КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 8 вересня 1997 р. N 997
Київ
Про затвердження Порядку накладення штрафів
за порушення законодавства про рекламу та Порядку відрахування на виробництво
соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1336 від 25.08.98
N 501 від 16.03.2000
N 321 від 04.04.2001 )
На виконання Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР) Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу та Порядок відрахування на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв, що додаються.
2. Міністерству фінансів під час складання проекту Державного бюджету України на 2002 і наступні роки передбачати при формуванні спеціального фонду державного бюджету надходження від реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв із спрямуванням цих коштів на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв. ( Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 321 від 04.04.2001 )
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 вересня 1997 р. N 997
Порядок
накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу
Цей порядок розроблено відповідно до Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР).
I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає процедуру і терміни розгляду Держспоживзахистом і його органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) справ щодо порушення законодавства про рекламу, крім тих, що віднесені виключно до компетенції Антимонопольного комітету, та тих, що регулюються законодавством з питань авторського права і суміжних прав.
2. Розгляд справ здійснюється на засадах рівності сторін перед законом.
3. Від імені Держспоживзахисту розглядати справи і приймати рішення про порушення законодавства про рекламу мають право:
голова Комітету та його заступники;
начальники територіальних органів Комітету та їх заступники.
4. Голова Держспоживзахисту та його заступники мають право (за клопотанням сторін і третіх осіб, що беруть участь у розгляді справи, або з власної ініціативи) затребувати будь-яку справу, яка надійшла до територіального органу, для розгляду у Комітеті або передати цю справу на розгляд до іншого територіального органу.
II. Докази
5. Як докази у справі про порушення законодавства про рекламу використовуються фактичні дані, на підставі яких можна визначити наявність або відсутність порушення, пояснення сторін і третіх осіб, пояснення службових осіб та громадян, письмові докази, речові докази, висновки експертів, матеріали експертизи, відео- і звукозапис, іншу необхідну інформацію.
До розгляду приймаються лише докази, що безпосередньо стосуються справи.
III. Підстави для розгляду справ
6. Справи про порушення законодавства про рекламу розглядаються на підставі:
подання державних органів і громадських організацій;
власної ініціативи Держспоживзахисту (територіальних органів);
звернення заявників.
IV. Вимоги до оформлення подання та звернення
7. Подання, заява про порушення законодавства про рекламу вносяться до Держспоживзахисту, територіальних органів за місцем вчинення порушення.
8. Подання, заява вносяться у письмовій формі і повинні містити:
найменування органу, до якого вони подаються;
найменування, адресу, інші реквізити (факс, телефон) заявника;
найменування, адресу, місце реєстрації, банківські реквізити, факс, телефон відповідача;
зміст вимог та виклад обставин, якими заявник обгрунтовує свої вимоги;
перелік документів та речових доказів, що додаються;
підпис заявника або його представника із зазначенням дати.
9. Подання, заява, оформлені з порушенням вимог, викладених у пункті 8 цього Порядку, до розгляду не приймаються.
Відмова може бути оскаржена згідно із законодавством.
V. Розгляд подання та звернення
10. Подання, заява розглядаються у місячний термін.
11. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи, про що повідомляються заявники.
12. Якщо заявник звертається до державного органу або громадської організації, останні за наявності ознак порушення законодавства про рекламу готують відповідне подання до Комітету (територіального органу), про що повідомляють заявника.
VI. Терміни розгляду справ
13. Справи повинні бути розглянуті у такі терміни:
про розповсюдження реклами на продукцію, виробництво або реалізація якої заборонені законодавством України, а також про розповсюдження реклами, забороненої законодавством, - протягом місяця;
про порушення порядку виготовлення та розповсюдження реклами - протягом двох місяців;
про недотримання вимог до змісту і достовірності реклами - протягом трьох місяців.
Зазначені терміни можуть бути продовжені головою Держспоживзахисту або його заступниками (начальниками територіальних органів чи їх заступниками) на термін, що не перевищує трьох місяців.
До терміну розгляду справи не зараховується час на одержання необхідних доказів і проведення експертизи.
Терміни, встановлені цим Порядком, визначаються відповідно до статей 86 і 87 Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06 ).
VII. Особи, які беруть участь у справі,
їх права та обов'язки
14. Особами, які беруть участь у справі, визнаються сторони, треті особи, їх представники.
Сторонами у справі є заявник і відповідач.
Заявником є юридична або фізична особа, яка звертається за захистом прав, які вона вважає порушеними.
Відповідачем є юридична або фізична особа, у діях якої вбачаються ознаки порушення.
Треті особи можуть виступати у справі на боці заявника або на боці відповідача як за власною ініціативою, так і за клопотанням сторін.
До участі у розгляді справи можуть бути залучені представники об'єднань громадян у галузі реклами, а також юридичні і фізичні особи, якщо рішення у справі може вплинути на права та обов'язки цих осіб щодо сторін.
15. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази, порушувати клопотання, давати пояснення, подавати свої заперечення, одержувати копії рішень у справі, оскаржувати рішення у порядку, визначеному законодавством.
Відповідач і треті особи мають право ознайомитися із заявою про порушення законодавства про рекламу.
VIII. Розгляд справи
16. Службові особи Держспоживзахисту, територіальних органів, яким доручено збирання і аналіз доказів, забезпечують всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, а саме:
перевіряють і аналізують відповідність реклами вимогам законодавства щодо змісту та достовірності реклами; порядку її виготовлення і розповсюдження; розповсюдження забороненої реклами; розповсюдження реклами щодо продукції, виробництво або реалізацію якої в Україні заборонено;
одержують від сторін, третіх та інших осіб письмові та усні пояснення, документи, відео- і звукозапис, а також інші матеріали, що стосуються порушень законодавства про рекламу;
складають попередні висновки і вносять їх на розгляд голові Комітету (його заступникам), начальникам територіальних органів (їх заступникам).
З метою з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, головою Комітету (його заступниками), начальниками територіальних органів (їх заступниками) може бути призначена відповідна експертиза.
IX. Прийняття рішення
17. За результатами розгляду справи приймається рішення.
18. Згідно із статтею 27 Закону України "Про рекламу" рішення може передбачати заборону реклами і її публічне спростування; публікацію відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють) рекламу; накладення штрафу.
19. Штрафи накладаються за:
розповсюдження реклами на продукцію, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження такої реклами;
розповсюдження реклами, забороненої законодавством, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами;
порушення порядку виготовлення та розповсюдження реклами - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами;
недотримання вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження такої реклами.
20. Копія рішення у 10-денний термін з дня його прийняття надсилається відповідачеві для обов'язкового виконання або видається представникові відповідача під розписку.
21. Копія рішення про накладення штрафу передається відповідній державній податковій інспекції. (Пункт 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1336 від 25.08.98)
X. Закриття справи
22. Справа підлягає закриттю, якщо:
вона не підлягає розгляду у Держспоживзахисті і територіальних органах;
заявник відмовився від заяви і відмову прийнято посадовою особою, яка розглядає справу;
не доведено факту вчинення порушення.
XI. Оскарження рішення
23. Рішення у справах щодо порушення законодавства про рекламу можуть бути письмово оскаржені шляхом подання звернення до голови Держспоживзахисту, начальників територіальних органів, до суду, арбітражного суду у встановленому порядку, передбаченому законодавством України.
24. Перегляд рішень здійснюється головою Держспоживзахисту (його заступниками).
25. Справи про перегляд рішень розглядаються в місячний термін.
26. Рішення після перегляду може бути:
залишено без змін;
скасовано і справу направлено на повторний розгляд;
змінено або прийняте нове.
XII. Виконання рішень
27. Рішення підлягають виконанню у визначені в них терміни.
28. Стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу здійснюється в безакцептному порядку відповідною державною податковою інспекцією за місцезнаходженням відповідача у 10-денний термін з дня отримання нею копії рішення про накладення штрафу. (Пункт 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1336 від 25.08.98)
29. Суми стягнутих штрафів спрямовуються до державного бюджету.
( Пункт 29 в редакції Постанови N 501 від 16.03.2000 )
30. Стягнення штрафу не зупиняє дії рішення і не звільняє суб'єкта підприємницької діяльності від обов'язку його виконання.
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 вересня 1997 р. N 997
Порядок
відрахування на виробництво соціальної рекламної інформації
про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв
1. Цей Порядок, розроблений відповідно до Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР), визначає процедуру надходження та акумулювання коштів для виробництва соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, які є рекламодавцями тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв.
2. Рекламодавці тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв зобов'язані спрямовувати на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю не менш як 5 відсотків коштів, витрачених на розповсюдження в межах України реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Зазначені відрахування перераховуються до спеціального фонду державного бюджету. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами N 501 від 16.03.2000, N 321 від 04.04.2001 )
3. Перерахування рекламодавцями коштів до спеціального фонду державного бюджету здійснюється одночасно з переказом коштів виробникам та/або розповсюджувачам реклами. ( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою N 501 від 16.03.2000, N 321 від 04.04.2001 )
( Пункт 4 виключено на підставі Постанови N 501 від 16.03.2000 )
4-1. У платіжному дорученні на перерахування коштів до спеціального фонду державного бюджету крім обов'язкових реквізитів робиться примітка такою змісту: "на соціальну рекламну інформацію", а також зазначається повне найменування виробника та/або розповсюджувача реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв, дата укладення угоди. ( Порядок доповнено пунктом 4-1 згідно з Постановою КМ N 321 від 04.04.2001 )
5. Витрати рекламодавця, пов'язані з проведенням відрахувань на виробництво соціальної рекламної інформації, відносяться на витрати обігу (собівартість продукції).
( Пункт 6 виключено на підставі Постанови N 501 від 16.03.2000 )
6-1. Кошти, акумульовані у спеціальному фонді державного бюджету, спрямовуються на виробництво і розповсюдження соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв.
Порядок використання цих коштів визначається Мінекономіки та Держстандартом за погодженням з Мінфіном. ( Порядок доповнено пунктом 6-1 згідно з Постановою КМ N 321 від 04.04.2001 )
7. У разі порушення цього Порядку підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством.