КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

Готуємося до Нового року.
Мережа головного розпорядника бюджетних
коштів - від складання до затвердження

Уже зовсім скоро настане новий 2015 рік, разом із ним розпочнеться і новий бюджетний період. Для бюджетних бухгалтерів це означає і нові клопоти зі складання потреби в бюджетних коштах, затвердження кошторисних призначень. Але все це неможливо буде без затвердження мережі бюджетних установ, яка є базовим показником для визначення бюджетних потреб на фінансування цих установ. Із нашої статті ви дізнаєтеся про загальні правила формування мережі та деякі особливості, які чекають нас під час формування мережі на 2015 рік.

Визначаємося з термінами

Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів (ч. 3 ст. 10 БКУ). Механізм формування, подання та внесення змін до мережі регулює Порядок N 1407. Мережа розпорядника коштів державного бюджету (далі - мережа) - це згрупована відповідно до законодавства головним розпорядником (розпорядником нижчого рівня, що має власну мережу) інформація щодо розпорядників нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується ним, а також отримують від нього бюджетні асигнування, та одержувачів коштів державного бюджету (абз. 8 п. 1.2 Порядку N 1407).

Зразок заповнення мережі для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Нагадаємо, що залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів, розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів.

Головні розпорядники бюджетних коштів (головні розпорядники) - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження через установлення бюджетних призначень. Головними розпорядниками можуть бути виключно:

- забюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України (в мережі установ, що фінансуються з державного бюджету), - установи, уповноважені забезпечувати діяльність ВРУ, Президента України, Кабміну в особі їх керівників; міністерства; Конституційний Суд України; Верховний Суд України; вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також НАУ, інші академії наук, які мають особливий правовий статус діяльності, визначений окремими законами України; інші установи, уповноважені законом або Кабміном на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;

- за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети (в мережі установ місцевого бюджету), - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Головні розпорядники коштів державного бюджету України затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень, а головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня (далі - розпорядники нижчого рівня) - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету.

Одержувачі бюджетних коштів (далі - одержувачі) - це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, які не мають статусу бюджетної установи та одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників.

Усі розпорядники коштів зобов'язані здійснювати операції з видатків через органи Державної казначейської служби України (Казначейство). За казначейської форми виконання Державного бюджету розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Бюджетні кошти, які знаходяться на реєстраційних рахунках, використовуються розпорядниками коштів відповідно до затверджених асигнувань у кошторисах.

Як формувати мережу

Головні розпорядники визначають мережу, враховуючи вимоги Порядку N 1691.

Користувачами мережі є органи Казначейства, адже саме Казначейство формує та веде перелік всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до БКУ.

Головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу за територіями (обласний рівень) із зазначенням статусу кожної установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), яка обслуговується у відповідному органі Казначейства.

Дуже важливо не оминути й відповідальних виконавців бюджетних програм, адже саме вони забезпечують цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього терміну реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Відповідальні виконавці бюджетних програм (далі - відповідальні виконавці) визначають мережу і подають головному розпоряднику для зведення мережі за головним розпорядником (абз. 1 п.2.1 Порядку N 1407).

Нагадаємо: відповідальний виконавець визначається головним розпорядником за погодженням з Мінфіном. Відповідальним виконавцем може бути (ч.4 ст. 20 БКУ):

- головний розпорядник (за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом)

- та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника).

Статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі визначено в Інструкції N 574.

Головні розпорядники також визначають бюджетні програми.

Під час формування мережі до неї входять:

- головний розпорядник;

- розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього;

- одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують бюджетні кошти на їх виконання з бюджету;

- розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів, якщо вони отримують бюджетні асигнування безпосередньо від головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня.

Проте існують і обмеження на внесення до мережі. Щоб уникнути порушень вимог Порядку N 1407, варто запам'ятати чотири правила-обмеження на внесення до мережі:

1) розпорядник (одержувач) бюджетних коштів не може бути внесений одночасно до мережі головного розпорядника та розпорядника нижчого рівня за однією бюджетною програмою;

2) установа не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та одержувачем бюджетних коштів;

3) одержувач бюджетних коштів не може бути одночасно замовником і виконавцем робіт (надавачем послуг, постачальником товарів) під час виконання бюджетної програми за рахунок коштів державного бюджету;

4) виконавці робіт, які відповідно до укладених договорів виконують для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надають послуги, постачають товари), не вносяться до мережі.

Трапляються непоодинокі випадки, коли на практиці виникає запитання, чи вносити до мережі розпорядників, які на кінець попереднього бюджетного періоду перебували у мережі і мали бюджетну заборгованість (приміром, це ті розпорядники, яким не плануються бюджетні призначення на наступний рік внаслідок закінчення дії бюджетної програми, реорганізації, ліквідації)? Відповідь проста - так, вносити. Головні розпорядники (розпорядники нижчого рівня) вносять до мережі такі установи відповідно до абз. 10 п. 2.1 Порядку N 1407. При цьому важливо упорядкувати бюджетну заборгованість минулих років відповідно до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду з дотриманням вимог ч. 2 ст. 57 БКУ. Тобто головні розпорядники повинні виконати бюджетні зобов'язання до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Якщо до 1 березня поточного бюджетного періоду головний розпорядник (розпорядник нижчого рівня) не включив до мережі поточного бюджетного періоду установи, які

на кінець попереднього бюджетного періоду перебували в його мережі і мали бюджетну заборгованість та для яких у кошторисах (планах використання бюджетних коштів) не передбачені бюджетні асигнування для погашення такої заборгованості, він відповідає за законом.

В абз. 2 п. 2.14 Порядку N 309 зазначено, що бюджетні фінансові зобов'язання за загальним фондом, які залишились непогашеними на кінець минулого бюджетного періоду (бюджетна кредиторська заборгованість) та обліковуються органами Казначейства за бюджетними програмами, за якими відсутні бюджетні асигнування або обсяг бюджетної кредиторської заборгованості перевищує бюджетні асигнування відповідно до встановлених законом про держбюджет на поточний бюджетний період та/або переданих в установленому порядку бюджетних призначень, відображаються в обліку органами Казначейства у поточному бюджетному періоді після ухвалення рішення головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Мінфіном (місцевим фінансовим органом) щодо визначення бюджетної програми за загальним та/або спеціальним фондами, в межах бюджетних асигнувань якої будуть погашатись бюджетні фінансові зобов'язання.

Підставою є поданий розпорядником до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтверджувальні документи.

Право бюджетних установ на витрачання бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисах поточного року, припиняється 31 грудня цього ж року.

Хто, кому і коли подає мережу

Форма мережі визначена у додатку 1 до Порядку N 1407. її подають на паперових та електронних носіях інформації (абз. 12 п. 2.1 Порядку N 1407). Термін подання - не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного періоду (до 16 грудня).

Детально про те, кому розпорядники подають мережу і терміни її подання див. у таблиці нижче.

Терміни подання мережі на розгляд
відповідальним органам

Для наочності наведемо зразок формування мережі за формою, що передбачена додатком 1 до Порядку N 1407.

Заповнюючи форми, пам'ятайте:

1) код розпорядника/одержувача бюджетних коштів за Єдиним реєстром розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів визначає рівень розпорядника;

2) рівень розпорядника/одержувача бюджетних коштів визначається таким чином:

- головному розпоряднику присвоюється код 1;

- розпорядникам коштів нижчого рівня, що мають власну мережу, - 2;

- бюджетним установам, що не мають мережі, - 3;

- одержувачам бюджетних коштів - 9;

3) код розпорядника бюджетних коштів вищого рівня визначається за Єдиним реєстром розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (головного розпорядника бюджетних коштів або розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня).

Код відповідального виконавця бюджетних програм визначається головним розпорядником за погодженням з Мінфіном.

Складання мережі силових міністерств має деякі особливості. Це урегульовано п. 2.3 Порядку N 1407.

Організацію роботи органів Казначейства під час формування єдиної бази даних мережі регулює Порядок N 101. Відповідно до його положень органи Казначейства:

- перевіряють подану інформацію на відповідність встановленим вимогам до складання мережі і даним Єдиного реєстру (код розпорядника/одержувача бюджетних коштів за Єдиним реєстром, код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР), повне та скорочене (за наявності) найменування, статус установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), код та найменування органу Казначейства);

- вносять до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів.

І лише після цих дій на документі проставляють відбиток штампа за формою згідно з додатком 3 до Порядку N 1407.

Вносимо зміни до мережі

На практиці протягом бюджетного періоду часто виникає необхідність внесення змін до мережі. Це можливо у разі:

- внесення до мережі нової установи;

- виключення установи з мережі;

- зміни місцезнаходження установи;

- зміни інформації про розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, наведеної в додатку 1 до Порядку N 1407.

Щоб внести зміни з дотриманням усіх вимог законодавства, головні розпорядники мають діяти в такій послідовності:

1) скласти реєстр змін до мережі за формою згідно з додатком 2 до Порядку N 1407;

2) скласти відповідне обґрунтування щодо змін до мережі;

3) подати обґрунтування та реєстр змін до мережі відповідному органу Казначейства на паперових та електронних носіях інформації.

На сьогодні зміни мережі у зв'язку зі змінами місцезнаходження установи передбачені для установ, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей. Відповідно до Тимчасового порядку установи, які переміщені на контрольовану територію, відкривають рахунки в органах Казначейства за місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством.

Усвою чергу орган Казначейства розглядає подані документи, дотримуючись тієї ж послідовності дій, що й у загальних випадках подання мережі (розд. II Порядку N 101).

Виключення з мережі установи, що ліквідується або реорганізовується, проводиться лише після передання установі-правонаступнику (підприємству, організації) планових показників, обсягів відкритих асигнувань, показників проведених з початку бюджетного періоду касових видатків та непогашених бюджетних зобов'язань.

Відповідальність за достовірність мережі

Достовірність даних, наведених у мережі (реєстрі змін до мережі), забезпечують розпорядники бюджетних коштів.

Якщо орган Казначейства виявляє невідповідність даних мережі даним Єдиного реєстру, недотримання розпорядником бюджетних коштів вимог, установлених Порядком N 1407, під час складання мережі та змін до неї, то повертає документ на доопрацювання протягом двох робочих днів з відповідною поміткою в нижній частині документа: зазначаються причини та дата повернення, ставиться підпис відповідальної особи.

У ході контрольних заходів, які проводять органи Державної фінансової інспекції, фінінспектори перевірятимуть такі моменти:

- наявність сформованої у встановленому порядку мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, дотримання порядку формування та внесення змін до неї;

- можливі факти внесення до мережі розпорядників коштів, які утримуються з бюджетів різних рівнів, що є порушенням ст. 85 БКУ, відповідно до якої забороняється здійснювати протягом бюджетного періоду видатки на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату;

- дотримання критеріїв визначення одержувача для здійснення заходів бюджетної програми, які визначаються у порядках використання бюджетних коштів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Одержувачем бюджетних коштів не може бути суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яку визнано в установленому порядку банкрутом і стосовно якої порушено справу про банкрутство чи яка перебуває в стадії ліквідації.

Особливості формування мережі на 2015 рік

Із упевненістю можна сказати, що розпорядникам усіх рівнів буде складно формувати мережу на 2015 рік через певні причини, а саме:

- Мінфін планує скорочення видатків у бюджеті на 2015 рік та, відповідно, оптимізацію бюджетних програм;

- наявність неузгодженості між термінами ухвалення закону про державний бюджет на наступний бюджетний період та формування мережі. Останніми роками закон ухвалюється із порушенням термінів, а от термін подання мережі (за 15 днів до початку бюджетного періоду - до 1 б грудня) не змінювався;

- Перелік населених пунктів вміщує міста та населені пункти Донецької та Луганської областей. Відсутність ухвалених нормативно-правових документів з питань фінансування таких установ свідчить про те, що Уряд перебуває у пошуку нового формату регулювання питання фінансово-господарської діяльності розпорядників, що знаходяться на території Донецької та Луганської областей. Схоже, що підготовка нормативів затримується через те, що на рівні головних розпорядників відсутнє чітке розуміння, як це зробити технічно, оскільки ситуація змінюється досить часто і кількість населених пунктів на території, яка не контролюється українською владою, не є стабільною.

Головні тези

- Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів. Головні розпорядники коштів державного бюджету України затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень, а головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет.

- Під час формування мережі до неї включаються: головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, одержувачі бюджетних коштів.

- Головні розпорядники повинні забезпечити внесення до мережі установ та бюджетних програм, за якими числилась кредиторська заборгованість на початок бюджетного року. Якщо до 1 березня поточного бюджетного періоду розпорядники не передбачили бюджетні асигнування для погашення такої заборгованості, вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

- У процесі формування мережі органи Казначейства перевіряють подану інформацію на відповідність встановленим вимогам до складання мережі, відповідність реквізитів установ і лише потім вносять розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету до єдиної бази даних мережі.

- Відповідно до Тимчасового порядку, установи, які переміщені на контрольовану територію, відкривають рахунки в органах Казначейства за місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством. Органи Казначейства розглядають подані документи, дотримуючись загальних правил подання мережі.

- Розпорядникам усіх рівнів буде складно формувати мережу на 2015 рік, тому що Мінфін планує скорочення видатків у бюджеті на 2015 рік та, відповідно, оптимізацію бюджетних програм. Має місце неузгодженість між терміном ухвалення закону про державний бюджет на наступний бюджетний період та терміном формування мережі. Ситуація із визначеннями населених пунктів, які не контролюються українською владою, не є стабільною.

Використані документи

БКУ - Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. N 2456-VI.

Порядок N 1407 - Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом МФУ від 24.12.2012 р. N 1407.

Порядок N 1691 - Порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затверджений наказом МФУ від 22.12.2011 р. N 1691.

Інструкція N 574 - Інструкція про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі, затверджена наказом МФУ від 14.12.2001 р. N 574.

Порядок N 309 - Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом МФУ від 02.03.2012 р. N 309.

Порядок N 101 - Порядок організації роботи органів Державної казначейської служби України в процесі казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом ДКСУ від 07.06.2013 р. N 101.

Тимчасовий порядок - Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затверджений постановою КМУ від 07.11.2014 р. N 595.

Перелік населених пунктів - Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений розпорядженням КМУ від 07.11.2014 р. N 1085-р.

Оксана Дивнич,
начальник відділу планування та фінансування
бюджетних програм Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України