Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Про порядок введення в дію Закону України
"Про пенсійне забезпечення"

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1992, N 3, ст. 11 )

( Із змінами, внесеними згідно з Декретом
N 12-92 від 26.12.
92, ВВР, 1993, N 10, ст.76
Постановою ВР
N 3290-12 від 17.06.93, ВВР, 1993, N 29, ст.304
Законами
N 498/95-ВР від 22.12.
95, ВВР, 1996, N 3, ст. 11
N 608/96-ВР від 17.12.
96, ВВР, 1997, N 8, ст. 62 )

( Зміни по Закону № 3108-IV від 17.11.2005
будуть внесені після його опублікування )

Верховна Рада України постановляє:

1. Ввести в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ):

з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону;

з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Виплату пенсій до 1 липня 1992 року провадити з їх обмеженням двома мінімальними розмірами пенсії за віком, за винятком пенсій за віком працівникам вугільної, металургійної та інших галузей промисловості і будівництва, підвищені максимальні розміри яких встановлено раніше, а також пенсій інвалідам Великої Вітчизняної війни.

Громадянам, які одержують пенсії в більш високому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), виплата їх провадиться в раніше встановленому розмірі.

2. ( Абзац перший пункту 2 втратив чинність на підставі Постанови ВР N 3290-12 від 17.06.93 ) Установити на 1992 рік тарифи внесків на соціальне страхування для госпрозрахункових підприємств і організацій незалежно від форм власності і господарювання, громадських об'єднань, громадян-підприємців, які використовують найману працю, - 61 процент, для бюджетних установ і організацій, неприбуткових громадських об'єднань - 37 процентів від фонду оплати праці.

( Абзац другий пункту 2 втратив чинність на підставі Постанови ВР N 3290-12 від 17.06.93 ) Обов'язкові страхові внески працюючих громадян до Пенсійного фонду України встановити в розмірі 1 процента заробітної плати.

( Абзац третій пункту 2 втратив чинність на підставі Постанови ВР N 3290-12 від 17.06.93 ) Зберегти діючі тарифи страхових внесків для громадських організацій пенсіонерів та інвалідів, їх підприємств, установ і навчальних закладів.

( Абзац четвертий пункту 2 втратив чинність на підставі Постанови ВР N 3290-12 від 17.06.93 ) Порядок та умови добровільного соціального страхування і тарифи внесків від громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок розподілу коштів відрахувань на соціальне страхування між Пенсійним фондом і Фондом соціального страхування України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

(Дію абзацу шостого пункту 2 зупинено в частині звільнення від оподаткування прибутку на підставі Декрету N 12-92 від 26.12.92 ) ( Абзац шостий пункту 2 втратив чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних товарів, що імпортуються на підставі Закону N 498/95-ВР від 22.12.95 ) ( Абзац шостий пункту 2 втратив чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України на підставі Закону N 608/96-ВР від 17.12.96 ) Звільнити Пенсійний фонд України, його підприємства, установи та організації від сплати усіх податків, обов'язкових платежів і мита, у тому числі державного мита.

3. Зберегти порядок, що діяв до введення в дію Закону, щодо:

зарахування до трудового стажу часу перебування на окупованій території України та інших держав у період Великої Вітчизняної війни;

зарахування до трудового стажу часу перебування за кордоном дружин працівників радянських установ і міжнародних організацій;

виплати пенсій громадянам, які виїжджають за кордон, якщо для них передбачено більш пільгові умови, ніж ті, що встановлені цим Законом.

4. Кабінету Міністрів України:

до 15 грудня 1991 року визначити механізм коригування пенсій, передбаченого частиною шостою статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), за погодженням з Комісією Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці;

прийняти нормативні акти щодо застосування вказаного Закону з питань, віднесених ним до компетенції Кабінету Міністрів України;

привести акти Уряду України у відповідність із Законом "Про пенсійне забезпечення" та забезпечити перегляд і скасування міністерствами і відомствами України своїх нормативних актів, у тому числі інструкцій, що суперечать цьому Закону;

здійснити невідкладні заходи для зміцнення матеріально-технічної бази органів соціального забезпечення та Пенсійного фонду України, оснащення їх комп'ютерами, засобами обчислювальної техніки, зв'язку і транспорту;

вирішити питання про встановлення на період масових перерахувань пенсій доплат до заробітної плати працівникам органів соціального забезпечення та про матеріальне стимулювання працівників, які залучаються до цієї роботи.

5. Надати Міністерству соціального забезпечення України право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. При цьому за громадянами зберігається право звернення до суду відповідно до чинного законодавства.

6. Кабінету Міністрів України, Академії наук України з залученням галузевих міністерств і відомств, науково-дослідних установ вивчити проблему пільгового пенсійного забезпечення, умови праці в галузях народного господарства та їх відповідність рівню розвитку техніки і технології. Пропозиції щодо удосконалення порядку і умов призначення пенсій на пільгових умовах подати Верховній Раді України до 1 липня 1993 року.

До затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки.

7. Виплата персональних пенсій з введенням у дію цього Закону припиняється.

8. Вважати необхідним Кабінету Міністрів України, місцевим Радам народних депутатів відповідно до чинного законодавства здійснити додаткові заходи щодо реалізації гарантій соціального захисту та поліпшення умов життя ветеранів, інвалідів, малозабезпечених та багатодітних сімей.

Голова Верховної Ради України I. ПЛЮЩ

м.Киів, 6 грудня 1991 року
N 1931-XII