ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів
"Про державне мито"

З метою впорядкування справляння державного мита Верховна Рада України постановляє:

I. У статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; 1995 р., N 30, ст. 229; 1996 р., N 16, ст. 71; 1999 р., N 25, ст. 211, N 52, ст. 470):

1) Пункт 1 викласти в такій редакції:

"1. із заяв і скарг, що подаються
до суду, та за видачу судом копій документів:
а) із позовних заяв




 

1 відсоток ціни позову, але не менше 3
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і не більше 100
неоподковуваних мінімумів доходів громадян 
б) із скарг за неправомірні дії
органів державного управління
і службових осіб, що ущемляють
права громадян 
0,2 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян

 
в) із позовних заяв про розірвання шлюбу  0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян 
із позовних заяв про розірвання повторного шлюбу  1 неоподатковуваний мінімум
доходів громадян 
у разі поділу майна при розірванні шлюбу

 

мито визначається відповідно до ціни позову
згідно з підпунктом "а" цього пункту
 
г) із позовних заяв про розірвання шлюбу з особами,
визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми
чи недієздатними внаслідок душевної хвороби чи
недоумства, або з особами, засудженими до позбавлення
волі на строк не менше трьох років 
0,2 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян


 
д) із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму
житлових приміщень, про продовження строку прийняття
спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних
заяв немайнового характеру (або таких що не підлягають оцінці)

 
0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян



 
е) із заяв (скарг) у справах окремого провадження  0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян 
є) із позовних заяв з переддоговірних спорів  0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян 
ж) із позовних заяв про розгляд питань захисту
честі та гідності
 
1 неоподатковуваний мінімум
доходів громадян
 
з) із касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили


 
50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні
позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових
спорів - ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

 
и) за повторну видачу копії судового рішення,
вироку, ухвали та іншої постанови суду 
0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян за кожний аркуш копії"; 
2. Підпункт "а" пункту 2 викластив такій редакції: 
"а) із позовних заяв майнового характеру




 
1 відсоток ціни позову, але
не менше 3 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і не більше 100
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян";
 
3. У пункті 3:  
а) у підпунктах "а" і "б" слова "громадянина-продавця"
замінити словами "громадянина, що здійснює таке відчуження"; 
б) підпункт "д" викласти у такій редакції: 
д) за посвідчення інших
договорів, що підлягають оцінці

 
1 відсоток суми договору,
але не менше 1 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян";
 
в) підпункт "о" викласти в такій редакції: 
"о) за вчинення виконавчих написів





 
1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток
вартості майна, яке підлягає витребуванню але
не менше 3 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і не більше 100
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"

 
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 20 квітня 2000 року
N 1657-III