Документ втратив чиннiсть!

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

( Постанову відмінено згідно Закону N 1363-XIV
від 11.01.2000
, ВВР, 2000, N 8, ст.48 )

Про порядок комплектування, військового,
матеріально-технічного і фінансового забезпечення
Національної гвардії України

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1992, N 1, ст.3 )

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР
N 2370-12 від 19.05.
92, ВВР 1992, N 32, ст.467
Законом
N 3180-12 від 05.05.
93, ВВР 1993, N 26, ст.277 )

Верховна Рада України постановляє:

Затвердити Положення про порядок комплектування, військового, матеріально-технічного і фінансового забезпечення Національної гвардії України (додається).

Голова Верховної Ради України Л. КРАВЧУК

м.Київ, 4 листопада 1991 року
N 1776-XII

Положення
про порядок комплектування, військового,
матеріально-технічного і фінансового забезпечення
Національної гвардії України

Це Положення відповідно до Закону України "Про Національну гвардію України" ( 1774-12 ) визначає порядок комплектування, військового, матеріально-технічного і фінансового забезпечення з'єднань, військових частин, військових закладів Національної гвардії України (далі - Національна гвардія).

Розділ I
Комплектування національної гвардії

1. Комплектування Національної гвардії здійснюється за контрактом, що укладається особою, яка виявила бажання проходити службу в Національній гвардії, з однієї сторони, та відповідним командиром (начальником), який має право призначати на посаду, з іншої сторони, після проходження призовної комісії по набору до Національної гвардії.

Контракт укладається строком на три роки і може бути продовжений на новий строк.

Форма контракту затверджується командуючим Національною гвардією.

У перехідний період комплектування солдатського складу Національної гвардії провадиться за призовом на основі загального військового обов'язку.

Комплектування вакантних офіцерських посад і посад прапорщиків здійснюється на конкурсній основі у порядку, який встановлюється командуванням Національної гвардії.

2. Особовий склад Національної гвардії комплектується громадянами України, як правило, чоловічої статі віком від 18 до 27 років для солдатського і сержантського складу та до 30 років включно - для прапорщиків і молодшого офіцерського складу.

Особи, яких приймають на службу до Національної гвардії, повинні мати закінчену середню освіту, бути розвиненими фізично, мати зір 1,0 (кожне око) без корекції і нормальне кольоросприйняття, не мати виражених дефектів мови, обличчя, кистів рук, шиї і татуювання на відкритих ділянках тіла, мати зріст не менш як 175 сантиметрів. Для танкових підрозділів і підрозділів обслуговування обмеження в рості не встановлюються. Відбір допризовників провадиться з резервом не менше 20 відсотків на випадок відсіву.

Окремі посади, перелік яких визначається командуючим Національною гвардією, можуть заміщатися особами жіночої статі.

3. Для забезпечення діяльності допоміжних служб Національної гвардії приймаються цивільні особи в порядку, який встановлюється законодавством України про працю.

Цивільні особи приймають "Клятвене зобов'язання службовця Національної гвардії", текст якого затверджується командуючим Національною гвардією.

4. Відбір до Національної гвардії здійснюють призовні комісії при військових комісаріатах з участю представників Національної гвардії.

Уповноваженим представникам Національної гвардії надається право заздалегідь (до початку призову) вивчати і відбирати кандидатів для служби у Національній гвардії.

5. Кількість громадян, які підлягають призову в Національну гвардію, встановлюється Кабінетом Міністрів України за заявкою командуючого Національною гвардією.

6. Відповідальність за стан і якість укомплектованості, організацію професійно-психологічного відбору для служби в Національній гвардії, розподіл молодого поповнення по з'єднаннях і частинах, своєчасне і організоване звільнення військовослужбовців строкової служби, які відслужили встановлені строки дійсної військової служби, покладається на командуючого Національною гвардією.

7. Порядок переведення військовослужбовців із Збройних Сил України у Національну гвардію і навпаки визначається Міністром оборони України разом з командуючим Національною гвардією.

Проходження військовослужбовцями служби в Національній гвардії прирівнюється до проходження служби у Збройних Силах України.

8. Кожне військове з'єднання та військова частина має свій прапор. Нумерація з'єднань і частин встановлюється наказом командуючого Національною гвардією.

9. Особам, які перебувають на службі в Національній гвардії, присвоюються військові звання:

солдатський склад - солдат гвардії, старший солдат гвардії;

сержантський склад - молодший сержант гвардії, сержант гвардії, старший сержант гвардії, старшина гвардії;

склад прапорщиків - прапорщик гвардії, старший прапорщик гвардії;

молодший офіцерський склад - молодший лейтенант гвардії, лейтенант гвардії, старший лейтенант гвардії, капітан гвардії; ( Абзац п'ятий пункту 9 в редакції Постанови ВР N 2370-12 від 19.05.92 )

старший офіцерський склад - майор гвардії, підполковник гвардії, полковник гвардії; ( Абзац шостий пункту 9 в редакції Постанови ВР N 2370-12 від 19.05.92 )

вищий офіцерський склад - генерал-майор гвардії, генерал-лейтенант гвардії. ( Абзац сьомий пункту 9 в редакції Постанови ВР N 2370-12 від 19.05.92 )

10. Військові звання генерал-майора гвардії та генерал-лейтенанта гвардії присвоюються Президентом України, інші офіцерські звання командуючим Національною гвардією України. ( Абзац перший пункту 10 в редакції Постанови ВР N 2370-12 від 19.05.92 )

Присвоєння військових звань складу прапорщиків та звання старшини гвардії проводиться командирами з'єднань, а звань сержантського складу командирами частин.

11. Громадяни, які мають військові звання (крім солдатів, молодших лейтенантів та прирівняних до них осіб), можуть бути понижені у військовому званні на один ступінь за вчинки, несумісні із званням національного гвардійця. Пониження у військовому званні на один ступінь, а також поновлення у військовому званні проводяться тими органами і посадовими особами, які відповідно до своєї компетенції мають право на їх присвоєння.

12. Військовослужбовці проходять службу до досягнення ними граничного віку:

солдати, сержанти і старшини за контрактом - 40 років;

військовослужбовці-жінки, які займають посади солдатів, сержантів і старшин, а також прапорщиків, - 40 років;

прапорщики-чоловіки - 45 років;

молодші офіцери - 45 років;

старші офіцери - 45 років;

вищі офіцери: у військовому званні полковника - 50 років, генерал-майора, генерал-лейтенанта - 55 років.

13. Період військової служби в календарному обчисленні встановлюється:

а) для солдатів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу:

за призовом - 2 роки (для осіб з вищою освітою - 1 рік);

за контрактом - 3 роки після трьох місяців підготовки у період проходження строкової служби за призовом.

При достроковому розірванні контракту з ініціативи військовослужбовця (крім випадків звільнення зі служби через хворобу, за сімейними обставинами і у разі засудження) проходження служби зараховується до строкової військової служби з утриманням за весь період служби за контрактом різниці в посадових окладах військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, і військовослужбовців, які проходять службу за призовом;

б) для військовослужбовців-жінок на посадах солдатів, сержантів і старшин - не менше 3 років;

в) для прапорщиків - не менше 3 років;

г) для офіцерів - не менше 3 років.

14. Призов громадян на військову службу до Національної гвардії проводиться один раз на рік - восени.

15. Військовослужбовці (крім офіцерів), які навчаються у військових навчальних закладах, є курсантами.

Для військовослужбовців-курсантів строк навчання у військовому навчальному закладі при звільненні їх із закладу зараховується в строк дійсної строкової служби. Громадянам, які проходили службу в Національній гвардії, надається право першочергового вступу до військових (вищих) закладів України.

16. Офіцерський склад Національної гвардії комплектується:

а) військовослужбовцями, яким присвоєно офіцерські звання після закінчення військових та інших навчальних закладів;

б) офіцерами запасу;

в) прапорщиками, військовослужбовцями надстрокової служби Національної гвардії, які мають вищу або середню освіту, споріднену за профілем підготовки з відповідною військовою спеціальністю, з присвоєнням офіцерських звань;

г) жінками, які мають вищу освіту, споріднену за профілем підготовки з відповідною військовою спеціальністю, зарахованими на дійсну військову службу, з присвоєнням офіцерських звань.

17. Посади, які заміщаються прапорщиками, комплектуються:

а) солдатами, сержантами і старшинами, які перебувають на дійсній строковій службі за контрактом, після закінчення школи прапорщиків;

б) солдатами, сержантами і старшинами, які перебувають на дійсній строковій службі за контрактом, після закінчення школи техніків за програмою середнього спеціального навчального закладу;

в) солдатами, сержантами і старшинами, які мають вищу або середню освіту, споріднену з профілем підготовки з відповідною військовою спеціальністю, і прослужили не менше одного року на дійсній строковій службі за призовом;

г) солдатами, сержантами і старшинами запасу, які мають вищу або середню освіту, споріднену за профілем підготовки з відповідною військовою спеціальністю;

д) солдатами, сержантами і старшинами запасу із числа осіб, які пройшли дійсну строкову військову службу, після закінчення шкіл прапорщиків;

є) прапорщиками запасу;

ж) жінками з відповідною спеціальною підготовкою, які мають вищу або середню освіту.

18. Національна гвардія має свої військові навчальні заклади, учбові частини, що здійснюють підготовку та підвищення кваліфікації кадрів.

Вищі навчальні заклади Національної гвардії, крім військово-облікової спеціальності, забезпечують здобуття освіти за однією з цивільних спеціальностей.

Підготовка офіцерів і спеціалістів для Національної гвардії організується також у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та інших держав в узгоджуваному порядку.

Підготовка прапорщиків, сержантів і солдатів-спеціалістів здійснюється в учбових частинах Національної гвардії.

19. У штабах і підрозділах Національної гвардії створюються класи по вивченню військовослужбовцями української мови.

20. Морально-психологічна підготовка особового складу Національної гвардії проводиться в дусі відданості народові України, бездоганного виконання положень Конституції ( 888-09 ) та інших законів України, рішень Верховної Ради України та указів Президента України, присяги, військових статутів. Цю роботу організують командири, начальники та інші посадові особи.

Розділ II
Військове та матеріально-технічне забезпечення

21. Кабінет Міністрів України через свої органи забезпечує Національну гвардію зброєю, військовою та іншою технікою, матеріальними ресурсами.

22. Національна гвардія формується на матеріально-технічній, казармено-житловій, господарській і складській базах з'єднань, частин і підрозділів внутрішніх військ, військових формувань Комітету державної безпеки і частин Радянської Армії, дислокованих на території України. Забезпечення Національної гвардії зброєю, технікою, матеріальними ресурсами здійснюється як за рахунок вказаних з'єднань, частин і підрозділів, так і військових частин, переведених із-за кордону на територію України для розформування.

23. Тилове та військове господарство Національної гвардії, її з'єднань і частин становлять тилові частини, установи, підрозділи, господарські об'єкти, призначені для безперебійного забезпечення службово-бойової діяльності, бойової та морально-психологічної підготовки, матеріально-побутових потреб особового складу, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання зброї, бойової та іншої техніки, боєприпасів, палива та інших матеріальних ресурсів.

24. У користування Національній гвардії державою передаються житловий фонд, казармені, адміністративні, господарські будівлі, лікувально-оздоровчі заклади, допоміжні споруди військових частин, навчальних закладів, учбових об'єктів та їх навчально-матеріальна база і технічні засоби навчання, табельна зброя, транспортні засоби тощо.

25. У користування Національній гвардії надаються у встановленому порядку земельні ділянки під військові містечка, учбові об'єкти, склади, установи, сільськогосподарські підсобні господарства. ( Пункт 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 )

26. Національна гвардія забезпечується всіма видами зброї, авіаційної, автобронетанкової та спеціальної техніки, технічними, матеріальними і спеціальними засобами, казармено-житловими фондами, та іншими будівлями, ремонтними, комунально-побутовими та іншими послугами відповідно до норм, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

27. Військовослужбовці Національної гвардії забезпечуються згідно з затвердженими нормами продовольчим набором або грошовою компенсацією, за їх бажанням.

28. Кабінет Міністрів України згідно з заявками Національної гвардії визначає постачальників засобів, виконавців підрядних та інших робіт.

Національна гвардія має право укладати прямі господарські договори з державними та іншими підприємствами, установами і організаціями.

Національній гвардії забороняється займатися виробничою діяльністю.

29. Національна гвардія має право виступати замовником на проектування, будівництво нових і ремонт існуючих об'єктів, освоєння земельних ділянок в межах лімітів, що виділяються Кабінетом Міністрів України, і власних коштів.

30. Військовослужбовцям, робітникам і службовцям Національної гвардії (за винятком військовослужбовців строкової служби), а також членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жила площа відповідно до житлового законодавства України. До одержання житла вказані особи і члени їх сімей мають право на прописку і проживання за місцем служби у рідних або інших осіб за домовленістю.

31. Національна гвардія звільняється від передачі місцевим Радам народних депутатів частини житла, збудованого за рахунок цільових державних капітальних вкладень та власних коштів, яке вона використовує для надання військовослужбовцям, робітникам і службовцям.

Військовослужбовці Національної гвардії мають право вступати в житлово-будівельні кооперативи або інші організації по будівництву жилої площі у вибраних ними населених пунктах України на пільгових умовах і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями Національної гвардії зберігається житло, яке було у них до призову або добровільного вступу на службу до Національної гвардії. За ними зберігається черга на одержання жилої площі за місцем постійного проживання або роботи.

32. Військовослужбовцям, які прослужили в Національній гвардії понад 20 років і звільнені в запас або відставку, а також їх сім'ям у тримісячний строк надається житло у межах діючих норм за вибраним місцем проживання на території України. Оплата житла військовослужбовцями, а також звільненими у запас або відставку та членами сімей, які проживають разом з ними, провадиться на пільгових умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

33. Для торгово-побутового обслуговування військовослужбовців, робітників і службовців та їх сімей у системі Національної гвардії створюється мережа магазинів та підприємств побутового обслуговування.

34. Військовослужбовцям Національної гвардії гарантується медичне обслуговування, що забезпечується шляхом проведення в госпіталях Національної гвардії санітарно-гігієнічних, протиепідемічних, профілактичних і лікувальних заходів, здійснення постійного контролю за станом здоров'я, надання їм медичної допомоги в разі поранення або захворювання у військово-медичних закладах, медикаментів та різних медичних послуг, гарантується санаторно-курортне обслуговування.

Військовослужбовці Національної гвардії приймаються на амбулаторне і стаціонарне лікування в лікувальні заклади Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, інших міністерств і відомств України.

Право на медичне обслуговування в лікувальних закладах Національної гвардії, в інших військово-медичних закладах мають члени сімей, а також військовослужбовці, які звільнені в запас або відставку і мають вислугу не менш як 20 років.

35. Для санаторно-курортного лікування і відпочинку військовослужбовцям, робітникам і службовцям Національної гвардії, а також членам їх сімей надаються путівки у власні санаторії і будинки відпочинку, а також санаторно-курортні заклади, будинки відпочинку, на туристські бази Міністерства оборони України, інших міністерств і відомств України на договірних умовах.

36. Головне управління командуючого Національною гвардією забезпечує функціонування допоміжних служб і підприємств та соціальний і правовий захист робітників і службовців відповідно до законодавства про працю та інших законодавчих актів України.

Головне управління командуючого Національною гвардією затверджує в межах своєї компетенції нормативні документи з питань тилового забезпечення і ведення військового господарства та контролює їх виконання; організує розробку і затвердження функціональних обов'язків посадових осіб Національної гвардії, які організують тилове забезпечення і ведення військового господарства.

37. Потреби Національної гвардії у фінансових коштах для здійснення оперативно-службової діяльності, бойової підготовки, забезпечення особового складу грошовим утриманням, експлуатації зброї і техніки, господарського, культурно-побутового та іншого обслуговування задовольняються згідно з кошторисом, затвердженим у встановленому порядку. Національна гвардія фінансується з республіканського бюджету.

38. Крім бюджетних коштів, у військових частинах Національної гвардії за рахунок господарської діяльності можуть утворюватись спеціальні (позабюджетні) кошти і перехідні (депонентські) суми, які витрачаються на потреби, зумовлені відповідними наказами командуючого Національною гвардією і кошторисами доходів і витрат.

Розділ III
Фінансове забезпечення, облік і звітність

39. Національна гвардія у своїй діяльності керується чинним фінансовим законодавством та наказами командуючого Національною гвардією з фінансових питань, виданими в межах його компетенції.

40. Головне управління командуючого Національною гвардією здійснює фінансування витрат усіх підпорядкованих йому військових з'єднань, частин і установ шляхом перерахування коштів на відповідні поточні рахунки у відділеннях Національного банку України.

41. У Головному управлінні командуючого Національною гвардією створюється фінансово-плановий орган, на який поряд з питаннями планування і фінансування покладаються функції аналізу, розробки і підготовки рекомендацій (наказів, вказівок, розпоряджень) з фінансових питань, організація бухгалтерського обліку і звітності, оформлення пенсійних документів на звільнених у запас та відставку військовослужбовців Національної гвардії, контрольно-ревізійна робота. Фінансово-плановий орган очолює начальник. Він організує роботу фінансового апарату відповідно до чинного законодавства.

42. Бухгалтерська та статистична звітність в цілому по Національній гвардії в узгодженому обсязі подається Головним управлінням командуючого Національної гвардії відповідно Міністерству фінансів України та Міністерству статистики України в установлені ними строки.

Документи, які регламентують діяльність всіх фінансових структур у системі Національної гвардії, розробляються фінансово-плановим органом і при необхідності узгоджуються з Міністерством фінансів та Національним банком України.

43. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України здійснюється за рахунок республіканського бюджету через органи соціального забезпечення за місцем їх постійного проживання.

Доручення на виплату пенсій направляються в органи соціального забезпечення пенсійними відділеннями відповідних підрозділів Національної гвардії.

44. Державна реєстрація юридичних осіб Національної гвардії здійснюється Головним управлінням командуючого Національної гвардії. Дані про державну реєстрацію Головне управління командуючого Національної гвардії в десятиденний строк подає органам державної статистики для встановлення їм кодів.