Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ДЕКРЕТ

( Декрет втратив чинність на підставі Закону
N 2735-VI від 02.12.20
10 )

Про державний нагляд за додержанням стандартів,
норм і правил та відповідальність за їх порушення

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 23, ст.247 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 288/95-ВР від 11.07.95, ВВР, 1995, N 29, ст.219
N 332/97-ВР від 11.06.
97, ВВР, 1997, N 31, ст.200
N 622/97-ВР від 05.11.
97, ВВР, 1998, N 2, ст. 13
N 783-XIV від 30.06.
99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 -
редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності
Законом про Державний бюджет України на 2000 рік
N 1642-III від 06.04.20
00, ВВР, 2000, N 27, ст.213
N 1807-III від 08.06.20
00, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 2439-III від 24.05.200
1 - набирає чинності з 1
січня 2002 року )

Декрет встановлює правові основи державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями), визначає їх відповідальність за порушення цих стандартів, норм і правил.

Розділ I


Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів, що вживаються в Декреті

У цьому Декреті нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

державний нагляд - діяльність спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади по контролю за додержанням підприємцями стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції (виконанні робіт, наданні послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів в її належній якості, безпечної для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища;

продукція - науково-технічна продукція, продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання;

якість продукції - сукупність властивостей, які відображають безпеку, новизну, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, естетичність, екологічність продукції тощо, які надають їй здатність задовольняти споживача відповідно до її призначення;

стандарт - державний стандарт, галузевий стандарт, технічні умови та інші нормативні документи, що затверджені відповідним органом, в яких встановлюються загальні принципи чи характеристики щодо визначених об'єктів стандартизації або технічні вимоги, яким повинна відповідати конкретна продукція;

норми - метрологічні, будівельні, санітарні та інші обов'язкові вимоги, затверджені відповідним органом, які встановлюють гранично допустимі величини показників до продукції і концентрації речовин, що гарантують якість продукції;

правила, затверджені відповідним органом, - метрологічні, санітарні, протипожежні, екологічні, організаційні, технологічні та інші вимоги до виробництва продукції;

атестовані виробництва - виробництва, спроможні стабільно виготовляти і випускати продукцію, яка відповідає встановленим вимогам, що офіційно підтверджено спеціально уповноваженим органом.

Стаття 2. Органи державного нагляду

1. Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов'язаних з якістю продукції (надалі - стандартів, норм і правил), здійснює Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України) і його територіальні органи - центри стандартизації, метрології та сертифікації (надалі - органи державного нагляду), а також інші спеціально уповноважені на те органи.

Діяльність спеціально уповноважених органів визначається окремими актами законодавства. Нагляд за дотриманням вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм у стандартах та інших нормативно-технічних документах здійснюють органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби. ( Абзац другий пункту 1 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III від 06.04.2000 )

2. Голова Держстандарту України одночасно за посадою є головним державним інспектором України, а його заступники - заступниками головного державного інспектора України з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил.

Директори центрів стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України одночасно за посадою є головними державними інспекторами Республіки Крим, області, міста, а їхні заступники заступниками головного державного інспектора Республіки Крим, області, міста з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил.

Начальники управлінь, їхні заступники, начальники відділів, спеціалісти Держстандарту України, керівники підрозділів, їхні заступники та спеціалісти центрів стандартизації, метрології та сертифікації, на яких покладено здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, одночасно за посадою є державними інспекторами з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил.

Службові особи, які здійснюють державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, повинні бути атестовані у порядку, встановленому Держстандартом України.

Головні державні інспектори, їхні заступники і державні інспектори користуються правами, визначеними цим Декретом.

3. Координація робіт по державному нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, а також взаємодія з аналогічними органами інших країн покладаються на Держстандарт України.

Розділ II


Об'єкти і форми державного нагляду за
додержанням стандартів, норм і правил

Стаття 3. Об'єкти державного нагляду

Об'єктами державного нагляду є:

1) продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування, в тому числі продукція, що пройшла сертифікацію, - на відповідність стандартам, нормам і правилам;

2) продукція імпортна - на відповідність діючим в Україні стандартам, нормам і правилам стосовно безпеки для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища;

3) продукція експортна - на відповідність стандартам, нормам і правилам або окремим вимогам, обумовленим договором (контрактом);

4) атестовані виробництва - на відповідність установленим вимогам щодо сертифікації продукції.

Стаття 4. Форми державного нагляду

Державний нагляд здійснюється за планами органів державного нагляду або за зверненнями громадян у формі перевірки додержання:

стандартів, норм і правил, крім будівельних норм і правил, при розробці, виробництві, випуску, зберіганні, транспортуванні, використанні, експлуатації, реалізації та утилізації продукції, за винятком стадії реалізації товарів у сфері торгівлі, випуску і реалізації продукції на підприємствах громадського харчування та надання послуг громадянам як споживачам, шляхом проведення періодичних або постійних перевірок через вибірковий або суцільний контроль; ( Абзац другий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 288/95-ВР від 11.07.95 )

стабільності якості сертифікованої продукції, правил проведення випробувань продукції.

Перевірка за зверненнями громадян проводиться відповідно до законодавства про порядок розгляду пропозицій та заяв громадян.

Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються Держстандартом України.

Розділ III

Функції органів державного нагляду за додержанням
стандартів, норм і правил. права, обов'язки та
відповідальність їх службових осіб

Стаття 5. Функції органів державного нагляду

Органи державного нагляду відповідно до покладених на них завдань:

1) здійснюють перевірку додержання стандартів, норм і правил;

2) вносять у встановленому порядку пропозиції про скасування, обмеження строку дії або перегляд стандартів, норм і правил, якщо вони не забезпечують якості продукції, безпеки життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища або суперечать чинному законодавству;

3) здійснюють аналіз роботи підприємця з питань додержання стандартів, норм і правил;

4) узагальнюють результати державного нагляду, аналізують причини порушень стандартів, норм і правил;

5) забезпечують оперативне вжиття заходів до припинення порушень стандартів, норм і правил, усунення причин їх виникнення;

6) інформують органи державної влади і громадськість про стан справ із додержанням стандартів, норм і правил;

7) вносять на підставі висновків державного нагляду пропозиції органам державної виконавчої влади, органам місцевого і регіонального самоврядування про удосконалення комплексу заходів щодо підвищення якості продукції;

8) розробляють і проводять заходи, спрямовані на підвищення ефективності своєї роботи з державного нагляду;

9) забезпечують взаємодію з правоохоронними та іншими спеціально уповноваженими на те органами державного нагляду, товариствами споживачів з питань контролю за якістю продукції.

Стаття 6. Права, обов'язки та відповідальність
службових осіб органів державного нагляду

1. Головні державні інспектори, їхні заступники, державні інспектори (надалі - державні інспектори), які здійснюють державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, є представниками органів державної виконавчої влади. ( Абзац перший пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 288/95-ВР від 11.07.95 )

Державні інспектори мають право:

1) безперешкодно відвідувати, при пред'явленні посвідчення та рішення про перевірку, підприємства, установи й організації (їх об'єднання) незалежно від форм власності (з урахуванням встановленого режиму роботи) для виконання покладених на них обов'язків;

2) одержувати під час проведення державного нагляду необхідні відомості і матеріали з питань додержання стандартів, норм і правил;

3) відбирати зразки продукції у підприємця, або (і) у споживача, або (і) у торговельних (збутових) організацій для перевірки на відповідність її стандартам, нормам і правилам. Вартість відібраних зразків, якщо внаслідок випробування вони стали непридатними для подальшого використання за прямим призначенням, а також вартість випробувань зразків відносяться до витрат суб'єкта, який є виробником цієї продукції; ( Підпункт 3 пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 288/95-ВР від 11.07.95 )

4) залучати в необхідних випадках за домовленістю з керівництвом технічні засоби та спеціалістів підприємств, установ та організацій (їх об'єднань) до проведення перевірок і експертиз, пов'язаних із здійсненням державного нагляду за стандартами, нормами і правилами;

5) давати обов'язкові для виконання підприємцями приписи про усунення порушень стандартів, норм і правил;

6) забороняти передачу замовникові і застосування (у виробництво) конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів; інформувати відповідні спеціально уповноважені органи державного нагляду, якщо ця документація не відповідає вимогам стандартів, норм і правил з питань безпеки;

7) забороняти виробництво, випуск (у тому числі з ремонту), зберігання, транспортування, використання (експлуатацію), реалізацію продукції, в тому числі імпортної, та її окремих партій з порушеннями стандартів, норм і правил, крім випадків, коли відхилення від стандартів, норм і правил передбачено угодою про розподіл продукції; ( Підпункт 7 абзацу другого частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 288/95-ВР від 11.07.95, N 1807-III від 08.06.2000 )

8) забороняти випуск і реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не пройшла її у встановлені строки, а також продукції, виробництво якої проводилося без спеціального дозволу (ліцензії), якщо це передбачено законодавством; ( Підпункт 8 пункту 1 статті 6 в редакції Закону N 288/95-ВР від 11.07.95 )

9) оформляти матеріали щодо накладання штрафу на підприємця у разі порушення ним стандартів, норм і правил;

10) складати протоколи про адміністративні правопорушення в сфері стандартизації, якості продукції та метрології;

11) надсилати матеріали до органів прокуратури для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у порушенні стандартів, норм і правил;

12) звертатися до органів, уповноважених видавати спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, з пропозицією про скасування раніше виданих ліцензій у випадках порушень підприємцями стандартів, норм і правил при такій діяльності;

13) запроваджувати у підприємця, у встановленому Держстандартом України порядку, особливий режим приймання продукції у разі систематичного порушення стандартів, норм і правил під час її випуску або реалізації;

14) на час виконання службових обов'язків користуватися проїзними квитками для проїзду у міському пасажирському транспорті (крім таксі), які можуть закуповуватися за рахунок асигнувань, передбачених у кошторисі на утримання організації. ( Пункт 1 статті 6 доповнено підпунктом 14 згідно із Законом N 288/95-ВР від 11.07.95, в редакції Закону N 332/97-ВР від 11.06.97)

2. Право видачі підприємцю обов'язкових для виконання приписів про припинення виробництва продукції при порушенні ним стандартів, норм і правил до усунення його причин надано лише головному державному інспектору України та його заступникам.

Поновлення виробництва, випуску та реалізації продукції проводиться на підставі позитивних висновків повторної перевірки державним інспектором, витрати на яку оплачує підприємець. ( Пункт 2 статті 6 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 288/95-ВР від 11.07.95 )

3. Державні інспектори у процесі здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил зобов'язані виконувати обсяг робіт, передбачених у статті 5 цього Декрету.

4. Державні інспектори несуть установлену чинним законодавством відповідальність у разі неправомірного використання наданих їм прав, у тому числі за розголошення комерційної таємниці.

5. Керівники підприємств, установ та організацій (їх об'єднань) усіх форм власності зобов'язані створювати службовим особам, які здійснюють державний нагляд, належні умови для виконання покладених на них обов'язків.

6. Органи державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил працюють у взаємодії з центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування, громадськими організаціями.

Розділ IV

Фінансування робіт щодо здійснення державного нагляду

Стаття 7. Джерела фінансування робіт щодо здійснення
державного нагляду

Фінансування робіт щодо здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил провадиться за рахунок коштів, передбачуваних державним бюджетом.

Розділ V

Відповідальність суб'єктів підприємницької
діяльності за порушення стандартів, норм і правил

Стаття 8. Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності

1. У разі порушення стандартів, норм і правил суб'єкт підприємницької діяльності (підприємець) несе відповідальність:

1) за передачу замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості розробки;

2) за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

3) за реалізацію на території України імпортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, що діють в Україні, стосовно безпеки для життя, здоров'я, майна людей і навколишнього середовища, підприємець сплачує штраф у розмірі 50 відсотків вартості реалізованої продукції;

4) за ухилення підприємця від пред'явлення органам державного нагляду продукції, яка підлягає контролю, він сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості продукції, що випущена з моменту ухилення;

5) за реалізацію продукції, яка підлягає, але не пройшла обов'язкової сертифікації, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

6) за реалізацію експортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, на що є письмове підтвердження споживача, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

7) за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації органами державного нагляду, підприємець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції;

8) за випуск, реалізацію підвищено небезпечної продукції (яди, ядохімікати, вибухо- та вогненебезпечні речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інструкції щодо експлуатації, зберігання, транспортування підприємець сплачує штраф у розмірі 50 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції;

9) за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, норм і правил є небезпечною для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища, підприємець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.

2. Вартість документації та продукції, розроблених, виготовлених і реалізованих (переданих) з порушенням вимог, передбачених пунктом 1 цієї статті, а також продукції, реалізованої у разі ухилення підприємця від її контролю, обчислюється за цінами її реалізації.

3. Сплата штрафу, передбаченого пунктом 1 цієї статті, не звільняє підприємця від обов'язків відшкодування збитків споживачам продукції, які виникли внаслідок порушення стандартів, норм і правил, невиконання умов договору на поставку продукції.

4. На підставі акта перевірки, оформленого у встановленому порядку, за наявності порушень, передбачених пунктом 1 цієї статті, підприємцю видається обов'язкова для виконання постанова про сплату штрафів за формою, що встановлюється Держстандартом України.

Постанову про накладення штрафів видають головний державний інспектор Республіки Крим, області, міста або його заступники, а у випадках, передбачених підпунктами 7 і 9 пункту 1 цієї статті, - головний державний інспектор України або його заступники.

Один примірник постанови надсилається державній податковій інспекції за місцезнаходженням підприємця для контролю за надходженням штрафу.

У разі невиконання порушником постанови протягом 15 днів з дня її видання сума штрафу стягується у безспірному порядку державною податковою інспекцією.

В акті, на підставі якого видано постанову, зазначаються:

характер порушень - параметри і показники, за якими продукція не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, величини відхилень, їх вплив на якість продукції;

період, в якому мало місце порушення вимог стандартів, норм і правил; обсяг продукції, що не відповідає цим вимогам у натуральному і вартісному виразі (за кожний місяць, у якому мало місце порушення);

дані, що підтверджують факти випуску або реалізації продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил.

У відповідних випадках зазначаються дані, що підтверджують ухилення підприємця від пред'явлення продукції органам державного нагляду для її контролю.

До акта можуть бути додані інші необхідні документи.

( Частина п'ята статті 8 втратила чинність на підставі Закону N 783-XIV від 30.06.99 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік )

6. Повернення необгрунтовано стягнутих до бюджету сум штрафів здійснюється фінансовими органами на підставі рішення органу, який скасував застосування штрафів.

7. Штрафи не застосовуються, якщо:

є рішення Кабінету Міністрів України про дозвіл реалізації сільськогосподарської продукції з відхиленням за якістю від вимог стандартів у рахунок виконання державного замовлення;

підприємець має дозвіл на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції, виданий у кожному окремому випадку Держстандартом України за наявності клопотання заінтересованого органу державної виконавчої влади, згоди споживача та спеціально уповноваженого органу, який здійснює державний нагляд за безпекою цієї продукції. При цьому у всіх випадках протягом строку дії дозволу підприємець відраховує в порядку, встановленому Міністерством фінансів України, у доход державного бюджету 10 відсотків вартості такої продукції, але не більше 90 відсотків прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств після здійснення обов'язкових платежів. Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого водопостачання, здійснюють зазначені відрахування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до спеціальних фондів місцевих бюджетів. Ці кошти використовуються за рішеннями місцевих рад виключно на фінансування заходів, пов'язаних з поліпшенням якості питної води. ( Пункт 7 статті 8 в редакції Закону N 622/97-ВР від 05.11.97, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2439-III від 24.05.2001 - набирає чинності з 1 січня 2002 року )

Розділ VI

Правовий захист посадових осіб держстандарту
України та його територіальних органів

Стаття 9. Відносини Держстандарту України та його
територіальних органів з правоохоронними органами

Працівники правоохоронних органів сприяють посадовим особам Держстандарту України та його територіальних органів у виконанні ними службових обов'язків, пов'язаних з державним наглядом за додержанням стандартів, норм і правил.

Стаття 10. Охорона особистих і майнових прав посадових осіб
Держстандарту України та його територіальних органів

1. Посадові особи Держстандарту України та його територіальних органів під час виконання своїх службових обов'язків, пов'язаних з державним наглядом за додержанням стандартів, норм і правил, перебувають під захистом закону.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна посадових осіб і членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій.

2. Посадові особи Держстандарту України та його територіальних органів, на яких покладено здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, підлягають обов'язковому державному страхуванню.

Порядок та умови страхування посадових осіб визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, посадовій особі виплачується компенсація в розмірі від річного до п'ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності), а в разі її загибелі - сім'ї загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав.

Збитки, завдані майну посадової особи Держстандарту України та його територіальних органів або членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб. ( Декрет доповнено розділом VI згідно із Законом N 288/95-ВР від 11.07.95 )

Розділ VII

Заключні положення

Стаття 11. Набуття чинності Декрету

Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.

Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА

Перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України В.НЕСМІХ

N 30-93 від 8 квітня 1993 року
м. Київ

Опубліковано: "Голос України", 21.04.93