Направлення працівників для підвищення кваліфікації. Правильне оформлення документації, виплати та соціальний захист.
Для продовження сьогоднішніх новин на тему трудового законодавства, обговоримо законодавчі нюанси при направлення працівника на підвищення кваліфікації.
У своєму листі Міністерство соціальної політики України від 29.06.2016 р. N 813/13/84-16 надало вичерпні роз'яснення з даного приводу.
Саме направлення працівника на курси підвищення кваліфікації в обов'язковому порядку оформлюється наказом (розпорядженням) за підписом керівника. Також, ведеться табельний облік робочого часу на підприємстві, в установі, організації, який регламентується наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. N 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці", яким затверджено типову форму Табеля обліку використання робочого часу N П-5 (далі за текстом - Форма).
На підставі наказу (розпорядження) про направлення працівника на курси підвищення кваліфікації в табелі обліку робочого часу можна зробити відмітку "Ін" - інший невідпрацьований час, передбачений законодавством. Згідно з приміткою 2 до Форми вона носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників. За необхідності її може бути доповнено іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві.
Що стосується запису у трудову книжку, то відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.93 р. за N 110, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Одночасно їз цим, для осіб працездатного віку необхідно вказати час, тривалість та місце проходження підвищення кваліфікації, яке пройшов працівник за останні два роки перед звільненням.
Що стосується гарантій для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, то відповідно до ст. 122 Кодексу законів про працю України за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.
Відповідні виплати, які адресовані працівникам за час підвищення кваліфікації, визначені постановою КМУ від 28.06.97 р. N 695 "Про гарантії (і компенсації) для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва" (за текстом - Постанова N 695).
У відповідності із пунктом 1 Постанови N 695 - збереження середньої заробітної плати, оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад; виплата добових за кожний день перебування в дорозі, передбачена у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень за основним місцем роботи. Лише за вчителями та працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів вдосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи.
Також, відповідно до п. 2 постанови КМУ від 11.05.2011 р. N 524, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи за медичними і фармацевтичними працівниками державних та комунальних закладів (установ), які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки.
Щодо надання іншого дня відпочинку при направленні працівника на курси підвищення кваліфікації у вихідний день з відривом від виробництва, то надання іншого дня відпочинку за навчання у вихідний день чинним законодавством не передбачено.