, бути прикладом високої сумлінності, відповідального ставлення до виконання наказів і розпоряджень старших командирів і начальників.
44. За порушення військової дисципліни, адміністративні правопорушення, заподіяння матеріальної шкоди і вчинення злочину прапорщики і мічмани несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
VII. Звільнення з військової служби
45. Звільнення прапорщиків і мічманів з військової служби здійснюється:
а) в запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі та за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;
б) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.
Порядок представлення прапорщиків і мічманів до звільнення з військової служби визначається Міністром оборони України.
46. Прапорщиків і мічманів звільняють з військової служби:
а) за вислугою строку служби;
б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Окремі прапорщики і мічмани за їх згодою можуть бути звільнені з військової служби за віком, якщо їм до досягнення встановленого граничного віку залишилося 5 і менше років за умови наявності у них права на одержання пенсії за вислугу років;
в) за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
г) у зв'язку зі скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі;
д) після закінчення строку контракту або у зв'язку з його достроковим розірванням;
е) через сімейні обставини або інші важливі причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
є) за службовою невідповідністю;
ж) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
47. Командування військової частини (установи) має право достроково розірвати контракт і звільнити прапорщика (мічмана) з військової служби за наявності підстав, передбачених підпунктами "б" - "г", "є" і "ж" пункту 46 цього Положення. За ініціативою прапорщика (мічмана) контракт може бути розірвано з підстав, зазначених у підпунктах "в" і "е" того ж пункту.
Про дострокове розірвання контракту командування повинно попередити військовослужбовця не пізніш як за місяць до звільнення зі служби. У цей же строк прапорщик (мічман) має повідомити командування, якщо він виявляє намір достроково розірвати контракт.
48. Прапорщик (мічман), щодо якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право його оскаржити в порядку, встановленому чинним законодавством. Оскарження не зупиняє виконання рішення.
У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту незаконним прапорщик (мічман) поновлюється на посаді, яку займав раніше, або рівнозначній з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
49. Звільнення з військової служби провадиться наказами начальників від командуючого армією, прирівняних до нього осіб і вище.
50. Прапорщики і мічмани, щодо яких ведеться слідство або кримінальна справа розглядається в суді, звільненню з військової служби не підлягають до прийняття остаточного рішення у справі.
51. Прапорщики і мічмани, засуджені до міри покарання, не зв'язаної з позбавленням волі, можуть бути залишені на військовій службі за рішенням командирів (начальників), яким надано право звільнення зазначених осіб з військової служби.
Прапорщики і мічмани, звільнені з військової служби у зв'язку з незаконним засудженням або звільнені з посад, які вони займали, у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, поновлюються на військовій службі та на посадах, які вони займали, чи рівнозначних у встановленому порядку.
52. Прапорщикам і мічманам, які бездоганно прослужили 20 років і більше (у тому числі в пільговому обчисленні), а тим, хто має особливі заслуги перед Збройними Силами України, незалежно від вислуги років, у разі звільнення в запас або відставку наказами начальників, що здійснюють звільнення, надається право носити військову форму одягу, крім осіб, звільнених з військової служби відповідно до підпунктів "є", "ж" пункту 46 цього Положення.
53. Днем звільнення з військової служби прапорщиків і мічманів вважається день, з якого вони стали на військовий облік у військовому комісаріаті у зв'язку зі звільненням з військової служби, але не пізніше строку, вказаного у приписі.
54. Зміна місця дислокації військової частини не може бути підставою для дострокового звільнення прапорщиків і мічманів з військової служби, а також для переведення їх до іншої частини.
55. Прапорщики і мічмани, які померли, загинули, безвісно відсутні, а також які пропали безвісти, виключаються зі списків особового складу Збройних Сил України в порядку, що встановлюється Міністром оборони України.
VIII. Особливості проходження військової
служби у воєнний час
56. Прапорщики і мічмани проходять службу у воєнний час з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом та іншими актами законодавства, прийнятими на воєнний час.
57. У разі оголошення мобілізації:
а) прапорщики і мічмани, які перебувають на цей час у лавах Збройних Сил України, а також військовозобов'язані, призвані на збори, затримуються до особливого розпорядження. Накази про звільнення з військової служби прапорщиків і мічманів, не виключених зі списків особового складу військової частини, підлягають скасуванню, крім наказів про звільнення у відставку через хворобу. Ці особи стають до виконання обов'язків за попередніми посадами, а якщо їх зайнято, призначаються на інші вакантні посади. Звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту зупиняється до скасування воєнного часу;
б) усі відпустки (за винятком відпусток через хворобу, по вагітності і пологах та догляду за дитиною) припиняються, і прапорщики та мічмани, які перебувають у відпустці, повинні негайно повернутися до місця служби;
в) прапорщики і мічмани запасу з'являються в пункти і строки, вказані в їх мобілізаційних приписах, одержуваних повістках або в наказах районних (міських) військових комісарів.
Прапорщики і мічмани, які не повернулися своєчасно без поважних причин з відпустки до місця служби або не з'явилися після оголошення мобілізації до вказаних пунктів і в зазначені строки, несуть відповідальність за законами воєнного часу.
58. Призов прапорщиків і мічманів запасу у разі оголошення мобілізації та наступні призови провадяться військовими комісаріатами відповідно до наказів Міністра оборони України, що видаються на підставі Указу Президента України.
59. Склад прапорщиків і мічманів поновлюється особами, яким присвоєно військове звання відповідно до пункту 16 цього Положення, з урахуванням потреби в них Збройних Сил України.
60. Військові звання прапорщика і мічмана присвоюються:
а) солдатам, матросам, сержантам і старшинам, які мають вищу або середню спеціальну освіту, споріднену за профілем підготовки з відповідною військовою спеціальністю, і призначені на посади прапорщиків і мічманів;
б) сержантам і старшинам, які призначені на посади прапорщиків і мічманів і успішно виконують обов'язки за цими посадами не менш як три місяці, а в діючій армії і на діючому флоті - незалежно від строку виконання обов'язків;
в) жінкам з відповідною спеціальною підготовкою, які мають вищу або середню спеціальну освіту, призвані на військову службу і призначені на посади прапорщиків і мічманів.
Військові звання старшого прапорщика і старшого мічмана присвоюються прапорщикам і мічманам, які прослужили на посадах, що підлягають комплектуванню старшими прапорщиками, старшими мічманами або офіцерами, не менш як три місяці (в діючій армії і на діючому флоті - незалежно від строку служби на цих посадах), а також прапорщикам і мічманам, які займають посади прапорщиків і мічманів і бездоганно прослужили протягом року, а в діючій армії та на діючому флоті - не менш як п'ять місяців.
61. Військові звання прапорщиків і мічманів присвоюються наказом командира дивізії, прирівняної до нього особи і вище.
62. Право позбавлення військового звання прапорщика і мічмана має командир (начальник), що займає посаду на один ступінь вище за командира (начальника), який присвоїв це звання.
63. Особам, позбавленим військового звання прапорщика і мічмана, може бути присвоєно наказом командира дивізії, прирівняної до нього особи і вище військове звання прапорщика і мічмана, якщо вони в майбутньому зарекомендують себе гідними займати посади прапорщика і мічмана.
64. Переміщення прапорщиків і мічманів з однієї частини в іншу провадиться в разі потреби укомплектування або з метою більш доцільного використання прапорщиків і мічманів наказами начальників від командира дивізії, прирівняної до нього особи і вище.
65. Атестування прапорщиків і мічманів провадиться лише в разі представлення їх до присвоєння офіцерського звання.
66. Прапорщикам і мічманам може надаватися відпустка тривалістю до 10 днів, не рахуючи часу на дорогу, командирами дивізій, прирівняними до них особами і вище.
67. Лікування прапорщиків і мічманів повинно бути закінчено в лікувальному закладі. У виняткових випадках на підставі висновків військово-лікарської комісії командиром військової частини (а в разі виключення зі списків особового складу частини - начальником військово-лікувального закладу) може бути надана додаткова відпустка через хворобу тривалістю до 30 діб. Після закінчення цього строку за висновком військово-лікарської комісії відпустка через хворобу може бути продовжена на такий самий строк, а в разі відповідних медичних показань - продовжена ще раз.
В цілому відпустка через хворобу не повинна перевищувати трьох місяців. Після закінчення відпустки через хворобу військово-лікарська комісія визначає ступінь придатності прапорщика (мічмана) до військової служби.
68. Прапорщики і мічмани, які перебувають на військовій службі та визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до неї зі зняттям з військового обліку, звільняються у відставку за станом здоров'я, а ті, що визнані непридатними до військової служби з переоглядом через 6 або 12 місяців, звільняються в запас за станом здоров'я із зазначенням у наказі про звільнення про переогляд після закінчення зазначених строків.
Звільнення з військової служби прапорщиків і мічманів, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби з переоглядом через 6 або 12 місяців, провадиться командирами дивізій, прирівняними до них особами і вище, а також командуючими військами фронтів і флотами за місцем розташування лікувального закладу незалежно від підлеглості звільнюваних.
Затверджено
Указом Президента України
від 13 травня 1993 року N 174/93
Тимчасове положення
Про проходження військової служби особами
офіцерського складу
I. Загальні положення
1. Це Тимчасове положення (далі - Положення) визначає відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) порядок проходження військової служби особами офіцерського складу, їх права та обов'язки.
2. До офіцерського складу належать громадяни України, яким присвоєно встановлені Законом військові звання від молодшого лейтенанта і вище*.
Військова служба осіб офіцерського складу включає військову службу за контрактом, призовом та службу в запасі.
* У пунктах цього Положення, в яких згадуються армійські військові звання, йдеться також і про прирівняні флотські військові звання.
3. Офіцерський склад залежно від військових звань поділяється на:
молодший офіцерський склад (від молодшого лейтенанта до капітана включно);
старший офіцерський склад (від майора до полковника включно);
вищий офіцерський склад (від генерал-майора до генерала армії України включно).
4. Відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) особам офіцерського складу присвоюються такі військові звання:
Армійські Флотські
Молодший офіцерський склад
молодший лейтенант молодший лейтенант
лейтенант лейтенант
старший лейтенант старший лейтенант
капітан капітан-лейтенант
Старший офіцерський склад
майор капітан 3 рангу
підполковник капітан 2 рангу
полковник капітан 1 рангу
Вищий офіцерський склад
генерал-майор контр-адмірал
генерал-лейтенант віце-адмірал
генерал-полковник адмірал
генерал армії України.
До військових звань громадян, які перебувають у запасі чи у відставці, додаються слова відповідно "запасу" або "у відставці".
До військових звань офіцерського складу медичної служби і юстиції додаються відповідно слова "медичної служби" і "юстиції". ( Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03.96 )
5. Офіцерський склад, що перебуває на військовій службі, комплектується:
а) за контрактом у добровільному порядку:
випускниками військово-навчальних закладів, яким присвоєно офіцерське звання;
офіцерами запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі;
жінками віком до 35 років, яким присвоєно військове звання офіцерського складу;
б) за призовом - офіцерами, призваними на військову службу із запасу.
6. Особи офіцерського складу перебувають на військовій службі до досягнення такого граничного віку:
молодші лейтенанти, лейтенанти, старші лейтенанти, капітани - 40 років
майори, підполковники - 45 років
полковники - 50 років
генерал-майори, генерал-лейтенанти - 55 років
генерал-полковники - 60 років
генерали армії України - 65 років.
7. Офіцерам, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на посаді, що вони займають, та офіцерам - кандидатам наук (доцентам), придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, Міністром оборони України може бути продовжено строк служби до 5 років, а докторам наук (професорам) - до 10 років.
II. Прийняття на військову службу. Укладення
контракту
8. На військову службу на добровільних засадах на посади офіцерського складу приймають осіб, зазначених у підпункті "а" пункту 5 цього Положення.
9. У разі прийняття на військову службу між державою, від імені якої діє Міністерство оборони України в особі командира військової частини (начальника установи), і громадянином України укладається контракт за встановленою формою.
10. Перший контракт для проходження військової служби на посадах офіцерського складу укладається:
з офіцерами - на строк від 5 до 10 років;
з курсантами військово-навчальних закладів після закінчення першого курсу - на строк від 5 до 10 років;
з офіцерами, які добровільно вступили на військову службу із запасу, на строк не менш як 3 роки.
Після закінчення зазначених строків військової служби вона може бути продовжена за новим контрактом на строк не менш як 3 роки щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
11. Добір офіцерів, які виявили бажання служити у Збройних Силах України, провадиться військовими комісаріатами у порядку, встановленому Міністром оборони України.
12. Контракт укладається в письмовій формі у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу, і командиром (начальником) військової частини (установи), скріплюється гербовою печаткою військової частини (установи)і зберігається кожною із сторін.
13. Контракт є підставою для видання наказу про зарахування особи до складу Збройних Сил України і призначення на посаду. Він набуває чинності з моменту підписання сторонами.
14. Під час укладання контракту може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності особи службі, яку вона проходитиме. Умова про випробування повинна бути застережена в контракті. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність особи службі, на яку її приймають, командир військової частини (начальник установи) протягом цього строку має право розірвати контракт.
15. Командування частини (установи) не має права вимагати від військовослужбовця виконання робіт і обов'язків, не обумовлених контрактом.
III. Присвоєння, позбавлення військового звання та
поновлення у військовому званні
16. Військові звання офіцерського складу присвоюються військовослужбовцям і військовозобов'язаним з урахуванням їх професійно-психологічних якостей, організаторських здібностей, військової та спеціальної підготовки, досвіду служби, посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.
17. Військове звання молодшого лейтенанта присвоюється:
а) солдатам, матросам, сержантам і старшинам з вищою освітою, які пройшли навчальні збори і склали іспити за програмою підготовки офіцерів запасу перед закінченням строкової військової служби;
б) військовозобов'язаним з вищою освітою після проходження строкової військової служби та зборів для підготовки офіцерів запасу і складання відповідних іспитів;
в) курсантам, випускникам вищих військово-навчальних закладів і студентам військових кафедр (факультетів, відділень військової підготовки) вищих навчальних закладів після їх закінчення з рівнем підготовки не нижче як бакалавр;
г) випускникам вищих навчальних закладів, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби у мирний час (обмежено придатними другого ступеня у воєнний час) внаслідок каліцтва, одержаного за обставин, не пов'язаних з проходженням військової служби;
( Підпункт "д" пункту 17 виключено на підставі Указу Президента N 587/97 від 27.06.97 ) д) курсантам і слухачам військово-навчальних закладів з п'яти- і шестирічним строком навчання під час переведення на останній курс;
е) військовослужбовцям, які мають вищу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю, під час атестування до офіцерського складу запасу;
є) прапорщикам і мічманам, які мають вищу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю і призначені на посади офіцерського складу та успішно виконують службові обов'язки, з урахуванням віку і наявності потреби в офіцерах даної спеціальності, а також під час звільнення їх з військової служби в запас за умови перебування на військовій службі на посадах прапорщиків і мічманів не менш як 5 років;
ж) жінкам до 30 років, які мають середню спеціальну освіту, споріднену з відповідною військовою освітою, і перебувають у запасі;
з) жінкам, які мають вищу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю, в разі прийняття на військову службу для призначення на посади офіцерського складу або переміщення на ці посади з посад солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів, і успішно виконують службові обов'язки.
18. Військове звання молодшого лейтенанта у воєнний час присвоюється:
а) військовослужбовцям, які закінчили військово-навчальні заклади за скороченою програмою навчання або курси підготовки молодших офіцерів;
б) прапорщикам і мічманам з середньою спеціальною освітою, спорідненою з військовою спеціальністю, які призначені на посади офіцерського складу і успішно виконують службові обов'язки;
в) військовослужбовцям, які призначені на посади офіцерського складу діючої армії (флоту) й успішно виконують службові обов'язки;
г) військовослужбовцям з вищою освітою, які закінчили військово-навчальні заклади за скороченою програмою або курси підготовки молодших офіцерів;
д) жінкам, зазначеним у підпунктах "ж" і "з" пункту 17 цього Положення.
19. Військове звання лейтенанта присвоюється:
а) випускникам вищих військово-навчальних закладів, кафедр (факультетів, відділень) військової підготовки вищих навчальних закладів з рівнем підготовки не нижче магістра, а також курсантам і студентам, зарахованим до цих закладів до 1993 року. Звання лейтенанта запасу військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, присвоюється безпосередньо після закінчення військово-навчального закладу;
б) молодшим лейтенантам, у яких закінчився встановлений строк вислуги в цьому військовому званні, та тим, які мають вищу освіту з рівнем магістра, незалежно від строку вислуги у званні.
20. Перше офіцерське звання військовослужбовцям присвоюється Міністром оборони України.
21. Чергові військові звання молодшого і старшого офіцерського складу військовослужбовцям присвоюються:
а) до капітана включно - командуючими арміями, командирами військових корпусів; ( Підпункт "а" пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03.96 )
б) до майора включно - командуючими видами Збройних Сил України, військами військових округів (оперативних командувань); ( Підпункт "б" в редакції Указу Президента N 200/96 від 20.03.96)
в) до підполковника включно - заступниками Міністра оборони України; (Пункт 21 доповнено підпунктом "в" згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03. 96)
г) до полковника включно - Міністром оборони України.
22. Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям присвоюються Президентом України за поданням Міністра оборони України.
23. Чергові військові звання молодшого і старшого офіцерського складу військовослужбовцям присвоюються в послідовному порядку за наявності відповідних показників професійно-психологічного добору, позитивної атестації та відповідності чергового звання військовому званню, передбаченому штатною посадою, яку вони займають, і після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні.
24. Чергове військове звання офіцерського складу до полковника включно може бути присвоєно Міністром оборони України в порядку заохочення, достроково, після закінчення, як правило, не менш як половини встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні за зразкове виконання обов'язків військової служби, високі показники в бойовій підготовці, зміцненні військової дисципліни за умови, що він займає цю посаду не менш як один рік. ( Пункт 24 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03.96 )
25. Чергове військове звання офіцерського складу до полковника включно слухачам Військової академії Збройних Сил України, ад'юнктам і докторантам за умови позитивної атестації присвоюється з додержанням вимог пункту 23 цього Положення: під час навчання - за умови відповідності чергового військового звання званню за штатною посадою, яку офіцер займав перед вступом до навчального закладу, без урахування змін у штаті військового звання (підвищення чи пониження) за цією посадою, внесених після вступу офіцера до навчального закладу; в разі закінчення навчального закладу (ад'юнктури, докторантури) - за умови відповідності чергового військового звання званню за штатною посадою, на яку офіцер призначається після закінчення навчання.
26. Документи на присвоєння офіцерам військового звання подаються начальнику, який має право присвоювати це військове звання, не пізніш як за місяць до закінчення встановленого строку вислуги у званні.
27. Подання на присвоєння чергового військового звання полковника, а також чергового військового звання достроково розглядаються військовими радами округів (оперативних командувань), видів Збройних Сил України, а військового звання вищого офіцерського складу, крім того, - вищою атестаційною комісією Міністерства оборони України. ( Абзац перший пункту 24 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03.96 )
Представлення до присвоєння чергових військових звань осіб офіцерського складу, які мають істотні недоліки у професійно-психологічній підготовці, на належному рівні не виконують службові обов'язки, не провадиться до усунення недоліків. Рішення про затримку такого подання приймає прямий начальник від командира окремого батальйону, полку, прирівняних до них осіб і вище та атестаційна комісія, про що видається наказ.
Особи офіцерського складу, засуджені умовно або з відстрочкою виконання вироку і залишені на військовій службі відповідно до пункту 68 цього Положення, протягом установленого судом іспитового строку або строку відстрочки виконання вироку до присвоєння чергового військового звання не представляються.
27-1. Подання про присвоєння військового звання генерал-майора полковникам, які займають посади командира з'єднання і вище, може бути внесено не раніш як через два роки перебування на посаді за штатною категорією вищого офіцерського складу, а тим, які займають інші штатні посади вищого офіцерського складу, - не раніш як через три роки перебування на посаді. ( Указ доповнено пунктом 27-1 згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03.96 )
28. Для офіцерів, які перебувають на військовій службі (крім офіцерів льотного складу авіації та офіцерів підводного плавання), встановлюються такі строки вислуги у військовому званні:
молодшого лейтенанта - 2 роки
лейтенанта - 2 роки
старшого лейтенанта - 3 роки
капітана - 3 роки
майора - 4 роки
підполковника - 5 років.
Для офіцерів, які закінчили військово-навчальні заклади:
із золотою медаллю;
з дипломом з відзнакою;
з п'ятирічним і більше термінами навчання, встановлюється строк вислуги у військовому званні молодшого лейтенанта (лейтенанта) один рік. ( Абзац другий пункту 28 в редакції Указу Президента N 418/95 від 02.06.95 )
Для офіцерів льотного складу авіації та офіцерів підводного плавання за переліком посад, затвердженим наказом Міністра оборони України, встановлюються такі строки вислуги у військовому званні:
молодшого лейтенанта - 1 рік
лейтенанта - 2 роки
старшого лейтенанта - 2 роки
капітана - 3 роки
майора - 3 роки
підполковника - 4 роки.
Строки вислуги у військових званнях полковника і вище не встановлюються.
Строк вислуги у присвоєному офіцерові званні обчислюється від дня присвоєння цього звання.
Офіцерам, призваним на військову службу із запасу, прийнятим за контрактом і призначеним на посади, до строку вислуги у військовому званні зараховується час перебування їх у військовому званні в запасі. ( Пункт 28 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03.96 )
29. Строк вислуги у військовому званні особам офіцерського складу, переатестованим на рівноцінне військове звання, обчислюється з дня підписання наказу про присвоєння їм військового звання, яке вони мали до переатестації.
У разі прийняття на військову службу для заміщення посад офіцерського складу осіб середнього і старшого начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, їм присвоюються військові звання офіцерського складу Збройних Сил України з додержанням вимог пункту 16 цього Положення. Якщо цим особам присвоюється офіцерське звання, рівноцінне їх спеціальному званню, присвоєння провадиться шляхом переатестації.
30. Офіцери можуть бути позбавлені військового звання посадовими особами, яким надано право присвоювати військові звання, та за вироком суду у випадках дискредитації ними честі та гідності.
Офіцери, позбавлені військового звання, поновлюються в колишньому військовому званні незалежно від штатної посади, яку вони займають, не раніш як через рік з дня позбавлення за умови позитивної атестації, наказами начальників, які прийняли рішення про позбавлення військового звання, прирівняних до них осіб і вище. До поновлення офіцера в колишньому військовому званні та присвоєння йому чергового звання повторне позбавлення військового звання не допускається.
Особи офіцерського складу, позбавлені військового звання у зв'язку з незаконним засудженням, поновлюються в колишньому військовому званні: молодшого і старшого офіцерського складу - Міністром оборони України, а вищого офіцерського складу - Президентом України.
IV. Призначення на посаду, переміщення і
просування по службі
31. Військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються в штатах військових частин, кораблів, органів управління, установ, військових навчальних закладів.
Посади, що підлягають заміщенню особами офіцерського складу, і відповідні їм військові звання визначаються спеціальним переліком. Перелік посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського складу, затверджується Президентом України за поданням Міністра оборони України, а посад, що підлягають заміщенню особами молодшого і старшого офіцерського складу, - Міністром оборони України.
32. Міністр оборони України призначається відповідно до Конституції України ( 888-09 ).
Призначення на посади заступників Міністра оборони України, командуючих видами Збройних Сил України, військами військових округів (оперативних командувань), командуючих арміями провадиться Президентом України за поданням Міністра оборони України.
33. Осіб офіцерського складу призначають на штатні посади прямі начальники відповідно до їх компетенції в порядку, що встановлюється Міністром оборони України.
Під час призначення осіб офіцерського складу на посади додержують таких вимог:
а) посади офіцерського складу комплектуються офіцерами, які перебувають на військовій службі, з урахуванням їх досвіду і шляхом професійно-психологічного добору. Тимчасове заміщення цих посад іншими особами (прапорщиками, мічманами, службовцями) допускається в порядку, що визначається Міністром оборони України;
б) у разі призначення на посади та переміщення по службі особи офіцерського складу мають бути використані за основною або спорідненою спеціальністю чи набутим досвідом. Якщо виникає необхідність використання офіцерів на посадах за новою спеціальністю, їх призначенню повинна передувати перепідготовка на відповідних курсах (зборах);
в) офіцери, які закінчили вищі військово-навчальні заклади, а також призвані на військову службу із запасу, направляються після випуску (призову із запасу) до військ і на кораблі. Жінки-військовослужбовці призначаються на посади офіцерського складу за переліком посад, що затверджується Міністром оборони України.
Осіб офіцерського складу, які закінчили академії, призначають на посади, що підлягають заміщенню випускниками академії, за переліком посад, що затверджується Міністром оборони України. Допускається призначення окремих випускників академій на інші посади на мінімальний (не більш як два роки) строк з метою набуття практичного досвіду керівництва військами або штабної роботи;
г) переміщення по службі осіб офіцерського складу, не пов'язане з організаційними заходами, направленням на навчання, призначенням на посади випускників військово-навчальних закладів, звільненням з військової служби, провадиться після закінчення зимового і літнього періодів навчання у Збройних Силах України, а осіб командного і професорсько-викладацького складу військово-навчальних закладів, військових кафедр (факультетів, відділень) військової підготовки вищих навчальних закладів - після закінчення навчального року;
д) переміщення по службі осіб офіцерського складу провадиться, як правило, без зарахування в розпорядження відповідних командирів (начальників). Призначення на посади осіб офіцерського складу, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), провадиться в можливо короткий строк, але не пізніш як через два місяці з дня звільнення з попередньої посади. Випускники військово-навчальних закладів призначаються на відповідні вакантні посади після закінчення військово-навчального закладу, а зараховані в розпорядження відповідних командирів (начальників) - безпосередньо після їх прибуття в округ (оперативне командування), на флот з відпустки, наданої у зв'язку із закінченням військово-навчального закладу; офіцери, призвані на військову службу із запасу, призначаються на посади не пізніш як через місяць з дня, коли вони вибули до місця служби, вказаного в приписі військового комісаріату;
е) у разі необхідності термінового заміщення вакантної посади, а також на період відпустки по вагітності і пологах чи відпустки по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку жінок-офіцерів дозволяється тимчасове покладення обов'язків, передбачених цією посадою, на іншого військовослужбовця. До тимчасового виконання таких обов'язків можуть допускати прямі начальники від командира полку, прирівняної до нього особи і вище;
є) необхідність і терміновість переміщення осіб офіцерського складу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, визнаних військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я до нестройової служби у мирний час, з посад, що вони займають, на інші посади, обов'язки за якими вони можуть виконувати з урахуванням стану здоров'я, показників професійно-психологічного добору, підготовки і досвіду служби, визначаються прямим начальником від командира військової частини і вище на підставі висновку військово-лікарської комісії.
Особи офіцерського складу, визнані за станом здоров'я непридатними до льотної роботи, служби на підводних човнах, надводних кораблях, у повітряно-десантних військах або до роботи у спецспорудах, але не досягли граничного віку перебування на військовій службі та за станом здоров'я придатні до військової служби або придатні до нестройової служби у мирний час, призначаються на посади, не пов'язані з виконанням льотної роботи, службою на підводних човнах, надводних кораблях, у повітряно-десантних військах чи роботою у спецспорудах;
ж) переміщення по службі в іншу місцевість осіб офіцерського складу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, визнані придатними до військової служби або придатними до нестройової служби у мирний час, але мають потребу за станом свого здоров'я або станом здоров'я членів сім'ї у зміні місця служби (проживання), провадиться за рішенням відповідних начальників на підставі висновку військово-лікарської комісії;
з) особам офіцерського складу, які перебувають у близькому спорідненні чи свояцтві (батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя), не дозволяється проходити службу в одній військовій частині (управлінні, установі, військово-навчальному закладі, на підприємстві, в організації, з'єднанні, об'єднанні до округу, флоту включно), якщо проходження ними військової служби пов'язано з безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю одного з них іншому;
и) призначення осіб офіцерського складу за сумісництвом у військових частинах, установах, військово-навчальних закладах, на підприємствах і в організаціях забороняється, крім випадків, що визначаються Міністром оборони України.
34. Переміщення по службі осіб офіцерського складу провадиться:
а) на вищі посади - шляхом просування по службі;
б) на рівноцінні посади - у разі службової потреби (зміни штатів, організаційних заходів) чи проведення планової заміни в місцевостях із встановленим строком служби, а також з метою більш доцільного використання військовослужбовців;
в) у зв'язку з вступом до навчального закладу із звільненням з посади, а також в разі призначення на посаду після закінчення навчання;
г) на нижчі посади - на підставах, передбачених пунктом 36 цього Положення;
д) для роботи в державних органах і організаціях - за особистою згодою офіцера.
Рішення про переміщення по службі офіцера приймається відповідним командиром (начальником) з урахуванням висновку атестаційної комісії та думки його безпосереднього начальника.
35. Просування по службі осіб офіцерського складу провадиться відповідно до професійних і моральних якостей, досягнутих результатів і виявлених здібностей, а також з урахуванням виконання завдань у складних умовах служби.
У військових частинах, з'єднаннях, об'єднаннях, установах, військово-навчальних закладах, видах Збройних Сил України, управліннях Міністерства оборони України створюється з урахуванням висновку атестаційної комісії резерв кандидатів для просування по службі та направлення на навчання. Рішення про зарахування до резерву і виключення з нього доводиться до відома офіцерського складу військової частини.
Питання щодо кандидатів, які рекомендуються для призначення на керівні посади, від командира полку, прирівняної до нього особи і вище, розглядаються на відповідних військових радах у порядку, що визначається Міністром оборони України.
Особи офіцерського складу, засуджені умовно або з відстрочкою виконання вироку і залишені на військовій службі в порядку, передбаченому пунктом 68 цього Положення, протягом установленого судом іспитового строку або терміну відстрочки виконання вироку до просування по службі не представляються.
36. Переміщення осіб офіцерського складу з вищих посад на нижчі може проводитися:
а) у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів;
б) за станом здоров'я відповідно до висновку військово-лікарської комісії;
в) на посади з меншим обсягом роботи, виходячи з професійно-психологічних, ділових і моральних якостей;
г) у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту;
д) за віком або сімейними обставинами - за згодою військовослужбовця;
е) за висновком атестаційної комісії. Переміщення осіб офіцерського складу з вищих посад на нижчі за підставами, передбаченими підпунктами "а", "б" і "д" цього пункту, провадиться прямими начальниками в межах наданих їм прав, якщо немає можливості призначити їх на рівноцінну посаду у відповідному виді Збройних Сил України.
Переміщення осіб офіцерського складу на посади за підставами, передбаченими підпунктами "в", "г" та "е" цього пункту, провадиться начальниками, яким надано таке право Дисциплінарним статутом.
У наказі про переміщення офіцера з вищої посади на нижчу зазначається підстава переміщення, передбачена цим пунктом.
Особи офіцерського складу, переміщені з вищих посад на нижчі, можуть просуватися по службі з додержанням вимог, передбачених пунктом 35 цього Положення, та з урахуванням стану їх здоров'я, а понижені в посаді в порядку дисциплінарного стягнення, - крім того, після закінчення строку стягнення. Особи офіцерського складу, які переміщені на нижчі посади у зв'язку з організаційними заходами і за скороченням штатів і відповідають вимогам, передбаченим для заміщення посад, рівноцінних колишнім посадам, користуються переважним правом просування по службі.
37. Переміщення осіб офіцерського складу - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з вищих посад на нижчі без їх згоди не допускається, за винятком підстав, передбачених підпунктами "в", "г", "е" пункту 36 цього Положення. У разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів за цими особами зберігається переважне право залишення за місцем служби чи першочергове право призначення на вакантні посади. Якщо їх переміщено на нижчеоплачувані посади, вони мають право одержувати колишній посадовий оклад за новим місцем служби.
38. Порядок переміщення осіб офіцерського складу між видами Збройних Сил України, об'єднаннями, з'єднаннями і військовими частинами та призначення осіб офіцерського складу у військових комісаріатах, на військових кафедрах (факультетах, відділеннях) військової підготовки вищих навчальних закладів провадиться в порядку, що встановлюється Міністром оборони України.
39. Особи офіцерського складу, яких переміщують по службі, мають вибути до нового місця служби після здачі справ і посади, але не пізніш як через місяць з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про переміщення по службі, крім випадків, коли офіцер перебуває в черговій відпустці чи на лікуванні.
40. Особи офіцерського складу за їх згодою можуть бути відряджені до державних органів, Товариства сприяння обороні України, Академії наук України та інших галузевих академій наук для виконання робіт оборонного характеру із залишенням на військовій службі. Перелік посад, які можуть займати особи офіцерського складу, визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про відрядження осіб офіцерського складу приймає Кабінет Міністрів України за поданням заінтересованих державних органів і організацій, погодженим з Міністерством оборони України. Відрядження провадиться Міністром оборони України.
Призначення на посади і переміщення по службі осіб офіцерського складу провадиться керівниками державних органів і організацій відповідно до мети відрядження цих військовослужбовців.
Особам офіцерського складу, відрядженим до державних органів і організацій, чергові військові звання присвоюються з додержанням вимог пунктів 23 і 24 цього Положення за поданням зазначених органів і організацій: до підполковника включно - заступником Міністра оборони України, полковника - Міністром оборони України, а військових звань генерал-майор і вище - Президентом України за поданням Міністра оборони України.
Звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, відряджених до державних органів і організацій, провадиться на загальних підставах: до підполковника включно - заступником Міністра оборони України, від полковника і вище - Міністром оборони України.
Контроль за додержанням установленого порядку проходження військової служби особами офіцерського складу, зазначеними у цьому пункті, здійснюється Міністерством оборони України.
41. Особи офіцерського складу можуть бути відкомандировані:
а) із Збройних Сил України до Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Цивільної оборони України, Управління державної охорони, органів внутрішніх справ, військ внутрішньої та конвойної охорони та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, - з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України;
б) з Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Цивільної оборони України, Управління державної охорони, органів внутрішніх справ, військ внутрішньої та конвойної охорони та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства України, у Збройні Сили України - з виключенням зі списків особового складу відповідних служб, органів, формувань.
Відкомандирування осіб офіцерського складу провадиться за погодженням між Міністерством оборони України та командуванням відповідних військових формувань, за згодою військовослужбовця та оформляється наказами Міністра оборони України і керівників інших військових формувань.
Для відкомандирування осіб офіцерського складу за рішенням Верховної Ради України в складі військової частини (підрозділу, управління, установи, закладу) згода військовослужбовця необов'язкова.
V. Атестування
42. Для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання, вдосконалення підготовки офіцерських кадрів, визначення об'єктивної та принципової оцінки професійної підготовки та морально-психологічних якостей кожного офіцера, відповідності посаді й перспективи його службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі та навчання провадиться атестування осіб офіцерського складу.
43. Атестування осіб офіцерського складу провадиться у разі:
закінчення строку контракту (не пізніш як за три місяці); підвищення або пониження на посаді; звільнення з військової служби через службову невідповідність;
відкомандирування до державних органів і організацій та військових формувань, створених відповідно до законодавства України;
проходження військової служби протягом 4 років на одній посаді.
Атестування офіцерів - слухачів (ад'юнктів, докторантів) вищих військово-навчальних закладів (науково-дослідних установ) провадиться після закінчення військово-навчального закладу (ад'юнктури, докторантури). У рік закінчення військово-навчального закладу (ад'юнктури, докторантури) за новим місцем служби вони не атестуються.
Атестування офіцерів, яким присвоєно перше офіцерське звання, провадиться не раніш як через рік служби на офіцерських посадах.
Офіцерів, призваних із запасу на військову службу на два роки, атестують під час звільнення в запас.
44. Осіб офіцерського складу атестують їх прямі начальники від командира роти, прирівняної до нього особи і вище.
Порядок проведення атестування осіб офіцерського складу визначається Міністром оборони України.
VI. Відпустки
45. Офіцери, які перебувають на військовій службі, мають право на відпустки зі збереженням матеріального забезпечення:
а) чергові;
б) додаткові.
Жінки-офіцери, крім того, користуються правом на відпустки по вагітності і пологах, по догляду за дитиною.
46. Тривалість щорічної чергової відпустки офіцерів, які мають вислугу до 10 календарних років, становить 30 діб, від 10 до 20 років - 35, від 20 до 25 років - 40, понад 25 календарних років - 45 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
Офіцери-інваліди, а також учасники бойових дій та прирівняні до них особи щорічні чергові відпустки одержують без урахування вислуги років строком 45 діб у зручний для них час.
47. Чергова відпустка повинна бути надана протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу безпосереднього начальника - командира корпусу, прирівняної до нього особи та вище - чергова відпустка може бути надана за минулий рік у першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано через виняткові обставини.
Відпустка тривалістю 40 діб і більше на прохання офіцера може бути використана у два прийоми за умови, щоб основна її частина була не менш як 30 діб.
У разі переміщення по службі осіб, які мають право на додаткову відпустку за особливий характер служби, а також зайнятих на ділянках із шкідливими умовами праці, чергова відпустка надається за новим місцем служби на загальних підставах після надходження до військової частини наказу про переміщення.
Права командирів (начальників) щодо надання відпусток, а також порядок надання відпусток визначаються Міністром оборони України з урахуванням необхідності збереження постійної бойової готовності військових частин, з'єднань та органів управління.
Офіцерам, кандидатури яких затверджені для направлення на навчання і для виїзду за межі України, чергова відпустка надається з урахуванням повного використання її до виїзду на навчання або службу, а тим, хто навчається у вищих військово-навчальних закладах, - після закінчення навчального року.
Особам офіцерського складу, які захворіли під час чергової відпустки, відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів.
У разі надання чергової відпустки офіцерам у період, коли вони не займають штатних посад, час відпустки із загальної тривалості періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників) виключається.
Офіцерам військових кафедр (факультетів, відділень) військової підготовки вищих навчальних закладів, офіцерському складу науково-дослідних установ, а також ад'юнктам і докторантам чергові відпустки надаються на підставах, передбачених цим Положенням.
48. Особам офіцерського складу, які перебувають у спеціальних відрядженнях за межами України, дозволяється за їх бажанням об'єднання чергових відпусток за два роки. Загальна тривалість об'єднаної відпустки не повинна перевищувати трьох місяців.
У разі переміщення по службі вказаних осіб до іншої місцевості невикористана ними об'єднана відпустка за минулий та поточний роки надається за новим місцем служби.
49. Офіцерам, прийнятим на військову службу із запасу або за призовом на два роки, чергова відпустка в році початку військової служби нараховується пропорційно часу з дня прийняття і до кінця календарного року з розрахунку два з половиною дні відпустки за кожний повний місяць служби. При цьому офіцерам, які мають право на відпустку тривалістю 10 діб і більше, оплачується проїзд до місця проведення відпустки та назад і надається додатковий час на дорогу. Відпустка тривалістю менш як 10 діб за бажанням офіцера може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році.
Особам офіцерського складу, які звільняються з військової служби в запас або відставку (крім осіб, які звільняються за віком, за станом здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання їх на службі), чергова відпустка надається з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мали б право згідно з пунктом 46 цього Положення, за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки більш як 10 діб, оплачується проїзд до місця проведення відпустки і назад до місця попередньої служби чи обраного місця проживання і надається додатково час на дорогу.
Офіцерам, накази про звільнення яких підписані в минулому році, але які не виключені зі списків військової частини, відпустка за період служби в поточному році не надається.
Особам офіцерського складу, які звільняються з військової служби за віком, за станом здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або організаційними заходами, у разі неможливості використання їх на службі, чергова відпустка в рік звільнення надається на строк, встановлений пунктами 46 і 51 цього Положення.
50. Офіцери, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до відповідних категорій для встановлення пільг і компенсацій, щорічну відпустку використовують у зручний для них час. Вони мають право на отримання додаткової відпустки зі збереженням матеріального забезпечення строком 14 робочих днів на рік.
51. За особливий характер служби та за роботу з шкідливими умовами праці надаються щорічні додаткові відпустки зі збереженням матеріального забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Офіцерам, які мають право на додаткову відпустку за кількома підставами, відпустка надається за однією з них.
52. Додаткові відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин можуть бути надані тривалістю до 10 діб.
53. Додаткові відпустки через хворобу надаються на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. В цілому час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах і у відпустці через хворобу не повинен перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли чинним законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). Цей строк може бути продовжено рішенням безпосереднього керівництва - командуючого армією, прирівняної до нього особи і вище на підставі висновку лікувального закладу. Після закінчення встановленого строку безперервного перебування на лікуванні та у відпустці через хворобу офіцери підлягають огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність їх до військової служби.
У разі звільнення особи офіцерського складу з військової служби відпустка через хворобу не надається.
54. Особам офіцерського складу, які навчаються у військово-навчальних закладах, під час перерви навчальних занять надається додаткова (канікулярна) відпустка на строки, визначені навчальним планом. Вона не зараховується до чергової відпустки.
55. Особам, які закінчили військово-навчальні заклади і яким присвоєно перше військове звання офіцера, чергова відпустка надається тривалістю 30 діб до направлення на місце проходження служби.
56. Відпустки по вагітності і пологах, по догляду за дитиною жінкам-офіцерам надаються в порядку, встановленому чинним законодавством.
57. Порядок відкликання військовослужбовців з відпустки визначається Міністром оборони України.
У разі відкликання з чергової відпустки офіцерам надається невикористана її частина, як правило, у поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 діб і більше, офіцеру виплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад, але не далі пункту, з якого його було відкликано, а також надається додатково час на дорогу.
VII. Права та обов'язки
58. Особи офіцерського складу, що перебувають на військовій службі та призвані на збори із запасу, мають усю повноту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод та виконують усі обов'язки громадян України, передбачені Конституцією ( 888-09 ) і законами України.
Права і обов'язки осіб офіцерського складу, що випливають з умов військової служби, визначаються законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ), "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ), військовими статутами, цим Положенням та умовами контракту.
59. За сумлінне виконання службових обов'язків, досягнуті показники на доручених ділянках особи офіцерського складу можуть бути морально і матеріально заохочені.
60. Особи офіцерського складу одержують за рахунок держави матеріальне забезпечення за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
61. Особи офіцерського складу, які перебувають на військовій службі, зобов'язані:
а) самовіддано служити народові України, постійно зміцнювати бойову готовність Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати взятий на себе військовий обов'язок;
б) постійно підвищувати свою професійну майстерність, знати і вміло застосовувати зброю і бойову техніку, підвищувати бойову підготовку особового складу, зміцнювати військову дисципліну;
в) неухильно додержувати Конституції та законів України, зберігати честь і гідність військового звання, виконувати вимоги Військової присяги і військових статутів, виявляти високу пильність, зберігати державну та військову таємницю;
г) постійно дбати про поліпшення організації життя і діяльності військових колективів, виховання підлеглих, виявляти ініціативу і творчість під час виконання службових завдань, винахідливість у бойовій обстановці; бути прикладом високої сумлінності, відповідального ставлення до виконання наказів і розпоряджень старших командирів і начальників.
62. Пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", а офіцерів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - також і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).
63. Особи офіцерського складу, незалежно від військового звання і посади та попередніх заслуг, несуть відповідальність: за порушення військової дисципліни і громадського порядку згідно з Дисциплінарним статутом, за вчинені ними злочини, адміністративні правопорушення і заподіяну матеріальну шкоду - відповідно до чинного законодавства України.
VIII. Звільнення з військової служби
64. Звільнення осіб офіцерського складу з військової служби здійснюється:
а) в запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;
б) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.
Порядок представлення осіб офіцерського складу до звільнення з військової служби визначається Міністром оборони України.
65. Офіцери можуть бути звільнені з військової служби:
а) за вислугою строку служби;
б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Окремі категорії осіб офіцерського складу, перелік яких затверджується Міністром оборони України, за їх згодою можуть бути звільнені з військової служби за віком, якщо їм до досягнення встановленого граничного віку залишилося п'ять і менше років за умови наявності у них права на одержання пенсії за вислугу років.
Офіцери, у яких закінчився строк контракту і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладення нового контракту, але не більш як до досягнення граничного віку перебування в запасі;
в) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
г) у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами у разі неможливості використання на військовій службі;
д) після закінчення строку контракту або у зв'язку з його розірванням;
е) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
є) за службовою невідповідністю;
ж) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили;
з) за власним бажанням за наявності вислуги не менш як п'ять років у календарному обчисленні на посадах офіцерського складу.
66. Командування військової частини (установи) має право достроково розірвати контракт і звільнити особу офіцерського складу з військової служби за наявності підстав, передбачених підпунктами "б" - "г", "є", "ж" пункту 65 цього Положення. За ініціативою офіцера контракт може бути розірвано з підстав, зазначених у підпунктах "в" і "е" того ж пункту.
Про дострокове розірвання контракту командування повинно попередити офіцера не пізніш як за місяць до звільнення зі служби. У цей же строк особа офіцерського складу має повідомити командування, якщо вона виявляє намір достроково розірвати контракт.
67. Офіцер, щодо якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право його оскаржити в порядку, встановленому чинним законодавством. Оскарження не зупиняє виконання рішення.
У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту незаконним офіцер поновлюється на посаді, яку займав раніше, або рівнозначній з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
68. Особи офіцерського складу, засуджені до міри покарання, не зв'язаної з позбавленням волі, можуть бути залишені на військовій службі за рішенням командирів (начальників), яким надано право звільнення зазначених осіб з військової служби.
Особи офіцерського складу, щодо яких ведеться слідство або кримінальна справа розглядається судом, не підлягають звільненню з військової служби до остаточного рішення у справі.
Особи офіцерського складу, звільнені з військової служби у зв'язку з незаконним засудженням або звільнені з посад, що вони займали, у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, поновлюються на військовій службі та посадах у встановленому порядку.
69. Особи офіцерського складу, які померли, загинули, безвісно відсутні або пропали безвісти, а також особи, позбавлені військового звання, виключаються зі списків особового складу Збройних Сил України в порядку, встановленому Міністром оборони України. При цьому виключення зі списків особового складу Збройних Сил України осіб, які безвісно відсутні або пропали безвісти, провадиться Міністром оборони України на підставі клопотань командуючих видами Збройних Сил України, начальників управлінь Міністерства оборони України за результатами розслідування причин та обставин безвісної відсутності військовослужбовця не пізніше трьох місяців після одержання відомостей про його відсутність.
70. Звільнення осіб офіцерського складу з військової служби за підставами, передбаченими пунктом 65 цього Положення, провадиться:
а) у військових званнях до підполковника включно за підставами, передбаченими підпунктами "а" - "в", "д" - "з", - заступниками Міністра оборони України; ( Підпункт "а" із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 200/96 від 20.03.96 )
б) у військових званнях до підполковника включно за підставами, передбаченими підпунктом "г", та у військових званнях від полковника до генерал-лейтенанта - Міністром оборони України;
в) у військових званнях генерал-полковника, генерала армії України Президентом України.
71. Особам офіцерського складу, які бездоганно прослужили на військовій службі 20 років і більше (у пільговому обчисленні), а тим, хто має особливі заслуги перед державою, - незалежно від вислуги років, при звільненні в запас або відставку за наказами начальників, які здійснюють звільнення, може надаватися право носіння військової форми одягу, крім осіб, які звільняються з військової служби за підставами, передбаченими підпунктами "є" і "ж" пункту 65 цього Положення.
Днем звільнення осіб офіцерського складу з військової служби в запас або відставку вважається день, з якого їх прийнято на військовий облік у військовому комісаріаті, але не пізніше строку, вказаного в приписі.
IX. Проходження військової служби офіцерами,
призваними із запасу
72. Офіцери, які перебувають у запасі, відповідно до статей 19 і 23 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) можуть бути призвані на військову службу строком на 2 роки. Під час проходження військової служби вони виконують обов'язки і користуються правами, пільгами і видами забезпечення, передбаченими для офіцерського складу Збройних Сил України.
73. Призвані із запасу особи офіцерського складу, які позитивно атестуються, за наявності потреби в офіцерах відповідної спеціальності після закінчення строків служби, за їх бажанням, можуть продовжити службу, уклавши контракт за встановленою формою на строк не менш як три роки щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
74. Призвані із запасу особи офіцерського складу звільняються з військової служби в запас за підставами, передбаченими цим Положенням.
75. Звільнення з військової служби офіцерів, призваних із запасу, провадять особи, зазначені в пункті 70 цього Положення.
76. Офіцерам, призваним із запасу, при звільненні з військової служби, крім тих, кого звільняють за підставами, передбаченими підпунктами "є" і "ж" пункту 65 цього Положення, виплачується допомога в розмірі п'ятимісячного грошового забезпечення.
77. За особами офіцерського складу, які працювали до призову на військову службу на підприємствах, в установах або організаціях, зберігається право повернення на те саме підприємство, в установу або організацію і на посаду, не нижчу від тієї, яку вони займали до призову.
X. Служба в запасі
78. Запас офіцерського складу складається з:
а) офіцерів, звільнених з військової служби і зарахованих у запас;
б) солдатів, матросів, сержантів і старшин з вищою освітою, які пройшли військову службу і яким присвоєно офіцерське звання після проходження навчальних зборів і складання відповідних заліків під час звільнення в запас;
в) осіб, які пройшли військову підготовку у вищих навчальних закладах і яким присвоєно офіцерське звання після складання відповідних заліків, а також випускників вищих військово-навчальних закладів, яким присвоєно офіцерське звання, звільнених з військової служби і зарахованих у запас;
г) солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків і мічманів запасу, які здобули вищу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю, після проходження навчальних зборів і присвоєння їм офіцерського звання;
д) солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків і мічманів запасу з вищою освітою, які пройшли строкову військову службу і яким присвоєно офіцерське звання після проходження навчальних зборів підготовки офіцерів запасу і складання відповідних заліків;
е) прапорщиків і мічманів, які мають вищу освіту, прослужили на посадах прапорщиків і мічманів п'ять і більше років і яким під час звільнення в запас присвоєно офіцерське звання.
79. Категорії запасу, граничний вік перебування в запасі, розряди запасу, порядок проходження зборів і переведення офіцерів запасу у відставку визначаються Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".
80. Перше офіцерське звання особам, зазначеним у підпунктах "б" - "е" пункту 78 цього Положення, присвоює Міністр оборони України.
81. Строки вислуги у військових званнях для офіцерів запасу встановлюються:
у званні молодшого лейтенанта - 3 роки
-"- лейтенанта - 3 роки
-"- старшого лейтенанта - 4 роки
-"- капітана - 4 роки
-"- майора - 5 років
-"- підполковника - 6 років.
82. Чергові військові звання до старшого лейтенанта включно офіцерам запасу присвоюють після закінчення встановлених пунктом 81 цього Положення строків вислуги в попередньому званні за умови позитивної атестації.
Чергові військові звання від капітана до полковника включно присвоюють офіцерам запасу після закінчення встановлених пунктом 81 цього Положення строків вислуги років у попередньому званні, якщо їх позитивно атестують, а також тим, хто успішно склав заліки, передбачені програмою проходження навчальних зборів за посадою, що відповідає черговому званню. Офіцерам запасу, які не пройшли зборів у період перебування у військовому званні, чергові звання від капітана і вище присвоюють за наявності необхідного досвіду роботи за спорідненими з їх військово-обліковими спеціальностями або досвіду служби на посадах офіцерського складу з урахуванням посад, на які вони призначатимуться в разі призову на військову службу.
83. Чергові військові звання офіцерам запасу присвоюють:
до капітана включно - командуючі військами військових округів (оперативних командувань);
до підполковника включно - заступники Міністра оборони, командуючі видами Збройних Сил України;
до полковника включно - Міністр оборони України.
84. Чергові військові звання офіцерам запасу присвоюють в послідовному порядку. Окремим офіцерам запасу з високою підготовкою і великим досвідом роботи за спеціальністю, придатною на військовій службі під час визначення (призову) на військову службу, Міністром оборони України, як виняток, може бути присвоєно офіцерське звання на один ступінь вище за звання, яке в них було, незалежно від строків вислуги, передбачених пунктом 81 цього Положення, але не вище за звання, передбачене посадою, на яку вони підлягають призначенню. ( Пункт 84 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 1187/96 від 10.12.96 )
85. Особи офіцерського складу запасу в разі дискредитації ними честі й гідності офіцера можуть бути позбавлені військових звань посадовими особами, яким надано право їх присвоювати, а також за вироком суду.
Особам, які перебувають у запасі, позбавленим офіцерського звання, при бездоганній їх поведінці може бути в майбутньому присвоєно офіцерське звання в порядку, встановленому пунктом 30 цього Положення.
86. Позбавлення осіб офіцерського складу, які перебувають у запасі, права носити військову форму одягу провадиться в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом.
87. Подання на осіб офіцерського складу, які перебувають у запасі, про позбавлення права носити військову форму одягу, позбавлення військового звання і поновлення у військовому званні вносять військові комісари командуючим військами військових округів (оперативних командувань), які після розгляду надсилають їх для вирішення вищим начальникам.
XI. Особливості проходження військової
служби у воєнний час
88. Особи офіцерського складу проходять військову службу у воєнний час з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом та іншими актами законодавства, прийнятими на воєнний час.
89. У разі оголошення мобілізації:
а) всі особи офіцерського складу, які перебувають на цей час у Збройних Силах України, у тому числі офіцери запасу, призвані на збори, затримуються до особливого розпорядження. Накази про звільнення з військової служби офіцерів, не виключених зі списків особового складу частин, підлягають скасуванню, крім наказів про звільнення у відставку через хворобу. Ці особи вступають у виконання обов'язків за попередніми посадами, а якщо їх зайнято іншими військовослужбовцями, використовуються за вказівкою відповідних начальників. Звільнення з військової служби у зв'язку з закінченням строку контракту припиняється до скасування воєнного часу;
б) усі відпустки, за винятком відпусток через хворобу і по вагітності і пологах, догляду за дитиною, припиняються, особи офіцерського складу, які перебувають у відпустках, зобов'язані негайно повернутися до місця служби;
в) заміна осіб офіцерського складу з установленими строками служби припиняється;
г) особи офіцерського складу запасу з'являються в пункти і в строки, зазначені в їх мобілізаційних приписах, одержуваних повістках або наказах районних (міських) військових комісаріатів;
д) особи офіцерського складу, які перебувають на військовій службі та призначені на посади за штатами воєнного часу, а також особи офіцерського складу запасу, приписані до військових частин, вступають у виконання обов'язків за цими посадами відповідно до мобілізаційного призначення.
Особи, які не повернулись своєчасно без поважних причин з відпустки до місця служби або не з'явилися після оголошення мобілізації у вказані пункти і строки, несуть відповідальність за законами воєнного часу.
90. Призов на військову службу осіб офіцерського складу запасу в разі мобілізації та наступні призови провадяться військовими комісарами відповідно до наказів Міністра оборони України, що видаються на підставі Указу Президента України.
91. Офіцерський склад Збройних Сил України, який перебуває на військовій службі, поповнюється:
особами офіцерського складу, призваними на військову службу з запасу;
військовослужбовцями, які закінчили військово-навчальні заклади і яким присвоєно офіцерське звання;
військовослужбовцями, які закінчили курси підготовки молодших офіцерів і яким присвоєно офіцерське звання;
військовослужбовцями, призначеними на офіцерські посади, які успішно виконують обов'язки за цими посадами і яким присвоєно офіцерське звання;
жінками, які мають вищу або середню спеціальну освіту, споріднену за профілем підготовки з відповідною військовою спеціальністю, призначеними на військову службу, і яким присвоєно офіцерське звання.
92. Перше і чергові офіцерські звання військовослужбовцям присвоюються:
а) від молодшого лейтенанта до капітана включно -командуючими арміями, флотиліями, командирами корпусів та прирівняними до них особами;
б) до майора включно - командуючими військами фронтів, флотами, окремими арміями, окремими флотиліями та прирівняними до них особами і за визначенням Міністра оборони України начальниками управлінь Міністерства оборони України;
в) до підполковника включно - заступниками Міністра оборони України, командуючими видами Збройних Сил України;
г) до полковника включно - Міністром оборони України.
93. Строки вислуги років у військовому званні для офіцерів у діючій армії та на діючому флоті встановлюються:
| Військові звання | Для офіцерів частин, з'єднань, управлінь корпусів, армій, кораблів і корабельних з'єднань до ескадри (флотилії кораблів) включно |
Для офіцерів управлінь фронтів, флотів (флотилій, баз) і всіх армійських, фронтових, флотських (флотилій, баз) установ |
| У званні молодшого лейтенанта |
6 місяців | 1 рік |
| У званні лейтенанта | 6 місяців | 1 рік |
| У званні старшого лейтенанта |
8 місяців | 1 рік 6 місяців |
| У званні капітана | 8 місяців | 1 рік 6 місяців |
| У званні майора | 1 рік | 1 рік 6 місяців |
| У званні підполковника | 1 рік | 1 рік 6 місяців |
При присвоєнні чергових військових звань офіцерам, які не перебувають у діючій армії та на діючому флоті, застосовуються строки вислуги років у військовому званні, встановлені пунктом 28 цього Положення.
Строки вислуги років у військових званнях, встановлені для офіцерів управлінь фронтів, можуть застосовуватися під час присвоєння чергових військових звань офіцерам Головного штабу Збройних Сил, штабів видів Збройних Сил, управлінь Міністерства оборони України залежно від характеру і значення виконуваних ними завдань у діючій армії, на діючому флоті. Рішення про застосування в цих випадках скорочених строків вислуги років у військових званнях приймаються в персональному порядку начальниками, які присвоюють чергові офіцерські звання зазначеним офіцерам.
94. Командири і начальники, які користуються правом призначення осіб офіцерського складу на посади, повинні постійно мати резерв кандидатів для просування по службі з метою своєчасного укомплектування вакантних посад. У першу чергу підлягають просуванню по службі офіцери, які виявили високі морально-бойові якості та організаторські здібності в управлінні військами і силами флотів, у забезпеченні їх бойової діяльності, ініціативу під час виконання бойових завдань. Першочерговому і найбільш повному укомплектуванню офіцерським складом підлягають частини, з'єднання і органи управління діючої армії, діючого флоту.
95. Порядок направлення у військові частини і призначення на посади осіб офіцерського складу, які закінчили військово-навчальні заклади і курси молодших офіцерів, призвані із запасу, завершили лікування у військово-лікувальних закладах, а також порядок переміщення по службі осіб офіцерського складу встановлюються Міністром оборони України.
96. Атестування офіцерів провадиться у разі переміщення їх по службі до інших військових частин, а також за вимогою старших прямих начальників. Атестація затверджується найближчим прямим начальником особи, яка підписала атестацію, але не нижче ніж командиром полку, окремого батальйону і прирівняною до них особою без розгляду в атестаційній комісії.
97. Відпустки у разі потреби можуть надаватися тривалістю до 10 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад:
генералам і адміралам, які займають посади командирів корпусів та ескадр, командуючим арміями і флотиліями, прирівняним до них особам і вище Міністром оборони України;
генералам, адміралам і офіцерам, які займають посади командирів з'єднань, - командуючим військами фронту, флоту;
офіцерам, які займають посади командирів військових частин, кораблів 1 і 2 рангів, - командиром корпусу, ескадри, командуючим армією, флотилією та прирівняними до них особами;
іншим офіцерам, генералам та адміралам - прямими начальниками від командира дивізії, окремої бригади, прирівняними до них особами і вище.
98. Лікування осіб офіцерського складу повинно бути закінчене у лікувальному закладі. У виняткових випадках на підставі висновку військово-лікарської комісії командиром військової частини (а в разі виключення зі списків особового складу частини - начальником військово-лікувального закладу) може бути надана відпустка через хворобу на 30 діб. Після закінчення цього строку за висновком військово-лікарської комісії відпустку через хворобу може бути продовжено на такий самий строк, а за відповідними медичними показниками -продовжено ще раз. В цілому відпустка через хворобу не повинна перевищувати трьох місяців. Після закінчення відпустки через хворобу військово-лікарська комісія робить висновок про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби.
99. Особи офіцерського складу, яких за станом здоров'я визнано обмежено придатними першого ступеня, можуть бути призначені на відповідні посади у військові частини та установи військового, корпусного та армійського тилу, а обмежено придатними другого ступеня - у військові частини і установи фронтового, флотського тилу і тилу Міністерства оборони України.
100. Особи офіцерського складу, які перебувають на військовій службі, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до неї зі зняттям з військового обліку, підлягають звільненню у відставку через хворобу, а визнані непридатними до військової служби з переоглядом через 6 або 12 місяців, - звільненню в запас через хворобу із зазначенням у наказі про звільнення, що ця особа підлягає переогляду після закінчення вказаних строків.
Звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби з переоглядом через 6 або 12 місяців, провадиться:
у званнях від молодшого лейтенанта до полковника включно - начальниками, які здійснюють звільнення у мирний час, відповідно до пункту 70 цього Положення, а також командуючими військами фронтів і флотами за місцем розташування лікувальних установ незалежно від посади, яку займає офіцер, і підлеглості;
у званнях генерал-майора, генерал-лейтенанта - Міністром оборони України і за його визначенням іншими посадовими особами;
у званнях генерал-полковника і генерала армії України - Президентом України за поданням Міністра оборони України.
Затверджено
Указом Президента України
від 13 травня 1993 року N 174/93
Міністерство оборони України
Державний герб України
Контракт
з громадянином України, який добровільно
вступає на військову службу
Міністерство оборони України в особі командира військової частини (начальника установи) ________________________________________
(військове звання, прізвище,
________________________________________________________________________________________________________________________
ім'я, по батькові, N військової частини (установи)
_______________________________________________________________________________________________________________________ ,
що надалі іменується "Командир військової частини", з одного боку, і громадянин України __________________________________________
(військове звання,
_______________________________________________________________________________________________________________________ ,
прізвище, ім'я, по батькові)
_______________________________________________________________________________________________________________________ ,
що проживає ___________________________________________________________________________________________________________
(місце проживання)
_______________________________________________________________________________________________________________________
паспорт (посвідчення особи) _____________________________________________________________________________________________ ,
(серія, N, коли і ким видано)
________________________________________________________________________________________________________________________
який надалі іменується "Військовослужбовець", з другого боку, уклали цей Контракт про таке:
1. Командир військової частини приймає ___________________________________________________________________________________
(військове звання,
______________________________________________________________________________________________________________________
прізвище, ініціали)
для добровільного проходження військової служби на посадах _________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________, створює для цього
(зазначається склад військовослужбовців)
необхідні умови, гарантує присвоєння йому військових звань і просування по службі з урахуванням ділових і моральних якостей і
забезпечує додержання його соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод.
2. Командир військової частини здійснює фінансове і матеріальне забезпечення Військовослужбовця ________________________________
(прізвище, ініціали)
відповідно до норм, установлених законодавством України.
3. Військовослужбовець __________________________________________________________________________________________________
(військове звання,
______________________________________________________________________________________________________________________
прізвище, ініціали)
зобов'язується додержувати Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів
і начальників, службові обов'язки, добре володіти довіреною йому технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом, мати
позитивні результати з усіх предметів бойової підготовки.
4. Контракт укладено на ____________________ років
| з |
______________________________________________ (число, місяць, рік) |
до______________________________________ (число, місяць, рік) |
5. Не пізніш як за три місяці до закінчення строку дії Контракту сторони зобов'язуються повідомити одна одну про намір
укласти контракт на новий строк.
6. Випробування встановлюється (не встановлюється) на строк____________________________місяців.
Протягом строку випробування Командир військової частини має право розірвати Контракт, якщо виявиться, що Військовослужбовець
не відповідає службі, на яку його приймають.
7. Контракт може бути розірвано Командиром військової частини достроково:
а) за віком Військовослужбовця - у разі досягнення ним граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я Військовослужбовця - на основі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або
обмежену придатність його до військової служби;
в) у зв'язку зі скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання Військовослужбовця на
військовій службі;
г) за службовою невідповідністю Військовослужбовця;
д) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, відносно Військовослужбовця.
8. Контракт може бути розірвано достроково за заявою Військовослужбовця ______________________________________________________
(військове звання, прізвище, ініціали)
за наявності підстави, зазначеної в підпункті "б" пункту 7 цього Контракту, а також через сімейні обставини або інші важливі
причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
9. Сторони зобов'язуються у разі дострокового розірвання Контракту повідомити одна одну не менш як за місяць до дня його
розірвання, за винятком випадку, передбаченого підпунктом "д" пункту 7 цього Контракту.
10. Розірвання Контракту, а також звільнення Військовослужбовця з військової служби за вислугою строку служби
та у зв'язку з закінченням строку Контракту не допускається в разі оголошення в державі стану війни, в період дії воєнного або
надзвичайного стану на всій території України чи в окремих її місцевостях.
11. Права і обов'язки Військовослужбовця, що випливають з умов військової служби, визначаються законами України "Про
загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ), "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів
їх сімей" ( 2011-12 ), військовими статутами, Положенням про проходження військової служби та умовами цього Контракту.
Права, пільги і переваги членів сімей Військовослужбовця визначаються чинним законодавством.
12. Пенсійне забезпечення Військовослужбовця та членів його сім'ї здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ).
Військовослужбовець підлягає в установленому порядку державному обов'язковому страхуванню на випадок загибелі або смерті.
13. Інші умови Контракту ________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________
14. Контракт складено у двох примірниках, які мають однакову силу і зберігаються у кожної з сторін.
| Командир військової частини (начальник установи) ______________________________ (військове звання, прізвище, ______________________________ ім'я, по батькові) _______________ (підпис) |
Військовослужбовець ______________________________ (військове звання, прізвище, ______________________________ ім'я, по батькові) _______________ (підпис) |
"___"_____________ 199__року